Рішення

від 27.09.2022 по справі 918/587/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" вересня 2022 р. м. РівнеСправа № 918/587/22

Господарський суд Рівненської області у складі головуючої судді Н.Церковної, при секретарі судового засідання І.Гусевик, розглянувши матеріали справи за позовом Керівника Вараської окружної прокуратури (34400, м. Вараш, мкрн Будівельників, 1, код ЄДРПОУ 02910077) в інтересах держави в особі Вараської міської ради Рівненської області (34400, м. Вараш, м-н, Незалежності, 1 код ЄДРПОУ 35056612) до Фізичної особи-підприємця Деркача Сергія Сергійовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення в сумі 191 127,12 грн.

в засіданні приймали участь:

від прокуратури - Ковальчук І. Л.

від відповідача - Луцик К.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Керівник Вараської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вараської міської ради Рівненської області (далі - Позивач) звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Деркача Сергія Сергійовича (далі - Відповідач) в якому просить стягнути безпідставно збережені кошти в сумі 191 127,12 грн. та судовий збір.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Деркач Сергій Сергійович є власником нерухомого майна незавершене будівництво, танцювальний майданчик з під`їздами 2 черга, готовність 83%, що знаходиться за адресою: м-н Перемоги,52, м. Вараш, Рівненська область. Право власності на вказаний об`єкт нерухомості зареєстровано на підставі договору купівлі продажу, серія та номер: 4429, який виданий 14.10.2010 року (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 13117618 від 17.05.2014 року). Прокурор зазначає, що вказане нерухоме майно розташоване на земельній ділянці площею 0,0877 га, к.н. 5610700000:01:005:0099. Земельна ділянка площею 0,0877 га. сформована як об`єкт цивільних прав із кадастровим номером 5610700000:01:005:0099, із кодом цільового призначення 03.07 - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, за видом використання землі житлової та громадської нерухомості. Згідно із витягом з Державного земельного кадастру, дата державної реєстрації земельної ділянки 31.07.2018 року.

Прокурор вказує, що відповідно до інформації Вараської міської ради від 11.07.2022 року, договір оренди земельної ділянки з ФОП Деркачем С.С. не укладений, орендна плата чи земельний податок останнім до бюджету міської ради не сплачувався. Відтак, за твердженням прокурора ФОП Деркач С.С. як фактичний користувач земельної ділянки комунальної власності площею 0,0877 га, к.н. 5610700000:01:005:0099, на якій розміщений належний йому на праві власності об`єкт нерухомості, без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки, зберіг у себе кошти у вигляді орендної плати, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України. Крім того, прокурор посилається на те, що згідно з наданим Вараською міською радою розрахунком, загальний розмір недоотриманих доходів за фактичне користування зазначеної земельної ділянки складає 191127,12 грн.

02.09.2022 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву відповідно до якого просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. При цьому, посилається на те, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. Прокурором не підтверджено перед судом про наявність виключного випадку для здійснення представництва у суді законних інтересів держави: порушення або загрози порушення інтересів держави через те, що захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах.

Також відповідач вказує, що позивачем пропущено строк позовної давності для звернення до суду. Виникнення права на позов пов`язане не з моментом порушення цивільного права суб`єкта, що його реалізує, а з моментом, коли він довідався або міг довідатись про таке порушення, зважаючи при цьому на суб`єктивні та об`єктивні чинники, такі як усвідомлення порушення його права, наявність достатнього обсягу інформації, яка б давала можливість усвідомити те, що право порушено, наявність права на захист інтересів (обсяг повноважень, у тому числі процесуальних, для захисту права). Право вимоги щодо повернення безпідставно отриманих кошів слід рахувати на наступний день від вказаної дати, а саме - з 01.08.2019 року. Позов до суду позивач подав 15.08.2022 року. При цьому, трирічний строк позовної давності на звернення з таким позовом закінчився 01.08.2022 року, а тому позивачем без поважних причини пропущено строк позовної давності звернення з позовом до суду, що є самостійною правовою підставою відмови у задоволенні позову.

12.09.2022 року від відповідача на адресу суду надійшло клопотання, де зазначає, що поданий позивачем розрахунок в розмірі 191 127,12 грн. не є вірним.

12.09.2022 на адресу суду від прокурора надійшла відповідь на відзив, в якій зазначає, що суб`єктом владних повноважень, уповноваженим представляти інтереси держави у даних спірних правовідносинах, є Вараська міська рада. Окружною прокуратурою 12.07.2022 року скеровано лист до Вараської міської ради щодо порушень законодавства та проінформовано про наявні підстави для представництва інтересів держави. У відповідь на вказаний лист прокуратури, міська рада підтвердила порушення вимог законодавства ФОП Деркачем С.С.

Інших заяв і клопотань від сторін не надходило.

Прийняті у справі судові рішення та інші процесуальні дії.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 18.08.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи на 13 вересня 2022 року.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 13.09.2022 року оголошено перерву в судовому засіданні до 27 вересня 2022 року.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Деркач Сергій Сергійович є власником нерухомого майна незавершене будівництво, танцювальний майданчик з під`їздами 2 черга, готовність 83%, що знаходиться за адресою: м-н Перемоги,52, м. Вараш, Рівненська область (а.с.17-18). Право власності на вказаний об`єкт нерухомості зареєстровано на підставі договору купівлі продажу, серія та номер: 4429, який виданий 14.10.2010 року (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 13117618 від 17.05.2014 року).

14.01.2011 року Фізична особа-підприємець Деркач Сергій Сергійович звернувся із заявою до Кузнецовської міської ради про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду. Рішенням Кузнецовської міської ради від 25.06.2011 року № 154 «Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду фізичній особі-підприємцю Деркачу С.С.», ФОП Деркачу С.С. надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду орієнтовною площею 450 кв. м. терміном на 5 років під танцювальним майданчиком з під`їздами (друга черга) та для його обслуговування, що розміщене за адресою: мікрорайон Перемоги, 52, м. Кузнецовськ, за рахунок земель запасу міської ради (житлова та громадська забудова - під дворами). Рішенням Кузнецовської міської ради від 11.07.2014 року № 1562 внесено зміни до вищевказаного рішення, де у ч. 1 рішення зазначено орієнтовну площу земельної ділянки 0,0877 га. Розглянувши клопотання ФОП Деркача С.С. від 04.03.2019 року, рішенням Вараської міської ради від 31.07.2019 року № 1484, затверджено підприємцю проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано в оренду земельну ділянку площею 0,0877 га, кадастровий номер 5610700000:01:005:0099, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, строком на 5 років, яка знаходиться: м-н Перемоги, 52 м. Вараш, Рівненська область (а.с.21).

Пунктом 3 вказаного рішення, встановлено орендну плату за користування земельною ділянкою в розмірі 6% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 964 407,78 грн, загальна орендна плата в рік - 57864,47 гривень. Право оренди на земельну ділянку підтвердити договором оренди земельної ділянки та провести державну реєстрацію відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (п. 4 рішення).

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, земельна ділянка площею 0,0877 га, сформована як об`єкт цивільних прав із кадастровим номером 5610700000:01:005:0099, і код цільового призначення 03.07 - для будівництва та обслуговування об`єктів торгівлі, за видом використання - землі житлової та громадської нерухомості, дата державної реєстрації - 31.07.2018 року (а.с.23).

Згідно інформації Вараської міської ради (лист від 11.07.2022), міською радою підготовлено та надано наручно примірник договору оренди земельної ділянки площею 0,0877 га, кадастровий номер 5610700000:01:005:0099, ФОП Деркачу С.С. Однак, підписаний договір оренди земельної ділянки з боку ФОП Деркача С.С. до міської ради не повертався.

Прокурор вказує, що станом на даний час, договір оренди земельної ділянки площею 0,0877 га, не укладений, ФОП Деркач С.С., як власник нерухомого майна розташованого на ній, продовжує користуватися земельною ділянкою, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, актом обстеження земельної ділянки від 08.08.2022 року. Відповідно до інформації Вараської міської ради від 11.07.2022 року, договір оренди земельної ділянки з ФОП Деркачем С.С. не укладений, орендна плата чи земельний податок останнім до бюджету міської ради не сплачувалися (а.с.19-20).

Вараською міською радою, яка представляє інтереси Вараської об`єднаної територіальної громади, проведено розрахунок недоотриманих доходів за фактичне користування Деркачем С.С. земельною ділянкою площею 0,0877 га, кадастровий номер 5610700000:01:005:0099, у вигляді орендної плати за землю.

При здійсненні розрахунку плати за користування вказаною земельною ділянкою застосовано відсоткову ставку у розмірі 6% від нормативної грошової оцінки (рішення Вараської міської ради від 31.07.2019 року № 1484).

