Рішення

від 28.09.2022 по справі 120/4680/22

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

28 вересня 2022 р. Справа № 120/4680/22

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Р.М., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Чечельницької селищної ради Гайсинського району Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення в частині, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Чечельницької селищної ради Гайсинського району Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення в частині, зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на протиправність рішення 19 сесії 8 скликання Чечельницької селищної ради Гайсинського району Вінницької області від 31.01.2022 за №578 в частині відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення у власність, в розмірі 2,00 га, із земель комунальної власності сільськогосподарського призначення, на території Чечельницької селищної ради Гайсинського району, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.

З метою скасування вказаного рішення та зобов`язання повторного розгляду клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою від 24.06.2022 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Установлено строк для подання заяв по суті.

Також, витребувано з Чечельницької селищної ради Гайсинського району Вінницької області та зобов`язано надати суду належним чином засвідчені копії документів, що стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення 19 сесії 8 скликання Чечельницької селищної ради Гайсинського району Вінницької області від 31.01.2022 за №578, а саме докази резервування бажаної позивачем земельної ділянки для створення громадського пасовища по Бондурівському старостинському округу.

19.07.2022 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Обґрунтовуючи відзив відповідач зазначає, що на день прийняття спірного рішення, яким позивачу відмовлено в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою через невідповідність місця розташування об`єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку у зв`язку з тим, що бажане місце розташування земельної ділянки зазначене заявником в графічних матеріалах зарезервовано для створення громадського пасовища по Бондурівському старостинському округу Чечельницькою селищною радою Гайсинського району Вінницької області вже діяло раніше прийняте рішення 15 сесії 8 скликання № 376 від 21.10.2021 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для подальшого створення громадських пасовищ", яким було вирішено надати дозвіл Чечельницькій селищній раді на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок орієнтовною площею 46,7400 га, з них: 38,1410 га із кадастровим номером 0525081300:05:000:0169, 8,60 га із суміжним кадастровим номером 0525082200:03:000:0805, із земель комунальної власності сільськогосподарського призначення для потреб територіальної громади щодо створення громадських пасовищ, що знаходяться на території Чечельницької селищної ради Гайсинською району Вінницької області.

Стосовно змісту рішення №376 відповідач вважає за необхідне уточнити про те, що за рішенням № 376 земельна ділянка загальною площею 38,1410 га із кадастровим номером 0525081300:05:000:0169 знаходиться на території села Бондурівка по Бондурівському старостинському округу Гайсинського району Вінницької області, а земельна ділянка загальною площею 8,60 га із суміжним кадастровим номером 0525082200:03:000:0805 перебуває у селі Вербка по Вербському старостинському округу Гайсинського району Вінницької області.

Рішення № 376 на даний час є чинним, тому відповідачем, на день прийняття спірного рішення, вже був розпочатий процес належного оформлення земельної ділянки, на яку претендує позивач.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши наведені сторонами доводи, суд встановив наступне.

05.01.2022 позивач звернулася до відповідача із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, в розмірі 2,00 га, із земель комунальної власності сільськогосподарського призначення, на території Чечельницької селищної ради Гайсинського району Вінницької області для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться за межами населеного пункту с. Бондурівка Гайсинського району Вінницької області (а.с. 7). До заяви додала: викопіювання з кадастрової карти, копію паспорта, копію ідентифікаційного коду.

Рішенням 19 сесії 8 скликання Чечельницької селищної ради Гайсинського району Вінницької області від 31.01.2022 за №578 відмовлено позивачу в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність, орієнтовною площею 2,00 га, яка розташована на території с. Бондурівка Гайсинського району Вінницької області, для ведення особистого селянського господарства, у зв`язку з тим, що бажане місце розташування земельної ділянки зазначене заявником в графічних матеріалах зарезервовано для створення громадського пасовища по Бондурівському старостинському округу (а.с. 9).

Вважаючи рішення відповідача протиправним, позивач звернулася до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Cуб`єктивне право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, Земельним Кодексом України від 25.10.2001 № 2768-III (далі - ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III) та іншими законами України, що регулюють земельні відносини.

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За приписами ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 18 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об`єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.

Конкретні категорії земель визначені у ч. 1 ст. 19 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III, відповідно до яких зокрема належать землі сільськогосподарського призначення.

Згідно з ч. 1 ст. 22 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

В силу положень п. "а" ч. 3 ст. 22 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III землі сільськогосподарського призначення передаються громадянам у власність та надаються у користування для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III земельні ділянки, призначені для ведення особистого селянського господарства, можуть передаватися громадянами у користування юридичним особам України і використовуватися ними для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства без зміни цільового призначення цих земельних ділянок.

Отже, законом передбачено право громадян України на безоплатне набуття у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства із земель державної та комунальної власності сільськогосподарського призначення.

Порядок набуття відповідного права визначається главою 19 Розділу IV ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III.

Так, згідно із ст. 116 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:

а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;

б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами врегульований положеннями статті 118 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III.

Зокрема, ч. 6 ст. 118 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до ч. 7 ст. 118 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 ЗК України.

Аналогічна правова позиція із цього приводу неодноразово була висловлена Верховним Судом у своїх постановах від 25.02.2020 по справі за № 723/1964/14-а, від 15.04.2020 по справі за № 638/15764/17, від 15.04.2020 по справі за № 638/15764/17, від 22.04.2020 по справі за № 818/1707/16 та від 14.05.2020 по справі за № 360/536/17-а.

Разом із тим судом встановлено, що відповідач відмовляючи позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту із землеустрою виходив із того, що бажана для позивача земельна ділянка "зарезервована для створення громадського пасовища".

Визначаючись з приводу правомірності такої відмови, суд першочергово звертає увагу на положення частини 7 статті 118 ЗК України, якими визначено вичерпні підстави для відмови у наданні дозволу.

Проте, резервування земельної ділянки для створення громадського пасовища не є тією обставиною, що визначена вищевказаною нормою земельного законодавства як підстава для відмови у наданні дозволу на виготовлення технічної документації.

Більше того, норми ЗК України не передбачають такого правового режиму земельної ділянки як її "резервування" у певному виді використання. Стверджуване відповідачем резервування спірної земельної ділянки, а в дійсності надання дозволу на розроблення проекту землеустрою з метою зміни виду цільового використання земельної ділянки, не змінює правовий режим землі та не є перешкодою для надання позивачу бажаного для неї дозволу.

При цьому, із викопіювання із чергового кадастрового плану земельної ділянки встановлено, що земельна ділянка за кадастровим номером 0525081300:05:000:0000, щодо якої позивач заявила клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, за цільовим призначенням відноситься до: земель комунальної власності. В той же час, будь-яких доказів та інформації щодо рішень органу місцевого самоврядування про створення пасовища на такій земельній ділянці, прийняття в комунальну власність земельної ділянки громадського пасовища та відомостей про реєстрацію права на таке пасовище відповідачем не надано.

До того ж, рішенням за №376 від 21.10.2021, на яке відповідач зіслався у запереченнях, органом місцевого самоврядування лише надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок орієнтовною площею 46,7400 га, з них: 38,1410 га із кадастровим номером 0525081300:05:000:0169, 8,60 га із суміжним кадастровим номером 0525082200:03:000:0805, із земель комунальної власності сільськогосподарського призначення для потреб територіальної громади щодо створення громадських пасовищ, що знаходяться на території Чечельницької селищної ради Гайсинською району Вінницької області.

Тому, на момент прийняття оскаржуваного рішення від 31.01.2022, у відповідача були відсутні підстави вважати, що земельна ділянка із кадастровим номером 0525081300:05:000:0000 відносилась до земель пасовища.

За наведених вище обставин суд доходить висновку, що ті підстави відмови у наданні позивачу дозволу на виготовлення документації із землеустрою, які визначені відповідачем у оскаржуваному рішенні, не ґрунтуються на положеннях земельного законодавства, а тому рішення відповідача за №578 від 31.01.2022 є протиправним та підлягає скасуванню. Відповідно, позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача повторно розглянути клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, то суд дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення із наступних мотивів.

Згідно ч. 3 ст. 245 КАС України, у разі скасування індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Наслідком скасування неправомірного рішення відповідача за №578 від 31.01.2022 є необхідність повторного розгляду земельного питання із яким звернулась позивач.

Тому, відповідача слід зобов`язати повторно розглянути клопотання позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,00 га, із земель комунальної власності сільськогосподарського призначення, на території Чечельницької селищної ради Гайсинського району Вінницької області для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться за межами населеного пункту с. Бондурівка Гайсинського району Вінницької області та прийняти мотивоване рішення із оцінкою усіх істотних обставин, які у відповідності із ст. 118 ЗК України, мають значення при вирішенні питання про надання чи відмові у наданні бажаного для позивача дозволу.

Перевіривши доводи учасників справи, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, суд доходить до висновку, що заявлений позов належить задовольнити повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, сплачений позивачкою судовий збір у сумі 992,40 грн підлягає стягненню в її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення 19 сесії 8 скликання Чечельницької селищної ради Гайсинського району Вінницької області від 31.01.2022 за №578 "Про розгляд заяви ОСОБА_1 ".

Зобов`язати Чечельницьку селищну раду Гайсинського району Вінницької області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,00 га, із земель комунальної власності сільськогосподарського призначення, на території Чечельницької селищної ради Гайсинського району Вінницької області для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться за межами населеного пункту с. Бондурівка Гайсинського району Вінницької області.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Чечельницької селищної ради Гайсинського району Вінницької області сплачений при зверненні до суду судовий збір в сумі 992,40 грн (дев`ятсот дев`яносто дві гривні 40 коп.).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іден. код - НОМЕР_1 );

Відповідач: Чечельницька селищна рада Гайсинського району Вінницької області (24800, Вінницька область, Гайсинський район, смт. Чечельник, вул. Героїв Майдану, 36, код ЄДРПОУ 004326247,);

Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна