Рішення

від 28.09.2022 по справі 640/37319/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2022 року м. Київ № 640/37319/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аблова Є.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у м. Києві

про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії,-

У С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі по тексту - повивач) з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі по тексту - відповідач), в якому просить суд:

- визнати дії Головного Управління ДПС у м. Києві щодо відмови у наданні довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця неправомірними;

- зобов`язати Головне Управління ДПС у м. Києві надати "довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, а саме середній розмір відносно визначених законодавством виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії (відомості за відповідної посади та відповідного рангу, чи прирівняної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі).

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відмова Головного управління ДПС у м. Києві надати позивачу довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця є протиправною та порушує його право на отримання пенсії державного службовця.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 січня 2022 року відкрито провадження у адміністративній справі № 640/37319/21 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та проведення судового засідання (у письмовому провадженні).

Вказаною ухвалою суду відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк з дня вручення йому даної ухвали надати відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, або заяву про визнання позову.

06.05.2022 до суду представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, в якому останній проти адміністративного позову заперечує та просить відмовити в його задоволенні. Так, на думку відповідача, відмова у наданні довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця за формою встановленою Постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 № 1-3 є правомірною, оскільки Головне управління ДПС у м. Києві не є уповноваженим видавати довідки особам, які обіймали посади в ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві. Крім того, відповідач вказує, що юрисдикція територіального органу, де працював позивач перед звільненням на посаді головного державного ревізора інспектора, розповсюджувалась на територію Дарницького району міста Києва, як наслідок, посада яку займав позивач перед звільненням відносилась до категорії посад юрисдикція якого поширюється на територію одного району. У зв`язку з відсутністю у державному органі посади, яку позивач займав на державній службі (головний державний ревізор інспектор), та у зв`язку з відсутністю механізму прирівнювання посад (посадових окладів) у ГУ ДПС у м. Києві відсутні підстави для надання довідки для призначення пенсії державного службовця.

19.05.2022 до суду надійшла відповідь позивача на відзив, зі змісту якої вбачається, що позивач з доводами відповідача не погоджується та наголошує на правомірності своїх вимог, підтримавши доводи та обґрунтування, викладені в позовній заяві.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

ОСОБА_1 16.04.2015 року звільнений з посади головного державного ревізора-інспектора ДПІ у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві за угодою сторін (п.1 ст.36 Кодексу законів про працю України) згідно наказу №74-о від 01.04.2015 року.

У зв`язку з досягненням віку 62 роки та наявності стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, більше 20 років, згідно пункту 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII, позивач з метою реалізації права на отримання пенсії державного службовця звернувся до Головного управління ДПС у м. Києві із заявою про надання довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії.

У ДПС ум. Києві листами від 23.06.2021 № 5992/Р/26-15-10-02-15, від 09.07.2021 № 6734/Р/26-15-10-02-15, від 02.09.2021 № 8040/Р/26-15-10-02-15 повідомляло про неможливість надання довідок про складові заробітної плати за формою встановленою Постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 № 1-3.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо ненадання вказаних довідок, позивач звернувся до суду з позовом.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України від 10 грудня 2015 року №889-VIII «Про державну службу» (далі - Закону України №889-VIII), який набрав чинності 01.05.2016 та відповідно до Прикінцевих положень, якого передбачено право на пенсійне забезпечення окремих категорій осіб відповідно до статті 37 Закону України №3723-XII «Про державну службу» (далі - Закон України №3723-XII).

Пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ №889-VIII передбачено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 №622 затверджено Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб (далі - Порядок №622).

Пунктом 2 Порядку №622 передбачено, що згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VIII «Про державну службу» на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 №3723-XII «Про державну службу» мають право особи, які на день набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 року №889-VIII «Про державну службу», зокрема, мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у зв`язку з досягненням віку 62 роки та наявності стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, більше 20 років, згідно пункту 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII, з метою реалізації права на отримання пенсії державного службовця звернувся до Головного управління ДПС у м. Києві із заявою про надання довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії.

Разом з тим, відповідач відмовив у наданні вказаних довідок у зв`язку з тим, що Головне управління ДПС у м. Києві не є уповноваженим видавати довідки особам, які обіймали посади в ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві, та у зв`язку з відсутністю у державному органі посади, яку позивач займав на державній службі (головний державний ревізор інспектор), а також у зв`язку з відсутністю механізму прирівнювання посад (посадових окладів) у ГУ ДПС у м. Києві.

Відповідно до п.5 Порядку №622 форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики.

На виконання вимог Порядку №622 наказом Міністерства соціальної політики України від 10.05.2017 №750, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №766/30634, затверджено Порядок видачі довідок про заробітну плату для призначення пенсій окремим категоріям осіб у разі ліквідації державних органів, у яких особи працювали, а також перейменування (відсутності) їхніх посад №750 (далі - Порядок №750).

Відповідно до п.7 Порядку №750 довідка для призначення пенсії видається державним органом, в якому працювала особа, відповідно до пунктів 4, 5 Порядку №622.

Згідно з п.8 Порядку №750 для отримання довідки подаються такі документи:

- заява;

- документ, що підтверджує відсутність в державному органі посади державної служби, ліквідацію державного органу;

- довідки з архівної установи, в якій зберігаються документи ліквідованих державних органів, або іншого органу (організації, установи), в якому (якій) зберігаються документи про заробітну плату, про розміри посадового окладу, надбавок за ранг та вислугу років на день звільнення з посади державної служби (припинення державної служби), надбавок до посадового окладу за роботу в умовах режимних обмежень залежно від ступеня секретності інформації, а також інших виплат за їх наявності - у випадку, передбаченому пунктом 6 цього Порядку.

Відповідно до п.6. Порядку №622 у разі ліквідації державного органу довідку видає орган, який є правонаступником, а в разі його відсутності чи перейменування (відсутності) посад, у тому числі відсутності відповідних посад державної служби, довідка видається у порядку, встановленому Мінсоцполітики за погодженням із Нацдержслужбою.

Відповідно до ст. 37 Закону України №3723-XII на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Суд звертає увагу, що відповідачем не заперечується подання відповідачем необхідних для отримання довідки документів відповідно до вищевказаних приписів законодавства.

Відповідно до пункту 3 Порядку №622 право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням стажу державної служби, передбаченого пунктом 2 цього Порядку, якщо до набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII «Про державну службу» не призначалася пенсія відповідно до Закону, мають:

- чоловіки, які досягли віку 62 роки. До досягнення зазначеного віку право на призначення пенсії мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

61 рік - які народилися по 31 грудня 1954 р.;

61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 р. по 31 грудня 1955 р.;

- жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Пункт 2 Порядку №622 визначає, що згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII «Про державну службу» на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 р. № 3723-XII «Про державну службу» (далі - Закон) мають право особи, які на день набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII «Про державну службу»:

- займають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України;

- займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України.

Форми довідок про заробітну плату для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII «Про державну службу», затверджені Постановою від 17.01.2017 № 1-3 Правління Пенсійного фонду України (далі - Постанова №3-1).

Такими довідками є:

- про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років);

- про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією);

- про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.

З урахуванням вищезазначеного, а також зважаючи на матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на отримання довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця неправомірними.

Разом з тим, суд визнає необґрунтованими доводи відповідача щодо того, що Головне управління ДПС у м. Києві не є уповноваженим видавати довідки особам, які обіймали посади в ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві, та у зв`язку з відсутністю у державному органі посади, яку позивач займав на державній службі (головний державний ревізор інспектор), а також у зв`язку з відсутністю механізму прирівнювання посад (посадових окладів) у ГУ ДПС у м. Києві.

Суд повторно зауважує, що відповідно до п.7 Порядку №750 довідка для призначення пенсії видається державним органом, в якому працювала особа, відповідно до пунктів 4, 5 Порядку №622.

Відповідно до п.6 Порядку №622 у разі ліквідації державного органу довідку видає орган, який є правонаступником, а в разі його відсутності чи перейменування (відсутності) посад, у тому числі відсутності відповідних посад державної служби, довідка видається у порядку, встановленому Мінсоцполітики за погодженням із Нацдержслужбою.

Позивач звільнений з посади головного державного ревізора-інспектора ДПІ у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві за угодою сторін згідно наказу №74-о від 01.04.2015 року.

Відповідно до п.2 постанови Кабінету Міністрів України «Про реформування територіальних органів Державної фіскальної служби» від 28.03.2018 за № 296 (надалі - Постанова № 296), встановлено, реорганізувати деякі територіальні органи Державної

Фіскальної служби шляхом їх приєднання як структурних підрозділів до відповідних територіальних органів Служби за переліком та згідно з додатком. Згідно Додатку до Постанови № 296, яким визначено Перелік територіальних органів Державної фіскальної служби, які реорганізуються шляхом приєднання як структурні підрозділи до відповідних територіальних органів Служби, зокрема передбачено, що ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві реорганізується, шляхом приєднання до ГУ ДФС у м. Києві як структурний підрозділ ГУ ДФС у м. Києві.

Водночас, згідно даних які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в результаті реорганізації, відбулась реєстрація припинення ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39479227).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 березня 2018 року № 296 «Про реформування територіальних органів Державної фіскальної служби» деякі територіальні органи Державної фіскальної служби реорганізовано шляхом їх приєднання як структурних підрозділів до відповідних територіальних органів Служби, зокрема, до Головного управління ДФС у м. Києві.

Відтак, внаслідок реорганізаційних заходів ДШ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві (ЄДРПОУ 39479227) припинено як територіальний орган Державної фіскальної служби та приєднано до Головного управління ДФС у м. Києві як структурний підрозділ Головного управління ДФС у м. Києві.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 № 1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» (далі - постанова № 1200) утворено Державку податкову службу України та Державну митну службу України шляхом реорганізації Державної фіскальної служби.

Згідно з пунктом 2 постанови № 1200 Державні податкова служба є правонаступниками прав та обов`язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.00.2019 р. № 537 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби, реорганізовану деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної податкової служби, визначено територіальні органи Державної податкової служби правонаступниками майна, прав та обов`язків територіальних органів Державної фіскальної служби, що реорганізуються відповідно до цієї постанови, у відповідних сферах діяльності.

Постановою № 537 утворено як територіальний орган Державної податкової служби Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267).

Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267) з 22.10.2020 знаходиться в стані припинення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 р. № 893 «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби» ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби, права та обов`язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до цією постанови, переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи.

Наказом Державної податкової служби України від 30.09.2020 № 529 утворено Головне управління ДПС у м. Києві як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України.

Відповідно до п. 1 Положення про Головне управління ДПС у м. Києві затвердженого наказом Державної податкової служби України від 12.11.2020 № 643 Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011) забезпечує реалізацію повноважень ДПС України на території м. Києва та є правонаступником майна, прав та обов`язків про Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267).

Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань обліковується запис про державну реєстрацію Головне управління ДПС у м. Києві як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 44116011).

З урахуванням наведеного, виходячи з обставин справи та наданих суду доказів, суд дійшов висновку про наявність правових підстав відповідача надавати позивачу довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця.

Згідно з частиною першої статті 17 Закону України «Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.

Отже, суд зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У Рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються, а в рішенні від 27.09.2010 по справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» - що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 1 ст. 6 КАС України).

Верховенство права є найважливішим принципом правової держави. Змістом цього принципу є пріоритет (тобто верховенство) людини, її прав та свобод, які визнаються найвищою соціальною цінністю в Україні. Цей принцип закріплено у ст. 3 Конституції України.

Окрім того, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Як зазначено в п. 4.1 Рішення Конституційного суду України від 02.11.2004 р. N 15-рп/2004 суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтується його відзив, і не довів правомірності своїх дій.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також письмові доводи сторін, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а саме: визнання протиправними дії Головного Управління ДПС у м. Києві щодо відмови у наданні довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця та зобов`язання Головного Управління ДПС у м. Києві надати позивачу довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 8, 9, 77, 90, 139, 241-243, 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ЄДРПОУ 44116011) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Головного Управління ДПС у м. Києві щодо відмови у наданні ОСОБА_1 довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця.

3. Зобов`язати Головне Управління ДПС у м. Києві надати ОСОБА_1 довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ЄДРПОУ 44116011) судовий збір у розмірі 908, 00 грн. (дев`ятсот вісім гривень 00 копійок) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Є.В. Аблов