ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 вересня 2022 року Чернігів Справа № 620/18289/21
Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Заяць О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ГОЛД-НАФТА" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,
У С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ГОЛД-НАФТА" звернулось до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 23.11.2021 № 318454.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що надання інформації посадовим особам Укртрансбезпеки та її територіальним органам про наявність тахографу або реєстраційних листків режиму праці та відпочинку водіїв - тахокартки в ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» не передбачена. Також відсутні і обов`язки у водіїв здійснювати допуск осіб до перевірки тахографів, тахокарт. Вказує, що для водіїв при здійсненні внутрішнього перевезення вантажів відсутній обов`язок допускати посадових осіб для перевірки наявності тахографу, тахокарт. Зазначає, що посадова особа в обов`язковому порядку повинна перевірити наявність чи відсутність дорожнього листа та у разі наявності внести відомості, передбачені абз. 2 п. 21 постанови № 1567, однак дана вимога постанови виконана не була. Постанова, отримана позивачем не відповідає Типовій інструкції, затвердженій постановою КМУ від 17.01.2018 № 55, оскільки є ніким не засвідчена ксерокопія документу.
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.01.2022 позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "ГОЛД-НАФТА" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови залишено без руху.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.02.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.02.2022 зяву товариства з обмеженою відповідальністю «ГОЛД-НАФТА» про забезпечення позову у справі №620/18289/21 задоволено повністю. Забезпечено позов у адміністративній справі №620/18289/21 шляхом зупинення стягнення на підставі постанови Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу № 318454 від 23.11.2021 у виконавчому провадженні № 68512688, відкритому старшим державним виконавцем Бахмацького відділу державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Демою Катериною Юріївною, до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.
Відповідачем в межах встановленого судом строку подано до суду відзив на позов, в якому просив відмовити у позовних вимогах повністю та зазначив, що твердження позивача про те, що Положення від 07.06.2010 №340 поширюється лише на міжнародні автомобільні перевезення вантажу є помилковим. Відповідачем було проведено рейдову перевірку, якою зафіксовано, що під час надання послуг з перевезення вантажу у водія була відсутня особиста картка водія до цифрового тахографу , чим порушено вимоги наказів Міністерства транспорту та зв`язку України № 340 від 07.06.2010 та № 385 від 24.06.2010.
У відповіді на відзив позивач заперечував щодо доводів відповідача та просив задовольнити позовні вимоги повністю, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.
У запереченні на відповідь на відзив відповідач заперечував щодо доводів позивача та вказав про їх безпідставність. Також зазначив, що позивачем не доведено, що при здійсненні вантажного перевезення 13.10.2021, ним як автомобільним перевізником забезпечено належну експлуатацію тахографа на вантажному автомобілі, а водієм оформлено документи, передбачені Інструкцією №385, що виключало б відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
13.10.2021 відповідно до графіку проведення рейдових перевірок в період з 11.10.2021 по 17.10.2021 та на підставі направлення на рейдову перевірку від 11.10.2021 № 008577 Слобожанським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки проведено рейдову перевірку додержання позивачем вимог законодавства про автомобільний транспорт, а саме транспортного засобу марки VOLVO, д.н.з. НОМЕР_1 , за результатами якої був складений акт №314048 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 13.10.2021, яким встановлено, що під час надання послуг з перевезення вантажу (макуха) згідно ТТН №2 від 13.10.2021 автомобільний перевізник здійснив порушення, а саме: на момент перевірки у водія ОСОБА_1 неоформлена (відсутня) роздруківка з цифрового тахографа за 13.10.2021, відсутня неоформлена особиста картка водія до цифрового тахографа, чим порушено вимоги наказів Міністерства транспорту та зв`язку України № 340 від 07.06.2010 та № 385 від 24.06.2010, ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Північним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки позивачу було направлено повідомлення про розгляд 23.11.2021 справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт у присутності товариства з обмеженою відповідальністю "ГОЛД-НАФТА".
Заступником начальника Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки 23.11.2021, розглянувши справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт, було винесено постанову про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу № 318454, якою стягнуто з позивача штраф у сумі 17000 грн.
Вважаючи вказану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів з відповідним позовом.
Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 (далі - Положення) Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Згідно підпункту 1 пункту 4 Положення основними завданнями Укртрансбезпеки є: реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному транспорті.
Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює контроль за додержанням перевізниками вимог режиму праці та відпочинку, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом (підпункт 19 пункту 5 Положення).
Відтак, саме на Укртрансбезпеку покладені повноваження щодо реалізації державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування.
Відповідно до абзаців другого, десятого пункту 15 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567, під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання водієм режиму праці та відпочинку.
Пункт 21 вказаного Порядку передбачає, що у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
У відповідності до вимог частин першої та другої статті 48 Закону України Про автомобільний транспорт автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Абзацом 2 частини другої статті 49 Закону України Про автомобільний транспорт визначено, що водій транспортного засобу зобов`язаний мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.
Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 № 340, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.09.2010 за № 811/18106, затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі Положення про робочий час і час відпочинку водіїв), яке встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку.
Згідно пунктів 1.1, 1.2 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв це положення розроблено відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), Кодексу законів про працю України та Законів України Про автомобільний транспорт, Про дорожній рух. Це Положення встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку.
Пунктом 1.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв передбачено, що вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.
Згідно пункту 6.1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.
Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів визначає Інструкція з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затверджена наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 № 385 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 20.10.2010 за № 946/18241 (далі - Інструкція).
Згідно пункту 1.3 Інструкції ця Інструкція поширюється на суб`єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).
Виробники транспортних засобів, перевізники, водії та ПСТ використовують тахографи, тахокарти, картки до цифрових тахографів, тип яких затверджено відповідно до вимог ЄУТР (пункт 1.3 Інструкції).
В силу пункту 3.3 Інструкції водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.
Так, зі змісту статті 48 Закону України Про автомобільний транспорт слідує, що вказаний у цій статті перелік документів не є вичерпним, тобто законодавцем передбачено можливість його доповнення іншими визначеними законодавством документами, зокрема, такими документами є протокол перевірки та адаптації тахографа.
За порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абзац третій частини першої статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт).
Крім цього, статтею 7 Закону Про страхування визначено обов`язкові види страхування, до яких віднесено особисте страхування від нещасних випадків на транспорті.
Порядок здійснення обов`язкового особистого страхування водія від нещасних випадків на транспорті передбачено положенням про обов`язкове особисте страхування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.08.1996 № 959.
Згідно з пунктом 1 цього Положення особистому страхуванню підлягають працівники транспортних підприємств незалежно від форм власності та видів діяльності, які безпосередньо зайняті на транспортних перевезеннях, зокрема водії. Відповідно до пункту 2 Положення застрахованими вважаються водії (тільки на час обслуговування поїздки).
Отже, наявність у водія полісу обов`язкового особистого страхування водія є обов`язковою.
Перевезення пасажирів чи вантажів без оформлення поліса обов`язкового особистого страхування водія від нещасних випадків на транспорті є порушенням та передбачає штраф у розмірі 10700 грн (абз.3 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт»).
Відповідальність несе юридична особа чи підприємець, яка здійснює перевезення.
Суд зазначає, що надана відповідачем копія акту № 314048 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 13.10.2021 відповідає формі акту, передбаченої Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 та містить чіткий зміст порушень законодавства.
Відповідно до пунктів 26-27 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
Як встановлено судом, позивача було повідомлено про розгляд справи в установленому порядку, що підтверджується фіскальним чеком АТ «Укрпошта» зі списком №68882 згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих, проте документів на спростування фактів, викладених в акті перевірки, він не надав.
Суд вказує, що позивач 23.11.2021 на розгляд справи не з`явився, жодних заяв, клопотань заперечень не надав.
Також відповідно до акту №314048 від 13.10.2021 водій ОСОБА_1 з актом був ознайомлений, про що свідчить його підпис. Жодних зауважень в акті щодо проведення перевірки водій не зазначив.
Щодо доводів позивача про наявність всіх необхідних документів, то суд зазначає наступне.
Так, судом встановлено, що позивач згідно ТТН № 2 від 13.10.2021 здійснював перевезення вантажу (макуха соєва) масою брутто 34 8800 кг (тара - 15360 кг та нетто 19 520 кг), тобто для перевезення ним використовувався вантажний автомобіль з повною масою понад 3,5 тон.
Відтак, згідно вимог пункту 6.1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів вантажний автомобіль, яким виконувалися внутрішні перевезення вантажів, в обов`язковому порядку повинен був бути обладнаний діючим та повіреним тахографом, а тому у водія повинні були бути заповнені тахографом тахокарти.
Таким чином, враховуючи підтвердження факту перевезення вантажу 13.10.2021 транспортним засобом за відсутності роздруківки з цифрового тахографа за 13.10.2021, відсутності особистої картки водія до цифрового тахографа, суд доходить висновку, що відповідачем правомірно було винесено постанову про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу від 23.11.2021 № 318454.
Судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що в задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "ГОЛД-НАФТА" необхідно відмовити повністю.
Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з відмовою позивачу в задоволенні позову понесені ним судові витрати, пов`язані зі зверненням до суду, не відшкодовуються.
Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В:
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ГОЛД-НАФТА", вул.Даньківський шлях, 62-В,м.Бахмач,Бахмацький район, Чернігівська область,16500, код ЄДРПОУ: 31878917.
Відповідач: Державна служба України з безпеки на транспорті, просп.Перемоги, буд.14,м.Київ,01135, код ЄДРПОУ 39816845.
Повний текст рішення суду виготовлено 27 вересня 2022 року.
Суддя О.В. Заяць
Суд | Чернігівський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 27.09.2022 |
Оприлюднено | 30.09.2022 |
Номер документу | 106487268 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Аліменко Володимир Олександрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Аліменко Володимир Олександрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Аліменко Володимир Олександрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Аліменко Володимир Олександрович
Адміністративне
Чернігівський окружний адміністративний суд
Заяць О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні