Рішення

від 29.09.2022 по справі 905/23/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.09.2022 Справа №905/23/22

Суддя - Говорун О.В.

Секретар судового засідання Блохіна Ю.В.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Гуд Він ХХІ".

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дивиком".

Про стягнення 176717,06 грн.

Справу розглянуто в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гуд Він ХХІ" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дивиком" (далі - відповідач) про стягнення 176717,06 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договору купівлі-продажу № 2301/02 мп від 23.01.2019 в частині здійснення своєчасної оплати за отриманий товар, у зв`язку з чим просить стягнути заборгованість, інфляційні втрати, 3% річних та штраф.

Відповідно до ухвали суду від 11.01.2022, розгляд справи визначено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Вказана ухвала суду отримана відповідачем 18.01.2022.

Відповідачу запропоновано подати відзив протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав.

Учасники розгляду справи були повідомлені належним чином про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши письмові докази у справі, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.

23.01.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Гуд Він XXI» (далі - продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дивиком» (далі - покупець) укладено договір купівлі-продажу № 2301/02 мп (далі - договір), відповідно до п.1.1 якого, продавець зобов`язується передати у власність покупця блоки віконні та дверні із ПВХ, які надалі іменуються товар, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити товар на умовах, визначених цим договором (а.с.41-45).

Відповідно п.1.2 Договору найменування, кількість, ціна, порядок і строки поставки товару зазначаються у специфікаціях, які підписуються сторонами і є невід`ємною частиною цього договору.

Характеристики та комплектація товару зазначається в технічних специфікаціях, які підписуються сторонами і є невід`ємною частиною цього договору (п.1.3 договору).

Загальна вартість цього договору складається з сум усіх специфікацій до цього договору. Ціна за одиницю товару зазначається у специфікаціях. Порядок та строк оплати зазначаються у відповідній специфікації. Датою оплати вважається день зарахування грошових коштів на поточний рахунок продавця (п.2.1, 2.2, 2.3, 2.5 договору).

Поставка товару здійснюється партіями відповідно до підписаних сторонами специфікацій. Строк і місце поставки товару зазначаються в специфікаціях (п.3.1, 3.2 договору).

Згідно з п.3.5 договору, право власності на товар переходить до покупця з моменту приймання товару в місці поставки. Покупець зобов`язується забезпечити приймання товару в місці поставки уповноваженою особою покупця з обов`язковим підписанням накладної.

Договір вважається укладеним і набирає чинності з дати його підписання його сторонами і скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2019, але у будь-якого випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (п.10.1 договору).

До договору купівлі-продажу від 23.01.2019 сторонами погоджені відповідні специфікації (а.с.46-67).

Згідно з п.3 специфікацій, порядок та строк оплати передоплата в розмірі 100% загальної суми специфікації протягом 3 (трьох) банківських (робочих) днів з моменту виставлення рахунку на оплату.

На виконання умов договору, позивачем поставлений відповідачу товар на загальну суму 315152 грн, що підтверджується видатковими накладними, а саме: №3001/001 від 30.01.2019 на суму 34605 грн, №0304/020 від 03.04.2019 на суму 6723 грн, №0503/10 від 05.03.2019 на суму 771 грн, №2003/001 від 20.03.2019 на суму 19654 грн, №0804/001 від 08.04.2019 на суму 49080 грн, №1505/003 від 15.05.2019 на суму 14926 грн, №1406/031 від 14.06.2019 на суму 34965 грн, №1406/032 від 14.06.2019 на суму 3442 грн, №1806/022 від 18.06.2019 на суму 6257 грн, №2811/030 від 28.11.2019 на суму 12940 грн, №2811/031 від 28.11.2019 на суму 2611 грн, №2811/032 від 28.11.2019 на суму 3507 грн, №0512/001 від 05.12.2019 на суму 113733 грн, №0512/002 від 05.12.2019 на суму 11938 грн та товарно-транспортними накладними на загальну суму (а.с.68-92).

Вказані видаткові накладні скріплені печатками та підписані з обох сторін без будь-яких зауважень.

Позивачем відповідачу виставлені рахунки на оплату на загальну суму 315152 грн, №195 від 23.01.2019 на суму 34605 грн, №272 від 29.01.2019 на суму 6723 грн, №669 від 04.03.2019 на суму 771 грн, №705 від 20.03.2019 на суму 19654 грн, №1057 від 28.03.2019 на суму 49080 грн, №1641 від 03.05.2019 на суму 14926 грн, №1999 від 23.05.2019 на суму 34965 грн, №2000 від 23.05.2019 на суму 3442 грн, №2076 від 29.05.2019 на суму 6257 грн, №3194 від 25.07.2019 на суму 12940 грн, №3912 від 02.09.2019 на суму 2611 грн, №4227 від 16.09.2019 на суму 3507 грн, №5777 від 25.11.2019 на суму 113733 грн, №5823 від 26.11.2019 на суму 11938 грн (а.с.93-106).

Відповідачем було здійснено часткову оплату за поставлений позивачем товар.

22.09.2021 позивач звернувся до відповідача з претензією №2209/04, в якій вимагав перерахувати суму боргу в загальному розмірі 172117,79 грн (а.с.112-114).

Відповідь на вказану претензію надано не було.

За змістом ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч.1 ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), яка кореспондується зі ст.526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України визначено, що у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За договором поставки одна сторона постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти цей товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.265 ГК України).

Відповідно до ч.1ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не передбачено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін (ч.2 ст. 712 ЦК України).

В порушення вказаних вище вимог законодавства та договору, відповідач взяті зобов`язання щодо здійснення своєчасної оплати за поставлений позивачем товар не виконав, у зв`язку з чим утворилась заборгованість відповідача перед позивачем в розмірі 117175,06 грн.

Станом на час прийняття рішення судом у справі, доказів на підтвердження виконання відповідачем зобов`язання за договором від 23.01.2019 щодо оплати поставленого позивачем товару до суду надано не було, а отже вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 117175,06 грн підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути штраф в розмірі 21618,10 грн (10% від несвоєчасно оплаченої суми).

Частиною 1 статті 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч.4 ст.231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Сторони у пункті 6.3. договору, зокрема, погодили, що у випадку прострочення платежу на строк більше 20 банківських днів покупець додатково сплачує продавцю штрафну санкцію в розмірі 10% від несвоєчасно оплаченої суми.

Враховуючи доведеність факту невиконання відповідачем зобов`язань належним чином з оплати поставленого товару за укладеним з позивачем договором, приймаючи до уваги погоджену сторонами відповідальність за невиконання такого зобов`язання, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок нарахованого штрафу, суд дійшов висновку, що розрахунок позивача є арифметично вірним, а отже вимога про стягнення штрафу в розмірі 21618,10 грн є такою, що підлягає задоволенню повністю.

Позивач, на підставі ч.2 ст.625 ЦК України, також просить стягнути 3% річних в розмірі 12901,75 грн та інфляційні втрати в сумі 25022,21 грн.

За змістом ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши вказаний позивачем розрахунок 3% річних, суд задовольняє вимогу в цій частині частково у розмірі 12865,58 грн.

Перевіривши вказаний позивачем розрахунок інфляційний втрат, суд задовольняє вимогу в цій частині повністю у розмірі 25022,21 грн.

Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст.129 ГПК України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 129, 236-238 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дивиком» (84313, Донецька область, м. Краматорськ, вул.Шкадінова, 36, ідентифікаційний код юридичної особи - 23027639) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гуд Він XXI» (62495, Харківська область, Харківський район, смт.Васищеве, вул.Овочева, б.1-А ідентифікаційний код юридичної особи - 34016825) заборгованість у розмірі 117175 (сто сімнадцять тисяч сто сімдесят п`ять) грн 06 коп., штраф у розмірі 21618 (двадцять одна тисяча шістсот вісімнадцять) грн 10 коп, 3% річних у розмірі 12865 (дванадцять тисяч вісімсот шістдесят п`ять) грн 58 коп, інфляційні збитки у розмірі 25022 (двадцять п`ять тисяч двадцять дві) грн 21 коп, а також витрати з оплати судового збору у розмірі 2650 (дві тисячі шістсот п`ятдесят) грн 21 коп.

В задоволенні інших вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Говорун