Згідно із витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 06.06.2022 року, нормативна грошова оцінка вказаної земельної ділянки площею 0,0877 га, становить 1 060 848,56 гривень (а.с.22).

Відповідно до розрахунку позивача, розмір недоотриманих доходів за використання земельної ділянки площею площею 0,0877 га, кадастровий номер 5610700000:01:005:0099, становить: З 01.08.2019 по 31.12.2019 (63650,91 грн : 365 дн. * 153 дн.) - 26 681,07 гривень. З 01.01.2020 по 31.12.2020 (63650,91 грн : 366 дн. * 366 дн.) - 63 650,91 гривень. З 01.01.2021 по 31.12.2021 (63650,91 грн : 365 дн. * 365 дн.) - 63 650,91 гривень. З 01.01.2022 по 01.08.2022 (63650,91 грн : 365 дн. * 213 дн.) - 37 144,23 гривень.

Вараська окружна прокуратура листом зверталася до Вараської міської ради зазначивши, що Вараською міською радою, як органом уповноваженим представляти інтереси держави у даних спірних правовідносинах не здійснено жодних заходів представницького характеру щодо стягнення з Деркача С.С. на користь Вараської міської ради безпідставно збережених коштів (а.с.28-29).

Вараська міська рада листом повідомила Вараську окружну прокурату, що претензійно-позовна робота Вараською міською радою щодо порушуваних у Листі питань не проводилась та наразі проводитись не буде (а.с.30).

Вараська окружна прокуратура листом повідомила Вараську міську раду, про те, що прокуратурою підготовлено позовну заяву в інтересах держави в особі Вараської міської ради до ФОП Деркача С.С. про стягнення безпідставно збережених коштів в сумі 191 127,12 грн. (а.с.33).

Щодо участі прокурора у цій справі, оцінка обґрунтованості порушення інтересів держави в особі органу, визначеного прокурором позивачем.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частинами 3 та 5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) встановлено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача. Відповідно до ч. 4 ст. 53 ГПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

За змістом ч. 1, ч. 3, ч. 4 та ч. 7 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.

З системного аналізу вказаних правових норм вбачається, що виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 року № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 року зі справи № 806/1000/17).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 року у справі № 912/2385/18 викладено таку правову позицію:

- прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу;

- бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк;

- звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення;

- невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо;

- прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Орендна плата за користування земельною ділянкою має вноситись до місцевого бюджету Вараської міської ради, використання відповідачем без належного оформлення та здійснення державної реєстрації речових прав на спірну земельну ділянку комунальної власності під об`єктом нерухомого майна, який на праві власності належить відповідачу, зумовлює ненадходження коштів до бюджету Вараської міської ради та порушує права та інтереси держави в особі зазначеного органу, як власника спірної земельної ділянки. Органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у даних правовідносинах, є Вараська міська рада.

З наявних в матеріалах справи листів прокуратури та позивача слідує, що останній, будучи безпосередньо обізнаним про використання відповідачем земельної ділянки без укладення договору оренди земельної ділянки, без сплати орендної плати та земельного податку, не вчиняв належні дії щодо захисту інтересів держави по стягненню безпідставно збережених кошів орендної плати в розмірі 191127,12 грн за фактичне користування земельною ділянкою без належних на те правових підстав.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що звертаючись до суду із позовом у даній справі, прокурор відповідно до вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру" обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави в суді, визначив, у чому саме полягає порушення інтересів держави та правильно визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, які, попри те, не здійснює захист прав та інтересів держави у спірних правовідносинах.

Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.

Місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст (ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Згідно з ст. 69 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», органи місцевого самоврядування відповідно до Податкового кодексу України встановлюють місцеві податки і збори. Місцеві податки і збори зараховуються до відповідних місцевих бюджетів у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України з урахуванням особливостей, визначених Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Згідно ст. 63 Бюджетного кодексу України, місцевий бюджет відповідно до цього Кодексу містить надходження і витрати на виконання повноважень органів влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Ці надходження і витрати становлять єдиний баланс відповідного бюджету.

Відповідно до ст. 80 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), суб`єктами права власності на землю є: а) громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

Згідно з ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 123, ч. 1 ст. 124 ЗК України (тут і надалі у редакції, чинній на момент набуття відповідачем права власності), сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Відповідальність за порушення земельного законодавства передбачено статтею 211 ЗК України.

