Ухвала

від 28.09.2022 по справі 910/4113/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

28 вересня 2022 року

м. Київ

cправа № 910/4113/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н. М. - головуючий, Вронська Г. О., Кондратова І. Д.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Лимон Бетон"

на постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Євсіков О. О., Владимиренко С. В., Попікова О. В.

від 30.05.2022

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лимон Бетон"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Славія-АКБ"

про стягнення 343 354,53 грн,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Лимон Бетон" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Славія-АКБ" про стягнення 343 354,53 грн, з яких 223 462,26 грн боргу, 53 731,99 грн пені, 21 476,31 грн інфляційних втрат, 11 164,63 грн 3% річних та 33 519,34 грн штрафу.

В обґрунтування заявлених вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Лимон Бетон" зазначило, що за укладеним 25.11.2020 з Товариством з обмеженою відповідальністю "Лідертранс-С" договором про відступлення права вимоги набуло право вимоги заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Славія-АКБ" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Лідертранс-С" за договором поставки № 01092019/2 від 01.09.2019 у розмірі 223 462,26 грн, а також нарахованих на цю суму пені, інфляційних втрат, 3% річних та штрафу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.07.2021 у справі № 910/4113/21 позов задоволено: присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Славія-АКБ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лимон Бетон" 223 462,26 грн основного боргу, 53 731,99 грн пені, 11 164,63 грн 3% річних, 21 476,31 грн інфляційних втрат, 33 519,34 грн штрафу та судовий збір у розмірі 5 150,32 грн.

Постановою від 30.05.2022 Північний апеляційний господарський суд скасував рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2021 у справі № 910/4113/21. Прийняв нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив повністю.

23 вересня 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Лимон Бетон" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2022 у справі № 910/4113/21.

Перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лимон Бетон", Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Частиною 2 статті 6 та частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із пунктом 8 частини 1 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

За приписами пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з частиною 7 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Пунктом 1 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2021 встановлено у розмірі 2 270,00 грн.

Предметом спору у цій справі є стягнення 343 354,53 грн, що менше, ніж п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на дату подання позову (1 135 000,00 грн).

Колегія суддів звертає увагу скаржника, що у пункті 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України унормовано випадки, за умови доведення скаржником наявності яких та наведенням відповідних цим випадкам обставин, судове рішення у справі з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, може бути предметом касаційного оскарження.

Водночас в касаційній скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю "Лимон Бетон" не зазначено про наявність підстав для відкриття касаційного провадження у справі з ціною позову до п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, передбачених підпунктами "а" - "г" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" (заява №24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу. Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" [рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57)].

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23 жовтня 1996 року "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява №21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

За змістом статті 7 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

З урахуванням того, що касаційна скарга подана на судове рішення у справі, ціна позову якої не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та відсутність підстав, що підпадають під дію виключень з пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 910/4113/21 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Лимон Бетон" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2022 згідно з пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

У зв`язку з відмовою у відкритті касаційного провадження, Верховний Суд не розглядає клопотання про поновлення строку для подачі касаційної скарги.

Керуючись статтями 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 910/4113/21 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Лимон Бетон" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2022.

2. Копії ухвали надіслати учасникам справи.

3. Надіслати скаржнику касаційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами на 9 аркушах (у тому числі копія платіжного доручення № 926 від 13.09.2022 про сплату 10 300,64 грн). Копію касаційної скарги залишити у Верховному Суді.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Н. М. Губенко

Судді Г. О. Вронська

І. Д. Кондратова