Рішення

від 28.09.2022 по справі 480/4005/22

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2022 року Справа № 480/4005/22

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Глазька С.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 480/4005/22 за позовом Акціонерного товариство "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Акціонерне товариство "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" (далі позивач, АТ "СМНВО"), звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Сумській області (далі відповідач, ГУ ДПС у Сумській області), в якій просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області:

- від 27 серпня 2021 року № 580018280405 про сплату АТ «Сумське НВО» штрафу у розмірі 25% у сумі 13058,25 грн. за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення (код платежу 13030100);

- від 27 серпня 2021 року № 580118280405 про сплату АТ «Сумське НВО» штрафу у розмірі 50% у сумі 74086,33 грн. за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення (код платежу 13030100).

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що підставами для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є висновки, які зроблені в акті перевірки № 3858/А/18-28-04-05/05747991 від 02.08.2021, зокрема, відповідно до змісту акту, відповідачем було встановлено несвоєчасну сплату позивачем до бюджету узгодженого податкового зобов`язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення за 2 квартал 2020 року, 3 квартал 2020 року, 4 квартал 2020 року, 1 квартал 2021 року. У зв`язку з порушенням строку сплати узгоджених зобов`язань, ГУ ДПС у Сумській області було прийнято податкові повідомлення-рішення від 27 серпня 2021 року № 580018280405 та № 580118280405 та застосовано до позивача штрафні санкції у розмірі 25% та 50% погашеної суми податкового боргу на підставі положень пункту 124.2 та пункту 124.3 ст. 124 Податкового кодексу України. Позивач вважає, що відповідачем при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень не було враховано відсутність умисних дій (вини) АТ "СМНВО" у вчиненні вказаного правопорушення, що пов`язано з арештом рахунків платника податків.

Ухвалою суду позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження по справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

Головне управління ДПС у Сумській області з позовними вимогами не погодилось, у відзиві на позовну заяву зазначило, що відповідачем було проведено камеральну перевірку АТ "СМНВО" з питань своєчасності сплати до бюджету податкового зобов`язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення (код платежу 13030100), згідно розрахунку з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за 2 квартал 2020 року № 9184738975 від 31.07.2020 (додаток 1 до податкової декларації з рентної плати за 2 квартал 2020 року № 9184738979 від 31.07.2020), згідно розрахунку з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за 3 квартал 2020 року № 9285414276 від 03.11.2020 (додаток 1 до податкової декларації з рентної плати за 3 квартал 2020 року № 9285414294 від 03.11.2020), згідно розрахунку з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за 4 квартал 2020 року № 9370889601 від 29.01.2021 (додаток 1 до податкової декларації з рентної плати за 4 квартал 2020 року № 9370889582 від 29.01.2021), згідно розрахунку з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за 1 квартал 2021 року № 9100159855 від 27.04.2021 (додаток 1 до податкової декларації з рентної плати за 1 квартал 2021 року № 9100159797 від 27.04.2021).

За результатами камеральної перевірки було встановлено порушення пункту 57.1 статті 57, пункту 257.5 статті 257 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) щодо своєчасності сплати до бюджету податкового зобов`язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення (код платежу 13030100) та складено акт №3858/А/18-28-04-05/05747991 від 02.08.2021.

Відповідальність платника за встановлені порушення передбачена пунктом 124.1 статті 124 глави 11 розділу II ПКУ:

- при затримці сплати узгодженої суми грошового зобов`язання до 30 днів - у розмірі 5 відсотків;

- при затримці сплати узгодженої суми грошового зобов`язання більше ніж 30 днів - у розмірі 10 відсотків.

При цьому за діяння, передбачені п. 124.1 ст. 124 ПКУ, вчинені умисно, визначено розмір штрафу - 25 відсотків (п. 124.2 ст. 124 ПКУ).

Разом з тим, за діяння, передбачені п. 124.2 ст. 124 ПКУ вчинені повторно протягом 1095 календарних днів або які призвели до прострочення сплати грошового зобов`язання на строк більше 90 календарних днів тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків (п. 124.3 ст. 124 ПКУ).

Відповідач зазначає, що АТ "СМНВО" самостійно визначило та подало розрахунки з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин до податкових декларацій з рентної плати за 2, 3, 4 квартали 2020 року та 1 квартал 2021 року, в яких задекларувало суму податкового зобов`язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення (код платежу 13030100). Вказані розрахунки з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин до податкових декларацій з рентної плати складені і підписані відповідно до статті 48 Кодексу, та подані у спосіб, визначений діючим законодавством.

Таким чином, АТ "СМНВО" було обізнано з вимогами Кодексу в частині своєчасності та повноти сплати податкового зобов`язання за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення у визначені законодавством терміни, а також з порядком перерахування узгодженого грошового зобов`язання до бюджету.

За даними ITC «Управління документами» Головного управління ДПС у Сумській області з боку позивача відсутнє інформування Головного управління про обставини, які звільняють від фінансової відповідальності за несвоєчасну сплату податкових зобов`язань. Умови за яких особа вважається винною наведені у ст. 112 ПКУ та полягають у тому, що особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

З огляду на вищевикладені обставини, зазначає, що АТ «СМНВО» мало можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжило достатніх заходів щодо їх дотримання. Таким чином, саме АТ "СМНВО", як платник податків, створило такі умови за яких стало можливе вчинення податкового правопорушення. При цьому, позивач міг та мав можливість дотриматися встановленого порядку, проте не виконав свого обов`язку.

Звертає увагу суду на те, що за даними ITC «Податковий блок» порушення щодо несвоєчасної сплати узгодженого податкового зобов`язання АТ «СМНВО» вчинено повторно.

Відповідно до п. 111.4 ст. 111 ПКУ, особа вважається такою, що вчинила правопорушення повторно, якщо вона уже була притягнута до відповідальності у встановлені цим Кодексом порядку.

Так, згідно баз даних до АТ «СМНВО» застосовано штрафні санкції за несвоєчасну сплату самостійно узгодженого грошового зобов`язання з рентної плати (рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення (код платежу 13030100), згідно податкового повідомлення-рішення (форма «Ш») № 0045285404 від 05.06.2020.

Згідно даних інтегрованої картки платника податків АТ «СМНВО» 29.07.2021 зараховано надходження до бюджету коштів у рахунок погашення податкового боргу/недоїмки платіжними дорученнями № 3, № 4, № 5, № 6, № 7 від 29.07.2021 в сумі 200405,65 грн., в результаті чого зменшився податковий борг та було розраховано штрафні санкції в загальній сумі 87144,58 грн.

На підставі акту камеральної перевірки № 3858/А/18-28-04-05/05747991 від 02.08.2021 ГУ ДПС у Сумській області було прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Враховуючи викладене, Головне управління ДПС у Сумській області вважає податкові повідомлення-рішення від 27.08.2021 № 580018280405 на суму 13058,25 грн. у розмірі 25% несвоєчасно сплаченого податкового зобов`язання та № 580118280405 на суму 74086,33 грн. у розмірі 50% несвоєчасно сплаченого податкового зобов`язання винесеними у відповідності до вимог податкового законодавства, а тому вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій заперечував проти доводів, викладених у відзиві відповідачем, підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Додатково зазначив, що у відзиві відповідач обґрунтовує правомірність прийняття податкових повідомлень - рішень з огляду на факт несвоєчасної сплати узгодженої суми грошового зобов`язання та обізнаність платника з вимогами Кодексу в частині своєчасності та повноти сплати податкового зобов`язання. Також відповідач вказує, що АТ «СМНВО» мало можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжило достатніх заходів щодо їх дотримання та посилається на повторність порушення щодо несвоєчасної сплати грошового зобов`язання.

Разом з тим, позивач зазначає, що відповідач не врахував, що застосування пункту 124.2 та пункту 124.3 ст. 124 Податкового кодексу України можливе лише у випадку встановлення податковим органом умислу в діях платника щодо несплати узгодженої суми грошового зобов`язання, а також повторного умислу протягом 1095 календарних днів.

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що за результатами камеральної перевірки своєчасності сплати податкового зобов`язання з рентної плати та на підставі акту перевірки від 02.08.2021 №3858/А/18-28-04-05/05747991 (далі - Акт, а.с. 10-12), відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення, а саме:

- від 27 серпня 2021 року № 580018280405 про сплату АТ «Сумське НВО» штрафу у розмірі 25% у сумі 13058,25 грн. за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення (код платежу 13030100);

- від 27 серпня 2021 року № 580118280405 про сплату АТ «Сумське НВО» штрафу у розмірі 50% у сумі 74086,33 грн. за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення (код платежу 13030100) (а.с. 6,8).

Підставами для прийняття оскаржуваних рішень є висновки зроблені в акті перевірки від 02.08.2021 №3858/А/18-28-04-05/05747991, зокрема, відповідно до змісту акту, встановлено несвоєчасну сплату позивачем до бюджету узгодженого податкового зобов`язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення за 2 квартал 2020 року, 3 квартал 2020 року, 4 квартал 2020 року, 1 квартал 2021 року та застосовано штрафну санкцію на підставі положень пункту 124.2 та пункту 124.3 ст. 124 Податкового кодексу України.

Позивач не погоджується з висновками акту та наявністю підстав для його притягнення до фінансової відповідальності у вищезазначеному розмірі, у зв`язку з чим і звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 67 Конституції України, закріплено обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

За приписами п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Відповідно до ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Так, п. 124.1. ПК України визначено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Положеннями п.124.2 ст. 124 ПК України визначено, що діяння, передбачені пунктом 124.1 цієї статті, вчинені умисно, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання.

З вищезазначеного можна зробити висновок, що застосування п. 124.2 ст. 124 ПК України, можливе лише у випадку встановлення податковим органом умислу в діях платника щодо не сплати узгодженої суми грошового зобов`язання.

Відповідно до вимог п.124.3. ст. 124 ПК України діяння, передбачені пунктом 124.2 цієї статті, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів або які призвели до прострочення сплати грошового зобов`язання на строк більше 90 календарних днів, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання.

Тобто, для застосування штрафу п.124.3. ст. 124 ПК України податковому органу слід встановити повторність умислу в діях платника щодо не сплати узгодженої суми грошового зобов`язання.

Відповідно до п. 109.1 ст. 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених ПК України) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених ПК України.

При цьому згідно з абзацом другим зазначеного пункту діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених ПК України та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Тобто, з системного аналізу вищевикладених норм, можна зробити висновок, що необхідною та достатньою підставою для встановлення умислу в діях платника, є встановлення обставин, які прямо стверджують що платник податку не тільки усвідомлював суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачав його суспільно небезпечні наслідки а й бажав їх настання. Саме бажання настання негативних наслідків є необхідною та достатньою умовою для встановлення умислу.

У свою чергу, як визначено п. 112.2 ст. 112 ПК України, особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала змогу для дотримання правил та норм, за порушення яких ПК України передбачено відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Положення пункту 109.3 статті 109 ПК України містять вичерпний перелік складів податкових правопорушень, для притягнення до відповідальності за які необхідно встановити вину платника податків. Це правопорушення, передбачені пунктами 123.2,123.3 та 123.5 статті 123 ПК України, пунктами 124.2,124.5 статті 124 ПК України, а також пунктами 125-1.2, 125-1.4 статті 125-1 ПК України. І всі ці склади правопорушень передбачають умисел на їх вчинення.

Інші склади правопорушень, передбачених відповідними статтями ПК України, не вимагають встановлення вини для притягнення платника податків до відповідальності.

Суд зазначає, що матеріали справи, зокрема, акт про результати камеральної перевірки від №3858/А/18-28-04-05/05747991 від 02.08.2021 та оскаржувані податкові повідомлення-рішення, не містять мотивів встановлення в діях платника податку повторного умислу, а лише наявний висновок про накладення стягнення в межах п. 124.2 та п. 124.3 ст. 124 ПК України.

Тобто, відповідачем жодним чином не обґрунтовано застосування до платника податку саме п. 124.2 та п. 124.3 ст. 124 ПК України.

Суд зазначає, що факт не своєчасної сплати узгодженої суми грошового зобов`язання є єдиним порушенням на яке посилається податковий орган, проте дані посилання не є доказом наявності умислу в діях позивача, а саме не є доказом наявності діяння, передбаченого пунктом 124.2 цієї статті та яке вчинене повторно протягом 1095 календарних днів або яке призвело до прострочення сплати грошового зобов`язання.

Пункт 124.1 ст. 124 ПК України визначає, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання протягом встановлених строків, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу, при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання.

Оскільки відповідачем не доведено факт умислу в діяннях позивача, застосування п. 124.2 та в подальшому застосування п. 124.3 ст. 124 ПК України є протиправним.

Матеріалами справи підтверджено та сторонами не заперечується, що позивач дійсно не сплатив вчасно узгоджену суму грошового зобов`язання, що є підставою для застосування п. 124.1 ст. 124 ПК України та тягне за собою накладення штрафу у розмірі 5 % погашеної суми податкового боргу при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, та у розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання.

Суд зазначає, що в даному випадку до позивача застосована не та норма закону, а у суду відсутні повноваження застосовувати іншу норму закону для притягнення позивача до відповідальності, яку не застосував податковий орган під час прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.

У даному випадку має місце не помилка в розрахунку застосованих до позивача санкцій, а помилка в застосуванні правової норми.

Як вже було зазначено вище та вбачається з оскаржуваних податкових повідомлень - рішень їх було прийнято на підставі п. 124.2 та п. 124.3 ст. 124 ПК України.

Проте, відповідачем не доведено факт умислу в діяннях позивача, тому застосування п. 124.2 та п. 124.3 ст. 124 ПКУ є протиправним.

Дана позиція суду узгоджується з позицією Другого апеляційного адміністративного суду, яка викладена у постанові від 09.02.2022 у справі № 520/10368/21.

Отже, в ході судового розгляду справи судом відповідачем не доведено, що при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень контролюючий орган діяв на підставі, у межах та у спосіб, визначені чинним законодавством України.

Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а тому наявні підстави для задоволення позовних вимог.

На підставі ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає необхідним стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 2481,00 грн., сплачений при зверненні до суду.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області від 27 серпня 2021 року № 580018280405.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області від 27 серпня 2021 року № 580118280405.

Стягнути з Головного управління ДПС у Сумській області (вул. Іллінська, буд. 13, м. Суми, Сумська область, 40009, код ЄДРПОУ 43995469) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" (вул. Горького, 58, м. Суми, Сумська область, 40004, код ЄДРПОУ 05747991) судовий збір у розмірі 2481,00 грн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М. Глазько