Рішення

від 27.09.2022 по справі 910/1778/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.2022Справа № 910/1778/22за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву

до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничої фірми "Восторг"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Національний університет охорони здоров`я імені П.Л. Шупика

про стягнення 79580,99 грн.

Суддя Картавцева Ю.В.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма «Восторг» про стягнення 79 580,99 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язань за Договором оренди №5356 нерухомого майна, що належить до державної власності від 21.10.2010 у частині сплати орендної плати за нерухоме майно - нежилі приміщення площею 113,30 кв.м., розміщене за адресою: вул. Багговутівська, буд. 27, у підвалі гуртожитку №2, з огляду на що позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі у розмірі 69 130,08 грн, пеню - 3 720,04 грн, інфляційні втрати - 4 656,97 грн та штраф - 2 073,90 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.02.2022 позовну заяву залишено без руху.

18.02.2022 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

За змістом ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

Оскільки у справі № 910/1778/22 ціна позову не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд доходить висновку про можливість здійснення розгляду даної справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Крім того у позові позивач просить суд залучити до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Національний університет охорони здоров`я імені П.Л. Шупика.

За змістом ст. 50 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

У вирішенні відповідного питання щодо наявності юридичного інтересу у третьої особи, суд з`ясовує, чи буде у зв`язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов`язки, або змінено її наявні права та/або обов`язки, або позбавлено певних прав та/або обов`язків у майбутньому.

Так, оскільки, Національний університет охорони здоров`я України імені П. Л. Шупика є Балансоутримувачем за Договором оренди №5356 нерухомого майна, що належить до державної власності від 21.10.2010, та відповідно до умов п. 3.6 Договору орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 50% до 50% щомісяця, суд прийшов до висновку, що рішення суду у даній справі може вплинути на права та обов`язки Національного університету охорони здоров`я України імені П. Л. Шупика, з огляду на що суд дійшов висновку про наявність підстав для залучення вказаної особу як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.02.2022 суд ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; Залучити до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Національний університет охорони здоров`я України імені П. Л. Шупика; запропонувати відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали; встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом п`яти днів з дня отримання відзиву; встановити відповідачу строк для подання заперечень - протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив; подати суду докази надіслання (надання) їх іншим учасникам справи; запропонувати третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - подати до суду пояснення щодо позову протягом 10 днів з дня одержання позову та щодо відзиву - протягом 10 днів з дня отримання відзиву. У випадку подання пояснень щодо позову або відзиву - подати суду докази надіслання (надання) їх та доданих до них доказів іншим учасникам справи.

Застосовуючи положення ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Європейський суду з прав людини у справах "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 зазначає, що критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.

Так, з метою належного повідомлення відповідача про розгляд справи № 910/1778/22, враховуючи, що статтею 1 Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", згідно п. 1 якого постановлено ввести в Україні воєнний стан, судом неодноразово направлялась ухвала про відкриття провадження у даній справі на адресу місцезнаходження юридичної особи відповідача (поштові відправлення № 0105492130172, № 0105472832472) та за фактичною адресою відповідача (поштове відправлення № 0105474851067).

Однак, у встановлений судом строк відповідачем не подано до суду відзиву на позовну заяву позивача.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У частині 8 статті 252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та письмові пояснення, викладені позивачем у позовній заяві, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (Орендодавець, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю виробничою фірмою «Восторг» (Орендар, Відповідач) укладено Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної форми власності № 5356 від 21.04.2010 (Договір) , відповідно до п.1.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежилі приміщення (далі - Майно) площею 113,30 кв. м, розміщене за адресою: вул. Багговутівська, буд. 27, у підвалі гуртожитку №2, що перебуває на балансі Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 01896702 (далі - Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на « 31» грудня 2009 р. і становить 683700,00 грн.

Відповідно до п.1.2. Договору Майно передається в оренду з метою розміщення: сауни - 6,00 кв.м; оздоровчого комплексу - 45,80 кв.м.; лазні загального користування - 61,50 кв.м.

Згідно п.2.1. Договору Орендар вступає у строкове платне користування Майном у термін, указаний у Договорі, але не раніше дати підписання Сторонами цього Договору та акта приймання-передавання Майна.

Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 № 786 (зі змінами) (далі - Методика розрахунку) і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - січень 2010 р. 5858,92 грн. Керуючись п. 20, п. 32 Порядку проведення конкурсу на право оренди державного» майна, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 13 жовтня 2004 року №2149 та Протоколом №2 від 02.04.2010р., розмір орендної плати встановлюється на умовах запропонованих орендарем - 5858,92 грн. без ПДВ за базовий місяць (січень 2010р.). Орендна плата за перший місяць оренди квітень 2010 року встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за лютий-квітень місяці 2010 року (п.3.1. Договору).

Судом встановлено, що між сторонами, зокрема, було укладено Договір №5356/01 від 24.01.2012 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна №5356 від 21.04.2010, Договір №5356/02 від 14.08.2013 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна №5356 від 21.04.2010, Договір №5356/03 від 05.03.2019 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна №5356 від 21.04.2010.

Як вбачається з Договору №5356/03 від 05.03.2019 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна №5356 від 21.04.2010 Орендодавець та Орендар уклали цей Договір про наведене нижче:

« 1. В пункті 1.1. розділу 1 «Предмет договору» договору оренди №5356 від 21.04.2010 слова «станом на 28.02.2013 становить 674070,00 грн.» замінити на «станом на 31.12.2018 і становить 1 665 000,00 грн.

2. Пункт 3.1 розділу 3 «Орендна плата» договору оренди №5356 від 21.04.2010 викласти у такій редакції: «Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 № 786 (зі змінами) (далі - Методика розрахунку) та змінено - за згодою сторін, відповідно- до -п.1 ст.21 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" і становить без ІІДВ за базовий місяць-оренди - грудень 2018 14688,38.грн. Орендна плата за перший місяць оренди січень 2019 року визначається шляхом коригування орендної плати за - базовий місяць на індекс інфляції за січень місяць 2019 року.

3. Договір оренди №5356 від 21.04.2010 року продовжено строком на 2 роки 11 місяців, що діє по 21.12.2021 року.

4. Пункт 3.6. розділу 3 «Орендна плата» договору оренди №5356 від 21.04.2010 викласти у такій редакції: « 3.6. Орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 50 % до 50 % щомісяця не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних, на кінець періоду, за який здійснюється платіж».

5. Всі інші умови договору оренди №5356 від 21.04.2010 залишаються незмінними».

Відповідно до норм частини 1 та 2 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Згідно з частиною 3 статті 283 Господарського кодексу України об`єктом оренди можуть бути: нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб`єктам господарювання.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина 6 статті 283 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" законодавство України про оренду державного та комунального майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим, складається з цього Закону, інших законодавчих актів.

Дослідивши зміст Договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором оренди державного майна.

Як вбачається з Акту приймання-передавання орендованого майна за адресою: м. Київ, вул. Багговутівська, 27 від 21.04.2010 на виконання умов Договору Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування майно - загальною площею 113,30 кв.м., що розміщене за адресою: вул. Багговутівська, 27, у підвалі будівлі гуртожитку №2, що перебуває на балансі Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, код ЄДРПОУ 01896702.

Судом встановлено, що на підставі постанови КМУ від 15.07.2020 № 611 Орендодавцем було скориговано орендну плату за період дії карантину, зокрема, за березень (11354,80 грн) та квітень (9208,21 грн) 2020 року, про що Орендарю направлено Повідомлення про застосування тимчасового зниження орендної плати від 06.11.2020 №30-06/9815.

Крім цього, у Повідомленні від 06.11.2020 №30-06/9815 Орендодавець вимагав у 10-денний строк сплатити до державного бюджету заборгованість з орендної плати, яка станом на 05.11.2020 становить 33 221,28 грн та пеню 1417,36 грн.

Як вбачається з п. 1 Акту приймання-передачі (повернення) нерухомого майна за адресою: м. Київ, вул. Багговутівська, буд. 27 від 31.05.2021 Орендар, згідно з Договором оренди нерухомого від 21.04.2010 № 5356 повернув, а Орендодавець прийняв із користування нерухоме майно - загальною площею 113,3 кв.м, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Багговутівська, буд. 27.

За змістом Договору №5356/04 від 02.08.2021 про припинення договору оренди №5356 від 21.04.2010, підписаного та скріпленого печатками сторін, Орендодавець та Орендар дійшли згоди про дострокове припинення чинності, за взаємною згодою сторін, договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №5356 від 21.04.2010р., яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Багговутівська, 27, загальною площею 113,3 м2, що перебуває на балансі НУОЗУ ім. П.Л. Шупика. Договір оренди №5356 від 21.04.2010р. вважається припиненим з 31 травня 2021 року.

