Постанова
від 27.09.2022 по справі 420/25001/21
П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД


П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/25001/21Головуючий в 1 інстанції: Левчук О.А.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Домусчі С.Д..

суддів: Семенюка Г.В., Шляхтицького О.І.,

за участю секретаря судового засідання - Тутової Л.С.

представника апелянта - Кушніра С.П.

представника ПП «Моноліт» - Вигнатюк Т.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області (відокремленого підрозділу ДПС України без статусу юридичної особи публічного права) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 червня 2022 року у справі за позовом приватного підприємства «Моноліт» до Головного управління ДПС в Одеській області (відокремленого підрозділу ДПС України без статусу юридичної особи публічного права) про визнання протиправним та скасування наказу про поновлення документальної планової виїзної перевірки, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, приватне підприємство «Моноліт» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (відокремленого підрозділу ДПС України без статусу юридичної особи публічного права), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС в Одеській області від 17.11.2021 № 8314-п «Про поновлення документальної планової виїзної перевірки ПП «Моноліт», код ЄДРПОУ 30445708».

В обґрунтування позову позивач зазначав, що ПК України та Порядком № 524 чітко визначені граничні періоди, за які можуть проводитися перевірки, які обмежуються 1095 днями після останнього дня граничного строку подання податкової декларації, а якщо така податкова декларація була подана пізніше - за днем її фактичного подання та/або граничного строку сплати грошового зобов`язання. Тобто, контролюючий орган має право призначити проведення документальної перевірки за 1095 днів, що передують призначенню перевірки не частіше одного разу на календарний рік. Таким чином, ПП «Моноліт» не повинно включатися до плану-графіку у 2021 році, оскільки на підставі наказу № 1996-п 05.04.2021 року ГУ ДПС в Одеській області вже проведено документальну планову виїзну перевірку відповідно до плану-графіка на 2021 рік за період з 01.01.2018 по 31.12.2020. Спірний наказ про поновлення перевірки прийнято 17.11.2021 року, тому відповідач мав право поновити проведення виїзної документальної перевірки лише за 1095 днів, що передують призначенню перевірки. Спірний наказ від 17.11.2021 року за період з 01.01.2015 по 30.09.2018 стосується періоду, який вже був перевірений і відповідний акт за яким був складений у 2021 році. Крім того, на дату прийняття оскаржуваного наказу не існувало підстав та доказів на підтвердження наявності фактичних обставин, передбачених п. 85.9 ст. 85 ПК України.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08 червня 2022 року, ухваленим у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження, задоволений адміністративний позов приватного підприємства «Моноліт».

Визнаний протиправним та скасований наказ Головного управління ДПС в Одеській області від 17.11.2021 року № 8314-п «Про поновлення документальної планової виїзної перевірки ПП «Моноліт», код за ЄДРПОУ 30445708».

Стягнуто з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь приватного підприємства «Моноліт» судовий збір у розмірі 2270,00 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, Головне управління ДПС в Одеській області (відокремленого підрозділу ДПС України без статусу юридичної особи публічного права) подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначив про неврахування судом першої інстанції того факту, що саме після отримання листа прокуратури від 20.04.2021 року №09/2/1/-7171-17, були усунуті причини, через які своєчасно не розпочато перевірку та в подальшому було видано наказ №8314-п від 17.11.2021 року, яким і було поновлено проведення перевірки.

Також, апелянт зазначив, що визначення сум грошових зобов`язань платника податків (у разі встановлення порушень) буде відбуватись виключно у межах 1095 днів (що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації) у відповідності норм ст. 102 ПК.

Відповідач своїм процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд встановив, що згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 04.06.1999 року проведено державну реєстрацію приватного підприємства «Моноліт» (код ЄДРПОУ 30445708), про що внесений запис № 15561200000007070 (а.с. 8).

14 листопада 2018 року Головним управлінням ДПС в Одеській області виданий наказ № 8901 про проведення документальної планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ПП «Моноліт» за період з 01.01.2015 по 30.09.2018 року з 28 листопада 2018 року тривалістю 10 робочих днів (а.с. 9).

28 листопада 2018 року Головним управлінням ДПС в Одеській області виданий наказ № 9360 про перенесення терміну проведення документальної планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ПП «Моноліт» за період з 01.01.2015 по 30.09.2018 року до надання копій вилучених документів або до забезпечення доступу до перевірки вилучених документів (а.с. 10).

17 листопада 2021 року Головним управлінням ДПС в Одеській області виданий наказ № 8314-п про поновлення документальної планової виїзної перевірки ПП «Моноліт» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 30.09.2018 року з 22 листопада 2021 року тривалістю 10 робочих днів (а.с. 11).

Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що наказ Головного управління ДПС в Одеській області від 17.11.2021 року № 8314-п «Про поновлення документальної планової виїзної перевірки ПП «Моноліт», код за ЄДРПОУ 30445708» прийнято необґрунтовано та без урахування всіх обставин, що мали значення для його прийняття, зокрема за відсутності підстав, передбачених приписами податкового законодавства, а тому підлягає скасуванню.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (надалі ПК України) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з абз. 1 п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до абз. 1 п. 44.3 ст. 44 ПК України платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з абзацами 1, 2, 5 п. 75.1.2. ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно до п. 77.1 ст. 77 ПК України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

Відповідно до абз. 1 п. 77.2 ст. 77 ПК України до плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Згідно з п. 77.4 ст. 77 ПК України про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

У відповідності до пункту 81.1 статті 81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Відповідно до пп. 83.1.1. п. 83.1. ст. 83 ПК України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є документи, визначені цим Кодексом.

Відповідно до п. 85.9. ст. 85 ПК України у разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов`язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів.

Такі копії, засвідчені печаткою та підписами посадових (службових) осіб правоохоронних та інших органів, якими було здійснено вилучення оригіналів документів, або яким було забезпечено доступ до перевірки вилучених документів, повинні бути надані протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового запиту контролюючого органу.

У разі якщо документи, зазначені в абзаці першому цього пункту, було вилучено правоохоронними та іншими органами, терміни проведення такої перевірки, у тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них. Відповідно до п. 44.5. ст. 44 ПК України у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов`язаний у п`ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити (із наданням оформлених відповідно до законодавства документів, підтверджуючих настання події, що призвела до такої втрати, пошкодження або дострокового знищення документів) контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації, надано авторизацію відповідно до Митного кодексу України або дозвіл на застосування спеціальних (у тому числі транзитних) спрощень.

Платник податків зобов`язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

У разі надання платником податків у порядку та строки, визначені абзацом першим цього підпункту, повідомлення та неможливості проведення перевірки платника податків у зв`язку з втратою, пошкодженням або достроковим знищенням платником податків документів строки проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків, але на строк не більше ніж 120 днів.

У разі не відновлення документів, зазначених у пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, або їх повторної втрати, пошкодження чи дострокового знищення, що відбулися після використання платником податків права на їх відновлення у порядку, передбаченому цим пунктом, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності або на час виконання ним вимог митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п. 1.2.6 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведення та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом ДПС України від 31.07.2014 року № 22, за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) органу ДПС, який здійснює (очолює) перевірку, терміни проведення документальної планової або позапланової перевірки платника податків можуть бути перенесені у випадках та на строк, які визначені пунктом 44.5 статті 44 та пунктом 85.9 статті 85 Кодексу. Про перенесення термінів проведення перевірки видається відповідний наказ із зазначенням строку та обставин, що спричинили таке перенесення, копія якого вручається платнику податків (посадовим особам платника податків або його законним (уповноваженим) представникам) під підпис або надсилається у порядку, передбаченому статтею 42 Кодексу.

Такий наказ видається на підставі складеного посадовими особами податкового органу акта довільної форми, в якому зафіксовано документально підтверджені факти, що призвели до неможливості проведення перевірки у терміни, вказані у направленні та наказі.

При цьому, податковий орган, який здійснює (очолює) перевірку, забезпечує оформлення документів та вжиття заходів у порядку, передбаченому підпунктом 1.4.7 пункту 1.4 розділу I Методичних рекомендацій.

Звітним періодом для платника податку на додану вартість є один календарний місяць, що встановлено пунктом 202.1 статті 202 ПК України.

Підпунктом 1.4.7 пункту 1.4 розділу I Методичних рекомендацій встановлені особливості проведення документальних перевірок у разі ненадання платником податків під час перевірки документів для їх здійснення

1.4.7.1. У разі надходження до органу ДПС за місцем обліку від платника податків повідомлення про втрату, пошкодження або дострокове знищення документів (відповідно до пункту 44.5 статті 44 Кодексу) такий орган ДПС не пізніше наступного робочого дня повідомляє про такий факт відповідний територіальний орган ДПС, що здійснює (очолює) перевірку (у разі її проведення іншим органом ДПС, ніж орган ДПС за місцем обліку) та, у разі необхідності, передає йому копії наведених вище повідомлень та отриманих від платника податків документів, що підтверджують втрату, пошкодження або дострокове знищення документів, звернення платника із заявою до правоохоронних органів тощо (за наявності).

У разі якщо під час проведення документальної перевірки або у будь-який час після прийняття рішення про проведення перевірки до її початку до відповідного територіального органу ДПС, що здійснює (очолює) таку перевірку, надійшло повідомлення платника податків про втрату, пошкодження або дострокове знищення документів (відповідно до пункту 44.5 статті 44 Кодексу), або отримано інформацію та копії протоколів про вилучення документів правоохоронними та/або іншими органами тощо (пункт 85.9 статті 85 Кодексу), у зв`язку з чим особами, які здійснюють (очолюють) перевірку, обґрунтовано встановлено неможливість подальшого проведення перевірки або її початку у терміни, визначені у наказі, такі особи складають акт про неможливість проведення перевірки довільної форми, який реєструється у Спеціальному журналі реєстрації актів у порядку, передбаченому підпунктом 1.4.5 пункту 1.4 цього розділу Методичних рекомендацій.

В акті зазначаються причини неможливості продовжувати (розпочати) перевірку у терміни, вказані у направленні та наказі, та робиться відповідний запис про проведення зазначеної перевірки після усунення причин, які призвели до неможливості її проведення.

При цьому до такого акту додаються копії отриманих від платника податків та органу ДПС за місцем обліку документів, що підтверджують виникнення передбачених пунктом 44.5 статті 44 та пунктом 85.9 статті 85 Кодексу обставин.

На підставі цього акту органом ДПС, який здійснює (очолює) перевірку, видається наказ про перенесення термінів проведення такої перевірки у порядку, визначеному підпунктом 1.2.6 пункту 1.2 розділу І Методичних рекомендацій.

У разі вилучення оригіналів документів правоохоронними або іншими органами підрозділ, який здійснює (очолює) перевірку, забезпечує підготовку та направлення у той же день письмового запиту до відповідного органу про надання органу ДПС копій зазначених документів або забезпечення доступу до перевірки таких документів.

У запиті зазначаються: перелік вилучених документів, дані протоколу (іншого документа), на підставі якого були вилучені документи, посилання на пункт 85.9 статті 85 Кодексу щодо обов`язку відповідного органу забезпечити протягом 3 робочих днів з дня отримання запиту надання органу ДПС копій документів або доступу його посадовим (службовим) особам до перевірки таких документів.

Новий наказ про проведення перевірки не видається та нові направлення на проведення перевірки не виписуються. У разі якщо терміни, визначені пунктом 44.5 статті 44 Кодексу, достроково скорочуються - видається наказ про поновлення перевірки не пізніше наступного робочого дня, копія якого вручається платнику податків (посадовим особам платника податків або його законним (уповноваженим) представникам) під розписку або надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 Кодексу.

