Постанова

від 27.09.2022 по справі 640/27171/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/27171/21 Суддя (судді) першої інстанції: Скочок Т.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2022 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого-судді: Черпіцької Л.Т., суддів: Глущенко Я.Б., Пилипенко О.Є., за участю секретаря: Висоцького А.М. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від "30" грудня 2021 р. у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства "ФІЛЬМАН ГМБХ" до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

Дочірнє підприємство «Фільман ГМБХ» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.02.2019 №0108421206, згідно з яким позивачу нараховане податкове зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 829 284 грн та штрафні санкції у розмірі 207 321 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач в що показники податкової декларації Дочірнього підприємства з податку на додану вартість за звітний період липень 2018 року були ним сформовані на підставі дійсних податкових накладних, виписаних за наявності відповідних первинних документів. Оскільки податкова накладна №123 від 11.07.2018 виписана ДП «Фільман ГМБХ» та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних помилково (адже така податкова накладна фактично дублювала операції, що були відображені у податковій накладній №155 від 30.06.2018 та поданій податковій декларації з податку на додану вартість за період червень 2018 року), то позивач відповідно до вимог п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України склав та зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування №154 від 30.08.2018, а суму податкових зобов`язань за звітний період липень 2018 року зменшив на суму податку на додану вартість 829 283,29 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від "30" грудня 2021 р. позов задоволено.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач правомірно не включив до податкової звітності з ПДВ за липень 2018 року відомості по помилково складеній податковій накладній №123 від 11.07.2018, на яку в подальшому був складений розрахунок коригування на суму ПДВ 829 283,29 грн. Як наслідок, у відповідача за результатами проведеної камеральної перевірки (що оформлена актом від 22.08.2018 №15064/10/26-15-12-06-14) були відсутні правові підстави для прийняття податкового повідомлення-рішення від 12.02.2019 №0108421206, оскільки висновки такого акта перевірки про допущене ДП «Фільман ГМБХ» є безпідставними та повністю спростовуються наявними у справі матеріалами.

Відповідач, не погоджуючись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та недотримання норм матеріального права, просить скасувати рішення суду та ухвали нову постанову, якою в задоволення позовних вимог відмовити.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначив, що за даними перевірки встановлено розбіжності, які свідчать про не включення до податкових зобов`язань у липні 2018 податкову накладну від 11.07.2018р № 123 по неплатнику ПДВ з ІПН 100000000000 на загальну суму ПДВ за основною ставкою ПДВ - 548381,86 грн та на загальну суму ПДВ за ставкою 7% - 280901,4 грн, що призвело до заниження нарахувань з ПДВ за липень 2018 року на суму 829284 грн.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, наполягаючи на необґрунтованості доводів скаржника і правильності висновків суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.08.2018 працівником Головного управління ДФС у м. Києві проведена камеральна перевірка даних, задекларованих ДП «Фільман ГМБХ» у податковій декларації з податку на додану вартість за звітний період липень 2018 року (реєстр. №9175446420 від 20.08.2018). За результатами такої перевірки складений акт від 22.08.2018 №15064/10/26-15-12-06-14 (далі - акт камеральної перевірки).

Згідно з текстом акта камеральної перевірки предметом дослідження в ході проведеної перевірки була зазначена податкова декларація ДП «Фільман ГМБХ» з додатками, а також дані Єдиного реєстру податкових накладних.

На стор. 2-3 такого акта зафіксовано, що під час проведення перевірки встановлено наступне: ДП «Фільман ГМБХ» за липень 2018 року задекларовано податкові зобов`язання на суму ПДВ 944 954 грн. За даними Єдиного реєстру податкових накладних у липні 2018 року Дочірнім підприємством виписано та зареєстровано 20 податкових накладних на загальну суму ПДВ 1 774 238 грн. За результатами камеральної перевірки встановлені розбіжності, що свідчать про не включення ДП «Фільман ГМБХ» до податкових зобов`язань за звітний період липень 2018 року податкової накладної, виписаної неплатнику ПДВ з умовним ІПН 100000000000 №123 від 11.07.2018, зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму ПДВ за основною ставкою податку 548 381,86 грн. та на загальну суму ПДВ за ставкою 7% - 280 901,40 грн.

У зв`язку з наведеним податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, що призвело до заниження останнім нарахувань з ПДВ за липень 2018 року на суму 829 284 грн.

12.02.2019 на підставі акта камеральної перевірки Головне управління ДФС у м. Києві прийняло оспорюване у справі податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0108421206, яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України та у зв`язку із встановленням порушення п. 187.1 ст. 187, пп. 201.1, 201.10, 201.14 і 201.15 ст. 201 цього ж Кодексу, збільшило ДП «Фільман ГМБХ» грошове зобов`язання по податку на додану вартість на суму 1 036 605 грн. (з них за податковим зобов`язанням - 829 284 грн, за штрафними санкціями - 207 321 грн).

Вважаючи податкове повідомлення-рішення від 12.02.2019 протиправним і таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся із цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам скаржника, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

На дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений Кодексом термін, (п. 201.1 ст. 201 ПК України).

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п. 201.7 ст. 201 ПК України).

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарі/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (п. 201.10 ст. 201 ПК України).

За змістом п. 201.14 ст. 201 ПК України визначено, що платники податку зобов`язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарі/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об`єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом.

Зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу (п. 201.15 ст. 201 ПК України).

Відповідно до пункту 202.1 статті 202 ПК України звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей:

- якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;

- якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Згідно зі ст. 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Поряд з цим, п. 192.1 ст. 192 ПК України передбачено, що якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсацій їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:

постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов`язаних зі зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Під помилковими податковими накладними слід розуміти ті податкові накладні, які: складені на неправильного покупця (наприклад, неправильно вказали ІПН або склали податкову накладну на покупця, до якого ця накладна жодного стосунку не має); виписані двічі на одну і ту ж операцію; складені на неправильну дату.

Згідно з офіційними роз`ясненнями Державної фіскальної служби України (що наведені в текстах листів від 03.02.2015№2208/6/99-99-19-03-02-15, від 29.01.2016 №1721/6/99-99-19-03-02-15) у випадку помилкового складання податкової накладної на операцію з постачання товарів/послуг та реєстрації її в Єдиному реєстрі податкових накладних, платник податку, з метою виправлення допущеної помилки, має право згідно з п. 192.1 ст. 192 ПК України скласти розрахунок коригування до помилкової податкової накладної.

Суд першої інстанції встановив, що 30.06.2018 ДП «Фільман ГМБХ» виписало податкову накладну за №155 на загальну суму ПДВ у розмірі 829 283,29 грн по взаємовідносинах із неплатниками податку на додану вартість. Водночас, згідно з поясненнями позивача, підставами для виписки вказаної податкової накладної №155 від 30.06.2018 стали операції щодо реалізації продукції через мережу магазинів Дочірнього підприємства кінцевим споживачам всього на загальну суму 7 584 070,17 грн. (в т.ч. ПДВ - 829 283,29 грн), що також вбачається із долучених позивачем до матеріалів справи копій періодичних звітів та фіскальних чеків касових апаратів з місць торгівлі. Реєстрація даної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних відбулася 31.08.2018. Податкові зобов`язання по вказаній податковій накладній відображені Дочірнім підприємством у повному обсязі в податковій декларації з податку на додану вартість за звітній період червень 2018 року (реєстр. №9147066650 від 17.07.2018).

У подальшому, в липні 2018 року позивачем виписано та зареєстровано 12.07.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №123 від 11.07.2018 на загальну суму ПДВ у розмірі 829 283,29 грн по взаємовідносинах із неплатниками податку на додану вартість. Проте, така дана податкова накладна була помилково складена та зареєстрована, оскільки дублювала операції, що були відображені в податковій декларації за червень 2018 року на підставі податкової накладної №155 від 30.06.2018.

Надалі, у зв`язку із виявленням описаної помилковості виписки та реєстрації податкової накладної №123 від 11.07.2018 на загальну суму ПДВ у розмірі 829 283,29 грн, ДП «Фільман ГМБХ» склало розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №154 від 30.08.2018 до вказаної помилкової податкової накладної №123 від 11.07.2018 та здійснило його реєстрацію 30.08.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних. В результаті чого, було зменшено податкові зобов`язання на загальну суму ПДВ у розмірі 829 283,29 грн.

Водночас, оскільки податкові зобов`язання, зазначені у податковій накладній №123 від 11.07.2018 фактично дублювали операції, які були вже відображені у поданій раніше податковій декларації з ПДВ за звітний період червень 2018, то Дочірнє підприємством не відобразило суму таких податкових зобов`язань у податковій декларації з ПДВ за звітний період липень 2018 року (реєстр. №9175446420 від 20.08.2018).

Суд першої інстанції правильно зазначив, що такий порядок дій позивача цілком узгоджувався із нормами чинного податкового законодавства. Зокрема, відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

При цьому, платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Крім того, у період спірних правовідносин порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість був затверджений наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 (що був зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289).

Положеннями абз. 2 п. 1 та абз. 1 п. 6 розд. III Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість чітко передбачалося, до податкової декларації з ПДВ вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку. У свою чергу дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

Аналіз наведених вище норм права дає підстави для висновку, що якщо платником податку була помилково складена податкова накладна, то така податкова накладна не підлягає відображенню у податковій звітності з ПДВ. Розрахунок коригування, який може бути виписаний до такої податкової накладної, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, але до податкової звітності також не включається.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач правомірно не включив до податкової звітності з ПДВ за липень 2018 року відомості по помилково складеній податковій накладній №123 від 11.07.2018, на яку в подальшому був складений розрахунок коригування на суму ПДВ 829 283,29 грн. Тому, у відповідача за результатами проведеної камеральної перевірки були відсутні правові підстави для прийняття податкового повідомлення-рішення від 12.02.2019 №0108421206.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 14 травня 2020 року у справі № 804/3513/17, від 28 березня 2019 року у справі № 809/1420/17.

Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

Крім того, аналізуючи всі доводи учасників справи, апеляційний суд враховує висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні від 21.01.1999 р. по справі «Гарсія Руїз проти Іспанії», Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.

Оскільки апеляційна скарга не містить доводів щодо законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції в частині стягнення витрат на правничу допомогу, то апеляційний суд рішення суду першої інстанції в цій частині не переглядає.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 250, 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від "30" грудня 2021 р. - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 27 вересня 2022 року.

Головуючий суддя Судді:Л.Т. Черпіцька Я.Б. Глущенко О.Є. Пилипенко