Постанова
від 22.09.2022 по справі 922/737/21
СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2022 року м. Харків Справа № 922/737/21

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Тарасова І.В., суддя Здоровко Л.М. , суддя Пуль О.А.

за участю секретаря Євтушенка Є.В.

за участю представників учасників справи:

позивача не з`явився;

відповідача не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача -Державного підприємства "Чугуївський авіаційний ремонтний завод" (вх. № 2506Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 05.07.2021 у справі № 922/737/21 (ухвалене суддею Бураковою А.М. у приміщенні господарського суду Харківської області, повний текст рішення складено 15.07.2021)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія "Унітех", сщ. Таїровська, Овідіопольський район, Одеська область,

до Державного підприємства "Чугуївський авіаційний ремонтний завод", м. Чугуїв, Харківська область

про стягнення 4072906,52 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія "Унітех" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Державного підприємства "Чугуївський авіаційний ремонтний завод" про стягнення заборгованості в сумі 4072906,52 грн. з оплати товару, що був поставлений за договорами поставки: №0212/ПМ-11 від 02.12.2011, №0310/ПМ-13 від 03.10.2013, №1403/ПМ-14 від 14.03.2014, № 1501/ПМ-13 від 15.01.2013, №0204/ПМ-12 від 02.04.2012, №0210/ПМ-12 від 02.10.2012, №0301/ПМ-13 від 03.01.2013, №0312/ПМ-12 від 03.12.2012, №1106/ПМ-12 від 11.06.2012, №1210/ПМ-12 від 12.10.2012, №1311/ПМ-12 від 13.11.2012, №1508/ПМ-12 від 15.08.2012, №1707/ПМ-12 від 17.07.2012, №1804/ПМ-12 від 18.04.2012, №1912/ПМ-12 від 19.12.2012, №2008/ПМ-12 від 20.08,2012, №2106/ПМ-12 від 21.06.2012, №2604/ПМ-12 від 26.04.2012.

Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань в частині оплати поставленого товару за наступними договорами поставки: №0212/ПМ-11 від 02.12.2011, №0310/ПМ-13 від 03.10.2013, №1403/ПМ-14 від 14.03.2014, № 1501/ПМ-13 від 15.01.2013, №0204/ПМ-12 від 02.04.2012, №0210/ПМ-12 від 02.10.2012, №0301/ПМ-13 від 03.01.2013, №0312/ПМ-12 від 03.12.2012, №1106/ПМ-12 від 11.06.2012, №1210/ПМ-12 від 12.10.2012, №1311/ПМ-12 від 13.11.2012, №1508/ПМ-12 від 15.08.2012, №1707/ПМ-12 від 17.07.2012, №1804/ПМ-12 від 18.04.2012, №1912/ПМ-12 від 19.12.2012, №2008/ПМ-12 від 20.08,2012, №2106/ПМ-12 від 21.06.2012, №2604/ПМ-12 від 26.04.2012.

Рішенням господарського суду Харківської області від 05.07.2021 у справі № 922/737/21 позов задоволено.

З Державного підприємства "Чугуївський авіаційний ремонтний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія "Унітех" стягнуто заборгованість з оплати поставленого товару в сумі 4072906,52 грн. та витрати зі сплати судового збору в сумі 61093,60 грн.

Рішення обґрунтовано підтвердженням заборгованості наявними у справі доказами, зокрема, підписаними уповноваженими представниками сторонім видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, платіжними документами про часткову оплату вартості поставленого за видатковими накладними товару, відповіддю відповідача на претензію позивача від 30.04.2015р. листом від 02.06.2015р. №647, в якій зазначено про визнання спірної суми боргу, актами звірки розрахунків.

При цьому суд відхилив заяву відповідача про застосування позовної давності, зазначивши, що визнання відповідачем боргу згідно з листом від 02.06.2015 №647 на претензію від 30.04.2015, здійснення часткових платежів в оплату боргу (червень 2015р.), підписання відповідачем актів звіряння розрахунків у грудні 2016 року, у лютому 2017 року та станом на 30.11.2018 р. є діями щодо визнання відповідачем існуючого боргу, та такими діями відповідача згідно з положеннями ч. 1 ст. 264 Цивільного кодексу України переривається перебіг позовної давності, який з урахуванням такого переривання позивачем не пропущено.

Відповідач - Державне підприємство "Чугуївський авіаційний ремонтний завод" подав на зазначене рішення до Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, нез`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, невідповідність викладених в рішенні висновків суду, обставинам справи, просить це рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити, застосувавши позовну давність.

В обгрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що господарський суд першої інстанції всупереч вимог статей, 77-79, 99,236 Господарського процесуального кодексу України визнав встановленою обставину визнання відповідачем боргу, яка перериває позовну давність на підставі акту звірки розрахунків за 2018 рік, без призначення відповідної експертизи, за наявності висловлених у відзиві на позов заперечень відповідача щодо підписаня цього Акту з його боку в.о. директора Татузяном Е.Р. та наявності доданої до цього відзиву заяви свідка ОСОБА_1 , в якій останній заперечив підписання вказаного Акту звірки, що в свою чергу свідчить про суперечність доказів щодо факту його підписання.

При цьому відповідач зазначив, що позивачем та відповідачем подавались клопотання про призначення у справі судової експертизи з метою з`ясування вказаного питання, які задоволені не були.

До апеляційної скарги додано клопотання відповідача (вх. № 9441), згідно з яким він просить суд апеляційної інстанції призначити у справі комплексну судову почеркознавчу експертизу та технічну експертизу документу.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.08.2021 для розгляду справи № 922/737/21 сформовано склад колегії суддів: головуючий суддя Тарасова І.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Здоровко Л.М.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.08.2021 у справі 922/737/21 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Чугуївський авіаційний ремонтний завод" (вх. № 2506Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 05.07.2021 у справі № 922/737/21 та призначено її розгляд в судове засідання з повідомленням сторін на 27.09.2021 р. о 12:00.

Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. ел. пошти 10047 від 30.08.2021, вх. № 10186 від 02.09.2021), в якому він просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення-без змін.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.09.2021, у зв`язку з відпусткою судді Білоусової Я.О., для розгляду справи № 922/737/21 сформовано склад колегії суддів: головуючий суддя Тарасова І.В., суддя Здоровко Л.М. , суддя Пуль О.А.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.09.2021 у справі 922/737/21 клопотання Державного підприємства "Чугуївський авіаційний ремонтний завод" про призначення у справі комплексної судової почеркознавчої експертизи та технічної експертизи документу задоволено частково.

Призначено у справі №922/737/21 комплексну судову почеркознавчу експертизу та технічну експертизу документу.

На вирішення експертизи поставлено наступні питання:

- чи виконано рукописні текст та підпис від імені директора Державного підприємства "Чугуївський авіаційний ремонтний завод" Татузяна Едуарда Рафаеловича у Акті звіряння взаємних розрахунків за період січень 2018 року -листопад 2018 року між ТОВ "Виробничо-комерційна компанія "Унітех" та Державним підприємством "Чугуївський авіаційний ремонтний завод", який датований 30.11.2018, однією особою?

- чи виконано рукописні текст та підпис від імені директора Державного підприємства "Чугуївський авіаційний ремонтний завод" Татузяна Едуарда Рафаеловича у Акті звіряння взаємних розрахунків за період січень 2018року -листопад 2018 року між ТОВ "Виробничо-комерційна компанія "Унітех" та Державним підприємством "Чугуївський авіаційний ремонтний завод", який датований 30.11.2018, ОСОБА_1 , чи іншою особою?

- яким чином виконано рукописний текст та підпис від імені директора Державного підприємства "Чугуївський авіаційний ремонтний завод" Татузяна Едуарда Рафаеловича у Акті звіряння взаємних розрахунків за період січень 2018року -листопад 2018 року між ТОВ "Виробничо-комерційна компанія "Унітех" та Державним підприємством "Чугуївський авіаційний ремонтний завод", який датований 30.11.2018 (за допомогою технічних засобів чи власноруч писальним приладом) ?

- якщо підпис і текст у Акті звіряння взаємних розрахунків за період січень 2018 року -листопад 2018 року між ТОВ "Виробничо-комерційна компанія "Унітех" та Державним підприємством "Чугуївський авіаційний ремонтний завод", який датований 30.11.2018 були виконані власноруч писальним приладом, то писальним приладом якого типу виконано підпис та рукописний текст.

Проведення експертизи доручено експертам Національного наукового центру" Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса"(м. Харків, вул. Золочівська,8а).

Витребувано для проведення експертизи у ТОВ "Виробнича-комерційна компанія "Унітех" Акт звіряння взаємних розрахунків за період січень 2018 року -листопад 2018 року між ТОВ "Виробнича-комерційна компанія "Унітех" та Державним підприємством "Чугуївський авіаційний ремонтний завод", який датований 30.11.2018.

Для проведення експертизи надіслано до Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" (61177, м. Харків, вул. Золочівська, 8 А) матеріали господарської справи № 922/737/21 разом з ухвалою про призначення експертизи.

Провадження у справі № 922/737/21 зупинено до закінчення проведення призначеної судової експертизи.

У зв`язку з надходженням від судових експертів клопотання про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.11.2021 поновлено провадження у справі №922/737/21 та призначено розгляд клопотання в судове засідання з повідомленням сторін на 22.11. 2021 р. о 15:15 год.

Протокольною ухвалою Східного апеляційного гсоподарського суду від 22.11.2021 оголошено перерву в судовому засіданні до 29.11.2021 о 14:45 год.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.11.2021 клопотання судових експертів Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" від 18.10.2021 № 26599/26659 про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи, задоволено.

Направлено матеріали справи № 922/737/21 у 5-ти томах та оригінал Акту звіряння взаємних розрахунків за період січень 2018 року -листопад 2018 року між ТОВ "Виробнича-комерційна компанія "Унітех"та Державним підприємством "Чугуївський авіаційний ремонтний завод", який датований 30.11.2018. до Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" (м. Харків, вул. Золочівська,8а)

Апеляційне провадження у справі № 922/737/21 зупинено до закінчення проведення призначеної судової експертизи.

На виконання вимог зазначеної ухвали ОСОБА_1 та відповідачем надано витребувані судом документи, необхідні для проведення судової експертизи.

У зв`язку з тим, що 09.02.2022 (вх. № 1625) до Східного апеляційного господарського суду надійшов висновок експертів від 31.01.2022 № 26599/26659 за результатами проведення комплексної судової почеркознавчої експертизи та судової технічної експертизи документів по справі № 922/737/21 ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.02.2022 поновлено провадження у справі № 922/737/21 та призначено її розгляд на 21.03.22 р. об 11:30 год., за адресою: 61058, м. Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, зал засідань № 104.

Судова колегія зазначає про те, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №133/2022 від 14.03.2022, затвердженим Законом України № 2119-IX від 15.03.2022, частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб - у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.

За таких обставин, судове засідання, призначене на 21.03.2022, не відбулось.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 17.05.2022, затвердженим Законом України №2263-IX від 22.05.2022, постановлено: на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указами від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, та від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX), продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

13.07.2022 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія "Унітех" надійшло клопотання про призначення справи до розгляду.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану" від 12.08.2022 № 573/2022, затвердженим Законом України №2500-IX від 15.08.2022, постановлено:на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-ІХ, Указом від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-ІХ, та Указом від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-ІХ), продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Отже, на теперішній час в Україні діє воєнний стан, який запроваджено вищезазначеними Указами Президента України строком до 21.11.2022.

Водночас, з огляду на необхідність розгляду апеляційної скарги впродовж розумних строків в контексті встановлених п.1 ст.6 ратифікованої Україною Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року гарантій, з огляду на приписи пункту 10 частини 3 статті 2 та частини 2 статті 114 ГПК України, якими встановлено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом, а строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства ухвалою Східного апеляційного гсоподарського суду від 09.08.22 повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги Державного підприємства "Чугуївський авіаційний ремонтний завод" на рішення господарського суду Харківської області від 05.07.2021 у справі № 922/737/21 відбудеться 22.09.22 об 11:45 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань. № 132.

Сторони, які належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, представників для участі в ньому не направили.

Відповідно до відомостей трекінгу «Укрпошта» поштове відправлення з копією ухвали суду, якою призначено, дату, час та місце даного судового засідання, відправлене на зареєстровану поштову адресу місцезнаходження позивача отримано останнім 30.08.2022, а також направлена на електронну пошту позивача та отримана останнім.

Від позивача надійшло клопотання (вх. № 5060 від 13.09.2022 про розгляд апеляційної скарги за відсутності його представника за наявними матеріалами.

Відповідно до відомостей трекінгу «Укрпошта» копія вказаної ухвали, надіслана на зареєстровану поштову адресу місцезнаходження відповідача знаходиться у точці доставки з 26.08.22.Також копія вказаної ухвали 13.08.22 була відправлена на електронну адресу відповідача та отримана останнім.

Отже, відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце даного судового засідання, про причини неявки суд не повідомив, позивач заявив клопотання про розгляд справи за відсутністю його представника, а тому відповідно до ч. 3 статті 202, ч. 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України наявні підстави для розгляду справи за відсутності представників сторін.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та відзиві на неї, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах, встановлених статтею 269 ГПК України, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, дійшла висновку про залишення апеляційної скарги відповідача без задоволення, зважаючи на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами були укладені наступні договори поставки: №0212/ПМ-11 від 02.12.2011, №0310/ПМ-13 від 03.10.2013, №1403/ПМ-14 від 14.03.2014, № 1501/ПМ-13 від 15.01.2013, №0204/ПМ-12 від 02.04.2012, №0210/ПМ-12 від 02.10.2012, №0301/ПМ-13 від 03.01.2013, №0312/ПМ-12 від 03.12.2012, №1106/ПМ-12 від 11.06.2012, №1210/ПМ-12 від 12.10.2012, №1311/ПМ-12 від 13.11.2012, №1508/ПМ-12 від 15.08.2012, №1707/ПМ-12 від 17.07.2012, №1804/ПМ-12 від 18.04.2012, №1912/ПМ-12 від 19.12.2012, №2008/ПМ-12 від 20.08,2012, №2106/ПМ-12 від 21.06.2012, №2604/ПМ-12 від 26.04.2012.

1) За умовами договору №0212/ПМ-11 від 02.12.2011 (з урахуванням додаткових угод №1 від 23.12.2011, №2 від 02.02.2012 та №3 від 26.07.2012) постачальник (позивач) поставляє покупцю (відповідачу) товар згідно специфікації, а покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах даного договору. Постачання здійснюється постачальником за його рахунок (п.4.2 договору). Покупець оплачує поставлений постачальником товар за ціною, передбаченою у специфікації, після отримання товару. Розрахунки за отриманий товар здійснюються в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок постачальника по виставленому рахунку-фактурі (розд.5 договору). Сторони домовились про досудове врегулювання спірних питань (п.10.1 договору).

За видатковою накладною від 06.12.2012 №135, рахунком на оплату №159 від 03.12.2012, ТТН №Р 135 від 06.12.2012, довіреністю на отримання ТМЦ №676 від 06.12.2012 відповідачем отриманий товар за договором на суму 362620,80 грн., у т.ч. ПДВ. Заборгованість за цією поставкою складає 362421,76 грн.

