Рішення

від 28.09.2022 по справі 910/6571/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.09.2022Справа № 910/6571/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вайнмарт" (03038, місто Київ, вулиця Миколи Грінченка, будинок 4, літера А, кімната 8; ідентифікаційний код 37038899)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ростікс Україна" 02081, місто Київ, вулиця Урлівська, будинок 11/44; ідентифікаційний код 38474055)

про стягнення 37 691, 33 грн,

Без виклику представників учасників справи

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

1.Стислий виклад позиції позивача

До Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Вайнмарт" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ростікс Україна" про стягнення заборгованості в розмірі 37 691, 33 грн, з яких: 22 103, 50 грн основного боргу, 4 042, 91 грн пеня, 6 452, 91 грн 25 % річних, 5 092, 01 грн інфляційні втрати, яка утворилася у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки № 72 від 07.07.2016.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що на виконання умов договору та поданих покупцем заявок, постачальником було здійснено поставку товару на загальну суму 23 754, 60 грн згідно видаткових накладних № 1051 від 12.04.2021, № 1081 від 19.04.2021 та № 1282 від 13.05.2021.

Водночас, відповідачем в порушення обумовлених договірних зобов`язань не було здійснено оплати товару протягом 14 банківських днів, як це передбачено пп. 3.3.2. п. 3.3. договору.

Відповідно до акту звірки взаєморозрахунків за період 01.09.2021-13.09.2021 за договором № 72 заборгованість відповідача становить 27 103, 50 грн.

Позивач вказує, що спроби переговорів з керівництвом відповідача з метою врегулювання спору призвели лише до часткового погашення заборгованості, зокрема, покупець 29.10.2021 та 24.12.2021 та 14.01.2022 здійснив оплату вартості партії товару на розрахунковий рахунок продавця на загальну суму 5 000, 00 грн.

З огляну на що, заборгованість відповідача станом на день подання позовної заяви становить 22 10, 50 грн.

Крім того, у зв`язку з простроченням виконання грошових зобов`язань позивачем виходячи із суми основного боргу було здійснено нарахування 4 042, 91 грн пеня, 6 452, 91 грн 25 % річних та 5 092, 01 грн інфляційних втрат.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 533, 00 грн.

2. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

05.09.2022 до Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача на підтвердження витрат на правничу допомогу, в якій зокрема позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 533, 00 грн.

Суд вказує, що ухвала суду від 28.07.2022 направлялася на адресу відповідача поштовим повідомленням № 0105492569819, однак, конверт повернувся на адресу суду 09.09.2022 неврученим із зазначенням причин "за закінченням терміну зберігання".

Приписами ст. 10 України " Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" закріплено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За приписами ч. 8 ст. 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Пунктом 3 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 28.07.2022 у справі № 910/6571/22 встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк на подання відзиву на позовну заяву, однак, станом на дату ухвалення даного рішення суду відзив на позовну заяву не надійшов.

Разом з тим, суд зазначає, що жодних заяв/клопотань щодо зміни місцезнаходження відповідача до суду не надходило.

Таким чином, приймаючи до уваги, що відповідач повідомлявся про відкриття провадження у справі належним чином, а матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

07.07.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вайнмарт" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ростікс Україна" (покупець) укладено договір поставки № 72 в порядку та на умовах якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар.

Пунктом 1.2. договору передбачено, що поставка товару здійснюється окремими партіями згідно узгоджених сторонами заявок. Заявка на поставку товару складається покупцем виходячи з асортименту, найменування, кількості та цін зазначених в прас-листі постачальника. Остаточно погоджені найменування, асортимент, кількість, ціна та за необхідності адреса постачальника, інші дані про товар, що має бути поставлений в рамках кожної окремої партії, зазначаються у відповідних видаткових накладних та/або специфікаціях, які є невід`ємними частинами цього договору.

Відповідно до пп. 3.3.2. п. 3.3. договору покупець оплачує товар шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України на банківський рахунок постачальника вказаний в цьому договорі та/або рахунках постачальника на умовах: 100% вартості поставленої партії товару протягом 14 (чотирнадцяти) банківських днів з дати поставки партії товару.

Згідно п. 6.2. договору за порушення строків оплати поставленого товару, покупець зобов`язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої суми заборгованості за кожний день прострочення, а в разі прострочення оплати більше як на 30 календарних днів, додатково 25% річних від суми заборгованості.

На виконання договірних зобов`язань та реалізацію заявок покупця, продавцем було здійснено поставку товару на загальну суму 23 754, 60 грн, що підтверджується: видатковою накладною № 1051 від 12.04.2021, відповідно до якої ТОВ "Вайнмарт" передано ТОВ "Ростікс Україна" товар на загальну суму 9 522, 00 грн, товарно-транспортною накладною на переміщення алкогольних напоїв від 12.04.2021, відомістю про вантаж; видатковою накладною № 1081 від 19.04.2021, відповідно до якої ТОВ "Вайнмарт" передано ТОВ "Ростікс Україна" товар на загальну суму 10 006, 20 грн, товарно-транспортною накладною на переміщення алкогольних напоїв від 19.04.2021, відомістю про вантаж; видатковою накладною № 1282 від 13.05.2021, відповідно до якої ТОВ "Вайнмарт" передано ТОВ "Ростікс Україна" товар на загальну суму 4 226, 40 грн, товарно-транспортною накладною на переміщення алкогольних напоїв від 13.05.2021, відомістю про вантаж.

Враховуючи пп. 3.3.2. договору, останнім днем оплати за поставлені товари є:

- 26.04.2021 (згідно ВН № 1051 від 12.04.2021); станом на 26.04.2021 ТОВ "Ростікс Україна" розрахунок проведений не був, у зв`язку з цим, починаючи з 27.04.2021 в останнього виникла прострочена заборгованість перед ТОВ "Вайнмарт" у розмірі 9 522, 00 грн;

- 03.05.2021 (згідно ВН № 1081 від 19.04.2021); станом на 03.05.2021 ТОВ "Ростікс Україна" розрахунок проведений не був, у зв`язку з цим, починаючи з 04.05.2021 в останнього виникла прострочена заборгованість перед ТОВ "Вайнмарт" у розмірі 10 006, 20 грн;

- 27.05.2021 (згідно ВН № 1282 від 13.05.2021); станом на 27.05.2021 ТОВ "Ростікс Україна" розрахунок проведений не був, у зв`язку з цим, починаючи з 28.05.2021 в останнього виникла прострочена заборгованість перед ТОВ "Вайнмарт" у розмірі 4 226, 40 грн.

Так, відповідно до акту звірки взаєморозрахунків по стану за період: 01.09.2021-13.09.2021 між сторонами за договором № 72 від 07.07.2016 заборгованість відповідача становить 27 103, 50 грн.

Суд вказує, що означений акт звірки взаєморозрахунків підписаний сторонами та скріплений печатками товариств.

Відповідачем частково було погашено борг, зокрема, 29.10.2021, 24.12.2021 та 14.01.2022 здійснено оплату вартості партії товару на розрахунковий рахунок продавця на загальну суму 5 000, 00 грн, що підтверджується: випискою по рахунку ТОВ "Вайнмарт" від 14.07.2022 (платіж на суму 1 000, 00 грн 29.10.2021); платіжним дорученням № ПНМ 16973 на суму 2 000, 00 грн. від 24.12.2021 та платіжним дорученням № ПНМ 17903 на суму 2 000, 00 грн. від 14.01.2022 (платежем погашено заборгованість по видатковій накладні № 985 від 30.03.2021 на суму 348, 90 грн та частково погашено заборгованість по видатковій накладні № 1051 від 12.04.2021 на суму 1 651,10 грн.

Таким чином, станом на час звернення до суду з даним позовом заборгованість відповідача за поставлений позивачем товар становить 22 103, 50 грн, а саме, згідно видаткових накладних № 1051 від 12.04.2021, № 1081 від 19.04.2021 та № 1282 від 13.05.2021.

З метою врегулювання спору, ТОВ "Вайнмарт" було надіслано на адресу ТОВ "Ростікс Україна" лист-вимогу вих. № 31/22 від 13.06.2022 з вимогою здійснити розрахунок за поставлений товар у сумі 22 103, 50 грн (цінний лист з описом вкладення, накладна № 2904101092481, лист повернувся представнику позивача у справі: повернення за зворотною адресою: за закінченням встановленого терміну зберігання).

Відповідно заборгованість у сумі 22 103, 50 грн погашено не було.

В якості доказів понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу до матеріалів справи надано: свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ХМ № 000375 від 08.12.2021, договір про надання правової допомоги № 16/2022 від 20.04.2022, додаток до договору № 1 вартість послуг (ставки гонорару) Адвокатського об`єднання "Сергійчук та партнери", рахунок-фактуру № 30-08-22/01 від 30.08.2022, акт прийому-передачі наданих послуг № 01 від 30.08.2022, а також платіжне доручення № 3707 від 30.08.2022.

Суд вказує, що акт надання послуг № 01 від 30.08.2022 підписаний сторонами без зауважень та претензій, щодо кількості якості та ціни наданих послуг. Зокрема, з даного акту вбачається, що адвокатським об`єднанням надано клієнту, а останнім відповідно прийнято юридичні послуги щодо супроводу справи № 910/6571/22 в Господарському суді міста Києва на суму 7 533, 00 грн.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є, договори та інші правочини.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № 72 від 07.07.2016, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою є договором поставки.

