Рішення

від 28.09.2022 по справі 640/7140/22

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2022 року м. Київ № 640/7140/22

Окружний адміністративний суд міста Києва, у складі головуючого судді Вовка П.В., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання адміністративну справу за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві до товариства з обмеженою відповідальністю «Побутова фірма «ЕКРАН» про стягнення коштів.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві (далі також - Управління, позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «Побутова фірма «ЕКРАН» (далі також - ТОВ «Побутова фірма «ЕКРАН», відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача 529 409, 38 грн. капіталізованих платежів.

Позовна заява обґрунтована тим, що оскільки відповідач припиняє підприємницьку діяльність за рішенням засновників, наявні підстави проведення капіталізації платежів для продовження страхових виплат потерпілій особі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 травня 2022 року прийнято вказану вище позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та встановлено, що справа буде розглядатись одноособово суддею Вовком П.В. в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Крім того, ухвалою суду від 12 травня 2022 року, зокрема, запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення йому даної ухвали надати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України).

Зазначена ухвала суду направлялась відповідачу на адресу зазначену у позовній заяві, а також в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, проте була повернута на адресу суду із позначкою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Положеннями п. 5 ч. 6 статті 251 КАС України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З урахуванням наведених процесуальних норм, ухвала суду від 12 травня 2022 року вважається врученою ТОВ «Побутова фірма «ЕКРАН».

Відповідачем в ході розгляду справи не надано суду відзиву на позовну заяву чи інших заяв по суті справи, з яких можливо встановити його ставлення до заявлених позовних вимог, так само не надано витребувані судом ухвалою від 12 травня 2022 року докази.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Побутова фірма «ЕКРАН» (код ЄДРПОУ 21519203) є страхувальником, який знаходиться за адресою: 04053, місто Київ, Кудрявський узвіз, будинок 4 та перебуває на обліку в Управлінні.

29 вересня 2021 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було внесено запис про припинення в результаті ліквідації ТОВ «Побутова фірма «ЕКРАН» із зазначенням голови комісії з припинення - керівника відповідача - Устименка Володимира Юхимовича.

Як зазначив позивач та не спростував відповідач, у зв`язку із припиненням страхувальника, Управління здійснило розрахунок суми капіталізованих платежів щодо ОСОБА_1 , який перебуває на обліку в Управлінні, як потерпілий від нещасного випадку, пов`язаного з виробництвом, що зазнав трудового каліцтва 09 серпня 1987 року, про що був складений відповідний акт за формою Н-1 (т. 1 а.с.11-12) та справа якого була передана безпосередньо відповідачем 29 квітня 2003 року, про що свідчить підпис та печатка з зазначенням коду ЄДРПОУ на примірнику акта, до позивача для продовження відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я, за актом прийняття-передачі справ потерпілих на виробництві № 7н/191 (т. 1 а.с. 10).

02 листопада 2021 року Управління надіслало TOB «Побутова фірма «ЕКРАН» вимогу про сплату капіталізованих платежів № 8126-11 (т. а.с. 4-5), у відповідь на яку страхувальник листом від 20 грудня 2021 року за підписом голови комісії з припинення Устименка В.Ю. (т. 1 а.с. 6), відмовив в задоволенні кредиторських вимог позивача, зазначивши, що TOB «Побутова фірма «ЕКРАН» була створена 24 вересня 1993 року та не є правонаступником прав та обов`язків Державного комунального побутового підприємства «Київпобутрадіотехніка» та не було роботодавцем потерпілого ОСОБА_1 .

Таким чином, на думку відповідача, акт прийняття-передачі особових справ потерпілих на виробництві від 29 квітня 2003 року підписано не уповноваженою на те посадовою особою суб`єкта господарювання.

Однак, згідно відомостей акта № 2 про нещасний випадок на виробництві за формою Н-1 від 17 серпня 1987 року та довідки самого страхувальника за підписом директора Устименка В.Ю., місцем роботи потерпілого зазначено цех № 1 фірми прокату «Екран» ВО «Київпобутрадіотехніка».

Крім того, відповідно до довідки TOB «Побутова Фірма «ЕКРАН» за підписом заступника директора В. Юдіна (т. 1 а.с. 14), розпорядженням представника президента України від 08 липня 1992 року № 604 на базі структурних підрозділів ПО «Київпобутрадіотехніка», розміщеного по вул. Пімоненка, 8-а створено державне комунальне виробничо-комерційне побутове підприємство «Київпобут», яке розпорядженням представника президента України в м. Києві від 07 вересня 1992 року №1019 було реорганізовано в Державну комунальну виробничо-комерційну фірму «Київпобут».

На базі структурних підрозділів фірми «Київпобут» розпорядженням представника президента України по м. Києву від 15 березня 1993 року створено Державне комунальне виробниче-комерційно побутове підприємство «Мета».

Розпорядженням представника президента України по м. Києву від 15 березня 1993 року у відповідності з указом Президента України «Про комерціалізацію діяльності підприємств і організацій сфери послуг» 18 квітня 1992 року № 265 створено побутове підприємство «Екран» на базі пунктів прокату радіотелевізійної апаратури, що входили до складу підприємства «Мета» і є його правонаступником.

На базі ДННБ «Екран» створено організацію орендарів «Екран» та засновано Побутове підприємство «Екран» (свідоцтво від 03 березня 1995 року № 23150765).

Після викупу майна членами трудового колективу Побутового підприємства «Екран» на його базі створено ТОВ «Побутова фірма «Екран», яка є правонаступником всіх вище згаданих структур в частині майна, яке їй передано згідно акта Територіального відділення фонду державного майна України по м. Києву від 25 березня 1996 року № 748.

Таким чином, відповідач є правонаступником, у тому числі, фірми прокату «Екран» ВО «Київпобутрадіотехніка», де працював потерпілий.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я визначено Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV (далі також - Закон № 1105-XIV).

Відповідно до ч. 1 статті 36 Закону № 1105-XIV, страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.

Згідно з ч. 7 статті 36 Закону № 1105-XIV, страхові виплати складаються із:

1) страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата);

2) страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім`ї та особам, які перебували на утриманні померлого);

3) страхової виплати дитині, яка народилася з інвалідністю внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності;

4) страхових витрат на медичну та соціальну допомогу.

Відповідно до п. 5 ч. 1 статті 11 Закону № 1105-XIV, джерелами формування коштів Фонду є капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Так, відповідно до Порядку капіталізації платежів до Фонду соціального страхування України у випадках ліквідації страхувальників, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року № 986 (далі також - Порядок № 986) здійснюється капіталізація платежів до Фонду соціального страхування України у випадках ліквідації (зокрема у зв`язку з банкрутством) страхувальника (далі - платежі) для задоволення вимог, що виникли із його зобов`язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю застрахованим особам.

Пункти 2 та 3 Порядку № 986 встановлюють, що термін «капіталізація платежів» означає визначення суми грошових зобов`язань страхувальника у випадку його ліквідації (зокрема у зв`язку з банкрутством), що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю застрахованим особам, які належить сплатити до Фонду соціального страхування України для забезпечення страхових виплат і витрат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

Терміни «застрахована особа» та «страхувальники» вживаються у значенні, наведеному в Законі України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Капіталізація платежів проводиться щодо кожної застрахованої особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідних подальших платежів для забезпечення страхових виплат і витрат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності. Під час капіталізації платежів враховуються заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати на догляд за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів, види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, одноразова допомога в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого, а також інші виплати, передбачені законодавством.

Згідно з п. 8 Порядку № 986, у кредиторських вимогах Фонду соціального страхування України до страхувальника, щодо якого розпочато ліквідацію, зазначається сума грошових зобов`язань, обчислена з урахуванням кожного платежу, що підлягає капіталізації.

Суми капіталізованих платежів відповідно до зазначених кредиторських вимог у випадках ліквідації страхувальника перераховуються робочому органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України, у якому страхувальник перебуває на обліку.

Пунктом 4 Порядку № 986, зокрема, визначено, що капіталізація платежів перед застрахованими особами або перед особами, визначеними у статті 41 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», розраховується на період, що визначається як різниця між середньою очікуваною тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та віком особи на момент її проведення.

З 1 січня 2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464-VI (далі також - Закон № 2464-VI).

Відповідно до абз. 1 п. 3 розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464, з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.

Згідно з абз. 1, 5 п. 7 розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону N 2464 визначено, що суми внесків нарахованих на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року.

Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Згідно з п. 1 ч. 1 статті 112 Цивільного кодексу України, у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом.

