Рішення

від 28.09.2022 по справі 225/8274/21

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер судової справи: 225/8274/21

Номер провадження:2/225/315/2022

Дзержинський міський суд Донецької області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

28 вересня 2022 року Дзержинський міський суд Донецької області у складі

головуючого-судді Мигалевича В.В.,

за участю секретаря Голубової О.О.,

розглянув увідкритому судовомузасіданні взалі судуцивільну справуза позовноюзаявою ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса фактичного проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Товариства з додатковою відповідальністю орендне підприємство «Шахта ім.. Святої Матрони Московської» (місцезнаходження: вул. Фестивальна, буд. 1, м. Торецьк, Бахмутський район, Донецька область, код ЄДРПОУ 36182252), правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Авент Енерджи» (65042 Одеська обл., м.Одеса, Балтська Дорога,71 А, ЄДРПОУ 42245901) про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати,-

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 звернувся до Дзержинського міського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з додатковою відповідальністю орендне підприємство «Шахта ім.. Святої Матрони Московської», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Авент Енерджи» про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказав, що 29.10.2012 його було прийнято, згідно з наказом підприємства №542-к від 29.10.2012, на посаду ГРП в Товариство з додатковою відповідальністю орендне підприємство «Шахта ім. Святої Матрони Московської».

За період роботи позивача у ТДВ ОП «Шахта ім. Святої Матрони Московської» є заборгованість по заробітній платі: за 2012 рік, а саме за листопад 2380,31 грн., за грудень 2785,23 грн., за 2013 рік 37838,53 грн., за 2014 рік, а саме за січень - 3035,74 грн., за лютий - 3049,99 грн., за березень - 3306,32 грн., за квітень - 3035,21 грн., за травень - 3009,05 грн., за червень - 3656,35 грн., за липень - 2613,47 грн., за серпень - 627,30 грн., за вересень - 1404,25 грн. Всього 66741,75 грн.

На підставі викладеного, позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості по заробітній платі у загальному розмірі 66741,75 грн. за період з листопада 2012 року по вересень 2014 року.

Ухвалою від 20.12.2021 провадження у справі було відкрите та призначене судове засідання у справі.

Ухвалою від 03.02.2022 залучено до участі у справі в якості правонаступника відповідача Товариства з додатковою відповідальністю орендне підприємство «Шахта ім. Святої Матрони Московської» (код ЄДРПОУ 36182252) - Товариство з обмеженою відповідальністю «Авент Енерджи» (код ЄДРПОУ 42245901).

Позивач в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву з проханням розглянути справу без його участі.

Відповідач в судове засідання також не з`явився, про причини своєї неявки не повідомив, відзиву не надав, однак про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд, у зв`язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, ненаданням відповідачем відзиву на позов, ухвалив слухати справу у відсутності відповідача, згідно ст.ст.280-281 ЦПК України, при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Дослідив матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Між сторонами по справі виникли правовідносини, які регулюються КЗпП України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 233 КЗпП, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Окрім того, Конституційний суд України в рішенні від 15.10.2013 року по справі №8-рп/2013 зазначив, що положення частини другої статті 233Кодексу законівпро працюУкраїни у системному зв`язку з положеннями статей 1, 12Закону України"Прооплату праці"від 24березня 1995року №108/95-ВР зі змінами необхідно розуміти так, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.

Також ст.2 Закону України «Про оплату праці», визначена структуру заробітної плати, а саме:

- основна заробітна плата - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки), яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців;

- додаткова заробітна плата - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій;

- інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Проаналізував зазначену норму, суд доходить висновку, що всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день його звільнення, а тому позивач не обмежений у строках по зверненню до суду.

Аналогічної правової позиції дотримується в рішеннях Верховний суд, зокрема у Постанові від 23.01.2018 року у справі № 61-992св17 чи в Постанові від 04.05.2018 року у справі №808/858/16.

Окрім того, згідно зі ст. 116 КЗпП України, про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. Доказів такого повідомлення про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, які би ці суми не були (нульового, або іншого значення) представником відповідача до суду не надано.

Судом встановлено, що відповідно до копії дублікату трудової книжки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , його 29.10.2012 було прийнято, згідно з наказом підприємства №542-к від 29.10.2012, на посаду учня ГРП з повним робочим днем на підземній роботі в Товариство з додатковою відповідальністю орендне підприємство «Шахта ім. Святої Матрони Московської».

02.11.2012 ОСОБА_1 було переведено ГРП другого розряду з повним робочим днем на підземній роботі в Товариство з додатковою відповідальністю орендне підприємство «Шахта ім. Святої Матрони Московської», згідно з наказом підприємства №1650/к від 02.11.2012.

06.12.2012 ОСОБА_1 було переведено гірничим майстром підземним з повним робочим днем на підземній роботі в Товариство з додатковою відповідальністю орендне підприємство «Шахта ім. Святої Матрони Московської», згідно з наказом підприємства №1706/к від 06.12.2012.

15.09.2014 ОСОБА_1 було звільнено у зв`язку зі скороченням штату за ч.1 ст. 40 КЗПП України з виплатою одноразової допомоги у розмірі одного середньомісячного заробітку, згідно з наказом підприємства №940-к від 15.09.2014.

Відповідно до Форми ОК-7, яка містить індивідуальні відомості про застраховану особу з (РНОКПП НОМЕР_1 ) Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, вбачається, що з жовтня 2012 року по вересень 2014 року включно Товариством з додатковою відповідальністю орендне підприємство «Шахта ім. Святої Матрони Московської» було сплачено страхові внески відносно позивача.

Як убачається з Інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, правонаступником Товариства з додатковою відповідальністю орендне підприємство «Шахта ім.. Святої Матрони Московської» (код ЄДРПОУ 36182252) є Товариство з обмеженою відповідальністю «Авент Енерджи» (код ЄДРПОУ 42245901).

Відповідно до розрахунку ОСОБА_1 , за період його роботи у ТДВ ОП «Шахта ім. Святої Матрони Московської» є заборгованість по заробітній платі: за 2012 рік, а саме за листопад 2380,31 грн., за грудень 2785,23 грн., за 2013 рік 37838,53 грн., за 2014 рік, а саме за січень - 3035,74 грн., за лютий - 3049,99 грн., за березень - 3306,32 грн., за квітень - 3035,21 грн., за травень - 3009,05 грн., за червень - 3656,35 грн., за липень - 2613,47 грн., за серпень - 627,30 грн., за вересень - 1404,25 грн. Всього 66741,75 грн.

Однак, в порушення вказаних положень КЗпП України підприємство остаточний розрахунок з позивачем належних до сплати сум не провело.

Статтею 94КЗпП України передбачено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ст.43Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно зі ст.97КЗпП України власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.

Відповідно до ст.21Закону України«Про оплатупраці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору. Згідно ст.22цього Закону - суб`єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.

В статті 115КЗпП України зазначено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

Розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.

Заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки.

Відповідно до вимог ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

У відповідності до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (зокрема, наприклад, справа «Суханов та Ільченко проти України» заяви № 68385/10 тощо) «майно» може являти собою «існуюче майно» або засоби, включаючи «право вимоги» відповідно до якого заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання»/ «правомірне очікування» (legitimate expectation) стосовно ефективного здійснення права власності.

Європейський Суд з прав людини неодноразово вказував, що володінням, на яке поширюються гарантії ст. 1 Протоколу № 1 є також майнові інтереси, вимоги майнового характеру, соціальні виплати, щодо яких особа має правомірне очікування, що такі вимоги будуть задоволені.

Таким чином, з огляду на те, що право людини на заробітну плату гарантоване Конституцією України, нормами КЗпП, Законом України «Про оплату праці», а позивач знаходився з ТДВ «Орендне підприємство «Шахта імені Св. Матрони Московської», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Авент Енерджи», в трудових відносинах з 02.11.2012 до 15.09.2014, виконував свої трудові обов`язки у повному обсязі, а також при звільненні не отримав усі належні йому платежі, майнові вимоги позивача щодо їх отримання відповідають критеріям правомірних очікувань в розумінні практики Європейського Суду з прав людини та нормам діючого законодавства України.

Відповідно до положень ст.12ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.82УПК України - обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

З досліджених у судовому засіданні розрахунків позивача, за період з 02.11.2012 до 15.09.2014 встановлено, що заборгованість підприємства на початок жовтня місяця 2014 року становить 66741,75 грн.

Позивач, заявляючи вимогу про стягнення з відповідача на його користь заборгованості по заробітній платі в розмірі 66741,75 грн., вважає цю заборгованість саме такою. Суд, встановивши, що розмір заборгованості по заробітній платі в розмірі 66741,75 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача, не перевищує розміру такої заборгованості, яка встановлена судом у сумі 66741,75 грн., ураховуючи принцип диспозитивності, доходить висновку, що позивачем доведено наявність у відповідача заборгованості по заробітній платі перед позивачем в розмірі 66741,75 грн.

Представник відповідача належними та допустимими доказами, у відповідності зі ст. ст. 76-81 ЦПК України, не спростував відомості, наведені у письмових доказах - документах, наданих позивачем та не надав доказів, що відомості, які відображені в них є недостовірними, будь-яких клопотань щодо виклику свідків, призначення експертиз тощо, не заявляв, тим самим, не скористався своїм правом, передбаченим процесуальним законодавством.

Таким чином позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки вони знайшли підтвердження у судовому засіданні.

Відповідно до частини 1 ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з пунктом 1 частини 1 ст.5Закону України«Про судовийзбір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Згідно з п. п. 1 п.1 ч. 2 ст.4Закону України«Про судовийзбір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою судовий збір справляється в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в розмірі 908,00 грн.

Керуючись ст. ст. 3, 10, 12, 60, 76, 81, 82, 88, 141, 258, 259, 265, 273, 280, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса фактичного проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Товариства з додатковою відповідальністю орендне підприємство «Шахта ім.. Святої Матрони Московської» (місцезнаходження: вул. Фестивальна, буд. 1, м. Торецьк, Бахмутський район, Донецька область, код ЄДРПОУ 36182252), правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Авент Енерджи» (65042 Одеська обл., м.Одеса, Балтська Дорога,71 А, ЄДРПОУ 42245901) про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авент Енерджи» (ЄДРПОУ 42245901) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість по заробітній платі в розмірі 66741 (шістдесят шість тисяч сімсот сорок одна) гривня 75 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авент Енерджи» (ЄДРПОУ 42245901) в дохід держави 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Заочне рішення може бути переглянуте Дзержинським міським судом Донецької області за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо воно не проголошувалося з дати складання повного його тексту, у порядку, передбаченому підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції від 03.10.2017 року.

Суддя: В.В.Мигалевич