Після отримання копій всіх вилучених правоохоронними та іншими органами документів або забезпечення доступу до них терміни проведення перевірки поновлюються не пізніше наступного робочого дня, про що видається наказ про поновлення перевірки, копія якого вручається платнику податків (посадовим особам платника податків або його законним (уповноваженим) представникам).

1.4.7.2. У разі надходження до органу ДПС за місцем обліку від платника податків, який провадив господарську діяльність на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів на лінії зіткнення і не може пред`явити первинні документи, на підставі яких здійснюється облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, підписаного керівником підприємства та головним бухгалтером такого платника податків повідомлення про неможливість вивезення та/або про втрату первинних документів із зони проведення антитерористичної операції (наданого відповідно до підпункту 38.11 пункту 38 підрозділу 10 розділу XX Кодексу), такий орган ДПС не пізніше наступного робочого дня повідомляє засобами електронного зв`язку про такий факт відповідний територіальний орган ДПС, що здійснює (очолює) перевірку (у разі її проведення іншим органом ДПС, ніж орган ДПС за місцем обліку), та передає йому копії наведених повідомлень та отриманих від платника податків документів, що підтверджують втрату, пошкодження або дострокове знищення документів, звернення платника із заявою до правоохоронних органів тощо (за наявності).

У разі якщо під час проведення документальної перевірки або у будь-який час після прийняття рішення про проведення перевірки до її початку до відповідного територіального органу ДПС, що здійснює (очолює) таку перевірку, надійшло передбачене абзацом першим цього підпункту повідомлення та копії документів, керівником (заступником керівника, уповноваженою особою) цього органу розглядається питання щодо можливості застосовування спеціальних правил для підтвердження даних, визначених у податковій звітності такого платника податків (як виняток із положень статті 44 Кодексу), а також застосування інших передбачених підпунктом 38.11 пункту 38 підрозділу 10 розділу XX Кодексу особливостей та обмежень щодо проведення перевірок такого платника податків.

Підставою для розгляду є відповідні обґрунтовані пропозиції щодо необхідності або неможливості застосування наведених вище норм Кодексу, що оформлюються доповідною запискою (висновком) за підписом керівника відповідного структурного підрозділу, який визначений керівником (заступником керівника, уповноваженою особою) органу ДПС, відповідальним за розгляд цього питання відповідно до чинного законодавства. У доповідній записці зазначається обґрунтована інформація щодо результатів розгляду наведених у повідомленні платника податків фактів та фактичних обставин діяльності такого платника податків передбаченим підпунктом 38.11 пункту 38 підрозділу 10 розділу XX Кодексу вимогам, зокрема, щодо:

дотримання передбачених цим підпунктом вимог стосовно порядку оформлення повідомлення;

дати зміни місцезнаходження (місця проживання) платника податків з тимчасово окупованої території та/або території населених пунктів на лінії зіткнення на іншу територію України платника податків;

сплати податків до бюджету згідно з Кодексом у період проведення антитерористичної операції;

наведених у повідомленні платника податків обставин, що призвели до неможливості вивезення та/або втрати зазначених у повідомленні первинних документів, зв`язку цих фактів з проведенням антитерористичної операції, а також їх документального підтвердження (за наявності);

переліку первинних документів, податкових (звітних) періодів, до яких вони відносяться, та їх співвідношення з датою перереєстрації підприємства на іншій території України;

дослідження інших обставин, які є важливими для прийняття обґрунтованого рішення за результатами розгляду повідомлення платника податків про втрату/неможливість вивезення первинних документів.

За рішенням керівника (заступника керівника, уповноваженої особи) органу ДПС до розгляду повідомлення платника податків та підготовки обґрунтованих пропозицій за його результатами долучаються працівники відповідних структурних підрозділів, до функціональних обов`язків яких віднесено опрацювання та аналіз наведених вище питань.

При цьому, у разі відмови контролюючого органу у застосуванні положень підпункту 38.11 пункту 38 підрозділу 10 розділу XX Кодексу, керівник (заступник керівника, уповноважена особою) відповідного територіального органу ДПС забезпечує дотримання абзацу чотирнадцятого цього підпункту щодо прийняття та надіслання (вручення) платнику податків у встановленому Кодексом порядку вмотивованого рішення у строк не пізніше одного місяця з дати отримання відповідного повідомлення від платника податків, в якому зазначаються підстави та докази такої відмови.

Оскільки Кодекс не містить вимог щодо затвердження форми наведених вище рішень, можливе їх прийняття органами ДПС у довільній формі із наведенням назви органу ДПС, який прийняв рішення, найменування платника податків, його податкової адреси, податкового номера, реквізитів повідомлення про неможливість вивезення та/або втрату первинних документів та зазначених у ньому обставин, у тому числі переліку первинних документів, податкових (звітних) періодів тощо, а також обґрунтованих підстав та доказів такої відмови, у тому числі за результатами опрацювання наведених у абзацах третьому - дев`ятому цього підпункту Методичних рекомендацій питань.

У разі якщо особами, які здійснюють (очолюють) перевірку, обґрунтовано встановлено неможливість подальшого проведення перевірки або її початку у терміни, визначені у наказі, такі особи складають акт про неможливість проведення перевірки довільної форми, який реєструється у Спеціальному журналі реєстрації актів у порядку, передбаченому підпунктом 1.4.5 пункту 1.4 цього розділу Методичних рекомендацій, та вживають інші передбачені цими рекомендаціями заходи.

1.4.7.3. Організація роботи у разі ненадання платником податків документів до перевірки в інших випадках.

У разі ненадання платником податків під час проведення перевірки (крім наведених у цьому пункті випадків та випадків, передбачених підпунктом 1.4.6 пункту 1.4 цього розділу Методичних рекомендацій) відповідних документів (копій документів), пояснень, довідок, інформації тощо, які необхідні для її здійснення, складається відповідний акт, який реєструється у передбаченому підпунктом 1.4.5 пункту 1.4 цього розділу Методичних рекомендацій порядку, а також вживаються заходи щодо документування цих фактів у відповідних розділах (додатках) до акту перевірки із наведенням переліку документів, які не надано (за необхідності - згрупованих за типами).

При цьому при проведенні документальних перевірок платників податків - юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів у таких випадках відповідно до Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого відповідним наказом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, доцільно направляти таким платникам податків запити про надання документів (копій документів).

Зразок такого запиту наведено у додатку до Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів документальних перевірок податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та документування виявлених порушень, затверджених відповідним наказом Державної фіскальної служби України (для перевірок платників податків - юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів).

У випадках, передбачених пунктом 44.7 статті 44 Кодексу, зокрема, якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, не пізніше наступного робочого дня за днем їх отримання складається акт довільної форми, що засвідчує такий факт, який реєструється у Спеціальному журналі реєстрації актів у порядку, передбаченому підпунктом 1.4.5 пункту 1.4 цього розділу Методичних рекомендацій. Такий акт є підставою для прийняття органом ДПС, що здійснює (очолює) перевірку, рішення про продовження строку її проведення з дотриманням визначених статтею 82 Кодексу термінів та передбаченого підпунктом 1.2.4 пункту 1.2 розділу І Методичних рекомендацій порядку.

1.4.8. У випадках надання платником податків на підставі пункту 44.7 статті 44 Кодексу протягом п`яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акту перевірки, до органу ДПС, який здійснював (очолював) перевірку, додаткових документів, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, такий орган вживає заходів щодо забезпечення своєчасного їх розгляду у порядку, визначеному Кодексом, та з дотриманням рекомендацій, наведених у підпункті 1.6.2 пункту 1.6 цього розділу Методичних рекомендацій.

При цьому слід врахувати, що згідно з пунктом 44.7 статті 44 Кодексу у такому випадку, а також у разі, якщо надіслані відповідно до абзацу першого цього пункту Кодексу документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки, орган ДПС має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків. При призначенні такої перевірки та оформленні документів для її проведення доцільно керуватись рекомендаціями, наведеними у пунктах 1.2, 1.3 та у підпункті 1.6.2 пункту 1.6 цього розділу Методичних рекомендацій.

Відповідно до п.п. 4.1.4. п.4.1. ст. 4 ПК України (в редакції, діючої на момент прийняття рішення податковим органом), основним принципом податкового законодавства є презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акту, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу

Відповідно до п.56.21 ст.56 ПК України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акту , виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи, 05 квітня 2021 року Головним управлінням ДПС в Одеській області до Прокуратури Одеської області подано запит, яким повідомлено про проведення документальної планової виїзної перевірки ПП «Моноліт», згідно наказу від 14.11.2018 року. В ході перевірки встановлено, що відповідно до ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси по кримінальному провадженню №12016160470001082 від 19.05.2016, оригінали первинних фінансово-господарських документів ПП «Моноліт» відповідно до протоколу обшуку від 20.09.2017 та протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 10.01.2018 були вилучені старшим слідчим СУ ГУНП в Одеській області майором поліції Дімчевим Р.Ф., у зв`язку з чим проведення перевірки ПП «Моноліт» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 30.09.2018 не надається можливості. На підставі п. 85.9 ст. 89 ПК України з метою виконання плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків та недопущення втрат бюджету, ГУ ДПС в Одеській області просить надати копії вилучених документів, необхідних для проведення перевірки ПП «Моноліт» або забезпечити доступ до них (а.с. 114-115).

Разом з тим, запит від 05 квітня 2021 року, який надсилався ГУ ДПС в Одеській області на адресу Прокуратури Одеської області в порушення вимог Методичних рекомендацій № 470 не містить переліку вилучених документів, задля отримання яких його було направлено.

23 квітня 2021 року до Головного управління ДПС в Одеській області надійшов лист Одеської обласної прокуратури від 20.04.2021 № 09/2/1-810вих21, яким повідомлено, що першим відділом процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю обласної прокуратури здійснювалось процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12015160500011799 від 11.12.2015 за фактом складання службовими особами ТОВ «Стройсоцстандартрозвиток» завідомо неправдивих офіційних документів та привласнення і розтрати коштів, виділених на реконструкцію будівель міського дитячого оздоровчого комплексу «Вікторія», розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 93 за ч. 1 ст. 366 та ч. 3 ст. 191 КК України. Під час проведення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні вилучались документи ПП «Моноліт», які визнані речовими доказами та долучені до матеріалів справи. За результатами досудового розслідування 15.03.2019 до Приморського районного суду м. Одеси направлено обвинувальний акт стосовно ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4, 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, розгляд якого на даний час триває. Вилучені документи можуть бути надані для ознайомлення, для чого співробітникам ДПС в Одеській області необхідно прибути до Одеської обласної прокуратури, попередньо узгодивши час прибуття (а.с. 113).

Однак, в листі від 20.04.2021 № 09/2/1-810вих21 не конкретизовано, які саме документи, на момент звернення Головного управління ДПС в Одеській області, знаходяться безпосередньо в Одеській обласній прокуратурі та доступ до яких може бути забезпечений Одеською обласною прокуратурою співробітникам Головного управління ДПС в Одеській області.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що документи ПП «Моноліт» були вилучені в ході обшуку, який проводився СУ ФГ ГУ ДФС в Одеській області та СУ ГУНП в Одеській області (а.с. 59-68).

Проте, будь-яких належних та допустимих доказів того, що всі документи, вилучення яких стало підставою для перенесення термінів проведення перевірки ПП «Моноліт», були передані та перебувають в Одеській обласній прокуратурі матеріали справи не містять.

При цьому, поновлення перевірки, терміни проведення якої були перенесені в зв`язку з вилученням документів правоохоронними та іншими органами, без отримання копій всіх вилучених документів або забезпечення доступу до них, не відповідає приписам чинного податкового законодавства.

Також, приписами Методичних рекомендацій № 470 визначено, що підготовка та направлення запиту про надання територіальному органу ДПС копій зазначених документів або забезпечення доступу до перевірки таких документів здійснюється в день складання акту про неможливість проведення перевірки, а наказ про поновлення перевірки видається не пізніше наступного для після отримання копій всіх вилучених правоохоронними та іншими органами документів або забезпечення доступу до них.

Разом з тим, всупереч вимогам Методичних рекомендацій наказ про перенесення терміну перевірки видано 28 листопада 2018 року, а запит до Одеської обласної прокуратури щодо отримання документів направлено лише 05 квітня 2021 року. В той же час, лист Одеської обласної прокуратури № 09/2/1-810вих21, який слугував підставою для поновлення перевірки був отриманий ГУ ДПС в Одеській області 20.04.2021 року, а оскаржуваний наказ про поновлення перевірки № 8314-п видано лише 17.11.2021 року.

Також, приписами Методичних рекомендацій № 470 чітко визначено, що копія наказу про поновлення перевірки вручається платнику податків (посадовим особам платника податків або його законним (уповноваженим) представникам).

При цьому, наказом Головного управління ДПС в Одеській області від 17 листопада 2021 року № 8314-п поновлено документальну планову виїзну перевірку ПП «Моноліт» з 22 листопада 2021 року тривалістю 10 робочих днів.

Відповідно до ст. 77.4 ст. 77 ПК України право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано (вручено) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Однак, відповідачем, суб`єктом владних повноважень не надано документів на підтвердження не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення перевірки надіслання (вручення) ПП «Моноліт» наказу від 17 листопада 2021 року № 8314-п.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що наказ від 17 листопада 2021 року № 8314-п був надісланий на адресу ПП «Моноліт» лише 22.11.2021 року, тобто в день початку документальної планової виїзної перевірки ПП «Моноліт».

Відповідно до ст. 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі виявлення за результатами перевірки порушень інших вимог податкового законодавства, безпосередньо не пов`язаних з декларуванням податкових зобов`язань платником податків, а також порушень вимог іншого, крім податкового, законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) платника податків не пізніше 1095 дня з дня вчинення відповідного правопорушення.

При цьому, в постанові від 24 листопада 2021 року по справі № 440/4414/18 Верховний Суд зазначив, що аналіз п. 102.1 ст. 102 ПК України, з урахуванням застосування єднального сполучника «та» свідчить про те, що після закінчення встановленого такою нормою строку контролюючому органу заборонено як донараховувати платникам податків грошові зобов`язання, так і проводити перевірку правильності відображення в податковому обліку таких зобов`язань загалом. Визначаючи граничний строк, протягом якого контролюючий орган має право визначити суму грошових зобов`язань - 1095 днів, законодавець пов`язав початок його перебігу із граничною (фактичною) датою подачі податкової декларації (уточнюючого розрахунку), а закінчення - з днем прийняття відповідного податкового повідомлення-рішення.

В постанові від 18 жовтня 2021 року по справі № 824/640/19-а Верховний Суд вказав на те, що нормами Податкового кодексу України чітко встановлено строки та порядок проведення перевірок та прийняття податкових повідомлень-рішень за результатами проведення перевірочних заходів. При цьому, нормами Податкового кодексу України не передбачено права контролюючих органів, відступлення від вказаного порядку чи строків.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуваним наказом від 17 листопада 2021 року № 8314-п поновлено документальну планову виїзну перевірку ПП «Моноліт» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 30.09.2018 року з 22 листопада 2021 року тривалістю 10 робочих днів (а.с. 11).

Таким чином, оскаржуваний наказ від 17 листопада 2021 року № 8314-п охоплює період, який всупереч приписам чинного законодавства перевищує 1095 днів.

Крім того, 05.04.2021 року ГУ ДПС в Одеській області видано наказ № 1996-п про проведення документальної планової виїзної перевірки ПП «Моноліт» за період діяльності з 01.01.2018 року по 31.12.2020 року з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за результатами якої складено акт від 27.05.2021 року (а.с. 14-58).

Тобто, наказ від 17 листопада 2021 року № 8314-п, який оскаржується, охоплює, крім іншого, період з 01.01.2018 року по 30.09.2018 року, за який вже було проведено документальну планову виїзну перевірку ПП «Моноліт» на підставі наказу № 1996-п від 05.04.2021 року.

Разом з тим, приписами чинного законодавства визначено, що податкові органи зобов`язані проводити перевірки виключно відповідно до вимог ПК та інших законів України й нормативних актів.

При цьому, Податковим кодексом України не передбачено право контролюючого органу проводити документальні планові перевірки у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх планових перевірок платника податків.

Відповідно до ст. 4 ПК України податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах, зокрема, рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу; презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акту, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Згідно п. 56.21 ст. 56 ПК України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акту, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акту суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Європейська Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року (надалі - Конвенція), була ратифікована Законом України N 475/97-ВР від 17.07.97, та відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно статті 1 Першого протоколу до Конвенції , кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які, на її думку, є необхідними для здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Отже, вищевказана норма гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і в оцінці дотримання «справедливого балансу» в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за яких майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується.

Відповідно до ст. 8 Конституції України, ст. 6 КАС України та ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Першим і найголовнішим правилом статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету «в інтересах суспільства». Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено «справедливий баланс» між загальними інтересами суспільства та обов`язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справі «Колишній Король Греції та інші проти Греції» (Former King of Greece and Others v. Greece) [ВП], заява № 25701/94, пп. 79 та 82, ЄСПЛ 2000-XII).

Тлумачення та застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, в який тлумачиться і застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних з принципами Конвенції з точки зору тлумачення їх у світлі практики Суду (див. рішення у справі «Скордіно проти Італії»(Scordino v. Italy) (№ 1) [ВП], № 36813/97, пункти 190 та 191, ECHR 2006-V та п.52 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Щокін проти України» (заяви №№ 23759/03 та 37943/06), від 14 жовтня 2010року, яке набуло статусу остаточного 14 січня 2011року ).

Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), п. 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pinc v. The Czech Republic), заява № 36548/97, п. 58, ECHR 2002-VIII). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pinc v. The Czech Republic), п. 58, а також рішення у справі «Ґаші проти Хорватії» (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі «Трґо проти Хорватії» (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року, також Рішення у справі «Рисовський проти України» (Rysovskyy v. Ukraine) від 20 жовтня 2011 року, заява № 29979/04, п.71).

Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення ЄСПЛ у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав для призначення податкових штрафів має саме податкове управління (див п. 110 рішення ЄСПЛ у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» (заява №36985/97).

Отже, апеляційний суд, як і суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржуваний наказ від 17.11.2021 року № 8314-п прийнятий за межами компетенції та у спосіб, що передбачений законодавством.

Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки зводяться до незгоди з оскаржуваним судовим рішенням, не містять належних та обґрунтованих міркувань, які б спростовували наведені висновки суду першої інстанції.

У ній також не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки судому першої інстанції та щодо яких не наведено мотивів відхилення наведеного аргументу.

Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, внаслідок чого апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст. 19, Конституції України, ст. ст. 2-12, 72-77, 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області (відокремленого підрозділу ДПС України без статусу юридичної особи публічного права) - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 червня 2022 року у справі № 420/25001/21 - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 28.09.2022 року.

Головуючий суддя Домусчі С.Д.Судді Семенюк Г.В. Шляхтицький О.І.

Дата ухвалення рішення27.09.2022
Оприлюднено30.09.2022

Судовий реєстр по справі —420/25001/21

Ухвала від 13.12.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Желтобрюх І.Л.

Ухвала від 15.02.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Желтобрюх І.Л.

Ухвала від 14.11.2022

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Васильєва І.А.

Постанова від 27.09.2022

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Домусчі С.Д.

Постанова від 27.09.2022

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Домусчі С.Д.

Ухвала від 06.09.2022

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Домусчі С.Д.

Ухвала від 20.07.2022

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Домусчі С.Д.

Рішення від 15.06.2022

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Левчук О.А.

Рішення від 07.06.2022

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Левчук О.А.

Ухвала від 05.06.2022

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Левчук О.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні