Рішення

від 23.09.2022 по справі 908/3510/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 28/183/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.2022 Справа № 908/3510/21

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Федорової Олени Владиславівни при секретарі Ініній І.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Першого заступника керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя (вул. Космічна 118-а, м. Запоріжжя, 69050) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, -

позивача: Національного агентства з питань запобігання корупції (01103, м. Київ, бульвар Дружби Народів, 28, ідентифікаційний код 40381452)

до відповідача-1: Комунального закладу «Запорізький обласний ліцей-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою «Захисник» Запорізької обласної ради (69013, м. Запоріжжя, вул. Військбуд, 570, ідентифікаційний код 25821241)

до відповідача-2: Фізичної особи-підприємця Лапіної Анни Миколаївни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

про визнання договору недійсним та стягнення коштів,

за участю представників:

від прокурора - Гапонова В.М., посвідчення №058626 від 14.12.2020;

від позивача: не з`явився;

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2: не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Запорізької області звернувся Перший заступник керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя з позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - Національного агентства з питань запобігання корупції (позивача) до відповідача-1: Комунального закладу «Запорізький обласний ліцей-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою «Захисник» Запорізької обласної ради, до відповідача-2: Фізичної особи-підприємця Лапіної Анни Миколаївни про визнання договору поставки товару від 01.02.2019 №9/30 недійсним та стягнення з відповідачів коштів у дохід держави.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.12.2021 позовну заяву передано на розгляд судді Федорової О.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 09.12.2021 позовну заяву першого заступника керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя залишено без руху, прокурору наданий строк для усунення виявлених недоліків.

16.12.2021 (в установлений законом строк) на адресу суду від прокурора надійшла заява про усунення недоліків з відповідними доказами.

Ухвалою суду від 22.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 908/3510/21, присвоєно справі номер провадження 28/183/21, на підставі ст. 252 ГПК України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи. Відповідачу запропоновано у строк до 22.01.2022 надати відзив на позовну заяву.

Матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників справи про відкриття провадження у справі.

18.01.2022 на адресу суду від Комунального закладу «Запорізький обласний ліцей-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою «Захисник» Запорізької обласної ради (відповідач-1) надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач-1 заперечив проти заявлених позовних вимог, вважає доводи прокурора необґрунтованими.

Цього ж дня судом отримано клопотання від відповідача-1 про об`єднання справ. В клопотанні відповідач-1 з посиланням на ст. 173 ГПК України просить суд справи №908/3372/21 (суддя Проскуряков К.В.) та №908/3510/21 об`єднати в одне провадження, справу №908/3510/21 передати на розгляд судді Господарського суду Запорізької області Проскурякова К.В., у провадженні якого перебуває справа №908/3372/21.

Ухвалою суду від 20.01.2022 відмовлено Комунальному закладу «Запорізький обласний ліцей-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою «Захисник» Запорізької обласної ради в задоволенні клопотання про об`єднання справ №908/3372/21 та №908/3510/21 в одне провадження.

20.01.2022 до суду надійшли письмові пояснення від прокурора, де зазначено, що порушення сторонами правочину вимог Закону України «Про запобігання корупції» є підставою для його недійсності та суперечить інтересам держави і суспільства. Крім того зазначив, що інтереси держави в сфері протидії корупції в даному випадку полягають у ліквідації негативних наслідків для держави та суспільства, викликаних вчиненням пов`язаного з корупцією правопорушення та правочину. В порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» окружною прокуратурою було направлено лист від 22.10.2021 стосовно порушення антикорупційного законодавства під час укладання оскаржуваного договору та наявність підстав для визнання його недійсним. Проте, від Національної агенції з питань запобігання корупції було отримано відповідь, що не планують здійснювати підготовку позовної заяви про визнання недійсним оскаржуваного правочину. Таким чином, у прокуратури є підстави звертатися із позовом до суду.

20.01.2022 від прокурора до суду надійшла відповідь на відзив представника відповідача-1 від 14.01.2022, де зазначено, що порушення сторонами правочину вимог Закону України «Про запобігання корупції» є підставою для його недійсності, також незнання антикорупційного законодавства не звільняє осіб від юридичної відповідальності. Правочин укладений посадовою особою від імені юридичної особи, створює правові наслідки для цієї юридичної особи. На підставі вищевикладеного, просить суд прийняти відповідь на відзив до розгляду та задовольнити позов.

21.01.2022 до суду надійшли пояснення від Національної агенції з питань запобігання корупції, де зазначено, що прокурором дотримано вимоги ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та обґрунтовано у позові необхідність захисту інтересів держави. Наявність у сторін оскаржуваного договору наміру на порушення інтересів держави і суспільства внаслідок їх укладання підтверджується тим, що укладання договору на поставки товарів, всупереч вимогам чинного законодавства могло сприяти включенню до ціни договору необґрунтованих сум, що може свідчити про штучне збільшення ринкової вартості продуктів харчування та, відповідно, стягненню з бюджету надмірних коштів. Також зазначив, що до відзиву відповідачем - 1 не надано жодного доказу, який би спростував відомості і аргументи позовної заяви та підтвердив правомірність укладеного договору. На підставі вищевикладеного просить суд задовольнити позов в повному обсязі.

10.02.2022 до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив від відповідача -1, де зазначено, що прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і заміняти компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. Просить суд прийняти до матеріалів справи заперечення та врахувати їх під час розгляду справи та прийняти рішення.

Ухвалою суду від 16.02.2022 ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням, яке призначено на 15.03.2022.

Підготовче засідання, яке призначено на 15.03.2022, не відбулося у зв`язку з введенням в Україні 24.02.2022 воєнного стану.

Ухвалою суду від 15.03.2022 у зв`язку з введенням воєнного стану та активними бойовими діями на території України відкладено підготовче засідання по справі №908/3510/21. Зазначено, що дату та час підготовчого засідання суду буде визначено окремою ухвалою після припинення воєнного стану.

Через «Електронний суд» 13.06.2022 від першого заступника керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя надійшло клопотання про можливість призначення дати та часу підготовчого засіданні у справі №908/3510/21. В обґрунтування своїх доводів прокурор посилався на те, що на території міста Запоріжжя, на якій розташований господарський суд Запорізької області та зареєстровані всі учасники справи, відсутні активні бойові дії.

Ухвалою суду від 20.06.2022 підготовче засідання призначено на 15.09.2022 об 11-00 год.

Через «Електронний суд» 25.07.2022 від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі та надання згоди на розгляд справи у період воєнного стану в Україні.

15.08.2022 на адресу суду від представника відповідача-2 надійшло клопотання про відкладення судового засідання з розгляду справи по суті на іншу дату, просив суд надати можливість ознайомитись з матеріалами справи.

Станом на 15.09.2022 представник відповідача-2 не скористався наданим законом правом на ознайомлення з матеріалами справи та надання відповідних доказів на підтвердження своєї правової позиції.

Ухвалою суду від 15.09.2022 закрито підготовче провадження, справу №908/3510/21 призначено до судового розгляду по суті на 23.09.2022. Копія ухвали суду від 15.09.2022 направлена всім учасникам справи засобами поштового зв`язку та додатково надіслана на електронні пошти сторін.

Розгляд справи відповідно до вимог ст. 222 ГПК України здійснювався за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Фіксування судового процесу за допомогою відеозаписувального технічного засобу судом не здійснювалось у зв`язку з відсутністю у суду такої технічної можливості.

Прокурор в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. В клопотанні від 20.07.2022 №112-02/16276-22 просив позов задовольнити в повному обсязі, справу розглядати без участі представника Національного агентства з питань запобігання корупції.

Представники відповідачів в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили. Будь-яких заяв/клопотань до суду не направили.

Відповідно до ст. 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Суд звертає увагу на те, що ухвала від 15.09.2022 про закриття підготовчого провадження та призначення до судового розгляду по суті на 23.09.2022 була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень, тому, відповідачі, як зацікавлені особи, мали можливість отримати інформацію щодо розгляду даної справи з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://court.gov.ua/fair/sud5009.

На зазначеній сторінці суду міститься інформація про те, що для запобігання загрози життю та здоров`ю суддів та учасників судового процесу у період воєнного стану, доступ до Єдиного державного реєстру судових рішень, сервісів «Стан розгляду справ» та «Список справ, призначених до розгляду» тимчасово призупинено. Суди здійснюють правосуддя в безперебійному режимі в умовах відсутності загрози життю та здоров`ю учасників справи. Про дату та час судових засідань слід дізнаватись в оперативному порядку за телефонами суду чи з використанням інших засобів зв`язку.

Отже, інформацію щодо стану розгляду позовної заяви відповідачі могли отримати також за телефоном «гарячої лінії» - (061) 764-89-30 та в канцелярії суду - (061) 764-89-29; Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46.

Частинами 1-2 ст. 195 ГПК України встановлено, що суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку.

Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Сторони жодної підстави для відкладення розгляду справи по суті та наявності виключних обставин, які унеможливлюють розгляд даної справи по суті у призначений судом час не надали.

В судовому засіданні 23.09.2022 суд визнав наявні документи достатніми для об`єктивного та всебічного розгляду спору, внаслідок чого, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення, судом оголошено, що повний текст рішення буде складено протягом 10 днів з дня проголошення вступної та резолютивної частин рішення та надісланий на адреси сторін.

Заслухавши прокурора, вивчивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням Запорізької обласної ради № 191-св від 09.10.2015 призначено Стрельникова М.В. на посаду виконуючого обов`язки начальника Комунального закладу «Запорізький обласний ліцей-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою «Захисник» Запорізької обласної ради з 12.10.2015.

Комунальний заклад «Запорізький обласний ліцей-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою «Захисник» Запорізької обласної ради в особі начальника ліцею Стрельникова Миколи Васильовича (покупець, відповідач-1) та Фізична особа-підприємець Лапіна Анна Миколаївна (постачальник, відповідач-2) 01.02.2019 уклали договір № 9/30 на постачання продуктів харчування.

Пунктом 1.1 договору встановлено, що постачальник передає у власність покупця продукти харчування, а саме макаронні вироби код ДК 021:2015-1585, а покупець сплачує товар, визначений в асортименті, кількості та за цінами (далі - товар), які зазначені у специфікації (додаток № 1), що додається до договору і є його невід`ємною частиною.

Відповідно до п. 2.4 договору загальна сума договору складає 29.994,80 грн без ПДВ.

Згідно з п. 3.3 договору всі розрахунки за договором проводяться у гривнях.

Пунктом 10.1 договору встановлено, що договір набирає чинності з дня підписання його сторонами і діє до 31.12.2019.

Відповідно до платіжних доручень № 958 від 23.09.2019 (на суму 5610,00 грн), №1461 від 27.11.2019 (на суму 4188,80 грн), №259 від 27.03.2019 (на суму 3740,00 грн), №859 від 10.09.2019 (на суму 3740,00 грн), №48 від 20.02.2019 (на суму 3740,00 грн), №731 від 25.06.2019 (на суму 1496,00 грн), №445 від 24.04.2019 (на суму 3740,00 грн), №1244 від 29.10.2019 (на суму 3740,00 грн), грошові кошти у загальній сумі 29.994,80 грн. за договором № 9/30 від 01.02.2019 було перераховано Комунальним закладом «Запорізький обласний ліцей-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою «Захисник» Запорізької обласної ради на рахунок ФОП Лапіної А.М.

Листом від 03.06.2021 Комунальний заклад «Запорізький обласний ліцей-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою «Захисник» Запорізької обласної ради підтвердив виконання зобов`язань по договору № 9/30 від 01.02.2019, перерахування коштів за договором було здійснено за рахунок Запорізького обласного бюджету (Т.1, арк.с. 28).

Згідно листа Управління державної казначейської служби у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області від 09.06.2021, Комунальним закладом «Запорізький обласний ліцей-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою «Захисник» Запорізької обласної ради до управління були надані та зареєстровані бюджетні зобов`язання в АС «Казна», а також проведені відповідні видатки, зокрема, у сумі 29.994,80 грн. за договором № 9/30 від 01.02.2019, укладеним із ФОП Лапіною А.М.

Постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 04.08.2020 у справі № 336/3340/20 на ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 3400 грн. у дохід держави.

При розгляді справи № 336/3340/20 судом встановлено, що виконуючий обов`язки начальника Комунального закладу «Запорізький обласний ліцей-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою «Захисник» Запорізької обласної ради Стрельников Микола Васильович, будучи згідно з п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до ст.. 172-2 КУпАП, суб`єктом відповідальності за адміністративні правопорушення, передбачені ч. ч. 1, 2 ст. 172-2 КУпАП, знаходячись за місцем своєї роботи в Комунальному закладі «Запорізький обласний ліцей-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою «Захисник» Запорізької обласної ради за адресою: м.Запоріжжя, вул. Військбуд, буд. 570, в період з 28.08.2018 року по 10.09.2019 року вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів, а також не повідомив у встановленому законом порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів, чим порушив вимоги, встановлені п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції». Так, 01.02.2019 року ОСОБА_1 уклав між Комунальним закладом «Запорізький обласний ліцей-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою «Захисник» Запорізької обласної ради та ФОП Лапіною Анною Миколаївною, яка є його близькою особою - донькою, договір №9/30 поставки товару - продуктів харчування (макаронні вироби) на суму 29.994,80 грн, діючи в умовах реального конфлікту інтересів, а також, достовірно знаючи про наявність в його діях реального конфлікту інтересів, а саме: наявність суперечності між його приватним інтересом та службовими повноваженнями, що впливає на об`єктивність та неупередженість прийняття рішень, не повідомив Запорізьку обласну раду про наявність реального конфлікту інтересів при укладанні цього договору (протоколи № 315, 316 про адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, від 25.06.2020 року за ч.ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП). Відповідно до ч. 2 ст. 81 ЦК України, Комунальний заклад «Запорізький обласний ліцей-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою «Захисник» Запорізької обласної ради є юридичною особою публічного права. Згідно з п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», посадові особи юридичних осіб публічного права прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і на них поширюються окремі положення Закону України «Про запобігання корупції». Таким чином, ОСОБА_1 , будучи в.о. начальника Комунального закладу «Запорізький обласний ліцей-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою «Захисник» Запорізької обласної ради, відповідно до п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3, ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до ст. 172-7 КУпАП, є суб`єктом відповідальності за ці адміністративні правопорушення. На підставі досліджених доказів, суд дійшов висновку, що укладаючи господарські договори зі своєю донькою, діючи від імені юридичної особи приватного права, а також видаючи накази, які впливають на рівень його особистого матеріального забезпечення та матеріального забезпечення членів його сім`ї, близьких осіб - доньки і дружини, ОСОБА_1 , будучи суб`єктом адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією, діяв в умовах реального конфлікту інтересів, маючи приватний майновий інтерес, порушив встановлені п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», вимоги щодо невчинення дій та неприйняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів, а також щодо повідомлення про наявність у нього реального конфлікту інтересів безпосереднього керівника - Запорізьку обласну раду.

Вказана постанова, згідно з даними з Єдиного державного реєстру судових рішень, набрала законної сили 15.08.2020.

Запорізька обласна рада листом повідомила Шевченківську окружну прокуратуру міста Запоріжжя, що в межах наданих законом повноважень заходів, спрямованих на визнання недійсними договорів поставки продуктів харчування, укладених Комунальним закладом «Запорізький обласний ліцей-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою «Захисник» Запорізької обласної ради, не здійснювалося (Т. 1, арк.с. 26-27).

Відповідно до листа від 03.06.2021 №263 Комунального закладу «Запорізький обласний ліцей-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою «Захисник» Запорізької обласної ради, наданого на лист Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя від 17.05.2021 за №57-938, ОСОБА_1 на даний час займає посаду в.о. начальника Комунального закладу «Запорізький обласний ліцей-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою «Захисник» Запорізької обласної ради (Т. 1, арк.с. 28).

З огляду на встановлення Шевченківським районним судом м. Запоріжжя порушень ОСОБА_1 вимог ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» при укладенні від імені КЗ «ЗОЛ «Захисник» ЗОР договору від 01.02.2019 №09/30 з ФОП Лапіною А.М., такий правочин на підставі ч. 2 ст. 67 цього Закону та ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України підлягає визнанню недійсним, що стало підставою для звернення прокурора з позовом до суду.

Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Даючи оцінку правовідносинам, що склались між відповідачами в ході виконання спірного договору, суд зазначає, що такі містять ознаки договору поставки, за яким, відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Заявляючи позов про визнання недійсним договору, позивач має довести наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними і настанням відповідних наслідків.

Відповідність чи невідповідність правочину вимогам закону має оцінюватися господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Відповідно до положень статті 16 ЦК України визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів, а загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачені статтею 215 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Положеннями ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1). Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2). Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3). Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4). Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5). Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (ч. 6).

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК України).

Згідно з ч. 3 ст. 228 ЦК України, у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

У законодавстві відсутні визначення поняття «інтерес» та поняття «інтерес держави і суспільства». Законодавство не містить ні орієнтованого переліку сфер, де існують ці державні інтереси, ні критеріїв чи способів їх визначення.

Конституційний Суд України у рішенні № 3-рп/99 від 8 квітня 1999 року у справі про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді певною мірою конкретизував, що державні інтереси - це інтереси, пов`язані з потребою у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

У наукових працях зазначається, що поняття «інтереси держави» має невизначений зміст, і в кожному конкретному випадку необхідно встановити, порушені чи ні інтереси окремої особи або держави. Інтереси держави - це закріплена Конституцією та законами України, міжнародними договорами (іншими правовими актами) система фундаментальних цінностей у найбільш важливих сферах життєдіяльності українського народу і суспільства.

У ч. 3 ст. 5 ГК України врегульовано, що суб`єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Згідно зі ст. 67 Закону України «Про запобігання корупції», нормативно-правові акти, рішення, видані (прийняті) з порушенням вимог цього Закону, підлягають скасуванню органом або посадовою особою, уповноваженою на прийняття чи скасування відповідних актів, рішень, або можуть бути визнані незаконними в судовому порядку за заявою заінтересованої фізичної особи, об`єднання громадян, юридичної особи, прокурора, органу державної влади, зокрема Національного агентства, органу місцевого самоврядування. Орган або посадова особа надсилає до Національного агентства протягом трьох робочих днів копію прийнятого рішення про скасування або одержаного для виконання рішення суду про визнання незаконними відповідних актів або рішень. Правочин, укладений внаслідок порушення вимог цього Закону, може бути визнаним недійсним.

Отже, поряд із визначеною частиною першою статті 215 ЦК України частина третя статті 67 Закону України «Про запобігання корупції» встановлює особливу підставу визнання правочину недійсним - укладення правочину внаслідок порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції».

Відповідно до ч. 2 ст. 81 ЦК України, Комунальний заклад «Запорізький обласний ліцей-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою «Захисник» Запорізької обласної ради є юридичною особою публічного права.

Згідно з п.п. "а" п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», посадові особи юридичних осіб публічного права прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і на них поширюються окремі положення Закону України «Про запобігання корупції».

Таким чином, ОСОБА_1 , будучи на час укладення оспорюваного правочину виконуючим обов`язки начальника Комунального закладу «Запорізький обласний ліцей-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою «Захисник» Запорізької обласної ради, відповідно до п.п. "а" п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» є суб`єктом, на якого поширюється дія вказаного Закону.

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» (у редакції станом на час укладення оспорюваного договору), особа, зазначена у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язана: вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Вчинення дій з метою врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів матеріали справи не містять, учасниками справи відповідних доказів суду не надано.

Частиною 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що приватний інтерес - це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях; потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень; реальний конфлікт інтересів - це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Згідно з ч.ч. 3, 5 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» (у редакції станом на час укладення оспорюваного договору), Національне агентство у випадку одержання від особи повідомлення про наявність у неї реального, потенційного конфлікту інтересів упродовж семи робочих днів роз`яснює такій особі порядок її дій щодо врегулювання конфлікту інтересів. У разі існування в особи сумнівів щодо наявності в неї конфлікту інтересів вона зобов`язана звернутися за роз`ясненнями до територіального органу Національного агентства. У разі, якщо особа не отримала підтвердження про відсутність конфлікту інтересів, вона діє відповідно до вимог, передбачених у цьому розділі Закону.

У світі існує чітке бачення того, що корупція становить серйозну загрозу верховенству права, підриває основи демократії, нівелює соціальну справедливість, перешкоджає економічному розвитку та загрожує належному виконанню державою своїх зобов`язань щодо поваги, захисту, сприяння та виконання прав людини, що знайшло своє відображення у Конвенції Організації Об`єднаних Націй проти корупції від 31.10.2003, яка набрала чинності для України з 01.01.2010, та відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України (далі - Конвенція ООН проти корупції).

Частиною 1 статті 5 Конвенції ООН проти корупції передбачено, що кожна Держава-учасниця, згідно з основоположними принципами своєї правової системи, розробляє й здійснює або проводить ефективну скоординовану політику протидії корупції, яка сприяє участі суспільства і яка відображає принципи правопорядку, належного управління державними справами й державним майном, чесності й непідкупності, прозорості й відповідальності.

Кожна Держава-учасниця прагне, згідно з основоположними принципами свого внутрішнього права, створювати, підтримувати й зміцнювати такі системи, які сприяють прозорості й запобігають виникненню конфлікту інтересів (частина 4 статті 7 Конвенції ООН проти корупції).

Згідно з частиною 4 статті 8 Конвенції ООН проти корупції, кожна Держава-учасниця розглядає, згідно з основоположними принципами свого внутрішнього права, можливість запровадження заходів і систем, які сприяють тому, щоб державні посадові особи повідомляли відповідним органам про корупційні діяння, про які їм стало відомо під час виконання ними своїх функцій.

Статтею 19 Конвенції ООН проти корупції встановлено, що кожна Держава-учасниця розглядає можливість вжиття таких законодавчих та інших заходів, які можуть бути необхідними для визнання злочином умисного зловживання службовими повноваженнями або службовим становищем, тобто здійснення будь-якої дії чи утриманні від здійснення дій, що є порушенням законодавства, державною посадовою особою під час виконання своїх функцій з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи.

Статтею 34 Конвенції ООН проти корупції врегульовано щодо наслідків корупційних діянь, а саме з належним урахуванням добросовісно набутих прав третіх осіб кожна Держава-учасниця вживає заходів, відповідно до основоположних принципів свого внутрішнього права, щоб врегулювати питання про наслідки корупції. У цьому контексті Держави-учасниці можуть розглядати корупцію як фактор, що має значення в провадженні про анулювання або розірвання контрактів, або відкликання концесій або інших аналогічних інструментів, або вжиття заходів для виправлення становища, яке склалося.

Частиною 1 статті 65 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині 1 статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

Факт допущення вказаних вище порушень ОСОБА_1 , який є суб`єктом, що підпадає під дію цього Закону, було встановлено в межах розгляду справи №336/3340/20, яка розглядалась Шевченківським районним судом м. Запоріжжя.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч. 1 ст. 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України.

Відповідно до ч. 6 ст. 75 ГПК України, обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до п. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для справи.

Частинами 1 та 3 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Зазначені норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України, згідно змісту якої судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

З огляду на вище викладене, господарський суд дійшов висновку про те, що укладений між Комунальним закладом «Запорізький обласний ліцей-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою «Захисник» Запорізької обласної ради та Фізичною особою-підприємцем Лапіною Анною Миколаївною договір від 01.02.2019 № 9/30 поставки товару - продуктів харчування, а саме макаронні вироби код ДК 021:2015-1585 на суму 29.994,80 грн, суперечить вимогам Закону України «Про запобігання корупції», що є порушенням частини 1 статті 203, частини 3 статті 228 ЦК України, і вказані обставини згідно зі статтею 215 ЦК України та статтею 67 Закону України «Про запобігання корупції» є підставами для визнання такого договору недійсним.

Відповідно до ч. 3 ст. 228 ЦК України, у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Аналогічний припис викладено у ч. 1 ст. 208 ГК України.

Наявність такого наміру (умислу) у сторін (сторони) означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору і суперечність його мети інтересам держави і суспільства та прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.

Матеріали справи не містять жодних доказів, які б підтверджували спроби відповідача-1 до укладення спірного правочину розширити коло потенційних постачальників товарів харчування. Навпаки, з матеріалів справи слідує, що керівник КЗ «Запорізький обласний ліцей-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою «Захисник» ЗОР Стрельников М.В. уклав у період з 20.12.2018 року по 14.09.2019 року десять договорів поставки продуктів харчування зі своєю близькою особою - донькою. Відтак, усі кошти за вказаними договорами були отримані донькою Стрельникова М.В. - ФОП Лапіною А.М.

ФОП Лапіна А.М., укладаючи оспорюваний договір, усвідомлювала, що від імені покупця (відповідача-1) діє її батько, який є керівником КЗ «Запорізький обласний ліцей-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою «Захисник» ЗОР. Вона не могла не розуміти наявність конфлікту інтересів.

Відповідачі у справі усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність своїх дій у спірних правовідносинах і суперечність їх мети інтересам держави та суспільства, і прагнули настання таких наслідків.

Як встановлено судом вище, на виконання оскаржуваного договору Комунальний заклад "Запорізький обласний ліцей-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою "Захисник" Запорізької обласної ради сплатив ФОП Лапіній Анні Миколаївні вартість поставлених продуктів харчування у сумі 29.994,80 грн.

З урахуванням того, що кошти в загальній сумі 29.994,80 грн сплачено відповідачем-1 на підставі правочину, який визнано судом недійсним, як такий, що вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, за наявності умислу у обох сторін, оскільки правочин виконано на зазначену суму обома сторонами (відповідачем-1 одержано продукти харчування, відповідачем-2 - грошові кошти), суд прийшов до висновку, що позовна вимога про стягнення з Фізичної особи - підприємця Лапіної Анни Миколаївни та КЗ «Запорізький обласний ліцей-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою «Захисник» ЗОР в дохід держави по 29.994,80 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню. Суд враховує, що продукти харчування на суму 29.994,80 грн, отримані відповідачем-1, неможливо повернути, оскільки вони були спожиті, то стягненню у дохід держави підлягає сума 29.994,80 грн.

На підставі наведеного вище, позовні вимоги задовольняються судом у повному обсязі.

Стосовно заперечень відповідача-1, що викладені у відзиві на позов вих. 19 від 14.01.2022, суд зазначає таке.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Договір від 01.02.2019 № 9/30 було укладено саме юридичною особою КЗ «Запорізький обласний ліцей-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою «Захисник» ЗОР, від імені якої діяв керівник Стрельников М.В.

Відтак, стороною договору є КЗ «Запорізький обласний ліцей-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою «Захисник» ЗОР.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 50 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Сторонами у даній справі, зокрема, відповідачем-1 не було подано заяви про залучення до участі у справі ОСОБА_2 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. Судом при підготовці справи до розгляду не було встановлено обставин, з яких слідує, що рішення у даній справі може вплинути на права та обов`язки ОСОБА_2 .

Інші заперечення відповідача спростовуються наведеними вище приписами законодавства.

Суд вважає, що ним повно і всебічно з`ясовано обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, наведено докази, які були досліджені в судовому засіданні, у достатній мірі надано оцінку всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Суд звертає увагу, що чинним законодавством не передбачено солідарного обов`язку зі сплати відповідачами судового збору. Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що судовий збір слід покласти на кожного відповідача у сумі 3.405,00 грн.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Першого заступника керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - Національного агентства з питань запобігання корупції до відповідачів Комунального закладу "Запорізький обласний ліцей-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою "Захисник" Запорізької обласної ради про визнання договору недійсним та стягнення коштів задовольнити.

2. Визнати недійсним договір від 01.02.2019 № 9/30 поставки товару - продуктів харчування (макаронні вироби) на суму 29994,80 грн, укладений між Комунальним закладом "Запорізький обласний ліцей-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою "Захисник" Запорізької обласної ради (код ЄДРПОУ 25821241) та Фізичною особою-підприємцем Лапіною Анною Миколаївною (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Лапіної Анни Миколаївни ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) у дохід держави отримані на підставі договору від 01.02.2019 № 9/30 кошти в розмірі 29.994,80 грн (двадцять дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто чотири грн 80 коп.). Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Стягнути з Комунального закладу "Запорізький обласний ліцей-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою "Захисник" Запорізької обласної ради (вул. Військбуд, буд. 570, м. Запоріжжя, 69013, код ЄДРПОУ 25821241) у дохід держави вартість поставленого на підставі договору від 01.02.2019 № 9/30 - кошти в розмірі 29.994,80 грн (двадцять дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто чотири грн 80 коп.). Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Лапіної Анни Миколаївни ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя (вул. Космічна, буд. 118а, м. Запоріжжя, 69050, код ЄДРПОУ 02909973; отримувач: Запорізька обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02909973) кошти, витрачені у 2021 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави, у розмірі 3.405,00 грн (три тисячі чотириста п`ять грн 00 коп.). Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Стягнути з Комунального закладу "Запорізький обласний ліцей-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою "Захисник" Запорізької обласної ради (вул. Військбуд, буд. 570, м. Запоріжжя, 69013, код ЄДРПОУ 25821241) на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя (вул. Космічна, буд. 118а, м. Запоріжжя, 69050, код ЄДРПОУ 02909973; отримувач: Запорізька обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02909973) кошти, витрачені у 2021 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави, у розмірі 3.405,00 грн (три тисячі чотириста п`ять грн 00 коп.). Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 29 вересня 2022 року.

Суддя О.В. Федорова