Рішення

від 28.09.2022 по справі 380/12419/22

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/12419/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2022 рокум. Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Коморного О.І. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Львіввугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта «Степова» про визнання протиправною бездіяльності Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) та зобов`язання вчинити дії.

Обставини справи.

До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Державного підприємства «Львіввугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта «Степова» з вимогами:

- визнати бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) щодо неповернення коштів в сумі 2413638,91 гривень на рахунок Відокремленого підрозділу «Шахта «Степова» Державного підприємства «Львіввугілля» протиправною;

- зобов`язати Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) повернути кошти в сумі 2413638,91 гривень на рахунок Відокремленого підрозділу «Шахта «Степова» Державного підприємства «Львіввугілля».

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що на виконанні Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) перебувала вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ю-1196-17У видана 07.03.2019 Головним управлінням ДФС у Львівській області щодо стягнення недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 16624653,70 гривень.

09.04.2019 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №58833773 та про приєднання виконавчого провадження №58833773 до зведеного виконавчого провадження №55178949.

11.08.2022 з поточного рахунку Відокремленого підрозділу «Шахта «Степова» Державного підприємства «Львіввугілля» НОМЕР_1 ЛО АТ «Ощадбанк» стягнуто кошти в сумі 2413638,91 гривень згідно з платіжною вимогою №55178949/В-8/3 від 05.08.2022 для погашення боргу по виконавчому провадженні №58833773 на виконання вимоги Головного управління ДФС у Львівській області №Ю-1196-17У від 07.03.2019, однак, борг згідно з вимогою №Ю-1196-17У від 07.03.2019, сплачений, про що свідчить повідомлення про сплату боргу (недоїмки) від 15.08.2022 №6068/5/13-01-13-05, в якому зазначено, що вимогу №Ю-1196-17У від 07.03.2019 вважати відкликаною 28.08.2020.

17.08.2022 Державне підприємство «Львіввугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта «Степова» спільно із головами первинних профспілкових організацій шахти звернулися із заявою №5-4/1217 від 16.08.2022 до заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Романа Н.О. про термінове повернення списаних коштів, оскільки, стягнуті кошти призначались для виплати частини заробітної плати працівникам підрозділу за травень 2022 року, проте, станом на момент пред`явлення позову кошти не повернуто та відповідь на лист не надано.

22.08.2022 державним виконавцем винесено: - постанову про виведення виконавчого провадження №58833773 із зведеного виконавчого провадження №55178949; - постанову про стягнення витрат на проведення виконавчих дій ВП №58833773; - постанову про закінчення ВП №58833773 на підставі п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження».

Позивач зазначає, що державний виконавець винісши 22.08.2022 постанову про закінчення виконавчого провадження №58833773 на підставі повідомлення Головного управління ДПС у Львівській області про сплату боргу (недоїмки) від 15.08.2022 №6068/5/13-01-13-05 зобов`язаний був вирішити питання, щодо повернення коштів в сумі 2413638,91 гривень, що знаходяться на депозитному рахунку Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), посилаючись на ст. 1212 Цивільного кодексу України та те що стягнуті кошті призначались для виплати заробітної плати працівникам ВП «Шахта «Степова» за травень 2022 року.

Вважаючи, що кошти в сумі 2413638,91 гривень набуті Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) без достатньої правової підстави та підлягають поверненню Відокремленому підрозділу «Шахта «Степова» Державного підприємства «Львіввугілля», відповідачем допущена протиправна бездіяльність щодо неповернення коштів в сумі 2413638,91 гривень на рахунок Відокремленого підрозділу «Шахта «Степова» Державного підприємства «Львіввугілля». Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 09 вересня 2022 року у задоволенні заяви Державного підприємства «Львіввугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта «Степова» про забезпечення позову відмовлено.

Ухвалою суду від 12 вересня 2022 року прийнято позовну заяву та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні без виклику сторін 28.09.2022 о 15:00.

Відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує, просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Обґрунтовуючи відзив відповідач зазначив, що на виконанні перебуває зведене виконавче провадження №55178949 про стягнення заборгованості з Відокремленого підрозділу «Шахта «Степова» Державного підприємства «Львіввугілля» загальною сумою 119706124,97 гривень на користь держави, до складу якого входять:

- 4 виконавчі провадження з виконання вимог №Ю-1196-17У, виданих 06.11.2018, 09.10.2020 та 09.12.2021 Головним управлінням ДПС у Львівській області про стягнення недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування загальною сумою 104229983,49 гривень;

- 16 виконавчих проваджень з виконання постанов про стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження на загальну суму 15476141,48 гривень, по яких вчинення виконавчих дій зупинено на підставі п. 14 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження».

Стаття 18 Закону України «Про виконавче провадження» зазначає про обов`язок державного виконавця вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до частини 3 статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» платіжні вимоги на примусове списання коштів надсилаються не пізніше наступного робочого дня після накладення арешту та в подальшому не пізніше наступного робочого дня з дня отримання інформації про наявність коштів на рахунках.

Згідно частини 2 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

05.08.2022 на адресу AT «Ощадбанк» державним виконавцем скеровано платіжну вимогу №55178949/В-8/3 для списання коштів з рахунку №UA673257960000026008302079339, в призначенні платежу зазначено «стягнення боргу в розмірі 2413638,91 гривень для погашення заборгованості згідно вимоги №Ю-1196-17У від 07.03.2019, що видало Головне управління ДФС у Львівській області».

Наголошує, що станом на 12.08.2022 виконавче провадження №58833773 з виконання вимоги № Ю-1196-17У від 07.03.2019, що видало Головне управління ДФС у Львівській області перебувало у складі зведеного виконавчого провадження №55178949, відомості щодо відкликання чи погашення згаданої вимоги до відділу не надходили.

Згідно частини 4 статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

15.08.2022 (тобто вже після здійснення списання коштів у примусовому порядку) Головним управлінням ДПС у Львівській області скеровано на адресу Відділу повідомлення про сплату боргу недоїмки №6068/5/13-01-13-05, проте, ні боржник, ні стягувач всупереч вимогам статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» не повідомили про повне чи часткове виконання рішення, яке мало місце (як вбачається із повідомлення №6068/5/13-01-13-05) ще 28.08.2020.

На підставі повідомлення про сплату боргу №6068/5/13-01-13-05 від 15.08.2022 державним виконавцем 22.08.2022 винесено постанову про виведення виконавчого провадження №58833773 зі складу зведеного виконавчого провадження №55178949 та цього ж дня винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №58833773 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Щодо перерахунку списаних коштів у сумі 2413638,91 гривень зазначає, що згідно статті 45 Закону України «Про виконавче провадження» розподіл стягнутих виконавцем з боржника за виконавчим провадженням грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) здійснюється у такій черговості: 1) у першу чергу повертається авансовий внесок стягувана на організацію та проведення виконавчих дій; 2) у другу чергу компенсуються витрати виконавчого провадження, не покриті авансовим внеском стягувана; 3) у третю чергу задовольняються вимоги стягувана та стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків фактично стягнутої суми або основна винагорода приватного виконавця пропорційно до фактично стягнутої з боржника суми (крім виконавчих документів про стягнення аліментів); 4) у четверту чергу стягуються штрафи, накладені виконавцем відповідно до вимог цього Закону, та виконавчий збір або основна винагорода за виконавчими документами про стягнення аліментів.

Розподіл грошових сум у черговості, зазначеній у частині першій цієї статті, здійснюється в міру їх стягнення.

Згідно статті 46 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо під час розподілу грошових сум у випадку, передбаченому пунктом 3 частини першої статті 45 цього Закону, стягнутої суми недостатньо для задоволення вимог стягувачів за виконавчими документами, кошти розподіляються виконавцем між стягувачами в такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються забезпечені заставою вимоги щодо стягнення з вартості заставленого майна; 2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок кримінального або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, а також у зв`язку із втратою годувальника; 3) у третю чергу задовольняються вимоги працівників, пов`язані з трудовими правовідносинами; 4) у четверту чергу задовольняються вимоги стягувачів за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, вимоги щодо збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та вимоги щодо податків та інших платежів до бюджету; 5) у п`яту чергу задовольняються всі інші вимоги.

Згідно частини 4 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» грошові суми, стягнуті до Державного бюджету України або місцевих бюджетів, перераховуються в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Відповідно до частини 5 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» забороняється використовувати стягнуті з боржників грошові суми, що підлягають виплаті стягувачам, на цілі, не передбачені цією статтею, а також звертати на них стягнення для виплати іншим особам, які не є стягувачами за виконавчими документами, під час примусового виконання яких такі суми стягнуто (крім випадків, коли стягувач є одночасно боржником в іншому виконавчому провадженні).

Зазначає, що згідно статті 30 Закону України «Про виконавче провадження» виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження. Стягнуті з боржника грошові кошти в сумі 2413638,91 гривень розподілені по зведеному виконавчому провадженні №55178949 про стягнення заборгованості з Відокремленого підрозділу «Шахта «Степова» Державного підприємства «Львіввугілля» на ступним чином: - по ВП №58062355 перераховано 77999,58 гривень заборгованості зі сплати єдиного внеску, 15222,04 гривень виконавчого збору та 362,90 гривень витрат виконавчого провадження; - по ВП №63467494 перераховано 603912,46 гривень заборгованості зі сплати єдиного внеску, 60391,25 гривень виконавчого збору та 274,85 гривень витрат виконавчого провадження; - по ВП №69159964 перераховано 958704,19 гривень заборгованості зі сплати єдиного внеску, 95870,42 гривень виконавчого збору та 274,85 гривень витрат виконавчого провадження; - по ВП №69160001 перераховано 545774,11 гривень заборгованості зі сплати єдиного внеску, 54577,41 гривень виконавчого збору та 274,85 гривень витрат виконавчого провадження.

Щодо цільового призначення списаних коштів як коштів для виплати заробітної плати зазначає, що п. 2 ч. 2 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» заборонено звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України «Про електроенергетику», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України «Про теплопостачання», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України «Про теплопостачання», статті 18-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Згідно з абзацом другим частини другої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Здійснивши списання коштів в сумі 2413638,91 гривень банк не визнав рахунок НОМЕР_1 та кошти на ньому такими, на які законом заборонено накладати арешт та звертати стягнення, тому, державний виконавець діяв у відповідності до норм чинного законодавства та в рамках вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Враховуючи наведене, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову.

Суд всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та,-

встановив:

На виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) перебувала вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ю-1196-17У видана 07.03.2019 Головним управлінням ДФС у Львівській області про стягнення з Відокремленого підрозділу «Шахта «Степова» Державного підприємства «Львіввугілля» недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 16624653,70 гривень.

09.04.2019 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Романом Н.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-1196-17У виданої 07.03.2019 Головним управлінням ДФС у Львівській області та про приєднання виконавчого провадження №58833773 до зведеного виконавчого провадження №55178949.

Згідно облікової картки на зведене виконавче провадження №55178949 про стягнення грошових коштів з Державного підприємства «Львіввугілля» ВП «Шахта «Степова» в Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) перебуває 20 виконавчих проваджень.

05.08.2022 Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) сформована платіжна вимога № 55178949/В-8/3, відповідно до якої з Відокремленого підрозділу «Шахта «Степова» Державного підприємства «Львіввугілля» стягується борг в розмірі 2413638,91 гривень для погашення заборгованості згідно вимоги №Ю-1196-17У від 07.03.2019 виданої Головним управлінням ДФС у Львівській області, яка супровідним листом від 08.08.2022 №03.1-35/В-8/55178949/26595 направлена на адресу АТ «Ощадбанк» (вул. Госпітальна, 12-г, м. Київ, 01001).

11.08.2022 з рахунку Відокремленого підрозділу «Шахта «Степова» Державного підприємства «Львіввугілля» стягнуто борг в розмірі 2413638,91 гривень для погашення заборгованості згідно вимоги №Ю-1196-17У від 07.03.2019 виданої Головним управлінням ДФС у Львівській області, про що свідчить платіжна вимога №55178949 (#1037027243814) від 11.08.2022.

15.08.2022 Головним управлінням ДПС у Львівській області складено повідомлення про сплату боргу (недоїмки) №6068/5/13-01-13-05 та направлено на адресу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), яким повідомлено про сплату боргу Відокремленим підрозділом «Шахта «Степова» Державного підприємства «Львіввугілля» в сумі 16624653,70 гривень та зазначено, що вимога від 07.03.2019 №Ю-1196-17У вважається відкликаною 28.08.2020 року.

Відокремлений підрозділ «Шахта «Степова» Державного підприємства «Львіввугілля» звернувся до заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) з заявою від 16.08.2022 №5-4/1217 в якій просив терміново повернути кошти в сумі 2413638,91 гривень на поточний рахунок НОМЕР_1 ЛО АТ «Ощадбанк» для здійснення виплати заробітної плати працівникам шахти. Заява отримана 17.08.2022, про що свідчить штамп з вхідним №10575.

22.08.2022 заступником начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Романом Н.О. винесено постанову про виведення виконавчого провадження із зведеного виконавчого провадження, відповідно до якої, виведено виконавче провадження №58833773 з примусового виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-1196-17У виданої 07.03.2019 Головним управлінням ДФС у Львівській області про стягнення з Відокремленого підрозділу «Шахта «Степова» Державного підприємства «Львіввугілля» недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 16624653,70 гривень із зведеного виконавчого провадження №55178949 у зв`язку з надходженням повідомлення від 15.08.2022 №6068/5/13-01-13-05 про сплату боргу (недоїмки) в повному обсязі.

22.08.2022 заступником начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Романом Н.О. керуючись вимогами п.9 ч.1 ст.39, ст.40 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №58833773 у зв`язку з надходженням повідомлення від 15.08.2022 №6068/5/13-01-13-05 про сплату боргу (недоїмки) в повному обсязі.

Листом від 26.08.2022 №10575/03.1-18/30454 Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) повідомив, що на виконанні у відділі перебуває зведене виконавче провадження №55178949 до складу якого входять 20 виконавчих проваджень. Відповідно до ст. 45-47 Закону України «Про виконавче провадження» здійснено розподіл стягнутих грошових сум, тому, правові підстави для задоволення заяви щодо повернення грошових коштів, списаних з рахунку боржника відсутні.

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази направлення та отримання листа від 26.08.2022 №10575/03.1-18/30454 Відокремленим підрозділом «Шахта «Степова» Державного підприємства «Львіввугілля».

Розрахунком розподілу стягнутих з боржника сум, кошти, що надійшли на депозитний рахунок Відділу примусового виконання рішень від Відокремленого підрозділу «Шахта «Степова» Державного підприємства «Львіввугілля» 11.08.2022 в сумі 2413638,91 гривень у відповідності до ст. 45 Закону України «Про виконавче провадження» розподілено наступним чином:

1) розпорядженням №58062355 від 30.08.2022 перераховано суми:

- в розмірі 77999,58 гривень в рахунок погашення вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-1196-17У виданої 06.11.2018 Головним управлінням ДФС у Львівській області;

- в розмірі 15222,04 гривень в рахунок стягнення виконавчого збору;

- в розмірі 362,90 гривень в рахунок стягнення витрат виконавчого провадження.

2) розпорядженням №63467494 від 30.08.2022 перераховано суми:

- в розмірі 603912,46 гривень в рахунок погашення вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-1196-17У виданої 09.10.2020 Головним управлінням ДПС у Львівській області;

- в розмірі 60391,25 гривень в рахунок стягнення виконавчого збору;

- в розмірі 274,85 гривень в рахунок стягнення витрат виконавчого провадження.

3) розпорядженням №69159964 від 30.08.2022 перераховано суми:

- в розмірі 958704,19 гривень в рахунок погашення вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-1196-17У виданої 09.12.2021 Головним управлінням ДПС у Львівській області;

- в розмірі 95870,42 гривень в рахунок стягнення виконавчого збору;

- в розмірі 274,85 гривень в рахунок стягнення витрат виконавчого провадження.

4) розпорядженням №69160001 від 30.08.2022 перераховано суми:

- в розмірі 545774,11 гривень в рахунок погашення вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-1196-17У виданої 09.12.2021 Головним управлінням ДПС у Львівській області;

- в розмірі 54577,41 гривень в рахунок стягнення виконавчого збору;

- в розмірі 274,85 гривень в рахунок стягнення витрат виконавчого провадження.

Вважаючи протиправною бездіяльність щодо неповернення коштів в сумі 2413638,91 гривень на рахунок Відокремленого підрозділу «Шахта «Степова» Державного підприємства «Львіввугілля», позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі-КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.4 ч.3 ст. 2 КАС України є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII (надалі-Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (частина перша статті 5 Закон №1404-VIII).

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих документів, зокрема, рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами (п. 7 ч. 1 ст. 3 Закону №1404-VIII).

Частинами першою, п`ятою, шостою статті 26 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Згідно з частиною першою статті 18 зазначеного Закону виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Як встановлено пунктами 1, 3 частини другої статті 18 Закон №1404-VIII виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.

Водночас, відповідно до частини третьої наведеної статті виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема: 1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; 3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; 7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; 8) здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням; 16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; 21) отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; 22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом (ч. 4 ст. 18 Закон №1404-VIII).

Відповідно до ч. 5 ст. 18 Закону №1404-VIII, під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

Частина четверта статті 19 Закону №1404-VIII зобов`язує сторони невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи. Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій (частина восьма статті 19 цього ж Закону).

Частиною 1 ст. 13 Закону №1404-VIII встановлено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч.3 ст. 13 Закону №1404-VIII, платіжні вимоги на примусове списання коштів надсилаються не пізніше наступного робочого дня після накладення арешту та в подальшому не пізніше наступного робочого дня з дня отримання інформації про наявність коштів на рахунках.

Згідно ч. 2 ст. 48 Закону №1404-VIII стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Судом встановлено, що 05.08.2022 Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) сформована платіжна вимога № 55178949/В-8/3, відповідно до якої з Відокремленого підрозділу «Шахта «Степова» Державного підприємства «Львіввугілля» стягується борг в розмірі 2413638,91 гривень для погашення заборгованості згідно вимоги №Ю-1196-17У від 07.03.2019 виданої Головним управлінням ДФС у Львівській області, яка супровідним листом від 08.08.2022 №03.1-35/В-8/55178949/26595 направлена на адресу АТ «Ощадбанк» (вул. Госпітальна, 12-г, м. Київ, 01001).

11.08.2022 з рахунку Відокремленого підрозділу «Шахта «Степова» Державного підприємства «Львіввугілля» стягнуто борг в розмірі 2413638,91 гривень для погашення заборгованості згідно вимоги №Ю-1196-17У від 07.03.2019 виданої Головним управлінням ДФС у Львівській області, про що свідчить платіжна вимога №55178949 (#1037027243814) від 11.08.2022.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону №1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини (ч. 2 ст. 39 Закону №1404-VIII).

Відповідно до ч. 3 ст. 39 Закону №1404-VIII у випадках, передбачених пунктами 1-3, 5-7, 9-12, 14-19 частини першої цієї статті, виконавчий документ надсилається разом із постановою про закінчення виконавчого провадження до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.

Статтею 40 Закону №1404-VIII передбачені наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа.

У разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом (ч. 1 ст. 40 Закону №1404-VIII).

Згідно ч. 2 ст. 40 Закону №1404-VIII про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом (ч. 3 ст. 40 Закону №1404-VIII).

Судом встановлено, що 15.08.2022 Головним управлінням ДПС у Львівській області складено повідомлення про сплату боргу (недоїмки) №6068/5/13-01-13-05 та направлено на адресу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), яким повідомлено про сплату боргу Відокремленим підрозділом «Шахта «Степова» Державного підприємства «Львіввугілля» в сумі 16624653,70 гривень та зазначено, що вимога від 07.03.2019 №Ю-1196-17У вважається відкликаною 28.08.2020 року.

22.08.2022 заступником начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Романом Н.О. винесено постанову про виведення виконавчого провадження із зведеного виконавчого провадження, відповідно до якої, виведено виконавче провадження №58833773 з примусового виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-1196-17У виданої 07.03.2019 Головним управлінням ДФС у Львівській області про стягнення з Відокремленого підрозділу «Шахта «Степова» Державного підприємства «Львіввугілля» недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 16624653,70 гривень із зведеного виконавчого провадження №55178949 у зв`язку з надходженням повідомлення від 15.08.2022 №6068/5/13-01-13-05 про сплату боргу (недоїмки) в повному обсязі та керуючись вимогами п.9 ч.1 ст.39, ст.40 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №58833773 у зв`язку з надходженням повідомлення від 15.08.2022 №6068/5/13-01-13-05 про сплату боргу (недоїмки) в повному обсязі.

Що свідчить про те, що державним виконавцем вчинялись дії в рамках Закону №1404-VIII.

Проте, суд зазначає, що після винесення постанови про закінчення виконавчого провадження №58833773 у державного виконавця невиникло підстав для повернення стягнутих коштів у розмірі 2413638,91 гривень, враховуючи наступне.

Статтею 45 Закону №1404-VIII встановлено, що розподіл стягнутих виконавцем з боржника за виконавчим провадженням грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) здійснюється у такій черговості:

1) у першу чергу повертається авансовий внесок стягувача на організацію та проведення виконавчих дій;

2) у другу чергу компенсуються витрати виконавчого провадження, не покриті авансовим внеском стягувача;

3) у третю чергу задовольняються вимоги стягувача та стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків фактично стягнутої суми або основна винагорода приватного виконавця пропорційно до фактично стягнутої з боржника суми (крім виконавчих документів про стягнення аліментів);

4) у четверту чергу стягуються штрафи, накладені виконавцем відповідно до вимог цього Закону, та виконавчий збір або основна винагорода за виконавчими документами про стягнення аліментів.

Розподіл грошових сум у черговості, зазначеній у частині першій цієї статті, здійснюється в міру їх стягнення (ч. 2 ст. 45 Закону №1404-VIII).

Частиною 1 ст. 46 Закону №1404-VIII встановлено, що у разі якщо під час розподілу грошових сум у випадку, передбаченому пунктом 3 частини першої статті 45 цього Закону, стягнутої суми недостатньо для задоволення вимог стягувачів за виконавчими документами, кошти розподіляються виконавцем між стягувачами в такій черговості:

1) у першу чергу задовольняються забезпечені заставою вимоги щодо стягнення з вартості заставленого майна;

2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок кримінального або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, а також у зв`язку із втратою годувальника;

3) у третю чергу задовольняються вимоги працівників, пов`язані з трудовими правовідносинами;

4) у четверту чергу задовольняються вимоги стягувачів за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, вимоги щодо збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та вимоги щодо податків та інших платежів до бюджету;

5) у п`яту чергу задовольняються всі інші вимоги.

Вимоги стягувачів кожної наступної черги задовольняються після задоволення в повному обсязі вимог стягувачів попередньої черги. У разі якщо стягнутої суми недостатньо для задоволення в повному обсязі всіх вимог однієї черги, вимоги задовольняються пропорційно до належної кожному стягувачу суми. Вимоги стягувачів щодо виплати заборгованості із заробітної плати та інші вимоги, пов`язані з трудовими правовідносинами, задовольняються в порядку надходження виконавчих документів (ч. 2 ст. 46 Закону №1404-VIII).

Статтею 47 Закону №1404-VIII встановлений порядок виплати стягнутих грошових сум.

Грошові суми, стягнуті з боржника (у тому числі одержані від реалізації майна боржника), зараховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця (ч. 1 ст. 47 Закону №1404-VIII).

Частиною 3 ст. 47 Закону №1404-VIII встановлено, що стягувачу - юридичній особі стягнуті грошові суми перераховуються виконавцем у встановленому порядку на визначені стягувачем рахунки.

Грошові суми, стягнуті до Державного бюджету України або місцевих бюджетів, перераховуються в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики (ч. 4 ст. 47 Закону №1404-VIII).

Відповідно до ч.5 ст. 47 Закону №1404-VIII, не допускається виплата стягувачу стягнутих сум готівкою або виплата стягнутих сум іншим особам, які не є стягувачами (крім виплати грошових сум заставодержателю, який не є стягувачем, згідно із статтею 51 цього Закону).

Забороняється використовувати стягнуті з боржників грошові суми, що підлягають виплаті стягувачам, на цілі, не передбачені цією статтею, а також звертати на них стягнення для виплати іншим особам, які не є стягувачами за виконавчими документами, під час примусового виконання яких такі суми стягнуто (крім випадків, коли стягувач є одночасно боржником в іншому виконавчому провадженні).

Згідно ч.6 ст.47 Закону №1404-VIII, стягнуті з боржника кошти, що залишилися після задоволення всіх вимог за виконавчими документами, перераховуються боржнику (крім випадків повернення коштів іншим особам).

Судом встановлено, що заступником начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) кошти, що надійшли на депозитний рахунок Відділу примусового виконання рішень від Відокремленого підрозділу «Шахта «Степова» Державного підприємства «Львіввугілля» в сумі 2413638,91 гривень розподілено наступним чином:

1) розпорядженням №58062355 від 30.08.2022 перераховано суми:

- в розмірі 77999,58 гривень в рахунок погашення вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-1196-17У виданої 06.11.2018 Головним управлінням ДФС у Львівській області;

- в розмірі 15222,04 гривень в рахунок стягнення виконавчого збору;

- в розмірі 362,90 гривень в рахунок стягнення витрат виконавчого провадження.

2) розпорядженням №63467494 від 30.08.2022 перераховано суми:

- в розмірі 603912,46 гривень в рахунок погашення вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-1196-17У виданої 09.10.2020 Головним управлінням ДПС у Львівській області;

- в розмірі 60391,25 гривень в рахунок стягнення виконавчого збору;

- в розмірі 274,85 гривень в рахунок стягнення витрат виконавчого провадження.

3) розпорядженням №69159964 від 30.08.2022 перераховано суми:

- в розмірі 958704,19 гривень в рахунок погашення вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-1196-17У виданої 09.12.2021 Головним управлінням ДПС у Львівській області;

- в розмірі 95870,42 гривень в рахунок стягнення виконавчого збору;

- в розмірі 274,85 гривень в рахунок стягнення витрат виконавчого провадження.

4) розпорядженням №69160001 від 30.08.2022 перераховано суми:

- в розмірі 545774,11 гривень в рахунок погашення вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-1196-17У виданої 09.12.2021 Головним управлінням ДПС у Львівській області;

- в розмірі 54577,41 гривень в рахунок стягнення виконавчого збору;

- в розмірі 274,85 гривень в рахунок стягнення витрат виконавчого провадження.

Враховуючи вищезазначене, суд зазначає, що державним виконавцем здійснювалися дії в рамках Закону України «Про виконавче провадження», а саме дії направлені на примусове виконання вимог про сплату боргу (недоїмки) виданих Головним управлінням ДФС/ДПС у Львівській області, оскільки, надходження повідомлення про сплату боргу (недоїмки) від 15.08.2022 №6068/5/13-01-13-05 ніяким чином не змінює факт перебування на виконанні зведеного виконавчого провадження №55178949 в якому об`єднанні виконавчі провадження щодо примусового виконання вимог про сплату боргу (недоїмки) та свідчить лише про сплату та погашення боргу (недоїмки) визначену вимогою №Ю-1196-17У видану 07.03.2019, тому, твердження Відокремленого підрозділу «Шахта «Степова» Державного підприємства «Львіввугілля» щодо обов`язку Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) після винесення постанови про закінчення виконавчого провадження на підставі повідомлення Головного управління ДПС у Львівській області вирішити питання, щодо повернення коштів в сумі 2413638,91 гривень, що знаходились на депозитному рахунку є помилковими та не заслуговують на увагу.

Щодо посилань позивача на те, що не підлягають арешту кошти, що призначалися для виплати заробітної плати, суд зазначає наступне.

Пунктом 2 частини другої статті 48 Закону №1404-VIII заборонено звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України «Про електроенергетику», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України «Про теплопостачання», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України «Про теплопостачання», статті 18-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Відповідно до частини третьої статті 52 Закону №1404-VIII не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Згідно з абзацом другим частини другої статті 59 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.

Відповідно до пункту 10 частини першої статті 34 Закону №1404-VIII виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення, до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», її дочірня компанія «Газ України», Публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз», постачальники електричної енергії, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 59 Закону №1404-VIII підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Відповідно до пункту 3 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 року № 492, поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. До поточних рахунків також належать рахунки із спеціальним режимом їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України.

З наведених норм права випливає, що виконавчий документ (в даному випадку вимога Головного управління ДФС/ДПС у Львівській області) є обов`язковим до виконання. У разі невиконання боржником виконавчого документу добровільно державним або приватним виконавцем здійснюється його примусове виконання. Під час вчинення виконавчих дій виконавець має право накладати арешт на кошти божника, що містяться на його рахунках у банківських установах. При цьому стаття 48 Закону №1404-VIII встановлює невичерпний перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено, зазначаючи, що законом можуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено.

Отже, виконуючи вимогу Головного управління ДФС/ДПС у Львівській області про сплату боргу (недоїмки), виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону №1404-VIII повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону №1404-VIII.

Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (ч. 4 ст. 59 Закону №1404-VIII).

Чинним законодавством України не передбачено відкриття суб`єктам господарювання рахунків зі спеціальним режимом їх використання для виплати заробітної плати.

Суд зазначає, що рахунок Відокремленого підрозділу «Шахта «Степова» Державного підприємства «Львіввугілля», на кошти на якому виконавцем був накладений арешт, є поточним рахунком боржника, якій використовується для зберігання грошей та здійснення різних розрахунково-касових операцій боржника, у тому числі виплати заробітної плати. На цьому рахунку зараховуються та зберігаються кошти боржника, призначені не тільки для виплати заробітної плати. Зазначений рахунок не відноситься до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання, накладення арешту на кошти на якому заборонено.

Більш того, АТ «Ощадбанк», на яке нормами статті 52 Закону №1404-VIII покладений обов`язок визначати статус рахунка та можливість накладення арешту на кошти на ньому, платіжну вимогу №55178949/В-8/3 від 05.08.2022 виконало. Зазначене свідчить про те, що банк також не визнав цей рахунок та кошти на ньому такими, на які законом заборонено накладати арешт та звертати стягнення.

Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №905/361/19 від 19.05.2020.

Разом з тим кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом (стаття 43 Конституції України).

Згідно із частиною п`ятою статті 97 Кодексу законів про працю України оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

З наведених норм права вбачається, що зобов`язання з виплати заробітної плати мають пріоритет перед іншими зобов`язаннями суб`єкта господарювання, у тому числі тими, які виконуються в примусовому порядку виконання рішень.

У разі виникнення в боржника зобов`язання з виплати заробітної плати в певному розмірі, на кошти, які знаходяться на поточному рахунку боржника, у такому ж розмірі не може бути накладений арешт, а якщо він накладений, то підлягає зняттю.

Таке зняття арешту здійснюється виконавцем відповідно до частини четвертої статті 59 Закону №1404-VIII на підставі поданих боржником документів, підтверджуючих виникнення в боржника зобов`язання з виплати заробітної плати та його розміру. Також арешт в розмірі суми зобов`язання з виплати заробітної плати може бути знятий судом у порядку оскарження відмови виконавця зняти арешт з коштів, призначених для виплати заробітної плати.

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази того, що Відокремлений підрозділ «Шахта «Степова» Державного підприємства «Львіввугілля» звертався до виконавця із заявою про виникнення в нього зобов`язання з виплати заробітної плати в певному розмірі та просив не накладати або зняти арешт з відповідної суми коштів на рахунку для виплати заробітної плати своїм працівникам.

Таким чином, в матеріалах справи відсутні докази, які свідчать про те, що рахунок Відокремленого підрозділу «Шахта «Степова» Державного підприємства «Львіввугілля» з якого були списані кошти відноситься до рахунку а кошти розмішені на ньому відносяться до таких на які законом заборонено накладати арешт та звертати стягнення.

При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону №1404-VIII повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону №1404-VIII

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) не вчинялася протиправна бездіяльність.

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

За приписами частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами 1 та 4 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 1 статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland) від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Разом із тим, суд вважає, що саме лише неспростування владним суб`єктом задекларованого, але не підтвердженого документально твердження приватної особи про конкретну обставину фактичної дійсності, не означає реального існування такої обставини.

І хоча спір безумовно підлягає вирішенню у порядку ч. 2 ст. 77 КАС України, однак суд повторює, що реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через неспростування одним із учасників справи (навіть суб`єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з`ясування об`єктивної істини у справі.

У контексті оцінки доводів позову суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Отже, у спірних правовідносинах факт порушення права позивача у сфері публічних правовідносин не знайшов свого підтвердження у ході розгляду справи, з огляду на що у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 72, 73, 242-246, 250, 271, 287 КАС України, суд, -

ухвалив:

1. У задоволенні адміністративного позову Державного підприємства «Львіввугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта «Степова» про визнання протиправною бездіяльності Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) - відмовити повністю.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 287 КАС України, протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне рішення суду у відповідності до ч. 1 ст. 271 КАС України складене 28.09.2022.

Суддя Коморний О.І.