Рішення

від 22.09.2022 по справі 539/1336/20

ЛУБЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 539/1336/20

Провадження № 2/539/21/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2022 року м. Лубни

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області, в складі

головуючого судді - Алтухової О.С.,

за участю секретаря судового засідання - Гусак А.О.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Шестакова О.В.,

представника відповідачів - ОСОБА_2 ,

третя особа - ОСОБА_3 ,

розглянувши у судовому засіданні у порядку загального позовного провадження в приміщенні Лубенського міськрайонного суду Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи Нотаріус Другої лубенської державної нотаріальної контори, ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання майна спільною сумісною власністю та його розподіл,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи: Друга Лубенська державна нотаріальна контора, ОСОБА_6 , ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання майна спільною сумісною власністю та його поділ.

Позов мотивує тим, що з 30 вересня 2004 року вона та ОСОБА_7 стали проживати однією сім`єю, між ними були шлюбні відносини, але без реєстрації шлюбу. Вони вели спільне господарство, мали спільний бюджет, разом відпочивали, разом вирішували всі питання спільного життя. Вона з ОСОБА_7 жили разом у будинку її матері за адресою АДРЕСА_1 .

Влітку 2008 року вони на накоплені ними вдвох спільні кошти стали підшукувати для придбання їм окрему квартиру. 15.08.2008 року ОСОБА_7 за їх спільні кошти придбав для них квартиру однокімнатну АДРЕСА_2 .

Договір купівлі-продажу вона не читала, не була присутня при його укладанні та посвідченні у нотаріуса, її чоловік договір не показував.

Ніяких домовленостей із ОСОБА_7 ні письмових, ні усних про те, що придбана ними квартира не є їх спільною власністю, не існувало, а тому вважає, що однокімнатна квартира АДРЕСА_2 була спільним майном осіб, які її придбали та проживали у ній однією сім`єю без реєстрації шлюбу, тобто її та ОСОБА_7

03.07.2009 року вона та ОСОБА_7 уклали шлюб.

В подальшому вони з ОСОБА_7 вирішили обміняти їх квартиру на житловий будинок.

Її чоловік ОСОБА_7 10.07.2014 року уклав із ОСОБА_6 договори міни серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_2 , згідно яких за її чоловіком ОСОБА_7 було зареєстроване право власності на:

- 14/25 частин житлового будинку АДРЕСА_3 ;

- земельну ділянку площею 0,0263 га., кадастровий номер 5310700000:02:037:0018 із цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд /присадибна ділянка/, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 .

У момент укладання вказаних договорів вона була відсутня у Лубнах бо перебувала у Києві, доглядала за своєю старенькою матір`ю під час її стаціонарного лікування. Договори міни вона не читала, не була присутня при їх укладанні та посвідченні у нотаріуса, її чоловік дані договори їй не показував.

ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловік ОСОБА_7 помер.

Вона особисто за власні кошти здійснила поховання чоловіка.

У зв`язку із смертю її чоловіка відкрилася спадщина на його майно.

Вона подала нотаріусу Другої Лубенської державної нотаріальної контори заяву про вступ у спадщину. Від нотаріуса їй стало відомо, що і діти її чоловіка від першого шлюбу також подали заяви про прийняття спадщини.

Вважає, що все придбане ними майно у зареєстрованому шлюбі, є спільним сумісним майном подружжя, а тому їй має належати половина від усього їх спільного сумісного майна.

Позивач просить суд визнати, що ОСОБА_7 та вона з 30 вересня 2004 року по 03 липня 2009 року включно проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

Визнати, що однокімнатна квартира АДРЕСА_2 , яка була 15 серпня 2008 року придбана ОСОБА_7 з моменту її придбання була спільним сумісним майном осіб, які проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу - ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ..

Визнати, спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_7 та ОСОБА_1 майно, яке набуте ОСОБА_7 на підставі договорів міни від 10 липня 2014 року, серії НАА №638406 та серії НАА №638412:

- 14/25 частин житлового будинку АДРЕСА_3 ;

- земельна ділянка площею 0,0263 га., кадастровий номер 5310700000:02:037:0018 із цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд /присадибна ділянка/, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 .

Визнати за ОСОБА_7 право одноособової власності на:

- 7/25 частин житлового будинку АДРЕСА_3 ;

- 1/2 частку земельної ділянки площею 0,0263 га., кадастровий номер 5310700000:02:037:0018 із цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд /присадибна ділянка/, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 .

