Рішення

від 23.09.2022 по справі 160/10546/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2022 року Справа № 160/10546/22 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ількова В.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу №160/10546/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК Телепорт" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

І. ПРОЦЕДУРА

07.2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК Телепорт" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, в якому позивач просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) в особі Придніпровського міжрегіонального управління Уктрансбезпеки №317331 від 09.12.2021 року про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК ТЕЛЕПОРТ" адміністративного-господарського штрафу в розмірі 17000,00 грн.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу між суддями від 19.07.2022 року ця справа була розподілена судді Ількову В.В.

Ухвалою суду від 25.07.2022 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 262 КАС України.

Також ухвалою суду від 25.07.2022 року витребувано у відповідача додаткові докази по справі, а саме копії:

- постанову Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) в особі Придніпровського міжрегіонального управління Уктрансбезпеки №317331 від 09.12.2021 року про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК ТЕЛЕПОРТ" адміністративного-господарського штрафу в розмірі 17000,00 грн.;

- акт про проведення перевірки від 06.07.2022 року за №32582;

- накази, направлення про проведення перевірки;

- відомості (докази направлення, тощо) щодо повідомлення позивача про дату час розгляду справи про застосування щодо нього адміністративно-господарських санкцій та інші докази щодо суті спору.

29.07.2022 року відповідачем суду надано відзив на позовну заяву позивача, а також долучені витребувані ухвалою суду додаткові докази по справі.

У відповідності до приписів статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Отже, рішення у цій справі приймається судом 23.09.2022 року, тобто у межах строку встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

Позов обґрунтований тим, що 11.10.2021 року посадовими особами Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки було проведено перевірку транспортного засобу-автомобілю марки DAF, номерний знак НОМЕР_1 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 , що належить ТОВ «ТК ТЕЛЕПОРТ».

За результатами проведеної перевірки посадовими особами відповідача складено Акт № 302582 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Вказаний акт, позивачем було отримано - 06.07.2022 року.

Вказують, що у цьому акті зазначено, що під час перевірки посадовими особами відповідача було виявлено порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» абз.3 ч. 1 надання послуг з перевезень вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 48 цього Закону, а саме:

- у водія відсутня товарно-транспортна накладна, або іншого документа на вантаж оформлена належним чином, згідно п. 11.1 наказу МТУ № 363 від 14.10.1997 р.;

- порушення наказу МТЗУ №385 від 24.06.2010 р. у водія транспортного засобу, відсутні тахокарти з 13.09.2021 року по 10.10.2021 року або бланк підтвердження діяльності.

Позивач вказує, що так як у водія були необхідні документи, в акті у графі пояснення водія про причини порушень зазначено, що водій «не згоден з обставинами вказаними в акті».

На думку позивача, ні в Законі України «Про автомобільним транспорт», ні в Наказі Міністерства транспорту і зв`язку №385 не визначено конкретної кількості тахокарт, якими має бути забезпечений водій.

Також позивач посилається на те, що перевірка наявності у водія тахокарт може мати місце лише у випаду здійснення ним міжнародних перевезень.

Вказує, що водій розпочав роботу 11.10.2021 року, при цьому у день перевірки, у нього був наявний бланк підтвердження діяльності. Натомість у період з 02.10.2021 року по 11.10.2021 року водій тривалий час не працював.

Таким чином, на думку позивача, відсутність факту здійснення водієм перевезень у попередні 28 днів, що передували дню перевірки, унеможливлює надання ним належним чином заповнених тахокарт за ці 28 днів.

09 грудня 2021 року начальником Придніпровського міжрегіонального управління Уктрансбезпеки, на підставі акту та зазначених у ньому, на думку позивача, хибних порушень, було винесено оскаржувану позивачем постанову №317331 про застосування до ТОВ «ТК ТЕЛЕПОРТ» адміністративно-господарського штрафу, якою постановлено стягнути з ТОВ «ТК ТЕЛЕПОРТ» адміністративно-господарський штраф у сумі 17000 гривень.

Позивач вказує, що оскаржувана постанова була винесена без наявності фактів правопорушень та з порушенням передбаченої процедури розгляду справи про автомобільний транспорт.

Посилається на те, що товариство не було повідомлено належним чином про дату та час розгляду справи про застосування щодо нього адміністративно-господарських санкцій, не зважаючи на імперативні норми визначені Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті" від 8 листопада 2006 №1567, що відповідно позбавило його законного права бути присутнім під час розгляду справи, подати відповідні докази, висловити заперечення.

У зв`язку із наведеними вище підставами, позивач вважає, що постанова №317331 про застосування до ТОВ «ТК ТЕЛЕПОРТ» адміністративно-господарського штрафу підлягає скасуванню, у зв`язку із чим звернулися до суду із цією позовною заявою.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА

Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву зазначив, що під час перевірки посадовими особами відповідача було встановлено, що:

- у водія відсутня товарно-транспортна накладна, або інший документ на вантаж оформлена належним чином, згідно п.11.1 наказу МТУ №363 від 14.10.1997р.;

- на момент проведення перевірки були відсутні щоденні реєстраційні листки режиму прані та відпочинку водія (тахокартки) з 13.09.2021 року по 10.10.2021 року, які відповідно до ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» та п.3.3. Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 р. № 385 (далі - Інструкція № 385) повинні знаходитись у водія і надаватись для перевірки уповноваженим на те посадовим особам.

Враховуючи наведене, ними було складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №302582 від 11.10.2021 року.

Вказують, що водій зі змістом акту ознайомлений, та надав пояснення, у яких вказав, що він незгодний з вказаними порушеннями.

Відповідач зазначає, що позивачу було надіслано повідомлення про розгляд справи №99448/3.1/24-21 від 25.11.2021 року, в якому було повідомлено про необхідність явки до Управління на розгляд справи, однак позивач до Управління не з`явився, пояснень не надав, заперечень, інформації, документів, тощо, у зв`язку із чим, посадовими особами відповідача 09.12.2021 року проведено розгляд акту та винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №317331, відповідно до якої до позивача було застосовано адміністративно - господарський штраф у сумі 17 000 гривень.

Щодо належного оформлення товарно-транспортної накладної, зазначити про таке.

Заповнення товарно-транспортної накладної врегульоване статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: при оформленні товарно-транспортної накладної вантажовідправник зазначає відповідні обов`язкові реквізити.

Отже, на думку відповідача, зазначене вище, спростовує твердження Позивача, на підтвердження яких не надано жодного належного доказу.

Щодо застосування санкцій за відсутності на момент проведення перевірки документів, зазначити таке.

Відповідно до ст.49 Закону, водій транспортного засобу зобов`язаний мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.

Відповідно до ст.60 Закону, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48.

Однак, відповідач вказує, що ні під час здійснення перевірки, водієм не було надано документів, що було зафіксовано в акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 302582 від 11.10.2021 року, саме тому відповідачем було накладено адміністративно-господарський штраф за абзацом 3, частини 1, статті 60 Закону до позивача.

Щодо належного повідомлення позивача про розгляд справи.

Вказують, що Придніпровське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки в повній мірі виконало свій обов`язок щодо належного та своєчасного інформування ТОВ "ТК ТЕЛЕПОРТ" про час та місце розгляду справи, що засвідчується даними списку згрупованих рекомендованих поштових відправлень, (трек-код) №4900301903540 від 30.11.2021 року.

На думку відповідача, ними не було порушено строки належного повідомлення про розгляд справи позивача.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, суд встановив такі обставини.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що керуючись положеннями Законом України «Про автомобільний транспорт», Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 року (далі - Порядок 1567) та на підставі направлення на перевірку № 014103 від 06.12.2021 року посадовими особами Укртрансбезпеки 08.12.2021 року проводилась рейдова перевірка в м.СевероДонецьк, вул. Промислова.

Відповідно до п.3, 4 Порядку 422, був зупинений транспортний засіб марки DAF, державний номер НОМЕР_1 .

У ході перевірки зазначеного транспортного засобу було встановлено, що цей транспортний засіб використовуються ТОВ "ТК Телепорт".

Згідно матеріалів перевірки, встановлено, що водій передав для перевірки посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та документи на вантаж.

У ході перевірки зазначеного транспортного засобу було встановлено, що він обладнано аналоговим тахографом.

Під час перевірки посадовими особами відповідача було встановлено, що:

- у водія відсутня товарно-транспортна накладна, або інший документ на вантаж оформлена належним чином, згідно п.11.1 наказу МТУ №363 від 14.10.1997р.;

- на момент проведення перевірки були відсутні щоденні реєстраційні листки режиму прані та відпочинку водія (тахокартки) з 13.09.2021 року по 10.10.2021 року, які відповідно до ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» та п.3.3. Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 р. № 385 (далі - Інструкція № 385) повинні знаходитись у водія і надаватись для перевірки уповноваженим на те посадовим особам.

Враховуючи наведене, у зв`язку з виявленими порушеннями, посадовими особами Укртрансбезпеки було складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 302582 від 11.10.2021 року.

Встановлено, що акт від 11.10.2021 року було складено в одному примірнику.

Згідно матеріалів справи, водій зі змістом акту ознайомлений, та надав пояснення, у яких вказав, що незгодний з вказаними порушеннями.

У подальшому, на виконання вимог п.26 Порядку № 1567, посадовими особами Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, позивачу було надіслано повідомлення про розгляд справи №99448/3.1/24-21 від 25.11.2021 року, в якому було повідомлено про необхідність явки до Управління на розгляд справи.

Встановлено, що позивач до Управління не з`явився, пояснень не надав, заперечень, інформації, документів, тощо, у зв`язку із чим, посадовими особами відповідача 09.12.2021 року на виконання п. 27 Порядку №1567 було проведено розгляд акту та винесено постанову про застосування адміністративно -господарського штрафу №317331, відповідно до якої до позивача було застосовано адміністративно - господарський штраф у сумі 17 000 гривень.

Згідно матеріалів справи, копію постанови №317331 від 09.12.2021 року було надіслано товариству поштою.

Вважаючи вказану вище постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №317331 від 09.12.2021 року протиправною, а перевірки здійснену посадовими особами відповідача 09.12.2021 року незаконною, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Отже, спірним у справі є правомірність накладення штрафу на позивача з підстав відсутності у водія товарно-транспортної накладної, або іншого належним чином оформленого документу на вантаж, а також відсутність у водія тахокарти з 13.09.2021 року по 10.10.2021 року, оскільки за позицією позивача наявність таких не передбачена нормами ст.48 Закону України Про автомобільний транспорт при здійсненні внутрішніх перевезень.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував такі обставини справи та положення чинного законодавства України.

V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, врегульовано Законом України "Про автомобільний транспорт" №2344-ІІІ (далі - Закон).

Відповідно до ч.1 ст. 5 Закону №2344-ІІІ, основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Відповідно до ч.3 Закону №2344-ІІІ, державне регулювання та контроль у сфері автомобільного транспорту реалізується шляхом проведення центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування економічної, тарифної, науково-технічної та соціальної політики, ліцензування, стандартизації та сертифікації на автомобільному транспорті, задоволення потреб автомобільного транспорту в паливно-енергетичних і матеріально-технічних ресурсах і транспортних засобах.

Частиною 11 статті 6 зазначеного Закону передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

Відповідно до ч.12 ст. 6 Закону №2344-ІІІ, державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, наявністю відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням ними ліцензійних умов, а також процедуру здійснення державного нагляду за забезпеченням такими суб`єктами господарювання безпеки автомобільних перевезень передбачено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 (далі - Порядок №1567).

Відповідно до Порядку № 1567, державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Відповідно до п. 3 Порядку № 1567 органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансінспекція, її територіальні органи управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління.

За приписами п. 14 Порядку № 1567, рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Пунктом 15 Порядку № 1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України від 05.04.2001р. № 2344-ІІІ документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону України від 05.04.2001р. № 2344-ІІІ; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

При цьому, відповідно до ст. 1 Закону, автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; а водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Відповідно до ст. 34 Закону № 2344-III, автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону; забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут; забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров`я водіїв; організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту; забезпечувати безпеку дорожнього руху; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Відповідно до ст. 48 Закону № 2344-III, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

- для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

- для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

З аналізу положень вказаної статті випливає, що вказаний вище перелік документів згідно ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" не є вичерпним.

Відповідно до ст. 18 ЗУ "Про автомобільний транспорт", з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Відповідно до абз. 3 ч.1 ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Тахограф - це обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв.

Порядок використання тахографів встановлено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 №385 (далі за текстом - Інструкція).

Інструкцію № 385 розроблено відповідно до вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, а також Законів України Про автомобільний транспорт , Про дорожній рух . Інструкція визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів (пункт 1.2 розділу І Інструкції № 385).

Відповідно до п.2.5 вищезазначеної Інструкції, тахографи підлягають повірці, яку здійснюють повірочні лабораторії, відповідно до вимог Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність".

Окрім цього, згідно з п. 2.6. Інструкції тахографи перевіряються та адаптуються до транспортного засобу пунктами сервісу тахографів періодично кожні два роки, а також в разі установлення або заміни тахографа, ремонту тахографа, зміни типу розмірів пневматичних шин автомобільного транспортного засобу, якщо під час технічного обслуговування або ремонту автомобільного транспортного засобу відбулося пошкодження таблички тахографа або пломб, що може вплинути на роботу тахографа.

За результатами перевірки та адаптування тахографа до транспортного засобу пункт сервісу тахографів оформлює у двох примірниках протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу (п. 2.7. Інструкції). В разі позитивних результатів перевірки та адаптації тахографа пункт сервісу тахографів маркує транспортний засіб та опломбовує тахограф і його складові чітким відбитком тавра.

Відповідно до пунктів 3.3, 3.6 Інструкції № 385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом зокрема: своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

Перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами, а також, наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа.

VІ. ОЦІНКА СУДУ

З 20.12.2010 року набула чинності Поправка №6 до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів підписаної в Женеві 01.07.1970 в частині надання до контролю реєстраційних листків (тахограм) за поточний день та попередні 28 календарних дні, а в разі відсутності тахокарт надання Бланку підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом.

При прийнятті оскаржуваної постанови відповідач застосував абз. 3 ч. 1 ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт», а саме: надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до приписів ст. 34 Закону № 2344-III автомобільний перевізник, зокрема, повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.

Відповідно до статті 48 ЗУ "Про автомобільний транспорт", автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

- для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

- для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

До дискреційних повноважень належать передбачені законом випадки, коли суб`єкт владних повноважень вправі на власний розсуд приймати одне з декількох варіантів управлінських рішень.

Дискреційні повноваження у державного органу виникають лише тоді, коли такі повноваження надані законами України. Тобто саме закони, а не «власний розсуд» суб`єкта владних повноважень, мають дозволяти останньому прийняти одне з декількох рішень. І кожне з цих рішень має бути чітко передбачене законом. У протилежному випадку, за відсутності відповідного законодавчого положення, держорган яких-небудь дискреційних повноважень мати не може.

Ця концепція цілком підкріплюється положеннями Конституції. Статтею 19 Конституції України не допускає інших дій для державних та комунальних органів крім тих, які передбачені законом.

З огляду на такі конституційні обмеження, не може бути іншого розуміння дискреційних повноважень, крім як повноважень, передбачених законом. Пленумом Вищого адміністративного суду України у своїй постанові «Про судове рішення в адміністративній справі» від 2013 року вказано, що суб`єкт владних повноважень вправі приймати рішення «на основі адміністративного розсуду» лише «відповідно до закону», тобто у передбачених законом випадках.

З урахуванням встановлених приписів чинного законодавства та фактичних обставин встановлених судом, суд не приймає доводи позивача та вважає їх такими, що не відповідають приписам чинного законодавства.

При цьому, суд зазначає, що акт перевірки - службовий документ, який фіксує факт проведення перевірки і є носієм доказової інформації про виявлені порушення (або їх відсутність) вимог чинного законодавства зазначеними суб`єктами.

Отже, у акті № 302582 від 11.10.2021 року посадовими особами зафіксоване порушення, а саме, відсутні тахокартки у кількості у період з 13.09.2021 року по 10.10.2021 року, що передбачені ЄУТР, а також відсутності товарно-транспортної накладної, або іншого документа на вантаж оформленої належним чином.

Під час перевірки співробітниками відповідача встановлено порушення і зафіксовано його у акті.

Після чого в ході розгляду справи начальником Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки здійснена кваліфікація встановленого порушення і прийнято обґрунтоване рішення про застосування штрафу.

Доводи позивача, стосовно того, що на місці зупинки транспортного засобу посадовим особам відповідача надавалися відповідні тахокарти, тощо, а відповідно за спірний період останні відсутні з об`єктивних причин, так як водій з 02.10.2021 року по 11.10.2021 року не працював, та не здійснював перевезення, виконував іншу роботу, відмінну від керування транспортним засобом, не спростовують наведеного вище.

Окрім цього, такі докази не були надані відповідачу, під час зупинки транспортного засобу, а також вказані докази не були надані Управлінню під час розгляду справи.

Також не було надано доказів, що транспортний засіб не використовувався водієм(іншим водієм) для перевезення вантажів.

Доводи позивача про відсутність визначення нормами ст.48 Закону №2344 про обов`язковість документів для внутрішніх перевезень, що були відсутні у водія, є безпідставними.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що адміністративно-господарський штраф був застосований відповідачем в межах їх повноважень, до належного суб`єкта, відповідно до складу правопорушення, передбаченого абзацем 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», з дотриманням законодавчо встановленої процедури.

За таких обставин, суд вважає, що у задоволенні цієї позовної заяви слід відмовити повністю з викладених вище підстав.

VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України Про судоустрій і статус суддів встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За таких обставин, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК Телепорт" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови.

Щодо розподілу судових витрат, а саме судового збору.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено, судові витрати, понесені позивачем, відповідно до ст.139 КАС України не відшкодовуються.

Керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК Телепорт" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.

Судові витрати не розподіляти.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ТК Телепорт" (49000, м.Дніпро, вул. Данила Апостола, 27/3, код ЄДРПОУ 37733495).

Відповідач: Державна служба України з безпеки на транспорті в особі Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (49000, м.Дніпро, вул. Воскресенська, 24, код ЄДРПОУ 39816845).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 23.09.2022 року.

Суддя В.В. Ільков