Рішення

від 28.09.2022 по справі 916/1711/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" вересня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/1711/22

Господарський суд Одеської області у складі судді Цісельського О.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу № 916/1711/22

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (вул. Шолуденка, № 1, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 42399676)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ростекс-Ко» (вул. Мала Арнаутська, № 46, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 33663283)

про стягнення 75 212,50 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень.

25.07.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ростекс-Ко» загальну суму заборгованості в розмірі 75212,50 грн, у тому числі: штраф за добовий небаланс у сумі 41467,55 грн, штраф за місячний небаланс у сумі 24860,82 грн та штраф за ухилення від підписання Комерційного акту у сумі 8884,13 грн.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» зазначає, що 14.05.2021 між ним та ТОВ «Ростекс-Ко» було укладено Рамковий договір постачання природного газу №1РД-Рост_КО-Т, відповідно до пункту 1.1. якого сторони встановили, що за цим договором постачальник ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (ЕІС-код 56Х930000010610Х) зобов`язується поставити природний газ споживачу ТОВ «Ростекс-Ко» (ЕІС-код 56XQOOOOXIF7V00J), а споживач зобов`язується прийняти та оплатити газ на умовах Рамкового договору та Індивідуального договору.

Також, позивач вказує, що 14 травня 2021 між позивачем та відповідачем було укладено Індивідуальний договір №1-05-Рост_КО-Т до Рамкового договору, де в пункті 1 сторони визначили, що замовлений обсяг газу, що постачається на умовах договору в період постачання з 22 травня 2021 року до 01 червня 2021 року, складає 6,0 тис.куб.м., в тому числі за кожною газовою добою: 22.05.2021 - 0,6 тис.м.куб.; 23.05.2021 - 0,6 тис.м.куб.; 24.05.2021 - 0,6 тис.м.куб.; 25.05.2021 - 0,6 тис.м.куб.; 26.05.2021 - 0,6 тис.м.куб.; 27.05.2021 - 0,6 тис.м.куб.; 28.05.2021 - 0,6 тис.м.куб.; 29.05.2021 - 0,6 тис.м.куб.; 30.05.2021 - 0,6 тис.м.куб.; 31.05.2021 - 0,6 тис.м.куб.

Як стверджує позивач, на виконання умов Рамкового договору та Індивідуального договору в період з 22 травня 2021 року по 31 травня 2021 року (включно) він здійснив передачу у власність відповідачу природного газу в обсязі 20,932 тис.куб.м. загальною вартістю 177 682,69 грн, проте відповідач, в порушення умов п.2.4.8. Рамкового договору, не надав позивачу копію акту про фактичний об`єм протранспортованого відповідачу природного газу за період постачання з 22.05.2021 по 31.05.2021, складеного між ним та Оператором ГРМ.

Відтак, відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС відповідачем у зазначений період постачання було отримано та спожито поставлений позивачем природний газ в обсязі 20,932 тис.куб.м., в тому числі за кожною газовою добою: 22.05.2021 - 2,095 тис.м.куб.; 23.05.2021 -2,093 тис.м.куб.; 24.05.2021 -2,093 тис.м.куб.; 25.05.2021 - 2,093 тис.м.куб.; 26.05.2021 - 2,093 тис.м.куб.; 27.05.2021 - 2,093 тис.м.куб.; 28.05.2021 - 2,093 тис.м.куб.; 29.05.2021 - 2,093 тис.м.куб.; 30.05.2021 - 2,093 тис.м.куб.; 31.05.2021 - 2,093 тис.м.куб..

Окрім того, позивач зазначає, що в порядку п.2.4.9. Рамкового договору на підставі даних Інформаційної платформи він підготував, підписав, скріпив печаткою та надіслав відповідачу два оригінальні примірники Комерційного акту від 31.05.2021 за зазначений період постачання.

10 червня 2021 року на запит позивача відповідач надав інформацію про уповноважену особу ТОВ «Ростекс-Ко» для отримання кореспонденції від позивача, що направляється через ТОВ «Нова Пошта та оригінальні примірники Комерційного акту було надіслано позивачем 15.06.2021 уповноваженій особі відповідача поштовим зв`язком ТОВ «Нова пошта», які були отримані

За ствердженням позивача, станом на поточну дату відповідачем, в порушення п.2.4.11., 3.4.5 Рамкового договору, не було підписано та повернуто позивачу примірник оригіналу Комерційного акту, а тому у відповідності до умов п.2.4.11. Рамкового договору, Комерційний акт від 31.05.2021 є узгодженим відповідачем з об`ємом переданого/спожитого відповідачем газу згідно даних Інформаційної платформи. Одночасно, відповідачем було здійснено оплату позивачу спожитого газу в обсязі 20,932 тис.куб.м. та послуги його транспортування на загальну суму 177 682,69 грн.

При цьому, позивач додає, що згідно з даними Інформаційної платформи, обсяг фактично відібраного газу відповідачем за кожну газову добу в період постачання з 22.05.2021 по 31.05.2021 є більшим від добового обсягу, погодженого на відповідну газову добу у Індивідуальному договорі. Водночас, у вказаний період постачання відповідачем не надавались позивачу в передбаченому п.2.2, 2.4.3. Рамкового договору порядку заявки для коригування добового обсягу газу, що призвело до виникнення у відповідача негативного добового небалансу (обсяг фактично відібраного газу є більшим ніж встановлений Індивідуальним договором добовий обсяг на газову добу).

Також, як вказує позивач, сумарний обсяг фактично відібраного відповідачем природного газу (20,932 тис.м.куб.) за період постачання з 22.05.2021 по 31.05.2021 перевищує на 14.932 тис.м.куб. договірний обсяг природного газу (6,0 тис.м.куб.), встановлений сторонами в Індивідуальному договорі. При цьому, у вказаний період позивачем та відповідачем в передбаченому п.2.4.5. Рамкового договору порядку додаткові угоди до Індивідуального договору для коригування договірного обсягу не укладались, що призвело до виникнення у відповідача місячного небалансу в обсязі 14.932 тис.м.куб.

Підсумовуючи, позивач наголошує, що відповідачем було порушено наступні умови Рамкового договору: пункти 2.4.2., 3.4.3 - перевищення обсягу фактично відібраного газу за кожну газову добу над передбаченим Індивідуальним договором добовим обсягом (виникнення негативного добового небалансу); пункти 2.4.5., 3.4.3. - перевищення обсягу відібраного газу за період постачання (з 22.05.2021 по 31.05.2021) над договірним обсягом, встановленим в Індивідуальному договорі (виникнення місячного небалансу); пункти 2.4.10., 3.4.5. - ухилення відповідача від підписання примірника оригіналу Комерційного акту.

У зв`язку з вищезазначеним, відповідач, на переконання позивача, зобов`язаний сплатити на його користь штраф: за виникнення негативного добового небалансу в розмірі 41467,55 грн, за виникнення місячного небалансу 24860,82 грн та за ухилення від підписання Комерційного акту за вказаний період постачання 8884,13 грн. В свою чергу, загальна сума штрафних санкцій за порушення відповідачем умов договору, за розрахунком позивача, складає 75212,50 грн.

Окрім того, позивач зауважує, що 16.06.2021 ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» листом №125/03-883 направлено на адресу ТОВ «Ростекс-Ко» рахунок №1/1-05-Рост_КО-Т від 15.06.2021 на оплату штрафних санкцій за період постачання травень 2021 в сумі 99 582,95 грн та розрахунок штрафу. В подальшому, ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» було здійснено перерахунок розміру штрафних санкцій та 16.07.2021 листом №125/02-1166 направлено на адресу ТОВ «Ростекс-Ко» оновлений рахунок №2/1-05-Рост_КО-Т від 16.07.2021 на оплату штрафних санкцій за період постачання травень 2021 в сумі 75 212,50 грн та перерахунок розрахунку штрафу, який отримано відповідачем 26.07.2021.

Однак, станом на поточну дату зазначені штрафні санкції в сумі 75 212,50 грн відповідачем сплачено не було, чим порушено права позивача, за захистом яких останній звернувся до суду.

Відповідач відзив на позов не надав, своїм правом на захист не скористався.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

2. Процесуальні питання, вирішені судом

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.07.2022 позовна заява вх.№ 1774/22 була передана на розгляд судді Цісельському О.В.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.07.2022 прийнято позовну заяву (вх.№1774/22 від 25.07.2022) до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу №916/1711/22 за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку ст.ст.247-252 ГПК України без виклику сторін.

Крім того, учасникам справи роз`яснено про можливість звернення до суду у строк визначений ч. 7 ст. 252 ГПК України з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Про відкриття провадження у справі позивач повідомлений належним чином 03.08.2022 шляхом направлення ухвали суду на електронну адресу позивача, зазначену ним у позовній заяві.

Стосовно повідомлення відповідача про розгляд справи, суд відзначає, що копія ухвали про відкриття провадження по справі була направлена на юридичну адресу відповідача, яка отримана останнім 05.08.2022, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштових відправлень (вх. № 12589/22 від 11.08.2022).

Отже, судом дотримані вимоги процесуального закону щодо належного та своєчасного повідомлення учасників про розгляд даної справи.

Згідно з ч.ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За таких обставин, суд розглядає дану справу за наявними в ній матеріалами з врахуванням положень ч.2 ст.178, ч.1 ст.202 ГПК України, якими передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи; неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно положень ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення /виклику/ учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

28.09.2022 року судом було постановлено рішення в нарадчій кімнаті у відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, без його проголошення.

3. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи.

14.05.22021 ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (постачальник) та ТОВ «Ростекс-Ко» (споживач) укладено Рамковий договір постачання природного газу № 1РД-Рост_КО-Т (надалі Рамковий договір), за умовами якого: постачальник зобов`язується поставити природний газ (надалі - газ) споживачу, а споживач зобов`язується прийняти та оплатити газ на умовах договору та Індивідуального договору (пункт 1.1. Рамкового договору).

Газ, що постачається за договором, використовується споживачем для власних потреб і не може використовуватись ним для інших цілей (пункт 1.3. Рамкового договору).

Відповідно до пункту 2.1. Рамкового договору постачальник передає споживачу природний газ у загальному потоці газу. Передача природного газу від постачальника до споживача оформлюється комерційним актом приймання-передачі природного газу відповідно до вимог цього договору. Перехід права власності на газ від постачальника до споживача здійснюється у точках виходу з газотранспортної системи (ГТС) до газорозподільної системи (ГРМ)/Споживача. Після переходу права власності на газ, споживач несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов`язану з правом власності на газ.

Відповідно до п. 2.2 Рамкового договору, добовий обсяг визначається в Індивідуальному договорі і може бути скоригований на підставі заявок/скоригованих заявок споживача в межах договірного обсягу на відповідний період постачання, визначеного у відповідному Індивідуальному договорі. Заявки/скориговані заявки на відповідну газову добу (D) в розрізі кожної точки виходу подаються споживачем відповідно до п.п.2.4.3. цього договору на електронну пошту постачальника, визначену у п.9.5 договору. Форма такої заявки на замовлення добового обсягу встановлена Додатком №1 до Договору.

Згідно з кожним укладеним Індивідуальним договором на відповідний період постачання (пункт 2.4. Рамкового договору): споживач самостійно, з урахуванням п. 2.2. договору, визначає добові обсяги постачання на газову добу (D) і несе відповідальність за правильність їх визначення (підпункт 2.4.2 Рамкового договору); споживач зобов`язується щоденно до 12:00 газової доби (D-1) направляти постачальнику заявку на газову добу (D) на електронну пошту, визначену в п. 9.5 цього Договору. У разі необхідності коригування добового обсягу протягом газової доби на газову добу (D), споживач має право надсилати скориговані заявки про зміну добового обсягу на газову добу (D) не пізніше ніж до 1:00 газової доби (D). При цьому добовий обсяг у скоригованій заявці не може бути меншим, ніж обсяг газу, що вже був/буде поставлений споживачу, починаючи з 7:00 газової доби до моменту подачі споживачем скоригованої заявки плюс 2 години з розрахунку постачання газу рівним погодинним графіком. У разі відсутності заявки від споживача на відповідну газову добу (D) добовий обсяг газу відповідатиме добовому обсягу на таку газову добу (D), який встановлений відповідним індивідуальним договором (підпункт 2.4.3. Рамкового договору).

Підпунктом 2.4.4 Рамкового договору передбачено, що споживач несе всі ризики, пов`язані з ненаданням заявки на відповідну газову добу (D).

Згідно п.п. 2.4.5. Рамкового договору, сумарний обсяг відібраного споживачем природного газу за період постачання повинен дорівнювати договірному обсягу, визначеному в Індивідуальному договорі на відповідний період постачання. Постачальник із застосуванням ресурсів інформаційної платформи оператора ГТС та споживач здійснюють щоденний моніторинг фактично відібраного споживачем обсягу природного газу. Споживач не повинен допускати перевищення договірного обсягу природного газу. Корегування договірного обсягу здійснюються шляхом укладання сторонами відповідної додаткової угоди до Індивідуального договору.

Відповідно п.2.4.7. Рамкового договору, за відсутності корегування договірного обсягу на підставі укладеної додаткової угоди до Індивідуального договору, зобов`язання постачальника в частині постачання природного газу відповідають договірному обсягу, передбаченому Індивідуальним договором.

Споживач до 5-го (п`ятого) числа місяця, наступного за періодом постачання, зобов`язаний надати постачальнику завірену належним чином копію відповідного акту про фактичний об`єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за період постачання, складений між Оператором ГРМ/ГТС та споживачем, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ (підпункт 2.4.8. Рамкового договору).

На підставі отриманих від споживача даних, відповідно до п.п. 2.4.8. цього договору, та/або даних інформаційної платформи оператора ГТС постачальник протягом 5-ох (п`ятьох) робочих днів готує та надсилає на поштову адресу споживача два примірники комерційного акту за відповідний період постачання, підписані уповноваженим представником постачальника (копія направляється на електронну пошту споживача). У разі, якщо дані споживача та інформаційної платформи відрізняються, постачальник використовує дані інформаційної платформи (підпункт 2.4.9. Рамкового договору).

Споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання комерційного акту зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу комерційного акту, підписаний уповноваженим представником споживача (пп.2.4.10. Рамкового договору).

Підпунктом 2.4.11 Рамкового договору встановлено, що у випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу комерційного акту до 15-го (п`ятнадцятого) числа місяця, наступного за періодом постачання, комерційний акт вважається узгодженим споживачем. При цьому обсяг (об`єм) спожитого газу вважається встановленим/узгодженим відповідно до даних інформаційної платформи оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а договірна вартість поставленого протягом відповідного періоду постачання газу розраховується відповідно до умов Індивідуального договору.

Відповідно до п.2.4.12 Рамкового договору, звірка фактичного об`єму спожитого газу за Індивідуальним договором на певну дату чи протягом відповідного періоду постачання здійснюється сторонами на підставі даних комерційних вузлів обліку газу та інформації про фактично поставлений споживачу об`єм газу згідно з даними інформаційної платформи оператора ГТС.

Умовами підпунктів 3.4.3.-3.4.5 Рамкового договору встановлено, що споживач, зокрема, зобов`язується: дотримуватися обсягу споживання газу в межах добового обсягу на кожну газову добу та договірного обсягу відповідно до умов цього договору та індивідуального договору; звернутись завчасно до настання перевищення фактичних обсягів споживання газу над договірним обсягом до постачальника з проектом додаткової угоди до індивідуального договору щодо збільшення договірного обсягу в порядку, передбаченому п. 1.6 цього договору; щомісячно в порядку, передбаченому цим договором, підписувати отримані від постачальника комерційні акти з обов`язковим поверненням підписаних примірників постачальнику в строки та на умовах цього договору.

Ціна газу, порядок та строки розрахунків на кожен період постачання визначаються сторонами у відповідному індивідуальному договорі (пункт 4.1 Рамкового договору).

Відповідно до пункту 4.4 Рамкового договору споживач має право здійснити оплату розрахункової договірної вартості, зазначеної в Індивідуальному договорі за одним із варіантів: споживач здійснює оплату 100% розрахункової договірної вартості, зазначеної в Індивідуальному договорі, не пізніше ніж за 5 календарних днів до початку періоду постачання (підпункт 4.4.1. Рамкового договору); споживач здійснює оплату (від 30 до 100) % розрахункової договірної вартості, зазначеної в Індивідуальному договорі, не пізніше ніж за 5 календарних днів до початку періоду постачання. Споживач до початку періоду постачання надає постачальнику гарантію (підпункт 4.4.2. Рамкового договору).

Згідно п.5.1 Рамкового договору, за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань сторони несуть відповідальність згідно з умовами цього договору та чинним законодавством України.

Пунктом 5.3. Рамкового договору сторони погодили, що у випадку, якщо обсяг фактично відібраного газу споживачем за відповідну газову добу (D) згідно з даними інформаційної платформи відрізняється від добового обсягу газу, вказаного на газову добу (D) у відповідному індивідуальному договорі з урахуванням коригування згідно з заявками, поданими споживачем відповідно до умов пп. 2.4.3. Договору, виникає добовий небаланс споживача за відповідну газову добу. Споживач у разі виникнення добового небалансу споживача сплачує постачальнику штраф за добовий небаланс споживача, який розраховується, серед іншого, наступним чином:

якщо добовий небаланс споживача за газову добу (D) є негативним (обсяг відібраного газу більше ніж добовий обсяг на газову добу (D)), то штраф за добовий небаланс споживача розраховується за формулою:

ДНН = (Vн/н - ПОГ*3%) * (ЦПбал-ДЦ)* 1,15, де

ДНН - сума штрафу за добовий небаланс, грн без ПДВ

Vн/н - обсяг негативного небалансу за газову добу (D), тис.куб.м.

ПОГ - добовий обсяг газу на газову добу (D) у відповідному Індивідуальному договорі з урахуванням змін згідно з заявками, тис.куб.м.

ДЦ - договірна ціна (без урахування тарифу на транспортування), визначена умовами Індивідуального договору, грн за 1000 куб.м., з ПДВ

ЦПбал - ціна придбання природного газу Оператором ГТС, яка визначена відповідно до умов договору про надання послуги балансування для цієї газової доби (D) та оприлюднена на офіційному сайті Оператора ГТС, грн. за 1000 тис.куб.м., з ПДВ.

Водночас, пунктом 5.4. Рамкового договору передбачено, що якщо за підсумками періоду постачання фактичний обсяг використаного споживачем за Індивідуальним договором природного газу більше ніж на ±10% відрізняється від договірного обсягу, визначеного в Індивідуальному договорі, споживач зобов`язаний сплатити постачальнику штраф за місячний небаланс споживача у розмірі 20% (двадцять відсотків) від договірної вартості обсягу газу, який споживач не відібрав або перевищив відбір обсягу газу за період постачання. Розмір штрафу за місячний небаланс споживача (В) розраховується за формулою:

В = (Vф - Vд) * ДЦ * К, якщо Vф>Vд*1,1 або В = (Vд- Vф) * ДЦ * К, якщо Vф

Vд - договірний обсяг природного газу на період постачання, зазначений в Індивідуальному договорі, тис.куб.м.;

ДЦ - договірна ціна природного газу відповідно до Індивідуального договору (без урахування тарифів на послуги транспортування) грн. за 1000 куб.м. з ПДВ;

К - коефіцієнт, який дорівнює 0,2.

Пунктом 5.5 Рамкового договору передбачено, що у випадку ухилення споживача від підписання Комерційного акту, споживач зобов`язаний сплатити на користь постачальника штраф у розмірі 5% (п`яти відсотків) від фактичної договірної вартості відповідного обсягу (об`єму) газу, переданого споживачу протягом періоду постачання, зазначеному в Комерційному акті.

Нарахування штрафних санкцій не обмежується строком, встановленим ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, та здійснюється за весь період прострочення виконання зобов`язань. Постачальник направляє споживачу рахунок на сплату штрафу, передбаченого цим договором, не пізніше 20 числа місяця, що настає за періодом постачання. До рахунку постачальника додається розрахунок штрафу. Споживач сплачує рахунок постачальника до 25-го числа місяця, що настає за періодом постачання (п. 5.11.-5.12. Рамкового договору).

Як вбачається з п. 5.13. Рамкового договору, керуючись ст. 259 Цивільного кодексу України, сторони дійшли згоди встановити позовну давність до вимог про стягнення основної заборгованості, неустойки (штрафу, пені), інфляційних втрат, відсотків річних та збитків тривалістю у п`ять років.

Даний договір набирає чинності з дати його укладення і діє до 31 травня 2022 включно, а в частині розрахунків до повного їх виконання. Продовження або припинення договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору (п. 9.1. Рамкового договору).

14.05.2021 між сторонами було укладено Індивідуальний договір № 1-05-Рост-КО-Т до Рамкового договору постачання природного газу № 1РО-Рост_КО-Т від 14.05.2021.

Відповідно до пункту 1 Індивідуального договору сторони визначили, що замовлений обсяг газу, що постачається на умовах договору в період постачання з « 22» травня 2021 року до « 01» червня 2021 року, складає 6,0 тис.куб.м., в тому числі за кожною газовою добою по 0,6 тис.куб.м.

За змістом пункту 2 Індивідуального договору сторони визначили, що договірна ціна газу, що постачається на умовах договору в обсязі та в період, визначені в п. 1. цього Індивідуального договору, становить за 1000 куб.м. 6 937,23 грн без ПДВ, крім того податок на додану вартість за ставкою 20%, що складає 1 387,45 грн, крім того, тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,58 грн без ПДВ, крім того ПДВ 20% - 27,31 грн, з ПДВ- 163,89 грн.

Всього договірна ціна газу за 1000 куб.м. з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед 8488,57 грн.

Відповідно до пункту 3 Індивідуального договору, розрахункова договірна вартість природного газу, що постачається за цим Індивідуальним договором на травень 2021 року становить 42 442,85 грн без ПДВ, крім того податок на додану вартість за ставкою 20%, що складає 8488,57 грн, разом з ПДВ 20% - 50931,41 грн.

Пунктом 4 Індивідуального договору сторони визначили, що оплата за цим договором здійснюється споживачем виключно грошовими коштами на банківський рахунок постачальника наступним чином:

4.1. споживач здійснює оплату 100% розрахункової договірної вартості , зазанченої в Індивідуальному договорі, не пізніше ніж за 5 календарних днів до початку періоду постачання;

4.2. споживач здійснює оплату фактичної договірної вартості до 25 числа місяця, що настає за місяцем періоду постачання, з урахуванням оплати, здійсненої споживачем до початку та протягом періоду постачання.

Згідно п. 5 Індивідуального договору фактичний договірний обсяг постачання газу в травні 2021 року встановлюється шляхом складання обсягів споживання за кожну газову добу протягом періоду постачання, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу, а також на підставі даних щодо обсягів споживання газу, зазначених на Інформаційній платформі та в Комерційному акті приймання-передачі природного газу згідно умов договору.

Позивач, на виконання Рамкового договору №1РД-Рост-КО-Т та індивідуального договору №1-05-Рост-КО-Т від 14.05.2021, підготував, підписав, скріпив печаткою Комерційний акт приймання-передачі природного газу від 31.05.2021, з якого вбачається, що ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» передало, а ТОВ «Ростекс-Ко» прийняло в період травня 2021 року 20,93200 тис.куб.м. природного газу за ціною 6937,23 грн за 1000 куб. м. без ПДВ на загальну суму 177682,69 грн з ПДВ.

10 червня 2021 року на запит позивача відповідач надав інформацію про уповноважену особу ТОВ «Ростекс-Ко» - головний енергетик Тихонін А.В., для отримання кореспонденції від позивача, що направляється через ТОВ «Нова Пошта».

Як вказує позивач, 15.06.2021 поштовим зв`язком ТОВ «Нова пошта» він надіслав відповідачу два примірники підписаного позивачем комерційного акту приймання-передачі природного газу від 31.05.2021 уповноваженій особі відповідача, які 17.06.2021 отримані ОСОБА_1 , що підтверджується доданою до позовної заяви експрес-накладною №59000697931975 та листом ТОВ «Нова пошта» №01395 від 23.02.2022.

18.06.2021 ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» цінним листом з описом вкладення надіслало на адресу ТОВ «Ростекс-Ко» лист № 125/03-883 від 16.06.2021 щодо штрафних санкцій, до якого було додано рахунок № 1/1-05-Рост_КО-Т від 15.06.2021 та розрахунок штрафу за добовий небаланс та місячний небаланс в загальному розмірі 99582,95 грн.

В матеріалах справи наявний лист ТОВ «Ростекс-Ко» № 28/РК від 05.07.2021, з якого вбачається, що розглянувши Комерційний акт приймання-передачі природного газу від 31.05.2021 та лист щодо штрафних санкцій з додатком - рахунок від 15.06.2021 № 1/1-05-Рост_КО-Т із розрахунком штрафу, відповідач вважає даний акт некоректним та просив його переглянути.

В обґрунтування зазначеного відповідач у листі, серед іншого, зазначив, що ТОВ «Ростекс-Ко» як споживач здійснював щоденний моніторинг. Відповідно до місячного звіту за травень 2021 року, який складений за допомогою програми СоnСог 5.83 загальний об`єм за весь місяць травень складає 20 728.00 м3.

За період з 20.05.2021 по 31.05.2021 загальний об`єм складає 7 037.2 м3 з добовими показниками, відповідно до яких за 22.05.2021 - 598,7 м3, 23.05.2021 - 574,4 м3, 24.05.2021 - 631.7 м3, 25.05.2021 - 600,7 м3, 26.05.2021 - 604,1 м3, 27.05.2021 - 552,7 м3, 28.05.2021 - 576,3 м3, 29.05.2021 - 523,9 м3, 30.05.2021 - 538,2 м3, 31.05.2021 - 561,5 м3.

Крім того, відповідач зазначив, що до виникнення договірних відносин з ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», ТОВ «Ростекс-Ко» мало договірні відносини з АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України». І відповідно до додаткової угоди до Договору постачання природного газу від 21.09.2020 №20/21-3243-ТЕ-23 між АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» та ТОВ «Ростекс-Ко» домовилась, що постачальник передає споживачу у період з « 01» травня 2021 р. до « 20» травня 2021р (включно) замовлений споживачем обсяг (об`єм) природного т азу в кількості 12,5 тис. куб.м., за що відповідач сплатив грошові кошти в повному обсязі.

ТОВ «Ростекс-Ко» намагається прояснити ситуацію з ГТС щодо даної ситуації та, нібито, технічного збою системи, у зв`язку з чим просив переглянути Комерційний акт приймання передачі природного газу від 31.05.2021 щодо обсягу 20,93200 тис.куб.м., а також не нараховувати штраф за добовий небаланс споживача.

Також відповідач зазначив, що ТОВ «Ростекс-Ко» не ухиляється від підписання Комерційного акту, а просить ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» розібратися у ситуації, яка склалася та розглянути можливість переглянута Комерційний акт приймання-передачі природного газу від 31.05.2021 та не нараховувати штраф за період постачання - травень 2021р.

В подальшому, 20.07.2021 ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» цінним листом з описом вкладення надіслало на адресу ТОВ «Ростекс-Ко» лист № 125/02-1166 від 16.07.2021 щодо перерахунку суми штрафних санкцій, до якого було додано скоригований рахунок на оплату штрафів за період постачання травень 2021 року № 2/1-05-Рост_КО-Т від 16.07.2021 та розрахунок штрафу за добовий небаланс, місячний небаланс та за ухилення споживача від підписання Комерційного акту приймання-передачі природного газу в загальному розмірі 75212,50 грн, який відповідачем було отримано 26.07.2021, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Обсяг фактично поставленого позивачем та спожитого відповідачем природного газу за період постачання з 22.05.2021 по 31.05.2021, який становить 20932,00 м3 підтверджується листом Оператора ГТС №ТОВВИХ-22-7517 від 18.07.2022 та інформацією щодо остаточної алокації відборів відповідача.

Так, відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС інформації щодо остаточної алокації відборів споживача відповідачем у період з 22.05.2021 по 31.05.2021 було отримано та спожито поставлений позивачем природний газ в обсязі 20,932 тис.куб.м., зокрема за кожною газовою добою: 22.05.2021 - 2,095 тис.м.куб.; 23.05.2021 -2,093 тис.м.куб.; 24.05.2021 -2,093 тис.м.куб.; 25.05.2021 - 2,093 тис.м.куб.; 26.05.2021 - 2,093 тис.м.куб.; 27.05.2021 - 2,093 тис.м.куб.; 28.05.2021 - 2,093 тис.м.куб.; 29.05.2021 - 2,093 тис.м.куб.; 30.05.2021 - 2,093 тис.м.куб.; 31.05.2021 - 2,093 тис.м.куб.

Позивач стверджує, що відповідачем було здійснено оплату спожитого газу в обсязі 20,932 тис.куб.м. та послуги його транспортування на загальну суму 177 682,69 грн, що також підтверджується виписками з особового рахунку ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» за 20.05.2021 та 25.05.2021.

При цьому, як вбачається з листа № 01-07/880/РК від 18.06.2021, ТОВ «Ростекс-Ко» просило відповідача зарахувати переплату, зокрема, в сумі 116 565,00 грн в рахунок оплати за природний газ за 05/21р. згідно договору №1РД-Рост_КО-Т від 14.05.21 та дог.№1-05-Рост_КО-Т від 21.05.21.

Під час розгляду справи відповідачем доказів погашення заборгованості суду не надано.

4. Норми права, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно із приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Приписами статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов`язання.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В свою чергу, частиною 1 статті 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як встановлено статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Частиною 1 статті 691 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

В свою чергу частини 1-3 статті 692 ЦК України передбачають, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Так, за змістом статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 67 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Відповідно до ст. 175 Господарського процесуального кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно до ст. 193 Господарського кодексу України, яка цілком кореспондується зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором; учасники господарських правовідносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Стаття 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у розумінні цього Кодексу визнає господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов`язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Небалансом є різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається за процедурою алокації (п. 5 глави 1 Розділу І Кодексу ГТС).

Отже, для виявлення Позивачем у газотранспортній системі небалансів обсягів природного газу Позивач здійснює алокацію віднесення Оператором ГТС обсягу природного газу в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи по замовниках послуг транспортування (у тому числі в розрізі їх контрагентів (споживачів)) з метою визначення за певний період обсягів небалансу таких замовників (п. 5 глави 1 Розділу І Кодексу ГТС).

При здійсненні алокації Позивач як Оператор ГТС використовує в т.ч. фактичні дані стосовно обсягів природного газу, які були передані через точку виходу з газотранспортної системи до суміжних систем інших газотранспортних систем, газорозподільних систем, газосховищ, установок LNG, систем суміжного газовидобувного підприємства, інших систем, що мають фізичне з`єднання з газотранспортною системою (п. 5 глави 1 Розділу І Кодексу ГТС).

Алокація фактичних обсягів природного газу по кожному замовнику послуг транспортування, поданих (отриманих) ним у точці входу та відібраних (переданих) ним у точці виходу за певний розрахунковий період, здійснюється оператором газотранспортної системи та доводиться ним до замовника послуг транспортування відповідно до вимог розділу XIV Кодексу ГТС (п. 1 глави 1 Розділу XII Кодексу ГТС).

Оператор газотранспортної системи визначає місячний небаланс для кожного місяця як різницю між обсягом природного газу, який замовник послуг транспортування передав у точках входу і отримав з газотранспортної системи у точках виходу за цей газовий місяць (п. 1 глави 3 розділу XIV Кодексу ГТС).

Місячний небаланс розраховується оператором газотранспортної системи до 10-го числа наступного місяця на підставі фактичних даних, одержаних у процесі алокації, яку здійснює оператор газотранспортної системи (п. 1 глави 3 розділу XIV Кодексу ГТС).

5. Висновки господарського суду за результатами вирішення спору.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Між сторонами виникли зобов`язання з поставки природного газу за плату, які регулюються Договором, Цивільним кодексом України, спеціальним законом, Правилами постачання природного газу, тощо. Порядок сплати штрафів, передбачений як умовами договору, так і нормами ЦК України та ГК України.

Індивідуальний договір №1-05-Рост_КО-Т разом із рамковим договором №1РД-Рост_КО-Т є господарським договором, укладеним на основі вільного волевиявлення його сторін, з якого в останніх виникли господарські зобов`язання.

Так, з матеріалів справи судом встановлено, що на виконання вищевказаних договорів позивачем в період з 22.05.2021 по 31.05.2021 здійснено передачу природного газу відповідачу в загальному обсязі 20,932 тис.куб.м. загальною вартістю 177682,69 грн., які останнім були сплачені в повному обсязі.

Також судом встановлено перевищення обсягу фактично відібраного відповідачем природного газу за кожну газову добу, який є значно більшим від добового обсягу, погодженого умовами Індивідуального договору, що підтверджено даними оператора ГТС щодо остаточної алокації відборів відповідача та Інформаційної платформи.

Отже, суд погоджується с твердженнями позивача, що сумарний обсяг фактично відібраного відповідачем природного газу за період постачання з 22.05.2021 по 31.05.2021 перевищив на 14,932 тис.куб.м. договірний добовий та, відповідно, місячний обсяг природного газу, встановлений сторонами в Індивідуальному договорі.

З матеріалів справи слідує встановлення через інформаційну платформу інформації про здійснені відповідачем відбори та подачі з/до ГТС природного газу. При цьому відповідачем не спростовано відповідності даних, наявних на інформаційній платформі щодо об`ємів поданого та відібраного природного газу, фактичним об`ємам.

Отже, підставою для застосування штрафу за добовий небаланс, як і за місячний небаланс, в спірних правовідносинах виступає саме лише факт наявності у відповідача негативного небалансу (перевищення обсягів відібраного природного газу над обсягами переданого природного газу).

Разом з тим, відповідач не заперечує саме щодо обсягів негативного небалансу та не надає контррозрахунку.

З огляду на викладене, матеріалами справи підтверджено доводи позивача щодо порушення відповідачем умов п.п. 2.4.2., 2.4.5., 3.4.3. Рамкового договору, зокрема, в частині перевищення обсягів фактично відібраного газу за кожну газову добу та за період постачання, тобто виникнення негативного добового небалансу та виникнення місячного небалансу.

З огляду на те, що оплата штрафів за виникнення відповідних небалансів є одним з основних обов`язків ТОВ «Ростекс-Ко», належне виконання якого вимагається договором та законом, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми штрафів у загальному розмірі 66328,37 грн.

Щодо доводів позивача стосовно ухилення відповідача від підписання примірника оригіналу Комерційного акту суд зазначає наступне.

До матеріалів справи позивачем додано роздруківку електронного листа, з якого вбачається, що відповідач повідомив інформацію про уповноважену особу для отримання кореспонденції від позивача, що направлена останнім через ТОВ «Нова Пошта» та отримана представником, зазначеним відповідачем, ОСОБА_1

Верховний Суд неодноразово зазначав, що листування шляхом надіслання електронних листів уже давно стало частиною ділових звичаїв в Україні, а здійснення електронної переписки як усталеного звичаю ділового обороту в Україні, що не вимагає договірного врегулювання, визнається цивільним звичаєм за ст.7 ЦК (постанови Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №914/2505/17, від 13.10.2021 у справі №923/1379/20, на яку посилався скаржник, ухвала Верховного Суду від 25.05.2022 у справі №914/1003/21).

Верховний Суд у постановах від 13.07.2020 у справі №753/10840/19, від 18.02.2021 у справі №442/3516/20 надані сторонами скрін-шоти повідомлень з телефону та планшету, роздруківки з Viber фактично визнав належними та допустимими доказами, які досліджені судами у їх сукупності та яким надана належна правова оцінка.

Також Верховний Суд у постановах від 17.04.2020 у справі №905/2319/17, від 25.03.2020 у справі №570/1369/17, від 13.07.2020 у справі №753/10840/19, від 27.11.2019 у справі №1540/3778/18 дійшов висновку, що переписка у Viber, Skype та інших месенджерах, включно з голосовими повідомленнями та іншим, є належним електронним доказом у судових справах.

У постанові від 29.01.2021 у справі №922/51/20 Верховний Суд вказав, що подання електронного доказу в паперовій копії саме по собі не робить такий доказ недопустимим. Суд може не взяти до уваги копію (паперову копію) електронного доказу, лише у випадку якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу. Аналогічний висновок зроблений у постанові від 23.09.2021 у справі №910/17662/19.

Тобто поняття електронного документа та електронного доказу не є тотожними, оскільки поняття електронного доказу є значно ширшим, та, окрім власне електронних документів, оформлених відповідно до статей 5, 6 Закону "Про електронні документи та електронний документообіг" включає в себе будь-яку інформацію в цифровій формі, що має значення для розгляду справи, в тому числі повідомлення, відправлені електронною поштою або іншими засобами електронного зв`язку.

Згідно з приписами Закону "Про електронні довірчі послуги" використання електронного підпису, який відповідає вимогам до кваліфікованого електронного підпису, дозволяє забезпечити електронну ідентифікацію підписувача і гарантує цілісність підписаних даних, а також має презумпцію відповідності особистому підпису (статті 14, 18, 23 Закону).

Водночас, відсутність кваліфікованого електронного підпису не зумовлює недостовірність певних даних в електронній формі, й відповідно, недостовірність електронного доказу. Вирішення питання достовірності такого доказу має відбуватися на загальних засадах, визначених ГПК, і відповідно до стандарту доказування "баланс ймовірностей", передбаченого ст.79 ГПК.

У Керівництві "Електронні докази в цивільному та адміністративному процесі", ухваленому Комітетом міністрів Ради Європи 30.01.2019 (далі - Керівництво) зазначено, що електронні (цифрові) докази можуть бути у формі тексту, відео, фотографій чи аудіозаписів. Дані можуть бути отримані за допомогою різних способів та з різних джерел, наприклад мобільних телефонів, веб-сторінок, бортових комп`ютерів або GPS-реєстраторів (у тому числі відомості, що перебувають поза контролем сторони). Електронні повідомлення (електронна пошта) є типовим прикладом електронних доказів, оскільки вони походять з електронного пристрою (комп`ютера або пристрою, схожого на комп`ютер) і містять відповідні метадані.

Важливим є дотримання принципу недискримінації при дослідженні електронних доказів, що означає, що суди не повинні відмовляти в прийнятті електронних доказів і не повинні заперечувати їх юридичну силу лише тому, що вони зібрані та/або подані в електронній формі. Суди не повинні заперечувати юридичну силу електронних доказів лише через відсутність вдосконаленого, кваліфікованого або подібного захищеного електронного підпису. Сторонам має бути дозволено подавати електронні докази в оригінальному електронному форматі без необхідності надання роздруківок (пункти 6, 7, 9 Керівництва).

Невикористання електронного підпису особами, які створили електронний доказ (лист, повідомлення, файл, аудіозапис, інші дані), не є підставою для визнання такого доказу недопустимим, якщо інше не встановлено законом.

Також суд звертає увагу на презумпцію цілісності (достовірності) електронних доказів, що означає, що доказ вважається цілісним (достовірним), поки інша сторона цього не спростує.

Більш того, щодо електронних доказів широко застосовується й доктрина "листа у відповідь". Якщо доведено, що лист чи повідомлення було відправлено певній особі, то повідомлення, яке є відповіддю, вважатиметься автентичним без додаткових доказів. Адже малоймовірно, що хтось окрім цієї особи, може отримати та відповісти на повідомлення з урахуванням його змісту, обговорюваних деталей.

Отже, суд приходить до висновку, що примірник Комерційного акту від 31.05.2021 було надіслано позивачем та отримано уповноваженою особою відповідача Тихоніним А.В., що підтверджено доданим до матеріалів справи доказами.

Окрім того, факт отримання вказаного Комерційного акту не спростовано відповідачем жодними належним доказами та додатково підтверджено листом ТОВ «Ростекс-Ко» № 28/РК від 05.07.2021.

Відтак, судом встановлено, що дійсно станом на дату постановлення рішення відповідачем, в порушення вимог п.п. 2.4.10, 3.4.5. Рамкового договору, не було підписано та повернуто позивачу примірник оригіналу Комерційного акту від 31.05.2021, у зв`язку з чим позивачем правомірно застосовано відповідальність за ухилення відповідача від підписання вказаного акту, передбачену п. 5.5. Рамкового договору. Відтак, позовна вимога щодо стягнення з відповідача штрафу за ухилення від підписання Комерційного акту за період постачання з 22.05.2021 по 31.05.2021 у розмірі 8884,13 грн також підлягає судом задоволенню.

Суд зазначає, що жодних заперечень щодо наявності такого боргу, а також доказів, що спростовують його наявність, під час розгляду справи відповідачем суду не надано.

Основні положення про докази та доказування, наведені у главі 5 Господарського процесуального кодексу України, передбачають, що докази мають бути досліджені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та вірогідності.

Згідно із статтею 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Допустимість доказів за статтею 77 Господарського процесуального кодексу України полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги щодо отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов`язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи забороні використання деяких із них для підтвердження конкретних обставин справи.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (статті 78 Господарського процесуального кодексу України).

Слід наголосити, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 №132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України та змінено назву статті 79 Господарського процесуального кодексу України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

У частині 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (відповідні висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17).

Враховуючи наведену вище сутність принципу змагальності сторін та стандарту доказування вірогідності доказів, суд вважає, що дійшов обґрунтованого висновку про те, що надані в справу докази свідчать про те, що відповідачем порушено умови Рамкового договору №1РД-Рост_КО-Т та Індивідуального договір №1-05-Рост_КО-Т від 14.05.2021, що призвело до стягнення відповідних штрафів.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 2481,00 гривень, суд у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України відносить на відповідача.

Керуючись ст. 13, 76, 79, 86, 129, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ростекс-Ко» (вул. Мала Арнаутська, № 46, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 33663283) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (вул. Шолуденка, № 1, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 42399676) штраф за добовий небаланс в розмірі 41 467 (сорок одна тисяча чотириста шістдесят сім) грн 55 коп, штраф за місячний небаланс в розмірі 24 860 (двадцять чотири тисячі вісімсот шістдесят) грн 82 коп, штраф за ухилення від підписання комерційного акту в розмірі 8 884 (вісім тисяч вісімсот вісімдесят чотири) грн 13 коп. та судовий збір в розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн. 00 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст.327 ГПК України

Повний текст рішення складено 28 вересня 2022 р.

Суддя О.В. Цісельський