Визнати за ОСОБА_1 право одноособової власності на:

- 7/25 частин житлового будинку АДРЕСА_3 ;

- 1/2 частку земельної ділянки площею 0,0263 га., кадастровий номер 5310700000:02:037:0018 із цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд /присадибна ділянка/, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 .

Ухвалою від 13.05.2020 відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.12.2021, з підстави закінчення терміну повноважень судді Хоменка Д.Є., який перебував у відрядженні з 01.12.2020 по 30.11.2021 у Лубенському міськрайонному судді, до провадження судді Алтухової О.С. передано цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи: Друга Лубенська ДНК, ОСОБА_6 , ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання майна спільною сумісною власністю та його поділ, та призначено підготовче судове засідання.

На підставі ухвали суду від 23.06.2022 року підготовче судове засідання закрито, справа призначена до судового розгляду.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_9 позовні вимоги підтримали, обґрунтовуючи їх обставинами викладеними в позовній заяві. Позивач пояснила, що з ОСОБА_7 проживала в будинку своєї матері. До цього часу, як їй відомо, він проживав по АДРЕСА_4 з першою дружиною, а потім залишив майно їй. Коли вони почали проживати разом, то у нього з майна був велосипед. ОСОБА_7 не розповідав їй чи продавав він під час спільного проживання з нею якесь майно. Ними, як подружжям, робились спільні покупки, з 2004 року по 2008 рік вони придбали гардероб, диван, ліжко. Спірна квартира також придбавалась за їх спільні кошти, при чому більша частина коштів була її. Вказані кошти вона отримала від продажу квартири, що залишилась їй у спадок від бабусі. Пізніше позивач визнала, що ОСОБА_7 дійсно за два дні до купівлі квартири АДРЕСА_2 продав свою квартиру на площі ОСОБА_10 , але ці кошти були витрачені для вирішення проблем його сина, відносно якого порушили кримінальну справу по наркотикам. Наполягали на задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в судове засідання не з`явились, представник відповідачів ОСОБА_2 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував. Пояснив, що жодних доказів проживання позивача із ОСОБА_7 однією сім`єю без реєстрації шлюбу на час придбання квартири немає. Як пояснювала свідок з боку позивача ОСОБА_11 , ОСОБА_7 проживав в будинку на площі ОСОБА_10 , неподалік ЖЕКу, а позивач з ним зустрічалася. Також свідок пояснила, що ОСОБА_12 продав квартиру біля ЖЕКу і купив квартиру на АДРЕСА_5 ). Спільні фотографії не можуть доводити факт проживання чоловіка і жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу. Наполягав на тому, що квартира була придбана за особисті кошти ОСОБА_7 , які він отримав від продажу квартири, що розташована в АДРЕСА_6 . Просив відмовити в задоволенні позову.

Третя особа Друга Лубенська державна нотаріальна контора в судове засідання не з`явилась, надала суду лист з проханням розглядати справу за відсутності її представника, покладається на розсуд суду.

Треті особи ОСОБА_6 , ОСОБА_3 в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, ОСОБА_3 подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Свідок ОСОБА_13 , допитана в судовому засіданні, пояснила, що є матір`ю позивача. Її донька та ОСОБА_12 жили разом з нею, так як вона хворіла. Років п`ять вони жили без реєстрації шлюбу. ОСОБА_12 з першою дружиною після розлучення поділили майно і він придбав квартиру. Її донька також вкладала гроші, вона також допомагала.

Свідок ОСОБА_11 суду пояснила, що є подругою позивача. З ОСОБА_14 вона познайомилась у 2004 році, її запросили в гості в квартиру, що розташована в будинку на площі ОСОБА_10 , в якому проживав ОСОБА_12 . Пізніше ОСОБА_12 її запрошував робити в цій квартирі ремонт. ОСОБА_15 зустрічалася з ОСОБА_12 . Потім вона поїхала на заробітки, а коли повернулася в 2009 році, то ОСОБА_16 запросила її на весілля і розповіла, шо ОСОБА_17 купив квартиру на АДРЕСА_6 . З ОСОБА_15 вони не обговорювали питання за чиї гроші придбавалася ця квартира.

Свідок ОСОБА_18 суду пояснила, що є подругою ОСОБА_19 , а з ОСОБА_15 спілкувалася як з його дружиною. ОСОБА_17 був художником, робив картини на замовлення. З ОСОБА_15 він жив спочатку в будинку її матері. Жили вони як чоловік та дружина. Коли одного разу вона зустріла ОСОБА_12 на вулиці, то він їй показав будинок і сказав, що там його квартира. На запитання де він взяв гроші, відповів, що картини продавав. На її думку власниками були ОСОБА_12 і ОСОБА_15 . ОСОБА_12 розповідав, що як дружиною, він ОСОБА_15 задоволений, вона марно не витрачає гроші.

Заслухавши учасників справи, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити з огляду на таке.

03.07.2009 року ОСОБА_7 та ОСОБА_20 зареєстрували шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , виданого 03.07.2009 року Відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Лубни Лубенського міськрайонного управління юстиції Полтавської області. (а.с. 23).

10.07.2014 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 укладено договір міни, посвідчений приватним нотаріусом Лубенського міського нотаріального округу Тищенко І.В., зареєстрований в реєстрі за № 281, за яким ОСОБА_7 передав у власність ОСОБА_6 належну йому на праві приватної власності квартиру за АДРЕСА_2 в обмін на належну ОСОБА_6 на парві приватної власності земельну ділянку з розташованим на ній житловим будинком (з надвірними будівлями) (14/25 частки), які знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 , площа земельної ділянки 0,0263 га, кадастровий номер - 5310700000:02:037:0018. (а.с. 29-31).

Згідно п. 1.2. Договору документом, що підтверджує право приватної власності ОСОБА_7 на належну йому квартиру АДРЕСА_2 є Договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом лубенського міського нотаріального округу Ставицькою Л.Г. 15.07.2008 року за реєстровим № 2972, зареєстрований в КП «Лубенське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» 19.08.2008 року у реєстровій книзі за № 68 за реєстровим № 8879.

Як убачається з п. 1.9. Договору міни ОСОБА_7 стверджує, що відчужувана квартира, є його особистою приватною власністю, не є спільною сумісною власністю подружжя, оскільки на час її набуття, він в шлюбі не перебував.

Частиною другою статті 3 СК України визначено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Відповідно до частини першої статті 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

Для визначення осіб як таких, що перебувають у фактичних шлюбних відносинах, з метою вирішення майнового спору на підставі статті 74 СК України слід встановити факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу в період, упродовж якого було придбано спірне майно.

Обов`язковою умовою для визнання осіб членами однієї сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, наявність інших обставин, які підтверджують реальність сімейних відносин (рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц (провадження № 14-130цс19) зроблено висновок, що "вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти: спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки (статті 3, 74 СК України)".

Для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню.

Взаємність прав та обов`язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов`язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно-правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з`ясування місця і часу такого проживання.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Обов`язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень.

Закон не визначає, які конкретно докази визнаються беззаперечним підтвердженням факту спільного проживання, тому вирішення питання про належність і допустимість таких доказів є обов`язком суду при їх оцінці.

Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу є, зокрема докази: спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами подружніх взаємних прав та обов`язків, інших доказів які вказують на наявність встановлених між сторонами відносин притаманних подружжю.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 08 грудня 2021 року у справі № 369/16486/18.

На підтвердження факту спільного проживання ОСОБА_1 надала фотокартки із зображенням позивача з ОСОБА_7 , зокрема на присадибній ділянці (весна 2006 р.), в ресторані (літо 2006 р.), на чаюванні (21.11.2007 р.), а також дві групові фотографії (19.07.2007 р., 22.11.2008 р.). Також за клопотанням позивача були допитані свідки ОСОБА_13 (матір позивача), ОСОБА_11 (подруга позивача), ОСОБА_18 (подруга ОСОБА_7 ). При цьому покази свідків не підтвердили факт проживання позивача і ОСОБА_7 однією сім`єю на час придбання квартири АДРЕСА_2 . Так, свідок ОСОБА_13 пояснила, що ОСОБА_7 після розірвання шлюбу здійснив поділ майна із своєю колишньою жінкою і придбав квартиру і лише після уточнюючого запитання представника позивача вказала, що і її донька вкладала гроші. Свідок ОСОБА_11 пояснила, що ОСОБА_7 , з яким вона познайомилась в 2004 році, проживав в квартирі на площі ОСОБА_10 в м. Лубни і з ОСОБА_15 зустрічався, а коли вона зустріла ОСОБА_15 перед їхнім весіллям, то остання повідомила про те, що ОСОБА_12 придбав квартиру. Свідку ОСОБА_18 достеменно невідомо хто саме придбав квартиру, вона висловила припущення, що, на її думку, власниками квартири були ОСОБА_12 і ОСОБА_15 .

У контексті визначення можливих доказів, їх оцінки як достатніх слід також відзначити, що згідно з усталеною судовою практикою самі лише показання свідків та спільні фотографії не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 12 грудня 2019 року у справі № 466/3769/16-ц, від 23 вересня 2021 року у справі № 204/6931/20.

Акт обстеження житлово-побутових умов сім`ї, складений 02.03.2020 року головою вуличного комітету вулиці Березова Калініченком М.В. та сусідами ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , згідно якого вказані особи підтвердили, що з 30.09.2004 року у домоволодінні АДРЕСА_1 оселився ОСОБА_7 і проживав з ОСОБА_20 як одна сім`я без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство, придбали спільне майно, турбувалися один за одного, мали спільний сімейний бюджет, не може бути достатнім і достовірним доказом спільного проживання позивача з ОСОБА_7 однією сім`єю, зокрема доказом наявності у них спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами подружніх взаємних прав та обов`язків. За своїм змістом даний Акт фактично є письмовими поясненнями щодо обставин справи ОСОБА_23 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , однак, судом вказані особи не допитувались як свідки, не попереджалися про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань. До того ж, зміст вказаного Акту суперечить показам свідка ОСОБА_11 , яка є подругою позивача, і яка пояснила, що ОСОБА_7 проживав в квартирі на площі ОСОБА_10 .

До Акту, складеного 27.03.2020 року комісією у складі голови вуличного комітету (проспект Володимирський), членів вуличного комітету Кошиної М.І., ОСОБА_3 , згідно якого ОСОБА_7 та ОСОБА_20 проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу за адресою: АДРЕСА_7 , вели спільне господарство, мали спільне майно та бюджет; потім дану квартиру сім`я обміняла на частину будинку за адресою: АДРЕСА_3 і виїхала туди для постійного проживання, разом в будинку зробили ремонт, вули спільне господарство і було нажито спільне майно, суд ставиться критично, оскільки взагалі незрозуміло як членам вуличного комітету проспекту Володимирського можуть бути відомі обставини життя ОСОБА_7 і ОСОБА_20 під час їхнього проживання за адресою: АДРЕСА_7 . Члени вуличного комітету проспекту Володимирський можуть підтверджувати лише ті обставини, які виникли після переїзду подружжя ОСОБА_24 до будинку АДРЕСА_3 .

Також заслуговує на увагу та обставина, що згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного Реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 12.09.2022 року ОСОБА_7 був власником трикімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_8 , право власності на яку набув за договором купівлі-продажу, укладеного 20.09.2005 року. Слід відмітити, що позивач при наданні пояснень суду стверджувала, що у ОСОБА_7 було відсутнє нерухоме майно.

13.08.2008 року, тобто за два дні до укладання договору купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_7 , ОСОБА_7 продав квартиру за адресою: АДРЕСА_8 .

Вказаний факт у сукупності із п. 1.9. Договору міни від 10.07.2014 року, згідно якого ОСОБА_7 стверджує, що відчужувана квартира за адресою: АДРЕСА_7 , є його особистою приватною власністю, на думку суду, беззаперечно спростовує доводи позивача про придбання квартири за спільні кошти із ОСОБА_7 .

Доводи позивача про те, що ОСОБА_7 отримані кошти за продаж квартири за адресою: АДРЕСА_8 , витратив для врегулювання питання щодо не притягнення його сина до кримінальної відповідальності суд до уваги не бере, оскільки вказане не підтверджується жодними доказами, до того ж позивач неодноразово надавала суперечливі пояснення, зокрема, позивач стверджувала про відсутність будь-якого майна у ОСОБА_7 , окрім велосипеда, а пізніше виявила обізнаність і про продаж квартири, і про те, на що саме гроші від цього продажу були витрачені.

З огляду на зазначене, встановивши відсутність належних і допустимих доказів на підтвердження спільного проживання позивача з ОСОБА_7 , ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами подружніх взаємних прав та обов`язків, суд дійшов висновку про те, що позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи Нотаріус Другої лубенської державної нотаріальної контори, ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання майна спільною сумісною власністю та його розподіл - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст.265 ЦПК України:

- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_9 ;

- відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_10 ;

- відповідач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_10 ;

- третя особа: Нотаріус Другої лубенської державної нотаріальної контори, місцезнаходження: Полтавська область, м. Лубни, площа Вокзальна, 7;

-третя особа: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання: АДРЕСА_11 ;

-третя особа: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_12 .

Повне судове рішення складено та підписано 29 вересня 2022 року.

Суддя Лубенського

міськрайонного суду О.С. Алтухова