Постанова

від 28.09.2022 по справі 640/28132/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/28132/20 Суддя першої інстанції: Пащенко К.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Глущенко Я.Б.,

суддів Пилипенко О.Є., Черпіцької Л.Т.,

секретаря Вишняк В.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Департамента охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Коло-Центр» про стягнення фінансової санкції, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Коло-Центр» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2021 року, -

У С Т А Н О В И В:

09 листопада 2020 року Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - позивач, Департамент) звернувся в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Коло-Центр» (далі - відповідач, ТОВ «Коло-Центр») про стягнення фінансової санкції.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем у добровільному порядку не сплачено фінансову санкцію, визначену постановою позивача від 26 серпня 2020 року №19/1-20.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2021 року позов задоволено.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Свою позицію обґрунтовує тим, що місцевим судом безпідставно не прийнято до розгляду поданий ТОВ «Коло-Центр» зустрічний позов про визнання протиправними та скасування прийнятих Департаментом припису від 15 травня 2020 року №195/П та постанови від 26 серпня 2020 року №19/1-20, а також не надано правову оцінку правомірності цих рішень.

Відзиву на апеляційну скаргу не подано.

Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі пункта 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів уважає, що апеляційну скаргу потрібно задовольнити, а рішення суду - скасувати, з таких підстав.

Судом установлено, що 07 серпня 2020 року Департаментом складено акт №23-20 про вчинення правопорушення, на підставі якого в подальшому винесено постанову №19/1-20 «Про накладення фінансових санкцій за порушення законодавства України у сфері охорони культурної спадщини» від 26 серпня 2020 року (далі - постанова №19/1-20), якою накладено на ТОВ «Коло-Центр» фінансові санкції: 1) за проведення незаконних робіт, що можуть завдати шкоди пам`ятці, її території, охоронюваній археологічній території, охоронним зонам, історичним ареалам населених місць у розмірі 170000 грн; 2) за недодержання вимог щодо захисту, збереження, утримання, використання, реставрації, реабілітації пам`яток у розмірі 170000 грн; 3) за невиконання припису органів охорони культурної спадщини у розмірі 1700 грн.

Зважаючи на те, що визначені вказаною постановою фінансові санкції відповідачем не сплачені в добровільному порядку, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що визначені постановою №19/1-20 фінансові санкції в добровільному порядку ТОВ «Коло-Центр» не сплачені, водночас доказів оскарження цієї постанови в судовому порядку та подальшого скасування не надано.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів приходить до наступного.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про охорону культурної спадщини» державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини.

До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини належать: центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини; орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим; обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.

Орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації підзвітні і підконтрольні відповідним органам виконавчої влади та центральним органам виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини, в межах, передбачених законом.

Рішення (розпорядження, дозволи, приписи, постанови) органів охорони культурної спадщини, прийняті в межах їхньої компетенції, є обов`язковими для виконання юридичними і фізичними особами.

Згідно з частиною 1 статті 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини» до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить, зокрема, здійснення контролю за виконанням цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини; визначення меж територій пам`яток місцевого значення та затвердження їхніх зон охорони; встановлення режиму використання пам`яток місцевого значення, їхніх територій, зон охорони; забезпечення захисту об`єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження; надання дозволів на проведення робіт на пам`ятках місцевого значення (крім пам`яток археології), їхніх територіях та в зонах охорони, на щойно виявлених об`єктах культурної спадщини, реєстрація дозволів на проведення археологічних розвідок, розкопок; видання розпоряджень та приписів щодо охорони пам`яток місцевого значення, припинення робіт на пам`ятках, їхніх територіях та в зонах охорони, якщо ці роботи проводяться за відсутності затверджених або погоджених з відповідним органом охорони культурної спадщини програм та проектів, передбачених цим Законом дозволів або з відхиленням від них; погодження відчуження або передачі пам`яток місцевого значення їхніми власниками чи уповноваженими ними органами іншим особам у володіння, користування або управління; укладення охоронних договорів на пам`ятки; застосування фінансових санкцій за порушення цього Закону.

Відповідно до статті 44 Закону України «Про охорону культурної спадщини» відповідний орган охорони культурної спадщини накладає на юридичну особу, яка є власником або уповноваженим ним органом чи замовником робіт, такі фінансові санкції, зокрема, за проведення будь-яких незаконних робіт, що можуть завдати або завдали шкоди пам`ятці, її території, охоронюваній археологічній території, охоронним зонам, історичним ареалам населених місць, - у розмірі від тисячі до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; за недодержання вимог щодо захисту, збереження, утримання, використання, реставрації, реабілітації пам`яток, у тому числі тих вимог, що передбачені охоронними договорами, умисне доведення їх до стану руйнації - у розмірі від тисячі до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; за невиконання припису органів охорони культурної спадщини - у розмірі від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Рішення органу охорони культурної спадщини про застосування фінансових санкцій може бути оскаржено до суду.

Фінансові санкції, накладені органом охорони культурної спадщини, стягуються у встановленому законом порядку.

Апеляційний суд звертає увагу, що приймаючи рішення про стягнення визначених постановою №19/1-20 фінансових санкцій суд першої інстанції керувався тим, що ця постанова не оскаржена відповідачем.

Водночас місцевим судом помилково залишено поза увагою той факт, що 25 серпня 2021 року ТОВ «Коло-Центр» подано в межах цієї ж справи зустрічний позов про визнання протиправними та скасування прийнятих Департаментом припису від 15 травня 2020 року №195/П та постанови №19/1-20, відносно якого станом на час прийняття рішення у справі місцевим судом не вирішено питання щодо його прийняття до розгляду.

З огляду на викладене, висновок суду першої інстанції, що постанова №19/1-20 не оскаржена, а тому набрала законної сили та підлягає виконанню відповідачем, без вирішення питання щодо прийняття до розгляду вказаного вище зустрічного позову, є передчасним.

Отже, місцевий суд дійшов передчасного висновку щодо наявності правових підстав для стягнення з ТОВ «Коло-Центр» визначених постановою №19/1-20 фінансових санкцій.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю і ухвалити нове судове рішення або змінити судове рішення.

За змістом ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при прийнятті рішення порушено норми процесуального права, що стало підставою для неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 139, 243, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Коло-Центр» задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2021 року скасувати.

У задоволенні позову Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Я.Б. Глущенко

Судді О.Є. Пилипенко

Л.Т. Черпіцька