Рішення

від 27.09.2022 по справі 924/299/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" вересня 2022 р. Справа № 924/299/22

м. Хмельницький

Суддя Господарського суду Хмельницької області Музика М.В., за участю секретаря судового засідання Мартинюк А.О., розглянувши справу

за позовом Хмельницької міської ради

до товариства з обмеженою відповідальністю "Каунсел-М", м. Київ

про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 195 312,72 грн.,

за участю представників сторін:

позивача: Крамар А.В. - згідно даних з ЄДРЮО, ФОП та ГФ;

відповідача: не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати в сумі 195 312,72 грн. за користування земельною ділянкою. Вимоги мотивує тим, що ТОВ «Каунсел-М» є власником приміщення магазину непродовольчих товарів загальною площею 914,4 кв.м. по вул. Свободи, 1Б, проте, з моменту набуття права власності на майно права на земельну ділянку по вул. Свободи, 1Б у м. Хмельницькому не оформив, внаслідок чого безпідставно зберіг у себе кошти в розмірі 195312,72 грн.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 30.05.2022 року відкрито провадження у справі за позовом Хмельницької міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю "Каунсел-М", м. Київ про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 195 312,72 грн, призначено підготовче засідання. Ухвалою суду від 23.08.2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Повноважний представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, наполягає на його задоволенні.

Відповідач на судовий розгляд справи не з`явився, відзиву на позов не подав. Ухвали суду по даній справі надсилались на адресу останнього, зазначену в ЄДРЮО, ФОП та ГФ, проте, повернуті по причині відсутності адресата за вказаною адресою (в тому числі, ухвала суду від 14.09.2022 року).

Згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу вищенаведених положень законодавства, день спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, який зареєстрований у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу відповідної ухвали суду.

Отже, оскільки ухвали суду по даній справі направлені судом за належною адресою відповідача і повернуті поштою, суд доходить висновку, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведені положення, господарський суд зазначає, що сторони не були позбавлені права та можливості самостійно ознайомитись з ухвалами суду у даній справі.

Окрім того, суд здійснював спробу зв`язку з відповідачем по номеру телефону, який зазначений у позовній заяві, проте, за повідомлення абонента, вказаний номер є неактуальним для ТОВ «Каунсел-М». Також ухвали суду від 23.08.2022 року та від 14.09.2022 року надсилалась на електронну адресу відповідача, вказану ним в електронній картці учасника, розмішеній на сайті Prozzoro. Продажі.

Відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, з огляду на що суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Рішенням Хмельницької міської ради від 29.08.2012 року №64 «Про впорядкування орендної плати за землю та втрату чинності рішень сесії міської ради» затверджено розмір річної орендної плати за землю у м. Хмельницькому, в тому числі, за земельні ділянки для розміщення, будівництва та обслуговування магазину, кафе, інтернет-бару, бару, ресторану, інших об`єктів торгівлі та закладів ресторанного типу та прибудов до них в розмірі 8% від нормативної грошової оцінки.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 04.12.2020 року за ТОВ "Каунсел-М" зареєстровано право приватної власності на будівлю, магазин непродовольчих товарів, загальною площею 914,4 кв.м., за адресою: м. Хмельницький, вул. Свободи, буд. 1Б.

Хмельницька міська рада звернулась до ГУ ДПС у Хмельницькій області із листом від 02.06.2021 року щодо надання інформації про сплачені суми орендної плати/земельного податку ТОВ "Каунсел-М» за земельну ділянку по вул. Свободи, 1Б, кадастровий номер 6810100000:03:004:0084, площею 0,1011 за період 2020-2021 рр.

У відповідь ГУ ДПС у Хмельницькій області у листі від 05.07.2021 року повідомило, що зі сторони ТОВ «Каунсел-М» відсутні платежі у 2020-2021 роках.

Згідно витягу відділу у Хмельницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 30.06.2021 року, НГО земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:03:004:0084, яка розташована у м. Хмельницькому, по вул. Свободи, 1Б, загальною площею 1011 кв.м., становить 2270511,00 грн.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, 14.12.2012 року в кадастрі зареєстровано земельну ділянку з кадастровим номером 6810100000:03:004:0084 за адресою: м. Хмельницький, вул. Свободи, 1Б, площею 0,1011 га, власність - комунальна.

Як вбачається із наданого позивачем розрахунку розміру орендної плати від 09.05.2022 року ТОВ «Каунсел-М», міською радою нараховано за період з 04.12.2020 року по 31.12.2020 року 13671,84 грн. орендної плати та 181680,88 грн. орендної плати за період з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року.

З вищевикладеного, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", іншими нормативно-правовими актами, а також договором оренди землі.

Положеннями ст. ст. 13, 14, 142, 143, 145 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування, зокрема, управляють майном, що є в комунальній власності; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону. Права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку.

Відповідно до ч. 5 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

За змістом ст. ст. 80, 83, 90 Земельного кодексу України суб`єктами права власності на землю, зокрема, є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності. Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають, зокрема, усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності. Власники земельних ділянок мають право, зокрема, продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину. Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. ст. 122-124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст. 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі - продажу права оренди земельної ділянки.

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 120 Земельного кодексу України встановлено, що до особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, яка перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України). Набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача (п. "е" ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України).

Відповідно ч. 3 ст. 7 Закону України "Про оренду землі" до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. До особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить згідно ст. 377 ЦК України право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Отже, виходячи із вищенаведених приписів законодавства, у разі переходу права власності на об`єкт нерухомого майна право користування земельною ділянкою припиняється і до набувача цього майна, розташованого на земельній ділянці, переходять ті права на відповідну земельну ділянку, які належали відчужувачу - права власності або права користування.

Матеріалами справи стверджується, що відповідач з 04.12.2020 року є власником приміщення, магазину непродовольчих товарів, загальною площею 914,4 кв.м., за адресою: м. Хмельницький, вул. Свободи, буд. 1Б.

Як унормовано статтею 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Частина перша статті 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини першої статті 96 Земельного кодексу України).

В силу статті 125 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Як встановлено судом, відповідач є власником нерухомого майна, проте, матеріали справи не містять доказів належного оформлення власником будівлі права користування земельною ділянкою, зокрема, укладення відповідних договорів оренди з Хмельницькою міською радою та державної реєстрації такого права.

Зі змісту глави 15, статей 120, 125 Земельного кодексу України та з урахуванням положень статті 1212 Цивільного кодексу України до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформленого права на цю ділянку (без укладеного договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі № 912/1188/17, від 21.01.2019 у справі № 902/794/17, від 04.02.2019 у справі № 922/3409/17, від 12.03.2019 у справі 916/2948/17, від 09.04.2019 у справі № 922/652/18, а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі № 922/1008/15, від 07.12.2016 у справі № 922/1009/15, від 12.04.2017 у справах №922/207/15 і № 922/5468/14.

Відносини, які виникають в зв`язку із безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права, є предметом регулювання глави 83 ЦК України. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно (ст. 1212 ЦК України). Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Відповідно до ст. 1214 ЦК України відповідач міг дізнатися про володіння майном без достатньої правової підстави з моменту набуття права власності на об`єкти нерухомості, розташовані на земельній ділянці за вищевказаною адресою. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Так, відповідач зберіг (заощадив) у себе майно (кошти) у вигляді орендної плати, яка мала бути сплачена за володіння і користування земельною ділянкою комунальної власності площею 1011 кв.м. по вул. Свободи, 1Б. При цьому, збереження (заощадження) цього майна почалося безвідносно до волі сторін в результаті правомірних дій відповідача з моменту набуття ним права власності на будівлю. Наведене є проявом правової природи нерухомого майна. Набуте відповідачем право власності на нежитлову будівлю, будучи згідно ст.181 ЦК України нерухомим майном (об`єктом, розташованим на земельній ділянці, переміщення якого є неможливим без його знецінення та зміни його призначення), є органічно і нерозривно пов`язаним з цією земельною ділянкою.

Відсутність укладеного договору оренди земельної ділянки має фактичним наслідком набуття відповідачем володіння і користування чужою земельною ділянкою без відповідної грошової компенсації. В результаті відбулося збереження (заощадження) відповідачем належних до сплати за таке володіння і користування коштів у вигляді орендної плати.

Передача прав володіння і користування земельною ділянкою згідно ст. 206 Земельного кодексу України, пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України здійснюється за плату, що має вноситися на користь позивача на підставі договору оренди земельної ділянки. Правові підстави для одержання відповідачем прав володіння і користування земельною ділянкою безоплатно в даному випадку відсутні. Так само відсутні правові підстави для не нарахування, несплати орендної плати за землю тощо.

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України, пп. 14.1.136 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України власником майна фактично збереженого відповідачем (коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою) є територіальна громада в особі позивача. Таким чином, збереження (заощадження) відповідачем коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою призвело до збільшення (накопичення) цих коштів у відповідача за рахунок їх неодержання позивачем. Кваліфікація спірних правовідносин як зобов`язань в зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави означає необхідність застосування передбачених ст. ст. 1212-1214 ЦК України правових наслідків дій/бездіяльності відповідача у в вигляді збереження (заощадження) у себе відповідних сум орендної плати.

За допомогою згаданих норм навіть за відсутності ознак делікту, тобто за умови правомірної поведінки відповідача у спірних правовідносинах, досягається відновлення справедливої рівноваги між правами та охоронюваними законом інтересами сторін спору, що випливають з принципу платності користування землею.

З вищевикладеного, оскільки відповідачем з моменту набуття права власності на майно не здійснено оформлення права користування земельною ділянки комунальної форми власності, у позивача виникло право вимагати від ТОВ "Каунсел-М" сплати безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за таку земельну ділянку. Судом здійснено перерахунок вчинених міською радою нарахувань розміру безпідставно збереженої орендної плати з врахуванням рішенням Хмельницької міської ради від 29.08.2012 року №64 «Про впорядкування орендної плати за землю та втрату чинності рішень сесії міської ради» та встановлено його правомірність.

Таким чином, позов Хмельницької міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю "Каунсел-М", м. Київ про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 195 312,72 грн, суд задовольняє в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у зв`язку з задоволенням позову.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 20, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

позов Хмельницької міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю "Каунсел-М", м. Київ про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 195 312,72 грн., задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Каунсел-М" (02081, м. Київ, вул. Урлівська, 22, код 39216425) на користь Хмельницької міської ради (29000, м. Хмельницький, вул. Героїв Маріуполя, 3, код 33332218) 195312,72 грн. (сто дев`яносто п`ять тисяч триста дванадцять грн. 72 коп.) безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати за земельну ділянку по вул. Свободи, 1Б, у м. Хмельницькому, (р/р UA968999980314030611000022775, ЄДРПОУ 37971775, одержувач коштів: ГУК у Хмел.обл/Хмельниц. мтг/24062200, банк одержувача: Казначейство України (ЕАП), призначення платежу - Кошти за шкоду, що заподіяна на земельних ділянках державної та комунальної власності, які не надані у користування та не передані у власність, внаслідок їх самовільного зайняття, використання не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву, (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу).

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Каунсел-М" (02081, м. Київ, вул. Урлівська, 22, код 39216425) на користь Хмельницької міської ради (29000, м. Хмельницький, вул. Героїв Маріуполя, 3, код 33332218) 2929,69 грн. (дві тисячі дев`ятсот двадцять дев`ять грн. 69 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 28.09.2022 року

Суддя М.В. Музика

Веб-адреса рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua/

Віддрук. у 3 прим.: 1 - до справи; 2 - позивачу (rada@khm.gov.ua); 3 - відповідачу (kauncel.m@gmail.com)