Відповідно до ч. 2 статті 1205 ЦК України, у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

У разі відсутності в юридичної особи, що ліквідується, коштів для капіталізації платежів, які підлягають сплаті, обов`язок щодо їх капіталізації покладається на ліквідаційну комісію на підставі рішення суду за позовом потерпілого.

Частинами 1-3 статті 17 Закону № 1105-XIV визначено, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Строк давності в разі стягнення штрафних санкцій, передбачених цим Законом, а також інших видів заборгованості перед Фондом не застосовується.

Спори щодо розміру шкоди та прав на її відшкодування, накладення штрафів та з інших питань вирішуються в судовому порядку. За бажанням заінтересована особа може звернутися з питань вирішення спору до спеціальної комісії Фонду.

Такі самі комісії на тих самих засадах створюються при робочих органах Фонду із залученням представників місцевих органів виконавчої влади, застрахованих осіб і страхувальників.

Суд вважає за необхідне зазначити, що капіталізовані платежі підлягають стягненню в усіх випадках ліквідації страхувальника.

Зазначена позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду України, викладеними в постанові від 26 червня 2012 року у справі № 21-156а12 та висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постанові від 27 травня 2020 року у справі № 820/315/17.

Згідно п. 8 Інструкції про порядок передачі виконавчій дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України документів, що підтверджують право застрахованого або членів його сім`ї на страхову виплату, затвердженої постановою Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 10 від 20 квітня 2001 року (далі - Інструкція № 10), прийняття особових справ потерпілих оформлюється актом прийняття-передачі. Акт приймання-передачі складається у двох примірниках, завіряється підписами керівника підприємства (установи, організації), яке передало справи потерпілих (або його довіреної особи), та начальника відділення виконавчої дирекції Фонду, скріплюється печатками страхувальника та страховика.

Тобто, даний пункт передбачає підписання акта приймання-передачі справи потерпілого не роботодавцем, а керівником підприємства, в якого на обліку даний потерпілий та його страхова справа перебували.

Матеріалами справи встановлено, що на виконання вимог вказаної вище Інструкції, 29 квітня 2003 року було складено акт № 7н/191 прийняття-передачі особових справ потерпілих на виробництві, підписаний директором ТОВ «Побутова фірма «ЕКРАН».

Тому, твердження страхувальника про те, що акт приймання особових справ потерпілих на виробництві підписано не уповноваженою на те посадовою особою не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Розрахунок суми платежів, що підлягають капіталізації, був здійснений з урахуванням необхідності виплати ОСОБА_1 майбутніх платежів, тобто щомісячних страхових виплат, а також майбутніх витрат для забезпечення його додатковими видами медичної та соціальної допомоги, визначеної медико- соціальною експертною комісією.

Відповідно до складеного розрахунку капіталізованих платежів страхувальник зобов`язаний сплатити Управлінню кошти у розмірі 529 409, 38 грн. (т. 1 а.с. 7).

В ході судового розгляду справи доказів оскарження вимоги про сплату капіталізованих платежів від 02 листопада 2021 року № 8126-11 чи сплати коштів на вказану вище суму відповідачем суду не надано.

Так само, страхувальником не надано суду заперечень щодо розрахунку суми капіталізації.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення даного позову шляхом стягнення з ТОВ «Побутова фірма «ЕКРАН» коштів у розмірі 529 409, 38 грн.

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (https://usrreg.minjust.gov.ua/login), станом на дату прийняття даного рішення, відсутній запис про припинення юридичної особи - відповідача.

Відповідно до статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень ч.ч. 1 та 2 статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частинами 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд доходить висновку про те, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

Зважаючи, що позивачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а при її розгляді не було залучено свідків та/або проведено експертиз, судові витрати не підлягають розподілу відповідно до статті 139 КАС України.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві (03062, місто Київ, проспект Перемоги, будинок 92/2; код ЄДРПОУ 41312290) до товариства з обмеженою відповідальністю «Побутова фірма «ЕКРАН» (04053, місто Київ, Кудрявський узвіз, будинок 4; код ЄДРПОУ 21519203) про стягнення коштів - задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Побутова фірма «ЕКРАН» на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві 529 409, 38 грн. (п`ятсот двадцять дев`ять тисяч чотириста дев`ять гривень тридцять сім копійок) капіталізованих платежів.

Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 КАС України.

Суддя П.В. Вовк