Ухвала

від 03.09.2022 по справі 237/1955/22

МАР`ЇНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер справи 237/1955/22

Номер провадження 1-кс/237/449/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.09.22 року м. Курахове

Слідчий суддя Мар`їнського районного суду Донецької області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Мар`їнського районного суду Донецької області клопотання прокурора Маріупольської окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_3 , про арешт майна, по кримінальному провадженню № 12016050510001110, розпочатому 23.04.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Мар`їнського районного суду звернувся прокурор Маріупольської окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_3 , про арешт майна, по кримінальному провадженню № 12016050510001110, розпочатому 23.04.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

В судовому засіданні встановлено, що на протязі тривалого часу службові особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Ситалл», шляхом несанкціонованого споживання природного газу спричинили збитки державі в особі Слов`янського управління газопостачання та газифікації ПАТ «Донецькоблгаз» на суму 96,6 млн. грн.

Зокрема встановлено, що на території України здійснює діяльність з виробництва керамічних плиток, плит, цегли та інших будівельних виробів ТОВ «Ситалл» (код ЄДРПОУ20349986, зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2, керівник - ОСОБА_4 ).

Кінцевими бенефіціарним власником ТОВ «Ситалл» є громадянин російської федерації ОСОБА_5 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

В рамках досудового розслідування встановлено, що, 01.01.2016 року, ПАТ «Донецькоблгаз» укладено договір на постачання природного газу №45 з ТОВ «Ситалл» (код ЄДРПОУ 20349986, АДРЕСА_2, адреса розміщення виробничих потужностей - м. Слов`янськ, вул. Дарвіна, 25б), кінцевим бенефіціарним власником якого є громадянин Російської Федерації ОСОБА_5 .

Згідно отриманих даних, офіційні договірні обсяги постачання природного газу з боку Слов`янського УГГ для потреб ТОВ «Ситалл» в рамках договору №45 від 01.01.2016, за попереднім погодженням з директором ПАТ «Донецькоблгаз» ОСОБА_6 значно занижені в порівнянні з фактичним технологічними потужностями газового обладнання товариства.

Так, згідно додатку №1 до договору №45 від 01.01.2016, ТОВ «Ситалл» споживає у виробничій діяльності 62 тис. куб. м. на місяць, при цьому, згідно додатку №2 до вказаного договору місячні обсяги постачання природного газу з боку Слов`янського УГГ в адресу ТОВ «Ситалл» мають становити 15 тис. куб.м.

Таким чином, різниця між обумовленими договірними місячними обсягами споживання природного газу з боку ТОВ «Ситалл» за фактичними номінальними показниками газоспоживаючих приладів вказаного товариства становить майже 47 тис. куб. м. (понад 0,5 млн. куб. м. на рік на загальну суму понад 3 млн. грн.).

В рамках досудового розслідування встановлено, що 15.06.2016 року співробітниками ПАТ «Донецькоблгаз» за результатами проведеної перевірки встановлено несанкціоноване підключення внутрішніх газових мереж ТОВ «Ситалл» до зовнішнього газопроводу середнього тиску, чим завдано збитків державі на суму 96,6 млн. грн., про що складено відповідний акт про порушення №4 від 15.06.2016 року.

Несанкціоноване споживання ТОВ «Ситалл» природного газу з мереж Слов`янського, УГГ в обсязі близько 47 тис. куб. м. на місяць забезпечується шляхом незаконної врізки в газопровід, або використання товариством несправного вузлу обліку газу за попередньою домовленістю із службовими особами Слов`янського УГГ ПАТ «Донецькоблгаз».

В своєму клопотанні прокурор просить:

1.Задовольнити клопотання та постановити ухвалу про накладення арешту на майно ТОВ «Ситалл» (код ЄДРПОУ: 20349986), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , кінцевим бенефіціарним власником якого є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ІПН НОМЕР_1 ) (який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом заборони до завершення досудового розслідування та судового розгляду відчужувати, розпоряджатись та користуватись вказаним майном у будь - який спосіб, а саме накласти арешт на:

-нежитлову будівлю (приміщення газомірного пункту), яке розташоване за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер майна: 12551845, загальною площею 92 кв. м.;

-нежитлову будівлю (приміщення електропідстанції) яке розташоване за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер майна: 12551691, загальною площею 214,9 кв. м.

2.Задовольнити клопотання та постановити ухвалу про накладення арешту на корпоративні права ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ІПН НОМЕР_1 ) (який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) у розмірі 25750 грн. в статутному капіталі ТОВ «Ситалл» (код ЄДРПОУ 20349986), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , засновником та кінцевим бенефіціарним власником якого є вказана фізична особа, шляхом заборони розпоряджатися ними та вчиняти будь які дії з державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців, передбачені ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»

3. Розглянути клопотання про арешт майна відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України без повідомлення власників майна чи їх представників.