Відповідно до ст. 15, ч. 1 та п. 8 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Частинами 1 та 2 статті 120 ЗК України визначено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Враховуючи вищезазначене, виникнення права власності на об`єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки.

Статтею 92 ЗК України визначено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Частина перша статті 93 ЗК України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату (п. в ч. 1 ст. 96 ЗК України).

Згідно з ч.1 ст.116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу. Згідно з ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Враховуючи зазначені положення, новий власник земельної ділянки не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до вимог законодавства. З моменту виникнення права власності на нерухоме майно у власника виникає обов`язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під цією будівлею. Отже, за змістом указаних приписів виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Водночас, матеріали справи не містять доказів належного оформлення права користування вказаною земельною ділянкою ФОП Деркачем С.С., зокрема, укладення відповідних договорів оренди з Вараською міською радою та державної реєстрації такого права, а отже, при укладенні договору купівлі-продажу нерухомості право користування земельною ділянкою, якого не існувало у продавця на момент укладення договору купівлі-продажу, до набувача не перейшло. Таким чином, відповідач користується цією земельною ділянкою без достатньої правової підстави.

В свою чергу, предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (п.4 ч. 3 ст. 1212 ЦК України). Згідно ч. 1 ст. 1214 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, має право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно від часу, з якого вона зобов`язана повернути доходи.

З огляду на викладене ФОП Деркач С.С. як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Згідно ст. 206 ЗК України, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оренду землі», орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Згідно абз. 1 п. 288.1 ст. 288 ПК України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Відповідно до пп. 14.1.147, п. 147 ст. 14 ПК України, плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Слід зазначити, що відповідач не є власником та постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата.

Відповідно до п. 14.1.125 ст. 14 ПК України, нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XII, глави 1 розділу XIV цього Кодексу - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток(паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок (п. 289.1 ст. 289 ПК України). Згідно з п. 14.1.136 ст. 14 ПК України, орендна плата для цілей розділу XII цього Кодексу - обов`язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди.

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році (п. 287.1 ст. 287 ПК України). У відповідності до п. 288.5 ст. 288 ПК України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: 288.5.1. не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки; для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області; 288.5.2. не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки; 288.5.3. може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах; 288.5.4. для пасовищ у населених пунктах, яким надано статус гірських, не може перевищувати розміру земельного податку; 288.5.5. для баз олімпійської, параолімпійської та дефлімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, не може перевищувати 0,1 відсотка нормативної грошової оцінки.

Таким чином, ПК України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною.

Посилання відповідача у відзиві на позовну заяву, щодо застосування строків позовної давності у зв`язку із їхнім пропуском прокурором не знаходять свого підтвердження, оскільки дата 01.08.2019 року на яку посилається відповідач як на дату виникнення зобов`язання є фактично дата з якої виник борг а не кінцевий строк його виконання, а відтак у суду відсутні підстави для застосування 267 ЦК України.

Висновки суду за результатами вирішення спору.

За результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст.ст. 75-79, 86 ГПК України, судом встановлено, що відповідач у період з 01.08.2019 року по 01.08.2022 року користувався земельною ділянкою площею 0,0877 га, кадастровий номер 5610700000:01:005:0099, однак плату за землю не вносив тим самим фактично збільшивши свої доходи, а позивач в свою чергу втратив належне йому майно (кошти від орендної плати), а тому перевіривши подані розрахунки, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та стягнення з Фізичної особи-підприємця Деркача Сергія Сергійовича на користь Вараської міської ради 191 127,12 грн безпідставно збережених коштів.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч.1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно з п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позов визнано обґрунтованим судом в повному обсязі, судові витрати у справі по сплаті судового збору у розмірі 2 866,91 грн. покладаються на відповідача у справі.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця Деркача Сергія Сергійовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Вараської міської ради Рівненської області (34400, м. Вараш, м-н, Незалежності, 1 код ЄДРПОУ 35056612) 191 127,12 грн.

3.Стягнути з Фізичної особи-підприємця Деркача Сергія Сергійовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Рівненської обласної прокуратури (33000, м. Рівне, вул. 16-го Липня, 52, код ЄДРПОУ 02910077) 2866,91 грн судового збору.

4. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повний текст рішення складено та підписано 29.09.2022 року.

Суддя Н. Церковна