При цьому, як зазначено у позовній заяві та вбачається з матеріалів справи, позивач звертався листом від 02.08.2021 №30-06/6175 про припинення договору оренди №5356 від 21.04.2010, до якого додано Договір про припинення договору оренди №5356 від 21.04.2010 та акт приймання-передачі (повернення) нерухомого майна, за змістом якого позивач проінформував відповідача про наявність заборгованості по орендній платі - 69 130,08 грн, пені - 6 195,55 грн та штрафу - 2 361,24 грн, однак, як зазначає позивач, орендар претензію залишив без задоволення.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язань за Договором оренди №5356 нерухомого майна, що належить до державної власності від 21.10.2010 у частині сплати орендної плати за нерухоме майно - нежилі приміщення площею 113,30 кв.м., розміщене за адресою: вул. Багговутівська, буд. 27, у підвалі гуртожитку №2, з огляду на що позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі у розмірі 69 130,08 грн, пеню - 3 720,04 грн, інфляційні втрати - 4 656,97 грн та штраф - 2 073,90 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом було встановлено, що між РВ ФДМ України по м. Києву та ТОВ ВФ «Восторг» укладено Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної форми власності №5356 від 21.04.2010, відповідно до п.1.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежилі приміщення площею 113,30 кв. м, розміщене за адресою: вул. Багговутівська, буд. 27, у підвалі гуртожитку №2, що Перебуває на балансі Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика.

Судом встановлено, що орендодавець передав, а орендар прийняв майно в оренду, відповідно до Акту приймання-передавання орендованого майна від 21.04.2010.

Як встановлено судом, умови Договору оренди у частині нарахування орендної плати змінювались сторонами, зокрема Договором №5356/03 від 05.03.2019 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна №5356 від 21.04.2010 та повідомленням про застосування тимчасового зниження орендної плати від 06.11.2020 №30-06/9815.

Як встановлено судом, орендар повернув, а орендодавець прийняв майно з оренди, відповідно до Акту приймання-передачі (повернення) нерухомого майна від 31.05.2021.

Відповідно до Договору №5356/04 від 02.08.2021 про припинення договору оренди №5356 від 21.04.2010 сторони дійшли згоди про дострокове припинення чинності, за взаємною згодою сторін, договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №5356 від 21.04.2010р. з 31.05.2021.

Відповідно до п. 3.6. Договору (в редакції Договору №5356/03 від 05.03.2019) орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 50 % до 50 % щомісяця не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних, на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Відповідно до п.3.11. Договору у разі припинення (розірвання) Договору оренди Орендар сплачує орендну плату до дня повернення Майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії не звільняє Орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, до державного бюджету та Балансоутримувачу.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ч.1 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором.

Ураховуючи норми чинного законодавства та положення п. 3.6. та п. 3.11. Договору, суд зазначає, що строк сплати орендної плати за період березень 2020 року - травень 2021 року є таким, що настав.

Так, наявність та обсяг заборгованості відповідача за Договором по орендній платі у розмірі 69 130,08 грн підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, зокрема, відповідачем не надано суду доказів сплати грошових коштів у вказаному розмірі, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення основного боргу у розмірі 69 130,08 грн підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того позивачем заявлено до стягнення з відповідача інфляційні втрати у розмірі 4 656,97 грн.

Відповідно до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зазначає, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур`єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

З наданого позивачем розрахунку інфляційних збитків вбачається, що ним здійснювалося нарахування інфляційних втрат починаючи з першого дня прострочення (з 16 числа місяця наступного за звітним) по червень 2021 року.

Суд зазначає, що вказані вище періоди та суми щодо яких здійснювалося нарахування інфляційних втрат є обґрунтованими, однак, за період з березня по червень 2020 року розрахунок є арифметично неправильним, відтак, здійснивши перерахунок суд прийшов до висновку, що інфляційні втрати, що підлягають до стягнення за несвоєчасне виконання зобов`язань по сплаті орендної плати за березень 2020 року складають 557,49 грн, за квітень 2020 року - 445,72 грн, за травень 2020 року - 436,95 грн, за червень 2020 року - 468,40 грн. Щодо розрахунку інфляційних втрат, що підлягають до стягнення за несвоєчасне виконання зобов`язань по сплаті орендної плати за період липень 2020 року - квітень 2021 року, суд зазначає, що наданий позивачем розрахунок є обґрунтованим та арифметично правильним.

Підсумовуючи, суд зазначає, що позовні вимоги про стягнення 4656,97 грн інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню, а саме в загальному розмірі 4490,85 грн.

Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню - 3 720,04 грн та штраф - 2 073,90 грн.

Згідно з нормами статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п.3.7. Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, уключаючи день оплати.

Згідно п. 3.8. Договору у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 3 % від суми заборгованості.

Так, визначаючи обґрунтованість періодів нарахування пені, суд виходив з того, що початком таких періодів, з урахуванням приписів п. 3.6. Договору (в редакції Договору №5356/03 від 05.03.2019), є 16 число місяця наступного за звітним, закінчення таких періодів, враховуючи приписи частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, визначається спливом шестимісячного терміну від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Поряд з цим, суд звертає увагу, що одним з основних принципів господарського судочинства є принцип диспозитивності, за яким суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених випадках.

Відтак, обґрунтованою сумою пені за березень 2020 року (щодо суми боргу 2838,79 грн) за період з 16.04.2020 по 14.10.2020 є 189,56 грн, за березень 2020 року (щодо 2730,59 грн) за період з 16.05.2020 по 15.10.2020 є 145,03 грн, за квітень 2020 року (щодо 4604,11 грн) за період з 16.06.2020 по 15.11.2020 є 230,96 грн, за травень 2020 року (щодо 4617,92 грн) за період з 16.07.2020 по 15.12.2020 є 231,65 грн, за червень 2020 року (щодо 4627,15 грн) за період з 16.08.2020 по 15.01.2021 є 232,18 грн, за липень 2020 року (щодо 4599,39 грн) за період з 16.09.2020 по 15.02.2021 є 230,91 грн, за серпень 2020 року (щодо 4590,19 грн) за період з 16.10.2020 по 15.03.2021 є 228,94 грн, за вересень 2020 року (щодо 4613,14 грн) за період з 16.11.2020 по 15.04.2021 є 234,13 грн, за жовтень 2020 року (щодо 4659,27 грн) за період з 16.12.2020 по 15.05.2021 є 248,09 грн, за листопад 2020 року (щодо 4719,84 грн) за період з 16.01.2021 по 15.06.2021 є 263,41 грн, за грудень 2020 року (щодо 4762,32 грн) за період з 16.02.2021 по 15.07.2021 є 275,95 грн, за січень 2021 року (щодо 4824,23 грн) за період з 16.03.2021 по 04.08.2021 є 275,04 грн, за лютий 2021 року (щодо 4872,47 грн) за період з 16.04.2021 по 04.08.2021 є 224,00 грн, за березень 2021 року (щодо 4955,30 грн) за період з 16.05.2021 по 04.08.2021 є 166,72 грн, за квітень 2021 року (щодо 2060,52 грн) за період з 16.06.2021 по 04.08.2021 є 43,07 грн, за травень 2021 року (щодо 5054,85 грн) за період з 16.07.2021 по 04.08.2021 є 43,35 грн.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення 3 720,04 грн пені підлягають частковому задоволенню, а саме в розмірі 3 262,99 грн.

Поряд з цим, оскільки, прострочення виконання зобов`язання зі сплати орендної плати за період березень 2020 рік - травень 2021 рік перевищує три місяці, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення 2 073,90 грн штрафу (3% від 69 130,08 грн) підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничої фірми "Восторг" (54029, Миколаївська обл., місто Миколаїв, вул. 8 Березня, будинок 34; ідентифікаційний код: 13677322) в дохід Державного бюджету України (отримувач: ГУК у м. Києві/Шевченківський район/22080300; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код отримувача 37993783; номер рахунку: UA778999980313020094000026011; код класифікації доходів бюджету: 22080300; призначення платежу: плата за оренду іншого державного майна) заборгованість по орендній платі у розмірі 69 130 (шістдесят дев`ять тисяч сто тридцять) грн 08 коп., пеню у розмірі 3 262 (три тисячі двісті шістдесят дві) грн 99 коп., інфляційні втрати у розмірі 4 490 (чотири тисячі чотириста дев`яносто) грн 85 коп. та штраф у розмірі 2 073 (дві тисячі сімдесят три) грн 90 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничої фірми "Восторг" (54029, Миколаївська обл., місто Миколаїв, вул. 8 Березня, будинок 34; ідентифікаційний код: 13677322) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву (01032, місто Київ, бульвар Тараса Шевченка, будинок 50-Г; ідентифікаційний код: 19030825) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 461 (дві тисячі чотириста шістдесят одна) грн 57 коп.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.В. Картавцева