Частиною 7 ст. 179 ГК України встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно ч. 1 ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства, які у свою чергу кореспондуються зі ст. 628 ЦК України.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається зі змісту ч. 1 ст. 265 ГК України та ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Частинами 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Як було встановлено судом вище, постачальником здійснено поставку товару на загальну суму 23 754, 60 грн, що підтверджується видатковими накладними № 1051 від 12.04.2021, № 1081 від 19.04.2021 та № 1282 від 13.05.2021, товарно-транспортними накладними та відомостями про вантаж.

Суд відзначає, що видаткові та товарно-транспортна накладні підписані сторонами та скріплені відтисками печаток товариств без будь яких зауважень до кількості, якості та ціни товару, що тим самим підтверджує факт поставки позивачем товару та відповідно його прийняття відповідачем.

Також, судом було встановлено, що між сторонами підписано акт звірки взаєморозрахунків за період: 01.09.2021-13.09.2021 за договором № 72 від 07.07.2016 відповідно до якого відповідачем визнано заборгованість в сумі 27 103, 50 грн.

Поміж того, наявними в матеріалах справи доказами підтверджується часткова оплата покупцем за поставлений продавцем товар на суму 5 000, 00 грн.

Означеного факту відповідачем не заперечується та не спростовується.

Таким чином, суд вказує, що як станом на час звернення до суду з даним позовом, так й станом на час розгляду даної справи, у відповідача наявна заборгованість за поставлений позивачем товар в сумі 22 103, 50 грн.

Частинами 1, 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так, відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Враховуючи вищевикладене, оскільки, відповідач не спростував доводів позивача щодо порушення строків здійснення оплати поставленого товару та відповідно не надав суду доказів здійснення такої оплати, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору № 72 від 07.07.2016 та положення ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Що стосується здійснених позивачем нарахувань пені, інфляційних втрат та 25% річних, то суд зазначає наступне.

В п. 6.2. договору сторони погодили, що за порушення строків оплати поставленого товару, покупець зобов`язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої суми заборгованості за кожний день прострочення, а в разі прострочення оплати більше як на 30 календарних днів, додатково 25% річних від суми заборгованості.

Штрафними санкціями відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Додатково суд звертає увагу, що у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду роз`яснив, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Суд здійснивши перерахунок пені, 25% річних та інфляційних втрат (з урахуванням роз`яснень Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19, виходячи із визначених позивачем сум та дат здійснення таких розрахунків, дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 4 042, 91 грн пені, 6 452, 91 грн 25 % річних та 5 092, 01 грн інфляційних втрат.

Що стосується розподілу витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає, що згідно ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Витрати сторін, пов`язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об`єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених статтею 129 ГПК України.

При тому суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду, яка викладена у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши наявні докази, судом встановлено, що розмір відшкодування судових витрат є співрозмірним із складністю справи, виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), а також часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт з урахуванням конкретних обставин справи.

Крім того, судом враховано те, що вартість адвокатських послуг визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Вказана правова позиція Великої Палати Верховного Суду викладену у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.

Частинами 1-2 ст. 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ч. 1-3 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

Враховуючи встановлений судом факт порушення відповідачем договірних зобов`язань в частині здійснення повної та своєчасної оплати за отриманий товар, відсутність в матеріалах справи доказів на спростування заявлених вимог, та відповідно перевіривши наведені в позовній заяві розрахунки пені, 25% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Вайнмарт" підлягає задоволенню та відповідно стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ростікс Україна" належить 22 103, 50 грн основного богу, 4 042, 91 грн пені, 6 452, 91 грн 25 % річних та 5 092, 01 грн інфляційних втрат.

Що стосується витрат на професійну правничу допомогу, то враховуючи відсутність заперечень відповідача щодо неспівмірності таких витрат та категорію спору, а також розмір заявлених позивачем витрат, суд дійшов висновку, що понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 533, 00 грн є реальними, у зв`язку з чим, відшкодуванню та відповідному стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 533, 00 грн.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Вайнмарт" задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ростікс Україна" 02081, місто Київ, вулиця Урлівська, будинок 11/44; ідентифікаційний код 38474055) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вайнмарт" (03038, місто Київ, вулиця Миколи Грінченка, будинок 4, літера А, кімната 8; ідентифікаційний код 37038899) основний борг в сумі 22 103 (двадцять дві тисячі сто три) грн 50 коп., пеню в сумі 4 042 (чотири тисячі сорок два) грн 91 коп., 25 % річних в сумі 6 452 (шість тисяч чотириста п`ятдесят два) грн 91 коп., інфляційні втрати в сумі 5 092 (п`ять тисяч дев`яносто два) грн 01 коп., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 533 (сім тисяч п`ятсот тридцять три) грн 00 коп. та судовий збір в сумі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят один) грн 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 28.09.2022

Суддя Дмитро БАРАНОВ