Рішення

від 28.09.2022 по справі 320/12678/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2022 року № 320/12678/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у м. Києві адміністративний позов Споживчого товариства «Фаворит» до Головного управління Держпраці в Київській області про визнання скасування постанови про накладення штрафу

В С Т А Н О В И В :

до Київського окружного адміністративного суду звернулось Споживче товариство «Фаворит» з позовом до Головного управління Держпраці в Київській області, у якому просить суд скасувати постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № КВ2262/54/АВ/П/ТД/ФС-119 від 06 вересня 2021 року.

Заявлені позовні вимоги мотивовані порушеннями, за твердженнями позивача, порядку проведення інспекційного відвідування відповідачем, за результатами якого було винесено оскаржувану постанову.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.10.2021 позовну заяву було залишено без руху із наданням позивачеві строку для усунення її недоліків.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.11.2021 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Зобов`язано відповідача протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надати суду усі документи та матеріали, що слугували підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

14.01.2022 до суду від Головного управління Держпраці в Київській області надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача просить в задоволенні адміністративного позову відмовити з урахуванням того, що на підставі наказу № 2896 від 13.07.2021 року та направлення № 2262 від 13.07.2021 про проведення інспекційного відвідування на предмет дотримання вимог законодавства про працю, фактичного допуску працівників до роботи без оформлення трудового договору суб`єктом господарювання СТ «Фаворит», інспектором праці було здійснено виїзд для проведення інспекційного відвідування за місцем здійснення господарської діяльності позивачем. За наслідком проведення інспекційного відвідування та аналізу наданих документів встановлено, що працівники допускаються до виконання робіт, без укладання трудових договорів (контрактів), оформлених наказами чи розпорядженнями та без подання повідомлення про прийняття працівників на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України до контролюючого органу (ДФС) чим порушено ч. 1 ст. 21, ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 № 322-VIII зі змінами та доповненнями, а також постанову Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 413 зі змінами та доповненнями. Відтак, з договорів про надання послуг, укладених суб`єктом господарювання вбачаються ознаки саме трудових відносин. За результатами розгляду порушень зазначених в акті № КВ2262/54/АВ від 27.07.2021, заступником начальника Головного управління було прийнято рішення про винесення постанови про накладання штрафу на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України у розмірі 300000 гривень на СТ «Фаворит».

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, основним видом господарської діяльності позивача відповідно до КВЕД - 2010 є 47.11. «Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (основний)».

Відповідно до Статуту СТ «Фаворит», виконавчим органом товариства, що здійснює управління його поточною діяльністю, є директор. Наказом по товариству директором призначено Костину Юлію Андріївну.

На підставі наказу № 2896 від 13.07.2021 року та направлення № 2262 від 13.07.2021 про проведення інспекційного відвідування на предмет дотримання вимог законодавства про працю, фактичного допуску працівників до роботи без оформлення трудового договору суб`єктом господарювання СТ «Фаворит», інспектором праці було здійснено виїзд для проведення інспекційного відвідування за місцем здійснення господарської діяльності позивачем у період із 14 липня 2021 року по 27 липня 2021 року.

У ході проведення інспекційного відвідування, інспектором було опитано працівників за фактичними адресами продуктових магазинів: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_3 ), ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_4 ), ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_5 ) які здійснювали продаж товарів у продуктових магазинах, де Споживче Товариство «Фаворит» здійснює свою господарську діяльність.

Один примірник направлення на проведення інспекційного відвідування від 13.07.2021 № 2262 та вимогу про надання документів від 20.07.2021 № 2262 вручено продавцю ОСОБА_5 для передачі директору СТ «Фаворит» - Костиній Юлії Андріївни, що засвідчується її особистим підписом.

20.07.2021 один примірник направлення на проведення інспекційного відвідування від 13.07.2021 № 2262 та вимогу про надання документів від 20.07.2021 № 2262 було направлено рекомендованим листом через відділення Укрпошти, за трекінг номером відстеження №0910609492631, на що товариством надано запитувані документи та пояснення.

У ході інспекційного відвідування, згідно досліджених документів, інспектором досліджувалось питання належного оформлення трудових відносин у СТ «Фаворит» з працівниками. Так, згідно письмових пояснень від 20.07.2021 о 16 год. 02 хв., ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 працює у СТ «Фаворит» на посаді продавця, працює 2,5 роки, робочий час з 8.00 по 20.00,: вихідні за графіком, працює і за договором, трудова книжка знаходиться у СТ «Фаворит», отримує мінімальну заробітну плату 2 рази на місяць, з правилами внутрішнього розпорядку ознайомлена та дотримується, інструктаж з питань охорони праці на робочому місці проводився, безпосередній керівник ОСОБА_6 . Більше нічого пояснити не змогла. Товариством надано пояснення щодо працівника, а саме: СТ «Фаворит» використовує найману працю ОСОБА_1 на умовах цивільно-правового договору від 14.07.2021 № 3/2021.

Згідно письмових пояснень від 20,07.2021 о 15 год. 20 хв., ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 працює у СТ «Фаворит» на посаді продавця, працює з 2008 року, робочий час з 8.00 по 20.00, вихідні за графіком, працює за договором, трудова книжка знаходиться у СТ «Фаворит», отримує мінімальну заробітну плату 2 рази на місяць, з правилами внутрішнього розпорядку ознайомлена та дотримується, інструктаж з питань охорони праці на робочому місці проводився, безпосередній керівник ОСОБА_6 . Більше нічого пояснити не змогла. Товариством надано пояснення щодо працівника, а саме: СТ «Фаворит» використовує найману працю ОСОБА_2 на умовах цивільно-правового договору від 14.07.2021 № 4/2021.

Згідно письмових пояснень від 20.07.2021 о 15 год. 38 хв., ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 проходить стажування у СТ «Фаворит» на посаду продавця, стажується з 19.07.2021, робочий час з 8.00 по 20.00, вихідні за графіком, договір не підписувала, трудова книжка знаходиться на руках, обіцяли мінімальну заробітну плату, з правилами внутрішнього розпорядку ознайомлена та дотримується, інструктаж з питань охорони праці на робочому місці проводився, безпосередній керівник ОСОБА_6 . Більше нічого пояснити не змогла. Товариством надано пояснення щодо працівника, а саме: СТ «Фаворит» використовує найману працю ОСОБА_3 на умовах цивільно-правового договору від 14.07.2021 № 5/2021.

Згідно письмових пояснень від 20.07.2021 о 15 год. 00 хв., ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 проходить стажування у СТ «Фаворит» на посаду продавця, стажується близько двох неділь, робочий час з 8.00 по 20.00, вихідні за графіком, договір не підписувала, трудова книжка знаходиться на руках, обіцяли мінімальну заробітну плату, з правилами внутрішнього розпорядку ознайомлена та дотримується, інструктаж з питань охорони праці на робочому місці проводився, безпосередній керівник ОСОБА_6 . Більше нічого пояснити не змогла. Товариством надано пояснення щодо працівника, а саме: СТ «Фаворит» використовує найману працю ОСОБА_4 на умовах цивільно-правового договору від 14.07.2021 № 2/2021.

Згідно письмових пояснень від 20.07.2021 о 15 год. 00 хв., ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5 проходить стажування у СТ «Фаворит» на посаду продавця, стажується близько одного місяця, робочий час з 8.00 по 20.00, вихідні за графіком, договір не підписувала, трудова книжка знаходиться на руках, отримує мінімальну заробітну плату 2 рази на місяць, з правилами внутрішнього розпорядку ознайомлена та дотримується; інструктаж з питань охорони праці на робочому місці проводився, безпосередній керівник ОСОБА_6 . Більше нічого пояснити не змогла. Товариством надано пояснення щодо працівника, а саме: СТ «Фаворит» використовує найману працю ОСОБА_5 на умовах цивільно-правового договору від 14.07.2021 № 1/2021.

Відповідно до аналізу наданих СТ «Фаворит» цивільно-правових договорів з вищезазначеними працівниками, а також їх пояснень, інспектор встановив, що за своїм змістом договори відповідають трудовим договорам незалежно від їх назви. За висновками інспекційного відвідування, працівники допускаються до виконання робіт, без укладання трудових договорів (контрактів), оформлених наказами чи розпорядженнями та без подання повідомлення про прийняття працівників на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України до контролюючого органу (ДФС) чим порушено ч. 1 ст. 21, ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України, а також постанову Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 413. Відтак, за висновками перевіряю чого органу, з договорів про надання послуг, укладених суб`єктом господарювання вбачаються ознаки саме трудових відносин, з наступних підстав: в договорах не визначено, який саме результат роботи повинен передати виконавець замовнику, а процес праці не передбачає будь-якого кінцевого результату. Також, жодним пунктом договору не встановлено обсяг виконуваної роботи у вигляді конкретних фізичних величин, які підлягають вимірюванню, що повинні були бути відображені в акті їх приймання. Не містяться у них і відомості щодо того, який саме конкретний результат роботи повинні передати виконавці замовникові, не визначено переліку завдань роботи, її видів, кількісних і якісних характеристик. Відповідно до письмових пояснень, працівники за виконану роботу отримують заробітну плату кожного місяця. Вищевказані угоди були складені по типовій формі та мають ознаки трудового договору. Тож, інспекційним відвідуванням встановлено, що всі роботи виконувалися в трудовому колективі, згідно з графіком роботи закладу, під керівництвом замовника, що, на думку відповідача, є прямими ознаками трудових відносин. Також, всі цивільно-правові договори строком укладання 14 липня 2021 року, в той час як працівники у своїх письмових поясненнях зазначають інші терміни початку роботи на СТ «Фаворит».

Таким чином інспектором встановлено, що ТОВ СТ «Фаворит» було допущено порушення ст. ст. 21, 24 КЗпП України, відповідно до яких працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За результатами інспекційного відвідування було складено акт інспекційного відвідування юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю № КВ2262/54/АВ від 27.07.2021 року.

Позивач повідомляє про те, що 28.07.2021 від Головного державного інспектора (інспектором праці) відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів управління з питань праці Головного управління Держпраці у Київські області Бортяного Богдана Петровича надійшов телефонний дзвінок до керівника Споживчого товариства «Фаворит», ОСОБА_7 , із проханням 29 липня 2021 року, о 09 годині 00 хвилин завітати на робоче місце ОСОБА_8 з метою ознайомлення та отримання акту про проведення інспекційного відвідування складеного про результати проведення позапланового заходу державного контролю щодо додержання вимог законодавства про працю. 29 липня 2021 року, прибувши до робочого кабінету Головного державного інспектора (інспектором праці) відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів управління з питань праці Головного управління Держпраці у Київські області Бортяного Богдана Петровича, останній запропонував ОСОБА_9 ознайомитися та підписати наступні документи протокол про адміністративне правопорушення, припис про усунення виявлених правопорушень, акт інспекційного відвідування.

За результатами розгляду порушень, зазначених в акті № КВ2262/54/АВ від 27.07.2021, заступником начальника Головного управління Стахівським С.М., було прийнято рішення про винесення постанови про накладання штрафу на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України у розмірі 300000 гривень на СТ «Фаворит».

Позивач не погоджується з постановою про накладення штрафу, вважає її протиправною та такою, що підлягає скасуванню, що і стало наслідком звернення до суду з даним позовом.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 50 Закону України «Про зайнятість населення», роботодавцям забороняється застосовувати працю громадян без належного оформлення трудових відносин, вчиняти дії, спрямовані на приховування трудових відносин.

Відповідно до частини першої статті 259 КЗпП України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з підпунктом 6 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96, Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Пунктом 7 цього Положення, передбачено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 823, затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі також - Порядок № 823).

Зазначений Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованою Законом України від 08.09.2004 № 1985-IV, Конвенцією Міжнародної організації праці №129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованою Законом України від 08.09.2004 №1986-IV, та Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

За змістом пункту 3 Порядку № 823, інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів рад (далі - органи контролю), посадовими обов`язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - контрольні повноваження) та які пройшли перевірку знань у порядку, визначеному Мінекономіки. Контрольні повноваження інспектора праці підтверджуються службовим посвідченням встановленої Мінекономіки форми, що видається Держпраці та її територіальними органами.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 823, підставами для здійснення інспекційних відвідувань є, поміж іншого: 1) звернення працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю; 2) звернення фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин; 3) рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту; 4) рішення суду; 5) повідомлення посадових осіб органів державного нагляду (контролю), правоохоронних органів про виявлені в ході виконання ними повноважень ознаки порушення законодавства про працю щодо неоформлення та/або порушення порядку оформлення трудових відносин.

Пунктом 10 Порядку № 823, визначені права інспекторів праці, які за наявності службового посвідчення безперешкодно має право: 1) під час проведення інспекційних відвідувань за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, без попереднього повідомлення о будь-якій годині доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця; 2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об`єктом відвідування їх копії або витяги; 3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об`єкта відвідування, іншим особам, що володіють необхідною інформацією, запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення; 4) за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів; 5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування; 6) фіксувати проведення інспекційного відвідування засобами аудіо-, фото- та відеотехніки; 7) отримувати від органів державної влади, об`єктів відвідування інформацію та/або документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування.

Пунктом 23 Порядку № 823, встановлено, що у разі відмови об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи від підписання або у разі неможливості особистого вручення акта та/або припису акт та припис складаються одночасно у трьох примірниках. У разі відмови об`єкта відвідування підписати акт інспектор праці вносить до такого акта відповідний запис.

Два примірники акта та припису не пізніше ніж протягом наступного робочого дня надсилаються об`єкту відвідування за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, рекомендованим листом з описом документів у ньому та повідомленням про вручення. На примірнику акта та припису, що залишаються в інспектора праці, зазначаються реквізити поштового повідомлення, яке долучається до матеріалів інспекційного відвідування. Об`єкт відвідування зобов`язаний повернути інспектору праці нарочно або поштовим відправленням з описом вкладення підписаний примірник акта та припису не пізніше ніж через три робочих дні з дати його отримання. У разі ненадходження протягом семи робочих днів після дня відправлення об`єкту відвідування підписаного примірника акта та припису складається акт про відмову від підпису у двох примірниках, один з яких надсилається об`єкту відвідування рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Частиною другою статті 265 КЗпП України, встановлено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження.

Відповідно до норм частини п`ятої цієї статті КЗпП України, у разі сплати юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, яка використовує найману працю, 50 відсотків розміру штрафу протягом 10 банківських днів з дня вручення постанови про накладення штрафу за порушення вимог законодавства про працю, передбаченого цією статтею, така постанова вважається виконаною.

Згідно з частиною сьомою статті 265 КЗпП України, заходи щодо притягнення до відповідальності за вчинення порушення, передбаченого абзацами другим, третім, сьомим, восьмим, десятим частини другої цієї статті, застосовуються одночасно із винесенням припису незалежно від факту усунення виявлених при проведенні перевірки порушень.

З матеріалів справи слідує, що на підставі наказу № 2896 від 13.07.2021 та направлення № 2262 від 13.07.2021 про проведення інспекційного відвідування на предмет дотримання вимог законодавства про працю, фактичного допуску працівників до роботи без оформлення трудового договору суб`єктом господарювання СТ «Фаворит», інспектором праці було здійснено виїзд для проведення інспекційного відвідування за місцем здійснення господарської діяльності позивачем у період із 14 липня 2021 року по 27 липня 2021 року.

Суд акцентує увагу на відповідність підстави проведення інспекційного відвідування вимогам Порядку № 823, а саме, останнє призначено на підставі окремого доручення т.в.о. голови Держпраці В.Сажієнка від 02.07.2021 № Д-233/1/4.1-21, що цілком відповідає п. п. 3 п. 5 Порядку № 823.

Також слід звернути увагу на те, що позивачем не вказано на наявність обставин, з відповідним підтвердженням про ненадання при початку інспекційного відвідування, наказу, направлення та не пред`явлення службового посвідчення. Додатково суд враховує, що на направленні на проведення інспекційного відвідування від 13.07.2021 № 2262, внизу наявна відмітка про його отримання 20.07.2021 ОСОБА_5 для передачі директору Костині Ю.А.

20.07.2021 один примірник направлення на проведення інспекційного відвідування від 13.07.2021 № 2262 та вимогу про надання документів від 20.07.2021 № 2262 було направлено рекомендованим листом через відділення Укрпошти, за трекінг номером відстеження № 0910609492631.

Також, 20.07.2021 отримано і копію вимоги про надання документів № 2262 ОСОБА_5 , яка як не заперечується сторонами, була виконана позивачем шляхом надання відповідачу, зокрема, копії цивільно-правових договорів на працівників.

У ході проведення інспекційного відвідування інспектором було опитано працівників за фактичними адресами продуктових магазинів: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5 , які здійснювали продаж товарів у продуктових магазинах, де Споживче Товариство «Фаворит» здійснює свою господарську діяльність та які загалом надали приблизно однакові пояснення щодо того, що працюють у СТ «Фаворит» на посаді продавця/стажера, робочий час з 8.00 по 20.00, вихідні за графіком, отримують мінімальну заробітну плату 2 рази на місяць, з правилами внутрішнього розпорядку ознайомлені та дотримується його, інструктаж з питань охорони праці на робочому місці проводився, безпосередній керівник ОСОБА_6 .

Натомість самим товариством також надано по всім опитаним працівникам приблизно одну відповідь, а саме, що СТ «Фаворит» використовує найману працю вказаних працівників на умовах цивільно-правового договору.

Відповідно до норм частини першої статті 21 КЗпП України, трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, /станови, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно зі статтею 24 КЗпП України, трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу. Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи.

При цьому, стаття 626 ЦК України, визначає загальне поняття цивільно-правового договору. Відповідно, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Виконавець робіт, на відміну від найманого працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку. Наказ (розпорядження) про прийом на роботу не видається.

Сторони цивільно-правової угоди укладають договір в письмовій формі згідно з вимогами статті 208 ЦК України. Такі угоди застосовуються для виконання конкретної роботи, що спрямована на одержання результатів праці, і у разі досягнення зазначеної мети вважаються виконаними і дія їх припиняється.

Відповідно до положень статті 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

За умовами ч. 1 ст. 843 ЦК України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Суд наголошує на тому, що основною ознакою, що відрізняє підрядні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності, а за цивільно-правовим договором, процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є саме отримання певного матеріального результату.

Як правило, підрядник, який працює згідно з цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик. На противагу зазначеному, трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції, за яким працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання, трудова діяльність не припиняється.

Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру, є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

З матеріалів справи судом встановлено, що підставою для винесення оскаржуваної постанови про накладення штрафу, став висновок відповідача про допущення позивачем до роботи без укладання трудового договору 5 працівників, чим порушено вимоги ч. 3 ст. 24 КЗпП України.

Частиною четвертою статті 265 КЗпП України, передбачено, що штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 КЗпП України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" визначено Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509 (далі - Порядок № 509).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 509, штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками.

Штрафи можуть бути накладені, у тому числі, на підставі акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.

Пунктом 3 Порядку № 509, передбачено, що уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу.

Приписами пункту 8 Порядку № 590, визначено, що за результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, приймає відповідне рішення.

Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається у Держпраці або її територіальному органі, другий - надсилається протягом трьох днів суб`єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або видається його представникові, про що на ньому робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. У разі надсилання примірника постанови поштою у матеріалах справи робиться відповідна позначка.

Суд звертає увагу на те, що визначальним для вирішення правомірності оскаржуваної постанови про накладення штрафу, є наявність ознак трудових правовідносин між позивачем та працівниками. Слід зазначити, що основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

Суд вважає, що характер та обсяг роботи вказаних осіб за наведеними договорами, наданими до перевірки, апріорі не може бути не трудовими відносинами, адже вказані особи мають з початку роботи магазину до закриття (за графіком) бути присутніми на робочому місці, представляти магазин у спілкуванні з клієнтами, вести справи господарського забезпечення закладу, наділені обсягом функцій з контролю за товаром та касовою зоною, тобто, бути повноцінним працівником такого закладу. Функція продавця магазину не може бути обмежена конкретно визначеними завданнями, адже за функціоналом обов`язків продавця магазину, останній виконує роботу звичайного працівника.

Тож, працівники допускаються до виконання робіт, без укладання трудових договорів (контрактів), оформлених наказами чи розпорядженнями та без подання повідомлення про прийняття працівників на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України до контролюючого органу (ДФС) чим порушено ч. 1 ст. 21, ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України, а також постанову Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 413. Відтак, суд погоджується з висновком перевіряючого органу про те, що з договорів про надання послуг, укладених суб`єктом господарювання вбачаються ознаки саме трудових відносин, з наступних підстав: в договорах не визначено, який саме результат роботи повинен передати виконавець замовнику, а процес праці не передбачає будь-якого кінцевого результату. Також, жодним пунктом договору не встановлено обсяг виконуваної роботи у вигляді конкретних фізичних величин, які підлягають вимірюванню, що повинні були бути відображені в акті їх приймання. Не містяться у них і відомості щодо того, який саме конкретний результат роботи повинні передати виконавці замовникові, не визначено переліку завдань роботи, її видів, кількісних і якісних характеристик.

До того ж, відповідно до письмових пояснень, працівники за виконану роботу отримують заробітну плату кожного місяця. Вищевказані угоди були складені по типовій формі та мають ознаки трудового договору. Тож інспекційним відвідуванням обґрунтовано встановлено, що всі роботи виконувалися в трудовому колективі, згідно з графіком роботи закладу, під керівництвом замовника, що, є прямими ознаками трудових відносин. Також, всі цивільно-правові договори строком укладання 14 липня 2021 року, в той час як працівники у своїх письмових поясненнях зазначають інші терміни початку роботи на СТ «Фаворит».

Таким чином СТ «Фаворит» було допущено порушення ст. ст. 21, 24 КЗпП України, відповідно до яких працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Суд акцентує увагу на тому, що позивач в обґрунтування позовних вимог не надав жодного обґрунтування щодо суті самих порушень. Тож, висновки контролюючого органу в цій частині підтверджується під час розгляду даного спору.

Водночас, позивач наголосив на грубому порушенні відповідачем процедури оформлення його результатів та накладення штрафу, що, на думку позивача, є самостійною та достатньою підставою для скасування постанови про накладення штрафу, зокрема, отриманий лист про розгляд справи про накладення штрафу не містив жодних відомостей про час та місце розгляду справи та посадову особу уповноважену розглядати справу.

У частині тверджень товариства стосовно допущення відповідачем процедурних порушень суд зазначає таке.

Порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення. Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі).

Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом. Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття. Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultra vires action - invalid act). Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.

Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

Суд звертає увагу, що у відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення».

Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.04.2020 у справа № 813/1790/18.

У контексті посилань позивача на необізнаність про дату та час розгляду справи про порушення, ключовим питанням є застосування п. 6 Порядку № 509, а саме зміст обов`язку державного органу повідомляти особу, яка притягується до відповідальності, про час та місце розгляду справи, а також правові наслідки неповідомлення.

У постанові Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 813/3415/18, викладена така правова позиція: обов`язок уповноваженої посадової особи письмово повідомляти суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду справи про накладення штрафу вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за п`ять днів до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Таке тлумачення п. 6 Порядку № 509, відповідає завданням адміністративного судочинства та принципу верховенства права, оскільки має наслідком більш ефективний захист права та інтереси фізичних та юридичних осіб.

З`ясовуючи поінформованість особи про час та місце розгляду справи, суд також повинен зважати на поведінку особи, яка притягується до відповідальності. Ухилення від одержання повідомлення або інші недобросовісні дії, які свідчать про намагання уникнути участі в засіданні, не можуть бути підставою для скасування постанови.

Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи, яка її стосується. У разі одержання повідомлення до засідання, але у строк, що є меншим за п`ятиденний, особа повинна вживати розумних заходів для реалізації своїх прав на участь у засіданні.

Відповідно до п. 5 Порядку № 509, у разі надходження від суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого порушено справу, обґрунтованого клопотання про відкладення її розгляду, строк розгляду справи може бути продовжений уповноваженою посадовою особою, але не більше ніж на 10 днів.

Якщо особа з`явилася на засідання, взяла у ньому участь і не клопотала про відкладення, то несвоєчасність отримання повідомлення (порушення п`ятиденного строку) не є підставою для визнання постанови протиправною».

Вищезазначена позиція була розвинена у постанові Верховного Суду від 28.10.2021 у справі № 808/3/17, де суд вказав, що обов`язок повідомити про розгляд справи пов`язаний саме з реалізацією права на захист та можливості взяти участь в засіданні, висловити заперечення, надати докази.

Особі, до якої застосовуються такі суттєві санкції відповідальності, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав - на участь в засіданні, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо.

Положення п. 6 Порядку № 509, покладає цей обов`язок на уповноважену посадову особу. Зміст цього обов`язку не вичерпується надсиланням тексту відповідного повідомлення, оскільки саме лише надсилання, без отримання, не свідчить про поінформованість особи про час та місце розгляду справи, а отже робить це право недієвим.

Для інформування особи про час та місце розгляду справи можуть використовуватися різні способи: рекомендований лист, телеграма, телефакс, телефонограма, особисте вручення повідомлення представникам. Множинність способів повідомлення дозволяє уповноваженій посадовій особі обрати один або декілька способів, які забезпечують поінформованість особи.

Відповідно до п. 7 Порядку 509, справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду. Отже, саме на уповноважену посадову особу покладається обов`язок з`ясувати, чи поінформовано особу. При цьому, саме лише надсилання повідомлення (без доказів його отримання) не свідчить про її поінформованість. У разі неналежного поінформування особи, яка притягується до відповідальності, уповноважена особа не може розпочинати розгляд справи.

Судом встановлено, що заступником начальника Головного управління Держпраці у Київській області було прийнято рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу на СТ «Фаворит», про що зазначено у адресованому позивачу листі від 20.08.2021 № 42/3/21/16520, однак вказане повідомлення не містить ні дати, ні часу, ні місця розгляду справи про накладення штрафу. Крім того, стороною відповідача до суду не було надано доказів надсилання вказаного листа із підтвердженням дати надсилання такого повідомлення.

Відтак, з урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що розгляд справи відповідачем про накладення на позивача штрафу та прийнята за наслідком такого розгляду постанова, є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки було порушено право позивача на участь при її розгляді та надання відповідних пояснень, доказів.

Підсумовуючи суд зазначає, що з огляду на недотримання відповідачем порядку накладення штрафів, позивач був позбавлений можливості брати участь в розгляді зазначеної справи, почути свої права та обов`язки, бути вислуханим, надати заперечення, своєчасно здійснити захист своїх порушених прав, пред`явити факти й наводити аргументи та докази, які могли бути враховані ГУ Держпраці у Київській області тощо. Участь позивача в розгляді справи про накладення штрафу, подання ним відповідних доказів могло вплинути на прийняття відповідних рішень відповідачем.

Таким чином, неналежне повідомлення позивача про проведення відповідачем розгляду справи є самостійною підставою для скасування оскаржуваної постанови відповідача про накладення штрафу на позивача, адже таке порушення не є суто формальним, а дійсно впливає на законність самого рішення.

Аналогічного висновку про скасування постанов про накладення штрафу на суб`єктів господарювання/роботодавців у випадку недотримання органом, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю Порядку № 509 в частині належного повідомлення уповноваженими посадовими особами суб`єктів господарювання/роботодавців про розгляд справи про накладення штрафу дійшов Верховний Суд у постановах від 12.06.2019 у справі № 813/3415/18 та від 15.01.2021 у справі № 1340/3731/18, від 04.03.2021 у справі № 160/8027/18, від 17.03.2021 у справі № 160/9340/18, від 01.06.2021 у справі № 160/294/19, від 15.07.2021 у справі № 320/1400/19.

Також, судом враховується і правова позиція, висловлена Верховним Судом у постанові від 18.05.2022 у справі № 640/11/20.

Згідно з приписами ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими, а тому, підлягають задоволенню. Доводи відповідача та надані докази не спростовують встановлене під час розгляду справи порушення прав позивача щодо належного та своєчасного повідомлення позивача про дату та час розгляду справи про накладення штрафу.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові виграти, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 241-247, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці в Київській області про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № КВ2262/54/АВ/П/ТД/ФС-119 від 06 вересня 2021 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Держпраці в Київській області на користь Споживчого товариства «Фаворит» судовий збір у розмірі 4500,00 грн. (чотири тисячі п`ятсот гривень).

Позивач: Споживче товариство «Фаворит» (ЄДРПОУ 31414665, 09153, Київська обл., с. Городище, вул. Радянська, 19-а)

Відповідач: Головне управління Держпраці в Київській області (ЄДРПОУ 39794214, 04060, м. Київ, вул. Вавілових, 10)

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

рішення складено та підписано 28.09.2022

Суддя Панченко Н.Д.