Ухвала

від 27.09.2022 по справі 757/20543/22-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/20543/22-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2022 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_9, при секретарі ОСОБА_10, розглянувши у відкритому судовому засіданні судове провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_11 в інтересах Акціонерного товариства «УЖГОРОДСЬКИЙ ТУРБОГАЗ» про скасування арешту майна, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва № 757/7125/17-к від 07.02.2017 у кримінальному провадженні № 12015100010000279 від 12.01.2015,-

ВСТАНОВИВ:

12.08.2022 до Печерського районного суду міста Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_11 в інтересах АТ «УЖГОРОДСЬКИЙ ТУРБОГАЗ» про скасування арешту майна, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва № 757/7125/17-к від 07.02.2017 у кримінальному провадженні № 12015100010000279 від 12.01.2015.

В обґрунтування доводів клопотання зазначено, що 07.02.2017 слідчий в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України ОСОБА_12, у кримінальному провадженні № 12015100010000279 від 12.01.2015 за підозрою ОСОБА_1 , у вчиненні злочину передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, за підозрою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у вчиненні злочинів передбачених ч. 5 ст. 191 КК України та за ознаками складу кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України, звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на нерухоме майно, що на праві власності належить ПАТ «УЖГОРОДСЬКИЙ ТУРБОГАЗ» (код ЄДРПОУ 00153608), а саме:

1. Цілісний майновий комплекс, за адресою: АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 441272121101);

2. Земельна ділянка, кадастровий номер 2124883600:10:011:0001, за адресою: Закарпатська обл., Ужгородський район, с/рада Користянська (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 415902121248);

3. Вбудовані приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 32294321101);

4. Земельна ділянка, кадастровий номер 2124883600:02:004:0010, за адресою: Закарпатська обл., Ужгородський район, с/рада Користянська (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 283482221248).

У клопотанні слідчий посилався на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що в період 2012-2015 років Голова правління AT «Банк «Фінанси і Кредит» ОСОБА_6 за попередньою змовою з бенефіціарним власником та представником компанії-нерезидента Nasterano Commercial Limited ОСОБА_1 , членами Кредитного комітету АТ «Банк «Фінанси та Кредит» ОСОБА_2 ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, за попередньою змовою групою осіб заволоділи майном AT «Банк «Фінанси та Кредит» шляхом укладання завідомо збиткових кредитних договорів та договорів застави, які не було відображено в офіційній звітності Банку, на загальну суму 53 763 344, 55 доларів США (еквівалентно 1 160 661 899, 32 грн.), що є особливо великим розміром, шляхом зловживання своїм службовим становищем.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07.02.2017 клопотання слідчого задоволено, накладено арешт на вказане нерухоме майно та заборонено його відчуження, передача у забезпечення за зобов`язаннями перед юридичними та фізичними особами, з метою спеціальної конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, можливої конфіскації майна.

Представник володільця майна в судове засідання не з`явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлявся належним чином. Адвокат ОСОБА_11 через канцелярію суду подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності.

Представник Офісу Генерального прокурора у судове засідання не з`явився, заяви, клопотання або письмові заперечення не були подані, про причини неявки до суду не повідомлено.

Згідно норми ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання слідчим суддею не здійснювалась.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання, матеріали, якими воно обґрунтовується, приходить до наступного.

Судовим розглядом встановлено, що в провадженні управління з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12015100010000279 від 12.01.2015 за підозрою ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 Кримінального кодексу України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07.02.2017 клопотання слідчого задоволено, накладено арешт на вказане нерухоме майно та заборонено його відчуження, передача у забезпечення за зобов`язаннями перед юридичними та фізичними особами, з метою спеціальної конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, можливої конфіскації майна.

В наданих суду разом з клопотанням доказах немає жодного допустимого та належного доказу, який би вказував на те, що вказане майно є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Відповідно до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Так, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Між тим, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Протягом досудового розслідування не встановлено, що нерухоме майно на яке накладено арешт є предметом злочину чи отриманні незаконним шляхом.

Отже, відсутні обґрунтовані підстави накладення арешту на нерухоме майно.

Проте за встановлених обставин слідчий суддя приходить до переконання, що майно, яке належить АТ «УЖГОРОДСЬКИЙ ТУРБОГАЗ» не було знаряддям вчинення кримінального правопорушення, не зберегло на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть буди використані як доказ факту чи обстави, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, нерухоме майно, набуте кримінально протиправним шляхом.

Між тим, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Разом з цим, відповідно до позиції Вищого спеціалізованого суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ у своєму Узагальненні судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження від 07.02.2014 року зазначає: «Щодо осіб, які не є підозрюваними (яким у порядку, передбаченому ст.ст. 276 - 279 КПК, повідомлено про підозру, або яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення), обвинуваченими (особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбаченому ст. 291 КПК) або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не може бути прийнято ухвалу про арешт майна.

За таких обставин слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання та скасування арешту майна накладеного на нерухоме майно, що належать АТ «УЖГОРОДСЬКИЙ ТУРБОГАЗ».

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-175, 309, 392, 532 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання адвоката ОСОБА_11 в інтересах Акціонерного товариства «УЖГОРОДСЬКИЙ ТУРБОГАЗ» про скасування арешту майна, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва № 757/7125/17-к від 07.02.2017 у кримінальному провадженні № 12015100010000279 від 12.01.2015 - задовольнити.

Скасувати арешт та заборони, накладені ухвалою Печерського районного суду м. Києва № 757/7125/17-к від 07.02.2017 у кримінальному провадженні № 12015100010000279 від 12.01.2015 на нерухоме майно, що на праві власності належить ПАТ «Ужгородський турбогаз» (код ЄДРПОУ 00153608), а саме:

- цілісний майновий комплекс, за адресою: АДРЕСА_1, (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна № 441272121101).

- Земельна ділянка, кадастровий номер 2124883600:10:011:0001, за адресою: Закарпатська обл., Ужгородський р., с/рада Користянська, (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна № 415902121248).

- вбудовані приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна № 32294321101).

- земельна ділянка, кадастровий номер 2124883600:02:004:0010, за адресою: Закарпатська обл., Ужгородський р., с/рада Користянська, (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна № 283482221248).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_9