Ухвала

від 27.09.2022 по справі 640/15989/22

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

27 вересня 2022 року м. Київ № 640/15989/22

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шевченко Н. М., ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї матеріалами Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромметторг» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В :

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромметторг» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.

Приписами ч. 1 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Положеннями ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» установлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Приписами ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до адміністративного суду заяви немайнового характеру суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, судовий збір становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» установлено з 1 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2481 гривня.

Як убачається із позовної заяви та доданих до неї матеріалів, з урахуванням відмови у відкритті провадження в частині вимог, позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру.

На підтвердження сплати судового збору позивач надав суду платіжне доручення № 10202 від 05.09.2022 про сплату 2481,00 грн судового збору..

У той же час, за відомості бази даних «Діловодство спеціалізованого суду» квитанція прикріплена до адміністративної справи № 640/15309/22, у зв`язку з чим, в суду відсутня можливість перевірити зарахування судового збору за подання даного позову до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до ч. 10 ст. 169 КАС України заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України. Правила цієї частини не застосовуються до заяв про забезпечення доказів або позову.

Таким чином, позивачу слід надати докази сплати 2481,00 грн судового збору за наступними реквізитами:

Отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерський район;

Код отримувача (код ЄДРПОУ) - 37993783;

Рахунок отримувача - UA908999980313181206084026007;

Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП);

Код банку отримувача - 899998;

Код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 122 КАС України).

Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень (ч. 4 ст. 122 КАС України).

Спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов`язані з нарахуванням грошових зобов`язань, зокрема рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов`язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення, нормами ПК України не визначені, тобто не врегульовують спірне в цій справі питання.

Отже, із прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним частиною четвертою статті 122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Наведена позиція також викладена в постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 11.10.2019 у справі № 640/20468/18.

Оскільки оскаржуване рішення датоване 22.11.2021, а його досудове оскарження завершилось 01.12.2021, суд констатує пропуск строку звернення до суду

У додатках до позовної заяви міститься клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду, вмотивоване перебуванням представника позивача - ОСОБА_1 , на виконанні бойових завдань у складі військової частини НОМЕР_1 . Лише 23.08.2022 рота ОСОБА_1 виведена на ротацію та передислокована у Київську область, з чим останній пов`язує можливість продовжувати представляти інтереси клієнта (позивача).

Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Учасниками справи є сторони, треті особи (ч. 1 ст. 42 КАС України).

Сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу (ч. 1 ст. 55 КАС України).

Із наведеного убачається, що передумовою для поновлення строку звернення до суду є висновок суду про поважність індивідуальних причин сторони, які унеможливили або істотно ускладнили дотримання такого строку.

При цьому, представник особи не є учасником справи, натомість, його статус визначається як особа, яка уповноважена учасником справи на представництво інтересів в суді.

З урахуванням викладеного, пояснення ОСОБА_1 безумовно визнавалися б поважними причинами пропуску строку звернення до суду, якщо б останній мав статус учасника процесу.

У той же час, позивачем у даній справі є Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрпромметторг», натомість, причини неможливості дотримання строку звернення до суду представником, не свідчать про неможливість дотримання таких строків безпосередньо керівником Товариства або іншою уповноваженою на те особою.

Пов`язуючи особисті обставини з діяльністю ТОВ «Укрпромметторг», ОСОБА_1 зазначив про умови договору від 09.02.2022, яким передбачено безпосереднє представництво ОСОБА_1 інтересів позивача.

У матеріалах справи наявна копія згаданого договору № 02/22 від 09.02.2022, укладеного між АО «Monitum» та ТОВ «Укрпромметторг», за змістом якого, АО зобов`язується надавати, силами конкретного адвоката або групи адвокатів правову допомогу Клієнту, з визначених договором питань.

Жодної згадки про надання ОСОБА_1 виключного права на представництво інтересів ТОВ «Укрпромметторг» згаданий договір не містить.

Дана обставина не є самостійною підставою для невизнання поважними причин пропуску строку звернення до суду, проте додатково ставить під сумнів логіку представника позивача.

Процесуальним законом надано право кожній особі брати участь у справі особисто (через самопредставництво), або через представника. При цьому, право на вибір представника (за деяких визначених виключень), право на його зміну або відмову від нього КАС України не обмежує.

При цьому, розширення процесуального права особи, зокрема, шляхом збільшення строку звернення до суду через особисті обставини вільно обраного представника, Кодексом не передбачено.

За даних обставин, зважаючи на неможливість поширювати поважні причини представника на особу, яку він представляє, за умови вільного вибору представника та зважаючи на те, що договір № 02/22 від 09.02.2022 укладено з Адвокатським об`єднанням, а не безпосередньо із ОСОБА_1 , наразі відсутні будь-які підстави для визнання причин пропуску ТОВ «Укрпромметторг» строку звернення до суду поважними, оскільки такі причини не наведено.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Ураховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху з наданням позивачу часу для усунення недоліків позову.

Керуючись статтями 121, 123, 160, 161 169, 171, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В :

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромметторг» залишити без руху.

2. Установити позивачу десятиденний строк з дня одержання даної ухвали для усунення недоліків.

3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 256 КАС України та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.М. Шевченко