2) За умовами договору №0310/ПМ-13 від 03.10.2013 постачальник (позивач) поставляє покупцю (відповідачу) товар згідно специфікації, а покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах даного договору. Постачання здійснюється постачальником за його рахунок (п.4.2 договору). Покупець оплачує поставлений постачальником товар за ціною, передбаченою у специфікації, після отримання товару. Розрахунки за отриманий товар здійснюються в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок постачальника по виставленому рахунку-фактурі (розд.5 договору). Сторони домовились про досудове врегулювання спірних питань (п.10.1 договору).

За видатковою накладною 24.12.2013 №50, рахунком на оплату №81 від 24.12.2013, ТТН №59000039622069 від 25.12.2013, довіреністю на отримання ТМЦ №171 від 24.12.2013 відповідачем отриманий товар на суму 4920,00 грн., у т.ч. ПДВ.

Даний товар відповідачем оплачений частково (18.06.2015р. в розмірі 100,00 грн.). Заборгованість за цією поставкою складає 4820,00 грн.

3)За умовами договору №1403/ПМ-14 від 14.03.2014 (з урахуванням додаткової угоди №1) постачальник (позивач) поставляє покупцю (відповідачу) товар згідно специфікацій (№№1-3), а покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах даного договору. Постачання здійснюється постачальником за його рахунок (п.4.2 договору). Покупець здійснює оплату наступним чином: 50% вартості партії товару перераховує постачальнику в якості передплати; 50% вартості партії товару перераховує постачальнику після отримання відповідної партії товару. Розрахунки за отриманий товар здійснюються в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок постачальника (розд.5 договору). Сторони домовились про досудове врегулювання спірних питань (п. 10.1 договору).

За договором №1403/ПМ-14 від 14.03.2014 позивачем поставлений та відповідачем отриманий товар всього на суму 990944,76 грн., у т.ч. ПДВ, без претензій (рекламацій) щодо кількості та якості. Даний товар відповідачем оплачений частково (18.06.2015 в розмірі 300,00 грн.). Заборгованість за цією поставкою складає 990644,76 грн.

Так,за видатковою накладною від 05.11.2014 №47, рахунком на оплату №75 від 30.10.2014, ТТН№Р47 від 05.11.2014, довіреністю на отримання ТМЦ №237 від 05.11.2014р. відповідачем отриманий товар на сумна суму 154478,82 грн., у т.ч. ПДВ, проте заборгованість з оплати товару складає 154378,82 грн., у т.ч. ПДВ.

За видатковою накладною від 05.11.2014 №48, рахунком на оплату №76 від 30.10.2014, ТТН №Р48 від 05.11.2014, довіреністю на отримання ТМЦ №237 від 05.11.2014 відповідачем отриманий товар на суму 162 393,60 грн., у т.ч. ПДВ, проте заборгованість з оплати товару складає 162 293,60 грн., у т.ч. ПДВ.

За видатковою накладною від 05.11.2014р. №49, рахунком на оплату №77 від 30.10.2014, ТТН №Р49 від 05.11.2014р., довіреністю на отримання ТМЦ №237 від 05.11.2014 відповідачем отриманий товар на суму 674 072,34 грн., у т.ч. ПДВ, проте заборгованість з оплати товару складає 673 972,34 грн., у т.ч. ПДВ.

4) За умовами договору №1501/ПМ-13 від 15.01.2013р. (з урахуванням двох додаткових угод №1 від 05.03.2013)постачальник (позивач) поставляє покупцю (відповідачу) товар згідно специфікацій, а покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах даного договору. Постачання здійснюється постачальником за його рахунок (п.4.2 договору). Покупець оплачує поставлений постачальником товар за ціною, передбаченою у специфікації, після отримання товару. Розрахунки за отриманий товар здійснюються в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок постачальника по виставленому рахунку- фактурі (розд.5 договору). Сторони домовились про досудове врегулювання спірних питань (п.10.1 договору).

За видатковою накладною від 11.11.2014 №50, рахунком на оплату №57 від 09.09.2014, ТТН №Р50 від 11.11.2014, довіреністю на отримання ТМЦ №333 від 11.11.2014 відповідачем отриманий товар на суму 60768,00 грн., у т.ч. ПДВ.

Даний товар відповідачем оплачений частково (18.06.2015 в розмірі 100,00 грн.). Заборгованість за цією поставкою складає 60668,00 грн.

5) За умовами Договору №0204/ПМ-12 від 02.04.2012 (з урахуванням двох додаткових угод №1 від 10.05.2012) постачальник (позивач) поставляє покупцю (відповідачу) товар згідно специфікацій, а покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах даного договору. Постачання здійснюється постачальником за його рахунок (п.4.2 договору). Покупець оплачує поставлений постачальником товар за ціною, передбаченою у специфікації, після отримання товару. Розрахунки за отриманий товар здійснюються в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок постачальника по виставленому рахунку- фактурі (розд.5 договору). Сторони домовились про досудове врегулювання спірних питань (п.10.1 договору).

За видатковою накладною від 27.06.2012 №86, рахунком на оплату №84 від 14.06.2012, ТТН №56620000984483 від 30.06.2012, довіреністю на отримання ТМЦ №322 від 22.06.2012 відповідачем отриманий товар на суму 280938,00 грн., проте заборгованість з оплати товару складає 159412,80 грн.

За видатковою накладною від 20.07.2012 №97, рахунком на оплату №99 від 11.07.2012, ТТН №56466000052283 від 21.07.2012, довіреністю на отримання ТМЦ №362 від 18.07.2012 відповідачем отриманий товар на суму 86400,00 грн., проте заборгованість з оплати товару складає 86300,00 грн.

За видатковою накладною від 03.08.2012 №103, рахунком на оплату №106 від 02.08.2012, ТТН №56466000096705 від 04.08.2012, довіреністю на отримання ТМЦ №376 від 27.072012 відповідачем отриманий товар на суму 43200,00 грн., проте заборгованість з оплати товару складає 43100,00 грн..

За видатковою накладною від 06.12.2012р. №136, рахунком на оплату №161 від 04.12.2012р., ТТН №Р 136 від 06.12.2012р., довіреністю на отримання ТМЦ №676 від 06.12.2012р. відповідачем отриманий товар на суму 64800,00 грн., проте заборгованість з оплати товару складає 64700,00 грн.

Заборгованість за цією поставкою складає 353512,80 грн.

6) За умовами договору №0210/ПМ-12 від 02.10.2012 постачальник (позивач) поставляє покупцю (відповідачу) товар згідно специфікації, а покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах даного договору. Постачання здійснюється постачальником за його рахунок (п.4.2 договору). Покупець оплачує поставлений постачальником товар за ціною, передбаченою у специфікації, після отримання товару. Розрахунки за отриманий товар здійснюються в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок постачальника по виставленому рахунку-фактурі (розд.5 договору). Сторони домовились про досудове врегулювання спірних питань (п.10.1 договору).

За видатковою накладною від 11.04.2013 №17, рахунком на оплату №29 від 10.04.2013, ТТН №59998001645658 від 11.04.2013, довіреністю на отримання ТМЦ №44 від 11.04.2013 відповідачем отриманий товар на суму 202989,60 грн., у т.ч. ПДВ.

Даний товар відповідачем оплачений частково (18.06.2015р. в розмірі 100,00 грн.). Заборгованість за цією поставкою складає 202889,60 грн.

7)За умовами договору №0301/ПМ-13 від 03.01.2013 (з урахуванням додаткової угоди №1 від 28.07.2013) постачальник (позивач) поставляє покупцю (відповідачу) товар згідно специфікації, а покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах даного договору. Постачання здійснюється постачальником за його рахунок (п.4.2 договору). Покупець оплачує поставлений постачальником товар за ціною, передбаченою у специфікації, після отримання товару. Розрахунки за отриманий товар здійснюються в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок постачальника по виставленому рахунку- фактурі (розд.5 договору). Сторони домовились про досудове врегулювання спірних питань (п.10.1 договору).

За видатковою накладною від 23.08.2013 №36, рахунком на оплату №51 від 22.08.2013, ТТН №59000023291704 від 23.08.2013, довіреністю на отримання ТМЦ №124 від 22.08.2013 відповідачем отриманий товар на суму 75000,00 грн., у т.ч. ПДВ.

Даний товар відповідачем оплачений частково (18.06.2015 в розмірі 100,00 грн.). Заборгованість за цією поставкою складає 74900,00 грн.

8)За умовами договору №0312/ПМ-12 від 03.12.2012 постачальник (позивач) поставляє покупцю (відповідачу) товар згідно специфікації, а покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах даного договору. Постачання здійснюється постачальником за його рахунок (п.4.2 договору). Покупець оплачує поставлений постачальником товар за ціною, передбаченою у специфікації, після отримання товару. Розрахунки за отриманий товар здійснюються в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок постачальника по виставленому рахунку-фактурі (розд.5 договору). Сторони домовились про досудове врегулювання спірних питань (п. 10.1 договору).

За видатковою накладною від 06.12.2012 №137, рахунком на оплату №160 від 04.12.2012, ТТН №Р 137 від 06.12.2012, довіреністю на отримання ТМЦ №676 від 06.12.2012 відповідачем отриманий товар на суму 60 912,00 грн., у т.ч. ПДВ.

Даний товар відповідачем оплачений частково (18.06.2015 в розмірі 100,00 грн.). Заборгованість за цією поставкою складає 60812,00 грн.

9)За умовами договору №1106/ПМ-12 від 11.06.2012 постачальник (позивач) поставляє покупцю (відповідачу) товар згідно специфікації, а покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах даного договору. Постачання здійснюється постачальником за його рахунок (п.4.2 договору). Покупець оплачує поставлений постачальником товар за ціною, передбаченою у специфікації, після отримання товару. Розрахунки за отриманий товар здійснюються в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок постачальника по виставленому рахунку-фактурі (розд.5 договору). Сторони домовились про досудове врегулювання спірних питань (п.10.1 договору).

За видатковою накладною від 20.07.2012 №96, рахунком на оплату №96 від 06.07.2012, ТТН №56466000052283 від 21.07.2012, довіреністю на отримання ТМЦ №362 від 18.07.2012 відповідачем отриманий товар на суму 186000,00 грн., у т.ч. ПДВ.

Даний товар відповідачем оплачений частково (11.06.2015 в розмірі 100,00 грн.). Заборгованість за цією поставкою складає 185900,00 грн.

10)За умовами договору №1210/ПМ-12 від 12.10.2012 постачальник (позивач) поставляє покупцю (відповідачу) товар згідно специфікації, а покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах даного договору. Постачання здійснюється постачальником за його рахунок (п.4.2 договору). Покупець оплачує поставлений постачальником товар за ціною, передбаченою у специфікації, після отримання товару. Розрахунки за отриманий товар здійснюються в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок постачальника по виставленому рахунку-фактурі (розд.5 договору). Сторони домовились про досудове врегулювання спірних питань (п.10.1 договору).

За видатковою накладною від 08.11.2012 №128, рахунком на оплату №147 від 07.11.2012, ТТН №Р 128 від 08.11.2012, довіреністю на отримання ТМЦ №628 від 08.11.2012 відповідачем отриманий товар на суму 65460,00 грн., у т.ч. ПДВ.

Даний товар відповідачем оплачений частково (18.06.2015 в розмірі 100,00 грн.). Заборгованість за цією поставкою складає 65360,00 грн.

11)За умовами Договору №1311/ПМ-12 від 13.11.2012 (з урахуванням додаткової угоди №1 від 19.12.2012) постачальник (позивач) поставляє покупцю (відповідачу) товар згідно специфікації, а покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах даного договору. Постачання здійснюється постачальником за його рахунок (п.4.2 договору). Покупець оплачує поставлений постачальником товар за ціною, передбаченою у специфікації, після отримання товару. Розрахунки за отриманий товар здійснюються в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок постачальника по виставленому рахунку- фактурі (розд.5 договору). Сторони домовились про досудове врегулювання спірних питань (п.10.1 договору).

За видатковою накладною від 16.11.2012 №131, рахунком на оплату №155 від 16.11.2012, ТТН №56466000502295 від 16.11.2012, довіреністю на отримання ТМЦ №628 від 08.11.2012 відповідачем отриманий товар на суму 62 400,00 грн., у т.ч. ПДВ, проте заборгованість з оплати товару складає 62 300,00 грн., у т.ч. ПДВ.

За видатковою накладною від 24.12.2012 №143, рахунком на оплату №172 від 21.12.2012, ТТН №56466000657610 від 24.12.2012, довіреністю на отримання ТМЦ №692 від 20.12.2012 відповідачем отриманий товар на суму 31 200,00 грн., у т.ч. ПДВ, проте заборгованість з оплати товару складає 31 100,00 грн., у т.ч. ПДВ.

Даний товар відповідачем оплачений частково (18.06.2015 в розмірі 200,00 грн). Заборгованість за цією поставкою складає 93400,00 грн.

12)За умовами Договору №1508/ПМ-12 від 15.08.2012 постачальник (позивач) поставляє покупцю (відповідачу) товар згідно специфікації, а покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах даного договору. Постачання здійснюється постачальником за його рахунок (п.4.2 договору). Покупець оплачує поставлений постачальником товар за ціною, передбаченою у специфікації, після отримання товару. Розрахунки за отриманий товар здійснюються в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок постачальника по виставленому рахунку-фактурі (розд.5 договору). Сторони домовились про досудове врегулювання спірних питань (п.10.1 договору).

За видатковою накладною від 27.08.2012 №113, рахунком на оплату №121 від 22.08.2012, ТТН №Р113 від 27.08.2012, довіреністю на отримання ТМЦ №456 від 27.08.2012 відповідачем отриманий товар на суму 193 204,80 грн., у т.ч. ПДВ.

Даний товар відповідачем оплачений частково (11.06.2015 в розмірі 100,00 грн.). Заборгованість за цією поставкою складає 193 104,80 грн.

13) За умовами Договору №1707/ПМ-12 від 17.07.2012 постачальник (позивач) поставляє покупцю (відповідачу) товар згідно специфікації, а покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах даного договору. Постачання здійснюється постачальником за його рахунок (п.4.2 договору). Покупець оплачує поставлений постачальником товар за ціною, передбаченою у специфікації, після отримання товару. Розрахунки за отриманий товар здійснюються в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок постачальника по виставленому рахунку-фактурі (розд.5 договору). Сторони домовились про досудове врегулювання спірних питань (п. 10.1 договору).

За видатковою накладною від 23.07.2012 №99, рахунком на оплату №102 від 17.07.2012, ТТН №56466000058902 від 24.07.2012, довіреністю на отримання ТМЦ №362 від 18.07.2012 відповідачем отриманий товар на суму 8 424,00 грн., у т.ч. ПДВ.

Даний товар відповідачем оплачений частково (11.06.2015 в розмірі 100,00 грн.). Заборгованість за цією поставкою складає 8324,00 грн.

14) За умовами Договору №1804/ПМ-12 від 18.04.2012 постачальник (позивач) поставляє покупцю (відповідачу) товар згідно специфікації, а покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах даного договору. Постачання здійснюється постачальником за його рахунок (п.4.2 договору). Покупець оплачує поставлений постачальником товар за ціною, передбаченою у специфікації, після отримання товару. Розрахунки за отриманий товар здійснюються в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок постачальника по виставленому рахунку-фактурі (розд.5 договору). Сторони домовились про досудове врегулювання спірних питань (п.10.1 договору).

За видатковою накладною від 24.10.2012 №125, рахунком на оплату №127 від 12.09.2012, ТТН №56466000402518 від 24.10.2012, довіреністю на отримання ТМЦ №592 від 24.10.2012 відповідачем отриманий товар на суму 3168,00 грн., у т.ч. ПДВ.

Даний товар відповідачем оплачений частково (18.06.2015 в розмірі 100,00 грн). Заборгованість за цією поставкою складає 3068,00 грн.

15) За умовами договору №1912/ПМ-12 від 19.12.2012 постачальник (позивач) поставляє покупцю (відповідачу) товар згідно специфікації, а покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах даного договору. Постачання здійснюється постачальником за його рахунок (п.4.2 договору). Покупець оплачує поставлений постачальником товар за ціною, передбаченою у специфікації, після отримання товару. Розрахунки за отриманий товар здійснюються в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок постачальника по виставленому рахунку-фактурі (розд.5 договору). Сторони домовились про досудове врегулювання спірних питань (п.10.1 договору).

За видатковою накладною від 22.05.2013 №22, рахунком на оплату №34 від 20.05.2013, ТТН №59998002306893 від 23.05.2013, довіреністю на отримання ТМЦ №51 від 22.05.2013 відповідачем отриманий товар на суму 168 708,00 грн., у т.ч. ПДВ, проте заборгованість з оплати товару складає 168 608,00 грн., у т.ч. ПДВ.

За видатковою накладною від 01.06.2013 №25, рахунком на оплату №34 від 20.05.2013, ТТН №59998002491298 від 01.06.2013, довіреністю на отримання ТМЦ №56 від 31.05.2013 відповідачем отриманий товар на суму 451 032,00 грн., у т.ч. ПДВ, проте заборгованість з оплати товару складає 450 932,00 грн., у т.ч. ПДВ

Даний товар відповідачем оплачений частково (18.06.2015р. в розмірі 200,00 грн.). Заборгованість за цією поставкою складає 619 540,00 грн.

16) За умовами договору №2008/ПМ-12 від 20.08.2012 постачальник (позивач) поставляє покупцю (відповідачу) товар згідно специфікації, а покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах даного договору. Постачання здійснюється постачальником за його рахунок (п.4.2 договору). Покупець оплачує поставлений постачальником товар за ціною, передбаченою у специфікації, після отримання товару. Розрахунки за отриманий товар здійснюються в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок постачальника по виставленому рахунку-фактурі (розд.5 договору). Сторони домовились про досудове врегулювання спірних питань (п.10.1 договору).

За видатковою накладною від 31.08.2012 №116, рахунком на оплату №124 від 31.08.2012, ТТН №Р 116 від 31.08.2012, довіреністю на отримання ТМЦ №456 від 27.08.2012 відповідачем отриманий товар на суму 179 040,00 грн., проте заборгованість з оплати товару складає 178 940,00 грн., у т.ч. ПДВ.

За видатковою накладною від 17.09.2012 №119, рахунком на оплату №129 від 17.09.2012 ТТН №56466000249109 від 17.09.2012, довіреністю на отримання ТМЦ №522 від 17.09.2012 відповідачем отриманий товар на суму 23 040,00 грн., в т.ч. ПДВ, проте заборгованість з оплати товару складає 22 940,00 грн., у т.ч. ПДВ.

За видатковою накладною від 24.12.2012 №142, рахунком на оплату №171 від 21.12.2012, ТТН №56466000657610 від 24.12.2012, довіреністю на отримання ТМЦ №692 від 20.12.2012 відповідачем отриманий товар на суму 179 040,00 грн., в т.ч. ПДВ, проте заборгованість з оплати товару складає 178 940,00 грн., у т.ч. ПДВ.

Тобто, даний товар відповідачем оплачений частково (18.06.2015 в розмірі 300,00 грн.). Заборгованість за цією поставкою складає 380820,00 грн.

17) За умовами договору №2106/ПМ-12 від 21.06.2012 (з урахуванням додаткової угоди №1 від 26.07.2012) постачальник (позивач) поставляє покупцю (відповідачу) товар згідно специфікації, а покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах даного договору. Постачання здійснюється постачальником за його рахунок (п.4.2 договору). Покупець оплачує поставлений постачальником товар за ціною, передбаченою у специфікації, після отримання товару. Розрахунки за отриманий товар здійснюються в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок постачальника по виставленому рахунку- фактурі (розд.5 договору). Сторони домовились про досудове врегулювання спірних питань (п. 10.1 договору).

За видатковою накладною від 13.07.2012 №95, рахунком на оплату №86 від 21.06.2012, ТТН №56998004865937 від 16.07.2012, довіреністю на отримання ТМЦ №342 від 06.07.2012 відповідачем отриманий товар на суму 58 080,00 грн., у т.ч. ПДВ, проте заборгованість з оплати товару складає 57980,00 грн., у т.ч. ПДВ.

За видатковою накладною від 29.08.2012 №115, рахунком на оплату №123 від 29.08.2012, ТТН №Р115 від 29.08.2012, довіреністю на отримання ТМЦ №456 від 27.08.2012 відповідачем отриманий товар на суму 17280,00 грн., у т.ч. ПДВ, проте заборгованість з оплати товару складає 17 180,00 грн., у т.ч. ПДВ

Тобто, даний товар відповідачем оплачений частково (11.06.2015 в розмірі 200,00 грн.). Заборгованість за цією поставкою складає 75160,00 грн.

18) За умовами договору №2604/ПМ-12 від 26.04.2012 (з урахуванням додаткових угод №1 від 11.05.2012, №2 від 03.12.2012) постачальник (позивач) поставляє покупцю (відповідачу) товар згідно специфікації, а покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах даного договору. Постачання здійснюється постачальником за його рахунок (п.4.2 договору). Покупець оплачує поставлений постачальником товар за ціною, передбаченою у специфікації, після отримання товару. Розрахунки за отриманий товар здійснюються в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок постачальника по виставленому рахунку-фактурі (розд.5 договору). Сторони домовились про досудове врегулювання спірних питань (п. 10.1 договору).

За видатковою накладною від 27.06.2012 №88, рахунком на оплату №89 від 25.06.2012, ТТН №56620000984483 від 30.06.2012, довіреністю на отримання ТМЦ №322 від 22.06.2012 відповідачем отриманий товар на суму 8 456,40 грн., у т.ч. ПДВ, проте заборгованість з оплати товару складає 8 356,40 грн., у т.ч. ПДВ.

За видатковою накладною від 02.07.2012 №89, рахунком на оплату №92 від 02.07.2012, ТТН №56620000990112 від 03.07.2012, довіреністю на отримання ТМЦ №322 від 22.06.2012 відповідачем отриманий товар на суму 166 694,40 грн., у т.ч. ПДВ, проте заборгованість з оплати товару складає 166 594,40 грн., у т.ч. ПДВ.

За видатковою накладною від 13.07.2012 №94, рахунком на оплату №100 від 12.07.2012, ТТН №56466000029124 від 14.07.2012, довіреністю на отримання ТМЦ 342 від 06.07.2012 відповідачем отриманий товар на суму 12 884,40 грн., у т.ч. ПДВ, проте заборгованість з оплати товару складає 12 184,40 грн., у т.ч. ПДВ.

За видатковою накладною від 20.07.2012 №98, рахунком на оплату №101 від 17.07.2012, ТТН №56466000052283 від 21.07.2012, довіреністю на отримання ТМЦ №362 від 18.07.2012 відповідачем отриманий товар на суму 15147,60 грн., у т.ч. ПДВ, проте заборгованість з оплати товару складає 15 047,60 грн., у т.ч. ПДВ.

За видатковою накладною від 03.08.2012 №104, рахунком на оплату №107 від 02.08.2012, ТТН №56466000096705 від 04.08.2012р., довіреністю на отримання ТМЦ №376 від 27.08.2012 відповідачем отриманий товар на суму 14 592,00 грн., у т.ч. ПДВ, проте заборгованість з оплати товару складає 14 492,00 грн., у т.ч. ПДВ.

За видатковою накладною від 09.08.2012 №107, рахунком на оплату №110 від 09.08.2012, ТТН №10006091044 від 09.08.2012р., довіреністю на отримання ТМЦ №389 від 07.08.2012 відповідачем отриманий товар на суму 17 172,00 грн., у т.ч. ПДВ, проте заборгованість з оплати товару складає 17072,00 грн., у т.ч. ПДВ.

За видатковою накладною від 17.08.2012 №109, рахунком на оплату№113 від 16.08.2012, ТТН №56466000143698 від 17.08.2012, довіреністю на отримання ТМЦ №389 від 07.08.2012 відповідачем отриманий товар на суму 2 880,00 грн., у т.ч. ПДВ, проте заборгованість з оплати товару складає 2 780,00 грн., у т.ч. ПДВ.

За видатковою накладною від 27.08.2012 №114, рахунком на оплату№122 від 22.08.2012, ТТН№Р114 від 27.08.2012, довіреністю на отримання ТМЦ №456 від 27.08.2012 відповідачем отриманий товар на суму 4032,00 грн., у т.ч. ПДВ, проте заборгованість з оплати товару складає 3 932,00 грн., у т.ч. ПДВ.

За видатковою накладною від 24.10.2012 №124, рахунком на оплату №126 від 11.09.2012, ТТН №56466000402518 від 24.10.2012р., довіреністю на отримання ТМЦ №592 від 24.10.2012 відповідачем отриманий товар на суму 66 342,00 грн., у т.ч. ПДВ, проте заборгованість з оплати товару складає 66 242,00 грн., у т.ч. ПДВ.

За видатковою накладною від 20.12.2012 № 141, рахунком на оплату № 170 від 20.12.2012, ТТН №56466000641677 від 21.12.2012, довіреністю на отримання ТМЦ №692 від 20.12.2012 відповідачем отриманий товар на суму 30 960,00 грн., у т.ч. ПДВ, проте заборгованість з оплати товару складає 30 860,00 грн., у т.ч. ПДВ.

Тобто, даний товар відповідачем оплачений частково (11 та 18.06.2015 в розмірі 1600,00 грн.). Заборгованість за цією поставкою складає 337560,80 грн.

Відповідно до умов 18-ти договорів (перелічених вище) та відповідно до ст. 222 ГК України позивач звернувся до відповідача з відповідною претензією від 30.04.2015 №30/04-156-01, в якій, посилаючись на видаткові накладні за кожним з вищенаведених договорів вимагав погасити заборгованість з оплати поставлених товарів за укладеними між сторонами договорами поставки всього в сумі 5390054,32 грн., яка включає також заборгованість за спірними договорами

У відповіді на претензію від 02.06.2015 №647 відповідач повністю визнав існуючу заборгованість за договорами поставки та гарантував її погашення.

Згідно з позовною заявою позивач вказує, що заборгованість з оплати товару відповідач погасив лише у незначній частині. Існуюча заборгованість підтверджувалась шляхом підписання сторонами актів звіряння взаємних розрахунків у грудні 2016 року, у лютому 2017 року та у листопаді 2018 року.

Як вбачається з матеріалів справи у актах звіряння взаємних розрахунків, складених у грудні 2016 року (том 2 а.с. 111-128), міститься печатка підприємства відповідача. Станом на 01 лютого 2017 року сторони підписали акт звіряння взаємних розрахунків за укладеними договорами, за яким підтверджена наявна перед позивачем заборгованість (включена початкове та кінцеве сальдо початкове) в сумі 5448233,12 грн. (том 2 а.с.129).

Окрім того, позивач вказує, що чергове визнання існуючої заборгованості за переліченими вище 18-ти договорами відповідачем визнана шляхом підписання Акту звіряння взаємних розрахунків за період січень 2018 - листопад 2018 року, а саме підтверджена наявна заборгованість на користь позивача станом на 30.11.2018 у розмірі 8936068,28 грн. Акт звіряння взаємних розрахунків за період січень 2018 - листопад 2018 року, було підписано директором позивача Дядик Р.О. та В.о. директора відповідача Татузян Е.Р.

В першому рядку цього Акту зазначені дані щодо початкового сальдо в розмірі 7385752,12 грн. та в подальшому зазначено відомості щодо дат поставок у 2018 році, їх розміру та їх часткових оплат. В Акті не зазначено відомостей щодо оплат заборгованості, що визначена в початковому сальдо, відповідно і кінцеве сальдо обчислене з урахуванням відсутності таких оплат.

Позивач додав до позову підписану його керівником та головнимм бухгалтером, скріплену печаткою підприємства бухгалтерську довідку про заборгованість Державного підприємства «Чугуївський авіаційний ремонтний завод» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна компанія «Унітех» за період з 01.10.2011 по 31.12.2017 (розшифрування початкового сальдо до Акту звіряння взаємних розрахунків за період січень 2018 листопад 2018 року), в якій зазначено відомості щодо складу заборгованості початкового сальдо в Акті звіряння взаємних розрахунків за період січень 2018 - листопад 2018 року, зокрема сум поставок за укладеними між сторонами договорами поставки та видатковими накладними та часткової оплати поставленого товару.В зазначеній Довідці поряд із заборгованістю за договорами, які не стосуються предмету спору у даній справі, повністю відображено відомості щодо спірної суми заборгованості за кожним зі спірних договорів та видаткових накладних.

Відповідачем не наведено будь-яких заперечень та не надано будь-яких доказів щодо іншого складу заборгованості початкового сальдо, яке зазначене в Акті звіряння взаємних розрахунків за період січень 2018 - листопад 2018 року.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання.

Згідно зі статтею 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов`язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 174 Господарського кодексу України серед підстав виникнення господарських зобов`язань передбачено господарські договори.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексуУкраїни підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України, , зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то вонопідлягаєвиконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України України за договором поставки одна сторона постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 664 Цивільного кодексу України передбачено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це.

Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу Україн, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Отже, двосторонній характер договору поставки зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. З укладенням такого договору постачальник бере на себе обов`язок передати у власність покупця товар належної якості і водночас набуває права вимагати його оплати, а покупець зі свого боку набуває права вимагати від постачальника передачі цього товару та зобов`язаний здійснити оплату.

Статтями 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено обов`язок кожної сторони довести ті обставини, які мають значення для справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Статтею 91 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до статті 78 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому колегія суддів враховує наступне,

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).

Так, 17.10.2019 набув чинності Закон України № 132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до України змінено назву статті 79 ГПК з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

У рішенні Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" від 19.12.1997 наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

Зазначена правова позиція щодо стандарту доказування викладена в постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18.

Як правомірно встановлено господарським судом першої інстанції, вищенаведеними видатковими накладними в сукупності з товарно-транспортними накладними, довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей на осіб, що зазначені у видаткових накладних як особи, що приймали товар від імені відповідача, рахунками на оплату поставленого товару, платіжними документами на часткову оплату поставленого товару, Актами звірки розрахунків, відповіддю відповідача на претензію позивача від 30.04.2015р. листом від 02.06.2015р. №647, в якій зазначено про визнання спірної суми боргу, підтверджується заявлена до стягнення сума заборгованості.

Зокрема, зазначені вище видаткові накладні, відповідно до положень статей 1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є первинними документами, які фіксують відповідні господарські операції з поставки, в тому числі їх дати, а тому є доказами, які містять відомості, що входять до предмету доказування у даній справі.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення;

господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Відповдіно до статті 9 цього Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату і місце складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно із положеннями Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні":

- підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (частина перша статті 9);

- первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо (частина друга статті 9).

За приписами Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (з подальшими змінами і в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин):

- господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів. (абзац другий пункту 2.1);

- первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (абзац перший пункту 2.1 в редакції, чинній з 26.05.2017);

- первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (абзац перший пункту 2.1 в редакції, чинній з 26.05.2017);

- документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. (абзац перший пункту 2.5);

- первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників. (пункт 2.15).

При цьому у разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару, сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.11.2019 у справі № 905/49/15, від 29.11.2019 у справі №914/2267/18. від 29.01.2020 у справі № 916/922/19.

Надані видаткові накладні відповідають вищенаведеним вимогам до первинних документів.

Відповідно до частини другої статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» № 2344-III від 5 квітня 2001 року документом для здійснення внутрішніх перевезень вантажів для водія є, серед інших, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж.

Наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14 жовтня 1997 року затверджені Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (далі - Правила № 363).

Відповідно до пункту 1 цих Правил товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

За змістом підпунктів 11.4 та 11.6 Правил № 363 товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів.

Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача, передається Перевізнику.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2009 року № 207 затверджено Перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні.

За змістом пунктів 1 та 2 вказаного Переліку наявність ТТН є обов`язковою у випадку здійснення перевезень на договірних умовах. У випадку ж здійснення перевезення для власних потреб - накладна не оформлюється.

Таким чином, ТТН підтверджує факт надання послуг з перевезення товарів (якщо таке перевезення здійснюється на договірних умовах), документує рух матеріальних цінностей та є одним із доказів реальності здійснення господарської операції з постачання товарів.

Відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.

Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Як правило, акти звірок розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату. Відсутність в акті звірки підписів перших керівників сторін або інших уповноважених осіб, які мають право представляти інтереси сторін, у тому числі здійснювати дії, направлені на визнання заборгованості підприємства перед іншими суб`єктами господарювання, означає відсутність в акті звірки юридичної сили документа, яким суб`єкт господарської діяльності визнає суму заборгованості. Слід також зазначити, що чинне законодавство не містить вимоги про те, що у акті звірки розрахунків повинно зазначатись формулювання про визнання боргу відповідачем. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.

Зазначена правова позиція неодноразово викладалась в постановах Верховного Суду, зокрема в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.12.2020 у справі № 916/499/20.

Як зазначено вище, у акті звіряння взаємних розрахунків, складених у грудні 2016 року (том 2 а.с. 111-128),підписаному керівником позивача міститься печатка підприємства відповідача.

Станом на 01 лютого 2017 року сторони підписали акт звіряння взаємних розрахунків за укладеними договорами, за яким вищенаведеними первинними документами та платіжним документами на часткову оплату поставленого товару підтверджена наявна перед позивачем заборгованість (початкове та кінцеве сальдо початкове) в сумі 5448233,12 грн. (том 2 а.с.129).

Окрім того, як правомірно зазначив господарський суд першої інстанції, про чергове визнання існуючої заборгованості за переліченими вище 18-ти договорами свідчить підписаний керівниками сторін Акт звіряння взаємних розрахунків за період січень 2018 - листопад 2018 року, а саме підтверджена наявна заборгованість на користь позивача станом на 30.11.2018 у розмірі 8936068,28 грн. Акт звіряння взаємних розрахунків за період січень 2018 - листопад 2018 року, було підписано директором позивача Дядик Р.О. та В.о. директора відповідача Татузяном Е.Р.

Позивач додав до позову підписану його керівником та головним бухгалтером, скріплену печаткою підприємства бухгалтерську довідку про заборгованість Державного підприємства «Чугуївський авіаційний ремонтний завод» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна компанія «Унітех» за період з 01.10.2011 по 31.12.2017 (розшифрування початкового сальдо до Акту звіряння взаємних розрахунків за період січень 2018 листопад 2018 року, в якій зазначено відомості щодо складу заборгованості початкового сальдо в Акті звіряння взаємних розрахунків за період січень 2018 - листопад 2018 року, зокрема сум поставок за укладеними між сторонами договорами поставки та видатковими накладними та часткової оплати поставленого товару.В зазначеній Довідці поряд із заборгованістю за договорами, які не стосуються предмету спору у даній справі, повністю відображено відомості щодо спірної суми заборгованості за кожним зі спірних договорів та видаткових накладних.

Крім того, відповідач протягом тривалого часу розгляду справи, зокрема, в заявах по суті справи (відзиві на позов та апеляційній скарзі) взагалі не навів будь-яких заперечень щодо фактів поставки товару за спірними договорами та видатковими накладними та його часткової оплати, на яку посилається позивач. Натомість заперечення відповідача проти позовних вимог зводяться лише до заперечень фактів підписання доданих до позовної заяви Актів звіряння розрахунків виконуючим обов`язки директора Татузяном Е.Р. При цьому відповідачем також не наведено заперечень щодо відсутності у Татузяна Е.Р. відповідних повноважень на підписання вказаного документу.

Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідач у відзиві на позов заявив про застосування позовної давності та в обгрунтування своїх заперечень проти позову зазначив, зокрема, що надані позивачем копії Актів звіряння не є доказами, які підтверджують наявність спірної заборгованості та не переривають позовну давність, оскільки Акти звіряння,датовані 31.12.2016 не містять підпису від імені повноважних осіб відповідача, Акт звіряння, що датований 30.11.2018 виконуючий обов`язки директора відповідача Татузян Р.Е. не підписував.

До відзиву на позов відповідач додав нотаріально засвідчену заяву свідка ОСОБА_1 , в якій останнім зазначено, що він з березня 2015 року по березень 2019 року працював на посаді головного інженера-виконуючого обов`язки директора Державного підприємства "Чугуївський ремонтний завод", проте, печатку на наданих ТОВ "Виробнича-комерційна компанія "Унітех" до матеріалів справи Актах звіряння розрахунків, датованих 31.12.2016 не проставляв, Акт звіряння взаємних розрахунків за період січень 2018 року -листопад 2018 року , який датований 30.11.2018 не підписував.

З огляду на зазначені заперечення відповідача, позивач, під час підготовчого провадження в суді першої інстанції 14.04.2021 за вх.№ 8471, подав суду клопотання про призначення судової експертизи та 26.05.2021 за вх.№ 2910 - клопотання про призначення судової експертизи (уточнене), згідно з яким просив суд:

- призначити у справі № 922/737/21 почеркознавчу судову експертизу;

- проведення судової експертизи доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03057, м. Київ, вул. Смоленська, буд. 6);

- визначити об`єкт дослідження при проведенні судової експертизи: Акт звіряння взаємних розрахунків за період січень 2018р. - листопад 20018р. між ТОВ Виробничо- комерційна компанія Унітех та Державним підприємством Чугуївський авіаційний ремонтний завод;

- винести на вирішення судової експертизи питання: Чи виконаний підпис від імені виконуючого обов`язки директора ДП Чугуївський авіаційний ремонтний завод Татузяна Едуарда Рафаельовича на Акті звіряння взаємних розрахунків за період січень 2018р. - листопад 20018р. між ТОВ Виробничо-комерційна компанія Унітех та Державним підприємством Чугуївський авіаційний ремонтний завод тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?

Клопотання обгрунтовано необхідністю з`ясуваня за допомогою спеціальних знань обставин, які мають значення для справи стосовно переривання позовної давності, щодо якого між сторонами існує спір та наявна у матеріалах справи суперечність у доказах, а саме: чи підписував в.о. директора Державного підприємства Чугуївський авіаційний ремонтний заводАкт звіряння взаємних розрахунків а період січень 2018р. - листопад 20018р.

Як вбачається з матеріалів справи, господарський суд першої інстанції ухвалою від 27.05.2021 у справі № 922/737/21 відмовив у задоволенні зазначеного клопотання, пославшись на відсутність обґрунтованого мотивування необхідності призначення судової експертизи у справі, через те, що акт звірки має складатись на підставі даних бухгалтерського обліку і первинних документів, за своєю правовою природою носить інформаційний характер та не може вважатися безумовною підставою для стягнення оспорюваної суми, а наявність чи відсутність будь-яких зобов`язань сторін підтверджується первинними документами (договором, накладними, рахунками, тощо), не врахувавши при цьому, що обставини щодо підписання вказаного Акту звіряння має значення для вирішення питання переривання позовної давності, на що позивач посилався в обгрунтування клопотання.

Відмовивши у задоволенні клопотання позивача про призначення експертизи, вказаною ухвалою суд також закрив підготовче провадження, в межах якого відповідно до статей 177, 182 ГПК України вирішується питання щодо необхідності призначення експертизи та призначив справу до розгляду, чим позбавив сторони можливості доводити за допомогою призначення судової експертизи вищезазначену обставину, яка має значення для справи та потребує спеціальних знань.

Разом з тим, в оскаржуваному рішенні суд в обгрунтування відхилення заяви відповідача про застосування позовної давності послався на наявність дій відповідача щодо визнання ним існуючого боргу, якими переривається перебіг позовної давності, а саме: визнання відповідачем боргу згідно з листом від 02.06.2015р. №647 на претензію від 30.04.2015; здійснення часткових платежів в оплату боргу (червень 2015р.); підписання відповідачем актів звіряння розрахунків у грудні 2016 року, у лютому 2017 року та станом на 30.11.2018.

Відповідно до частини 1 статті 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права (ч. 2 ст. 98 ГПК України).

Відповідно до частини 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза) (ч. 3 ст. 99 ГПК України).

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта (ч.4, 5, 6 ст. 99 ГПК України).

Згідно зі статтею 100 Господарського процесуального кодексу України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Виходячи зі змісту статті 99 Господарського процесуального кодексу України, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування, зокрема. якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

З урахуванням того, що між сторонами існує спір та наявна суперечність у доказах щодо обставин підписання Акту звіряння взаємних розрахунків за період січень 2018 року -листопад 2018 року між ТОВ "Виробнича-комерційна компанія "Унітех" та Державним підприємством "Чугуївський авіаційний ремонтний завод", який датований 30.11.2018, яке має значення для вирішення питання щодо переривання позовної давності та з`ясування якого потребує спеціальних знань, і при цьому сторони були позбавлені можливості доводити вказану обставину за допомогою призначення судової експертизи в суді першої інстанції через необгрунтовану відмову суду у призначенні експертизи, при цьому жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань,, ухвалою від 27.09.2021 суд апеляційної інстанції частково задовольнив клопотання Державного підприємства "Чугуївський авіаційний ремонтний завод" про призначення у справі комплексної судової почеркознавчої експертизи та технічної експертизи документу задоволено частково та призначив у справі №922/737/21 комплексну судову почеркознавчу експертизу та технічну експертизу документу на вирішення експертизи поставлено наступні питання:

- чи виконано рукописні текст та підпис від імені директора Державного підприємства "Чугуївський авіаційний ремонтний завод" Татузяна Едуарда Рафаеловича у Акті звіряння взаємних розрахунків за період січень 2018року -листопад 2018 року між ТОВ "Виробничо-комерційна компанія "Унітех" та Державним підприємством "Чугуївський авіаційний ремонтний завод", який датований 30.11.2018, ОСОБА_1 , чи іншою особою?

У висновку експертів від 31.01.2022 № 26599/26659 за результатами проведення комплексної судової почеркознавчої експертизи та судової технічної експертизи документів, призначеної ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.02.2022,зазначено наступні відповіді на поставлені питання:

Рукописні записи: « 3971625», « 5521941,29», « 8936068,28», «В.о. директора …. ОСОБА_1 » в Акті звіряння взаємних розрахунків за період січень 2018року -листопад 2018 року між ТОВ "Виробничо-комерційна компанія "Унітех" та Державним підприємством "Чугуївський авіаційний ремонтний завод", розташовані на першому аркуші, в графах «Дебет» та «Кредит», та на другому аркуші документа, виконані рукописним способом за допомогою чорнил для кулькових ручок без попередньої технічної підготовки та використання технічних засобів,не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Підпис від імені ОСОБА_1 у Акті звіряння взаємних розрахунків за період січень 2018року -листопад 2018 року між ТОВ "Виробничо-комерційна компанія "Унітех" та Державним підприємством "Чугуївський авіаційний ремонтний завод , розташований у рядку «Татузян Е.Р.» виконаний рукописним способом за допомогою чорнил для кулькових ручок без попередньої технічної підготовки та використання технічних засобів ОСОБА_1 .

Жодних заперечень щодо повноважень Татузяна Е.Р. на підписання вказаного Акту відповідачем не висловлено.

Отже з наведеного вбачається, що Акт звіряння взаємних розрахунків за період січень 2018 року -листопад 2018 року між ТОВ "Виробничо-комерційна компанія "Унітех" та Державним підприємством "Чугуївський авіаційний ремонтний завод" підписаний повноважними представниками сторін, а тому є належним доказом визнання відповідачем спірної суми заборгованості.

Згідно зі статтею 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Згідно зі статтею 267 Цивільного кодексу України, заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Відповідно до статті 264 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку.

З матеріалів справи вбачається наявність дій відповідача щодо визнання ним існуючого боргу, якими неодноразово переривався перебіг позовної давності, а саме: визнання відповідачем боргу згідно з листом від 02.06.2015р. №647 на претензію від 30.04.2015; здійснення часткових платежів в оплату боргу (червень 2015р.); підписання відповідачем актів звіряння розрахунків у лютому 2017 року та станом на 30.11.2018.

Оскільки із вищенаведеного Акту звірки розрахунків станом на 30.11.2018 вбачається визнання відповідачем в листопаді 2018 року спірної суми заборгованості, що в черговий раз перервало загальну позовну давність тривалістю у три роки щодо позовних вимог про її стягнення, зазначений строк сплив у листопаді 2021 року, в той час як позов подано 05 березня 2021 року, тобто в межах позовної давності.

Зважаючи на наведене, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо відсутності належних доказів переривання вказаного строку та погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про відхилення заяви відповідача про застосування позовної давності.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга-без задоволення.

Керуючись статтями статтею 269, пунктом 1 статті 275, статтею 276, статтями 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу відповідача - Державного підприємства "Чугуївський авіаційний ремонтний завод" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 05.07.2021 у справі № 922/737/21залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.Порядок і строк її оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 29.09.22.

Головуючий суддя І.В. Тарасова

Суддя Л.М. Здоровко

Суддя О.А. Пуль


Суд	Східний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення	22.09.2022
Оприлюднено	03.10.2022
Номер документу	106502816
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг

Тарасова Ірина Валеріївна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 22.09.2022 по справі 922/737/21СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —922/737/21

Постанова від 22.09.2022

Постанова
від 22.09.2022 по справі 922/737/21
СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД