Рішення

від 27.09.2022 по справі 922/793/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" вересня 2022 р.м. ХарківСправа № 922/793/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Рильової В.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аква Модерн Тур" (місцезнаходження: 04210, м. Київ, проспект Героїв Сталінграда, 20А; код ЄДРПОУ 41876374) до ОСОБА_1 (місцезнаходження: НОМЕР_1 ; м. Харків; вулиця Квітуча, 106; РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення 295 000,00 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аква Модерн Тур" (позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області із позовом про стягнення з ОСОБА_1 (відповідача) поворотної фінансової допомоги в розмірі 295 000,00 грн. Також заявник просить суд покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору в розмірі 4 425,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 200,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03 травня 2022 року позовну заяву ТОВ "Аква Модерн Тур" прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 922/793/22. Розгляд справи призначено без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, в порядку частини п`ятої статті 252 Господарського процесуального кодексу України.

26 липня 2022 року до суду надійшов відзив представника відповідача на позовну заяву, згідно якого адвокат просить суд вважати поважними причини пропуску строку для подання даного відзиву та поновити строк для його подання, оскільки позовну заяву з додатками ОСОБА_1 не отримував, з`явитися до суду він та його представник не можуть через обставини викликані збройною агресією Російської Федерації проти України. В той же час, після клопотання, поданого представником Бобро С.М. до суду про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді, з`явилася можливість ознайомитися із позовною заявою та додатками в системі "Електронний суд" і обговорити позовні вимоги із ОСОБА_1 .

Враховуючи наведені представником відповідача обставини, причини пропуску встановленого законом строку на подання відзиву на позовну заяву визнано судом поважними; відповідний строк поновлено, а відзив ОСОБА_1 було досліджено та прийнято судом до розгляду.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аква Модерн Тур", в свою чергу, наданими позивачу процесуальними правами не скористалася, відповідь на відзив до суду не подало. Жодних заяв чи клопотань від позивача також не надходило.

Частиною четвертою статті 240 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги ТОВ "Аква Модерн Тур" та заперечення ОСОБА_1 , об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Звертаючись до суду із даним позовом позивач, як на підставу для його задоволення, посилався на те, що у серпні 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аква Модерн Тур" та Фізичною особою-підприємцем Бобро Сергієм Миколайовичем було досягнуто усної домовленості щодо надання останньому поворотної фінансової допомоги.

Договір у письмовій формі так і не був укладений, проте на виконання вказаних домовленостей позивач сплатив на поточний рахунок відповідача поворотну фінансову допомогу в розмірі 295 000,00 грн. на підставі Платіжних доручень:

- № 177 від 27.08.2021 на 20 000,00 грн., призначення платежу "Поворотня фінансова допомога згідно договору № 01/2708 від 26.08.2021р. без ПДВ";

- № 183 від 01.09.2021 на 20 000,00 грн., призначення платежу "Поворотня фінансова допомога згідно договору № 01/2708 від 26.08.2021р. без ПДВ";

- № 187 від 03.09.2021 на 50 000,00 грн., призначення платежу "Поворотня фінансова допомога згідно договору № 01/2708 від 26.08.2021р. без ПДВ";

- № 191 від 09.09.2021 на 65 000,00 грн., призначення платежу "Поворотня фінансова допомога згідно договору № 01/2708 від 26.08.2021р. без ПДВ";

- № 192 від 15.09.2021 на 30 000,00 грн., призначення платежу "Поворотня фінансова допомога згідно договору № 01/2708 від 26.08.2021р. без ПДВ";

- № 198 від 22.09.2021 на 50 000,00 грн., призначення платежу "Поворотня фінансова допомога згідно договору № 01/2708 від 26.08.2021р. без ПДВ";

- № 202 від 28.09.2021 на 20 000,00 грн., призначення платежу "Поворотня фінансова допомога згідно договору № 01/2708 від 26.08.2021р. без ПДВ";

- № 205 від 30.09.2021 на 40 000,00 грн. призначення платежу "Поворотня фінансова допомога згідно договору № 01/2708 від 26.08.2021р. без ПДВ".

Зважаючи на те, що письмовий договір про надання поворотної фінансової допомоги між сторонами гак і не був укладений, позивач листом від 12 листопада 2021 року вих. № 17/37звернувся до ФОП Бобро С.М. з проханням повернути кошти в розмірі 295 000,00 грн. протягом 7 календарних днів з моменту отримання листа. Однак відповідач залишив вказаний лист без відповіді, а вимогу щодо сплати коштів - без задоволення.

Зазначені обставини стали підставою для звернення Товариством з обмеженою відповідальністю "Аква Модерн Тур" до суду із даним позовом про стягнення з відповідача 295 000.00 грн. заборгованості в судовому порядку.

Крім того, при складанні позовної заяви позивачем було встановлено, що ФОП Бобро С.М. звернувся до державного реєстратора із заявою про припинення підприємницької діяльності за власним рішенням та з 26.11.2021 втратив статус суб`єкта підприємницької діяльності.

Водночас, суд зазначає, що у разі припинення підприємницької діяльності фізичною особою, як її права, так і обов`язки за укладеним договорами не припиняються, а залишаються за нею, як за фізичною особою.

Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, який набрав чинності 15 грудня 2017 року, внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до вказаних змін, з 15 грудня 2017 року господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за пунктом 1 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України спорів, в яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов`язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.

Отже позивач, звертаючись до господарського суду, обґрунтовано визначив належність спору до господарської юрисдикції відповідно до суб`єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов`язання за яким у відповідача із втратою його статусу як ФОП не припинились.

Заперечуючи проти позову, представник Бобро С.М. зазначає, що відповідач отримав грошові кошти від ТОВ "Аква модерн тур" на умовах безповоротної фінансової допомоги на розвиток спільного із позивачем бізнесу. Враховуючи безповоротність фінансової допомоги сторони не підписували договір. За наведених обставин відсутня об`єктивна можливість встановити обставини щодо зобов`язань сторін та інших істотних умов договору, зокрема, щодо розміру та строку повернення фінансової допомоги.

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Відповідно до частини першої статті 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини четвертої статті 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Згідно з приписами статті 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини, зокрема, між юридичними особами.

Статтею 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Положеннями частини першої статті 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Поняття договору позики визначено статтею 1046 ЦК України, згідно з якою за цим договором одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до частини першої статті 1047 ЦК України у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, договір позики укладається у письмовій формі.

Згідно з статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Отже, у разі пред`явлення позову про стягнення боргу позивач повинен підтвердити своє право вимагати від відповідача виконання боргового зобов`язання. Для цього, з метою правильного застосування статей 1046, 1047 ЦК України суд повинен встановити наявність між позивачем і відповідачем правовідносин за договором позики, виходячи з дійсного змісту та достовірності документа, на підставі якого доказується факт укладення договору позики і його умов.

Виходячи із доводів позивача та враховуючи вказані положення чинного законодавства лише договір позики, укладений у письмовій формі, породжує певні права і обов`язки, що обумовлені ним.

Із встановлених судом обставин справи вбачається, що письмовий договір про надання поворотної фінансової допомоги між сторонами не був укладений. Позивачем також не надано належних доказів в підтвердження обставин існування Договору № 01/2708 від 26.08.2021, який зазначено в Платіжних дорученнях.

Самі ж платіжні доручення із вказівками у призначенні платежу неправильних номерів договорів не можуть свідчити про дійсні обставини справи, дійсну волю сторін, а отже не можуть бути належними та допустимими доказами у розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, а тому, як наслідок, не можуть бути покладені в основу даного рішення. Такі платіжні доручення не замінюють договору позики.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що надані позивачем докази не можуть бути прийняті як належні, оскільки не є беззаперечними у взаємному зв`язку та не дають змогу достовірно встановити встановити дійсний характер спірних правовідносин сторін. За таких обставин, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Аква Модерн Тур" є такими, що задоволенню не підлягають.

Враховуючи відмову в задоволенні позовних вимог, витрати по сплаті судового збору та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, відповідно приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України, залишаються за Товариством з обмеженою відповідальністю "Аква Модерн Тур".

Також у відзиві на позов представником Бобро С.М. було зазначено, що відповідач планує понести у суді першої інстанції судові витрати у сумі 15 000,00 грн. на професійну правничу допомогу. Однак, доказів на підтвердження таких витрат відповідач до суду не подав, у зв`язку з чим суд не вбачає підстав для їх розподілу.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Так, відповідно до статті 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Проте, 24.02.2022 Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року (який продовжено на даний час до 23 серпня 2022 року).

Згідно статті 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.

При цьому, згідно Рекомендацій, прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

На підставі вищевикладеного, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, враховуючи поточну ситуацію, що склалася в місті Харкові, суд був вимушений вийти за межі строку, встановленого статтею 248 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 13, 73-80, 86, 123, 129, 130, 233, 236-238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Аква Модерн Тур" відмовити.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 256 ГПК України.

Повне рішення складено "27" вересня 2022 р.

СуддяВ.В. Рильова