Своє клопотання прокурор мотивує тим, що слідством достовірно встановлено, що кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Ситалл» (код ЄДРПОУ: 20349986) є фізична особа- громадянин Російської Федерації, тобто країни, яка починаючи з 24.02.2022 року вчиняє збройну агресію проти України, у зв`язку з чим, у слідства є підстави вважати, що існує реальна загроза знищення, зміни та спотворення перелічених речових доказів,у тому числі шляхом їх відчуження на користь інших фізичних та/або юридичних осіб, що у даному конкретному випадку може негативно вплинути на хід та результати досудового розслідування. Крім того, у слідства також є підстави вважати, що існує об`єктивний ризик прийняття рішень керівництвом ТОВ «Ситалл» (код ЄДРПОУ 20349986), щодо подальшого забезпечення на території України провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, протидія чому у даному випадку можлива виключно шляхом накладення арешту на перелічені речові докази..

В судове засідання прибув прокурор, який в судовому засіданні повністю підтримав соє клопотання та просив його задовольнити з підстав вказаних в ньому.

Слідчий суддя, перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, щодо кримінального провадження, у рамках якого було подано клопотання, заслухавши думку прокурора доходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно постанови про групу слідчих від 14.07.2022 року, керівника органу досудового розслідування - начальника відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Донецькій області ОСОБА_7 , проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні здійснюється групою слідчих СУ ГУНП в Донецькій області у складі: ОСОБА_8 (старший групи), ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , а місцем проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні визначено м. Курахове Донецької області, оскільки наказом начальника Головного управління Національної поліції в Донецькій області № 752 від 14.07.2022 року місцем дислокації органу досудового розслідування, а саме слідчих відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Донецькій області визначено за місцем розташування відділу поліції №2 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області (вул. Мечникова, 16 м. Курахове).

Виходячи із наведеного слідчий суддя доходить висновку, що місце здійснення досудового розслідування перебуває в межах територіальної юрисдикції Мар`їнського районного суду Донецької області.

Слідчий суддя бере до уваги доводи прокурора, які він надав в матеріалах клопотання та підтвердив в судовому засіданні, а саме те що дане клопотання необхідно розглядати без повідомлення володільців майна, оскільки розгляд клопотання в їх присутності може призвести до негативних наслідків у вигляді передачі майна третім особам, тобто, втрати речових доказів, та приходить до висновку на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України про розгляд зазначеного клопотання без повідомлення та участі володільців майна.

Статтею 1 Кримінально процесуального кодексу України визначено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст.94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою, зокрема, і збереження речових доказів.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 84 КПК України речові докази є одним із процесуальних джерел доказів. Відповідно до ч. 1 ст. 98 цього Кодексу, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, на підставі наданих ініціатором клопотання матеріалів, повинен з`ясовувати обставини, визначені ч.2 ст.173 КПК України, зокрема, правову підставу для арешту майна.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

При дослідженні матеріалів клопотання поданих на розгляд, слідчий суддя доходить до висновку про додержання стороною обвинувачення вимог зазначеної норми КПК України, тому з метою всебічного, повного й неупередженого досудового розслідування, встановлення всіх обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, а також з метою запобігання можливості приховування, зникнення, втрати, перетворення, передачі, відчуження речових доказів, вважає за потрібним накласти арешт на речові докази у вигляді нерухомого майна, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування вказаним майном, а також необхідності у накладенні арешту на корпоративні права у розмірі 25750грн. в статутному капіталі ТОВ «Ситалл» (код ЄДРПОУ 20349986), що належать громадянину Російської Федерації ОСОБА_5 , шляхом заборони розпоряджатися ними та вчинення будь - яких дій з державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців, у тому числі державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, зазначених в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (та в установчих документах товариства одночасно), які пов`язані зі зміною розміру статутного капіталу, передбачені ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.98, 170-173 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Маріупольської окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_3 , про арешт майна, по кримінальному провадженню № 12016050510001110, розпочатому 23.04.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України - задовольнити.

Накласти арешт на майно ТОВ «Ситалл» (код ЄДРПОУ: 20349986), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , кінцевим бенефіціарним власником якого є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ІПН НОМЕР_1 ) (який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), шляхом заборони до завершення досудового розслідування та судового розгляду відчужувати, розпоряджатись та користуватисьвказаним майном у будь - який спосіб, а саме накласти арешт на:

-нежитлову будівлю (приміщення газомірного пункту), яке розташоване за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер майна: 12551845, загальною площею 92 кв. м.;

-нежитлову будівлю (приміщення електропідстанції) яке розташоване за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер майна: 12551691, загальною площею 214,9 кв. м.

Накласти арешт на корпоративні права ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ІПН НОМЕР_1 ) (який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) у розмірі 25750 грн. в статутному капіталі ТОВ «Ситалл» (код ЄДРПОУ 20349986), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , засновником та кінцевим бенефіціарним власником якого є вказана фізична особа, шляхом заборони розпоряджатися ними та вчиняти будь які дії з державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців, передбачені ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1