Рішення

від 27.09.2022 по справі 420/10146/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/10146/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді ТанцюриК.О., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АЛКОЛАЙН до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю АЛКОЛАЙН до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень Головного управління ДПС в Одеській області №1471/15-32-0702 від 21 січня 2022 року та №1472/15-32-0702 від 21 січня 2022 року.

Ухвалою суду від 27.07.2021р. відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач у позовній заяві зазначив, що не погоджується із прийняттям податкових повідомлень рішень Головного управління ДПС в Одеській області №1471/15-32-0702 від 21 січня 2022 року та №1472/15-32-0702 від 21 січня 2022 року та просить суд їх скасувати. Так, позивач вказав, що в акті відсутній висновок про порушення позивачем п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, що запит ГУ ДПС в Одеській області не відповідає п.1 абз.2 п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України та проведення позапланової перевірки ГУ ДПС в Одеській області здійснено протиправно, з порушенням п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, а також пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України. Позивач вважає, що твердження ГУ ДПС в Одеській області про те, що ТОВ«Алколайн» сплачувало грошові кошти за послуги з розміщення продукції замовника в місцях продажу, яка не є власністю ТОВ «Алколайн» спростовується тим фактом, що ароматизовані винні напої та шампанське України були на законних підставах імпортовані та придбані ТОВ «АЛКОЛАЙН». Поряд з цим, як вказав позивач, укладання ТОВ «АЛКОЛАЙН» договору про надання послуг №010319/1П від 01.03.2019р. з ТОВ«ГАЙДАР ПЛЮС», і його виконання зі сторони ТОВ «ГАЙДАР ПЛЮС» шляхом розміщення алкогольних напоїв, поставлених йому позивачем в місцях продажу є господарською діяльністю, яка здійснюється ТОВ «АЛКОЛАЙН» у відповідності до вимог чинного законодавства, і результатом якої є отримання грошових коштів за власний реалізований товар, а також комісійної винагороди від комітентів. Позивач, зазначивши, що ТОВ «АЛКОЛАЙН» на передбачених чинним законодавством підставах для нарахування податкового кредиту повністю правомірно визначило податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ «ГАЙДАР ПЛЮС», сума якого підтверджена належним чином оформленими первинними документами, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій, рух активів та реальну зміну майнового стану, наявність ділової мети та отримання економічного ефекту, а також податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних після 1 липня 2017 року, а тому акт перевірки ГУ ДПС в Одеській області від 20.12.2021 р. складений з порушенням чинного законодавства України, його висновки є неправомірними та не відповідають діючому законодавству України, а податкові говідомлення-рішення № 1471/15-32-0702 від 21 січня 2022 року та №1472/15-32, є такими, що підлягають скасуванню.

12.08.2022р. до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач вказав, що до перевірки було надано договір про надання послуг від 01.03.2019р. 010319/1П позивача з контрагентом постачальником ТОВ «СРІБНА СТРІЧКА» (ТОВ «ГАЙДАР-ПЛЮС») (код ЄДРПОУ 39659047), згідно якого, замовник доручає, а виконавець зобов`язується в період дії цього договору з метою збільшення обсягів продажів і просування товарів, що поставляються замовником виконавцю згідно з договором поставки №010319/1 від 01 березня 2019 року надавати замовнику інформаційні та маркетингові послуги, а замовник зобов`язується прийняти виконані виконавцем послуги та оплатити їх вартість на умовах цього договору. Позивач вказав, що за результатами господарських операцій з постачання продукції відповідно договору поставки №010319/1 від 01 березня 2019 року між ТОВ «АЛКОЛАЙН» та ТОВ «СРІБНА СТРІЧКА» (ТОВ «ГАЙДАР-ПЛЮС») на підставі видаткових накладних, складено та зареєстровано податкові накладні, на адресу ТОВ «СРІБНА СТРІЧКА» (ТОВ «ГАЙДАР- ПЛЮС») щодо реалізації алкогольних напоїв в кількості пляшок 24 430 шт. на суму 1 467 019 в тому числі ПДВ 244503,00 грн. Однак, як вказав відповідач, ТОВ «АЛКОЛАЙН» фактично сплачувало грошові кошти за послуги з розміщення продукції замовника в місцях продажу, яка відповідно до наданих до перевірки первинних документів, видаткових накладних, та складених в ЄРПН податкових накладних не є власністю ТОВ «АЛКОЛАЙН». Відповідач вказав, що ТОВ «АЛКОЛАЙН» у періоді що перевірявся здійснював господарські операції з отримання послуг з розміщення продукції замовника в місцях продажу у ТОВ «СРІБНА СТРІЧКА» (ТОВ «ГАЙДАР-ПЛЮС») на суму на суму 715 416,60грн. у тому числі ПДВ 119 236,00 грн., після фактичного постачання товарів, що не спрямовані на отримання доходу, без документального підтвердження фактичного виконання умов договору про надання маркетингових послуг від 01.03.2019р. 010319/1П та розкриття змісту та обсягу отриманих послуг зазначених в актах виконаних робіт, без документального підтвердження компенсації витрат щодо наданих послуг з розміщення продукції замовника в місцях продажу постачальникамикомітентами (ПрАТ «ХАРЧОВИК», ПрАТ «ПІВДЕННА ВИНОКУРНЯ»). Отже, як вказав відповідач, на підставі зазначених даних та фактів, встановлено, що операції ТОВ «АЛКОЛАЙН» з отримання послуг з розміщення продукції замовника в місцях продажу у ТОВ «СРІБНА СТРІЧКА» (ТОВ «ГАЙДАР-ПЛЮС») на суму на суму 715 416,60 грн. у тому числі ПДВ 119 236,00 грн., не є господарською діяльністю платника податку.

22.08.2022р. до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву у якій представник вказав, що, на думку позивача, відповідач у своєму відзиві не надав жодного спростування та доказу що відповідач протиправно провів документальну позапланову виїзну перевірку позивача без наявних для того законних підстав для її проведення, визначених п. п.78 ст.78 ПК України, формально зазначивши підставу - за п.п.78.1.4. п. 78.1. ст. 78 ПК України. Як вказав позивач, відповідач продовжує стверджувати що ТОВ «АЛКОЛАЙН» не є власником товарів, відвантажених на адресу ТОВ«ГАЙДАР ПЛЮС» (яке на дату перевірки мало найменування ТОВ «СРІБНА СТРІЧКА»), однак таке твердження спростовується тим фактом, що ароматизовані винні напої та шампанське України (на суму 420 тис. грн. з 1467 тис. грн. - суми всіх поставлених напоїв на адресу ТОВ «ГАЙДАР ПЛЮС» за період що перевірявся) були на законних підставах імпортовані та придбані ТОВ «АЛКОЛАЙН» як у українського виробника (ПрАТ «Одесавинпром»), так і у вноземних виробників (CANTINE RASORE SRL та Cantine Sgarzi Luigi srl), - тобто перебували у власності ТОВ «АЛКОЛАЙН», що підтверджується відповідними доказами, наданими позивачем разом з позовом, які знаходяться в матеріалах справи, в тому числі: ЗЕД контракти, договори, накладні, товарно-транспортні накладні, митні декларації, платіжні доручення та інші. Позивач зазначив, що умовами укладених позивачем договорів комісії передбачена виплата комітентами позивачу комісійної винагороди, при чому як основної так і додаткової (яка визначається відповідно до п. 4.6.), що повністю кореспондується з ст. 1011, ч. 3 ст. 1012, ч. 1. ст. 1013 ЦКУ, а також визначено що саме позивач за свій рахунок укладає договори та оплачує будь-які роботи та послуги задля стимулювання продажів та збільшення їх об`ємів, вартість яких комітентами позивачу не відшкодовується, та здійснюється ТОВ «АЛКОЛАЙН» з сум комісійної винагороди. Представник позивача, посилаючись на обставини, що викладені в адміністративному позові та те, що відповідач у відзиві на позовну заяву не надав жодних конкретних заперечень щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, не надав жодного доказу на підтвердження своєї позиції, просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

Дослідивши письмові докази по справі, судом встановлено наступне.

У період з 07.12.2021р. по 13.12.2021р. Головним управлінням ДПС в Одеській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «АЛКОЛАЙН» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «ВІНАГРОГРУП» за період з 01.10.2019р. по 31.12.2020р., ТОВ «СРІБНА СТРІЧКА» за період з 01.10.2019р. по 31.12.2020р., за результатами якої складено акт перевірки від 20.12.2021р. №28113/15-32-07-02/39012783 (а.с.23-40).

Під час перевірки встановлено порушення ТОВ «АЛКОЛАЙН» п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 119 236,00грн. за листопад 2020 року.

У ході проведеної перевірки встановлено, що до перевірки було надано договір про надання послуг від 01.03.2019р. 010319/1П позивача з контрагентом постачальником ТОВ«СРІБНА СТРІЧКА» (ТОВ «ГАЙДАР-ПЛЮС») (код ЄДРПОУ 39659047), згідно якого, замовник доручає, а виконавець зобов`язується в період дії цього договору з метою збільшення обсягів продажів і просування товарів, що поставляються замовником виконавцю згідно з договором поставки №010319/1 від 01 березня 2019 року надавати замовнику інформаційні та маркетингові послуги, а замовник зобов`язується прийняти виконані виконавцем послуги та оплатити їх вартість на умовах цього договору. За результатами господарських операцій з постачання продукції відповідно договору поставки №010319/1 від 01 березня 2019 року між ТОВ «АЛКОЛАЙН» та ТОВ «СРІБНА СТРІЧКА» (ТОВ «ГАЙДАР-ПЛЮС») на підставі видаткових накладних, складено та зареєстровано податкові накладні, на адресу ТОВ «СРІБНА СТРІЧКА» (ТОВ «ГАЙДАР- ПЛЮС») щодо реалізації алкогольних напоїв. Отже, вищевказаний товар був фактично переданий покупцю, про що платником податків здійснено записи в бухгалтерському обліку по рахункам 361,28. Однак, ТОВ «АЛКОЛАЙН» не є власником зазначених товарів, а здійснює реалізацію продукції на умовах договорів комісії, укладених з постачальниками ТМЦ. ТОВ «АЛКОЛАЙН» фактично сплачувало грошові кошти за послуги з розміщення продукції замовника в місцях продажу, яка відповідно до наданих до перевірки первинних документів, видаткових накладних, та складених в ЄРПН податкових накладних не є власністю ТОВ «АЛКОЛАЙН». Таким чином, перевіркою встановлено, що ТОВ«АЛКОЛАЙН» у період, що перевірявся віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ по операціям, що не є господарською діяльністю платника податку.

ТОВ «Алколайн» направлено на адресу ГУ ДПС в Одеській області заперечення до акту перевірки від 30.12.2021р.(а.с.41-46), до яких додано підтверджуючі первинні документи.

За результатами розгляду заперечень, Головним управлінням ДПС в Одеській області складено рішення 431/КПР/15-32-07-02-06 від 17.01.2022р. (а.с.47-54), у якому викладено висновок акту в наступній редакції:

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «АЛКОЛАЙН»:

-п.44.1 ст.44, п.198.5. ст.198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 119 236 грн., в тому числі за період: листопад 2020 року у сумі 119 236 грн.;

-п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України в результаті чого не складено та не зареєстровано податкові накладні на суму ПДВ 119 236 грн., у тому числі за періоди: -жовтень 2019 року -на суму 28 654,00 грн.; -листопад 2019 року- на суму 33124,00 грн.; -грудень 2019 року на суму 26 509,00грн.;- січень 2020 року -на суму 30 949,00грн.

На підставі вищевикладених висновків, Головним управлінням ДПС в Одеській області складено податкові повідомлення рішення від 21.01.2022р.:

-№1471/15-32-0702, яким визначено суму грошового зобов`язання по податку на додану вартість за основним зобов`язанням-119 236,00грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 29 809,00грн. (а.с.55-59);

-№1472/15-32-0702, яким накладено штраф за платежем «податок на додану вартість» у розмірі 13600,00грн.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

На підставі підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX внесено зміни до Податкового кодексу України, зокрема підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України доповнено пунктом 52-2, яким установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім: документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу.

При цьому, дію карантину введено постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020р. № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2

Водночас постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 № 1236 Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 продовжено дію карантину з 19 грудня 2020 року до 28 лютого 2021 року (період в який було прийнято оскаржуваний наказ).

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2021р. № 104 Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України продовжено дію карантину до 30.04.2021р.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.04.2021р. № 405 Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України продовжено дію карантину до 30.06.2021 тощо. Постановою КМУ від 22.09.2021 р. №981 Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України продовжено дію карантину до 31.12.2021 р.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15 грудня 2021 р. № 1336 Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 р. № 338 і постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236 продовжено дію карантину до 31.03.2022р.

За таких обставин, суд зазначає, що протягом періоду, у який виникли спірні правовідносини, а саме протягом часу у який прийнято наказ Головного управління ДПС в Одеській області про призначення перевірки від 30.11.2021р. №8701-п, Кабінетом Міністрів України не приймалось рішення про завершення дії карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

У зв`язку з викладеним, суд приходить до висновку, що на дату прийняття наказу, проведення перевірки та прийняття за результатами призначеної ним перевірки податкові повідомлення-рішення, на території України був встановлений карантин з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та відповідно діяв мораторій на проведення документальних позапланових перевірок платників податків.

Пунктом 4 розділу II Закону України від 17.09.2020р. № 909-ІХ Про внесення змін до Закону України Про державний бюджет України на 2020 рік ( далі Закон № 909-ІХ ) на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, надано право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи.

При цьому, Законом № 909-ІХ строк дії мораторію на проведення документальних планових перевірок платників податків, встановлений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, не змінювався.

Водночас, слід зазначити, що Законом № 909-ІХ зміни до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України не вносилися.

Відповідно до пункту 4 розділу II "Прикінцеві положення" Закону України від 17 вересня 2020 р. N 909-IX Кабінет Міністрів України прийняв постанову №89 від 03.02.2021р. Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірки якою було скорочено строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення таких видів перевірок юридичних осіб: тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними; документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та/або 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, суб`єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України, утвореної відповідно до Постанови Верховної Ради України від 24 квітня 2020 р. №568-ІХ); документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16 пункту 78.1 статті 78 Кодексу.

Наведене, на думку суду, свідчить про наявність правової колізії між положеннями абз. 1 п. 52-2 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України у редакції Закону України від 17.03.2020р. №533-ІХ та положеннями Закону України від 13.05.2020р. №591-ІХ (до яких змін не вносилось та якими запроваджено мораторій на проведення документальних податкових перевірок) з одного боку та між положеннями п. 4 розділу II Прикінцеві положення Закону України від 17.09.2020р. №909-IX Про внесення змін до Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік і постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 №89 (якими відновлено проведення документальних податкових перевірок) з іншого боку.

Проте, норма п.52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України в частині обмежень на проведення перевірок є чинною та наразі не скасована. Жодних змін до неї законодавцем не вносилось. Карантин також діє.

Відповідно до пункту 2.1 статті 2 ПК України зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу.

Крім того, пунктом 5.2 статті 5 ПК України визначено, що у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість посилання представника позивача на встановлення мораторію на проведення документальних та фактичних перевірок з 18.03.2020р., що не враховано відповідачем.

Статтею 44 Податкового кодексу України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до положень п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а)придбання або виготовлення товарів та послуг;б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно із п.198.2. ст.198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.3. ст.198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.200.1. ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

За нормами Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні №996-ХІV від 16.07.1999р. бухгалтерський та податковий облік базується на даних первинних документів, які підтверджують здійснення господарських операцій. Згідно визначення, яке наведено у статті 1 Закону України №996-ХІУ, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

У статті 9 даного Закону зазначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Дотримання наведених вимог дає можливість підтвердити виконання договору.

Згідно п.п. г п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Пунктом 189.1 ст.189 Податкового кодексу України у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Пунктом 201.1. ст.201 Податкового кодексу України встановлено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

01.03.2019р. між ТОВ «ГАЙДАР ПЛЮС» (покупець) та ТОВ «АЛКОЛАЙН» (постачальник) укладено договір поставки №010319/1 від 01.03.2019р., згідно п. 1.1. якого постачальник зобов`язується поставити (передати у вланість) покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити в порядку, визначеному цим договором алкогольну продукцію в асортименті (а.с.72-76).

На виконання вказаного договору до суду та до перевірки додано видаткові накладні та акт звірки (а.с. 82-97).

Разом з тим, 01.03.2019р. між ТОВ «ГАЙДАР ПЛЮС» (виконавець) та ТОВ«АЛКОЛАЙН» (замовник) укладено договір про надання послуг №010319/1П, згідно п.1.1. якого замовник доручає, а виконавець зобов`язується в період дії цього договору з метою збільшенн обсягів продажів і просування товарів, що поставляються замовником виконавцю згідно з договором поставки №010319/1 від 01.03.2019р. надати замовнику інформаційні та маркетингові послуги, а замовник зобов`язується прийняти виконані виконавцем послуги та оплатити їх вартість на умовах цього договору.

Так, п.1.2 виконавець за цим договором надає замовнику наступні інформаційні та маркетингові послуги: поширення інформації про товари, що поставляються замовником; розміщення товарів, що поставляються замовником в місцях продажів; передпродажна підготовка товару, що поставляється замовником, моніторинг і вивчення споживчого попиту на товари, що поставляються замовником, що реалізуються в торговельних мережах (магазинах); надання інформації про обсяги реалізованого виконавцем товару і залишки товару, поставленого замовником по кожній торговельній мережі (магазину); консультації щодо доцільності та ефективності проведення рекламних компаній, спеціальних виставкових заходів.

В підтвердження реальності укладення вказаного договору позивачем надано акти надання послуг, податкові накладні та акти звірки (а.с.100-109).

Як вбачається з видаткових накладних за спірний перевіряємий період (період з 01.10.2019р. по 31.12.2020р.) ТОВ «АЛКОЛАЙН» постачав ТОВ «ГАЙДАР ПЛЮС» алкогольні напої (шампанське, вино, коньяк, ароматизованний винний напій)(а.с.82-94).

В свою чергу, суд враховує, що 11.06.2019р. між ТОВ «АЛКОЛАЙН» та Cantine Sgarzi Luigi srl, Італія укладено контракт №11/06 та за яким згідно доданих до контракту специфікацій та митних декларацій ТОВ «АЛКОЛАЙН» придбано ароматизованні винні напої ємністю 0,33 (а.с.127-141).

20.08.2018р. між ТОВ «АЛКОЛАЙН» та Cantine RASORE srl, Італія укладено контракт №20/06 та за яким згідно доданих до контракту специфікацій та митних декларацій ТОВ «АЛКОЛАЙН» придбано ароматизованні винні напої ємністю 0,75 (а.с.142-158).

Також, 22.03.2016р. між ТОВ «АЛКОЛАЙН» та ПрАТ «ХАРЧОВИК» укладено договір комісії №1/16 (а.с.159-162) та 18.04.2016. між ТОВ «АЛКОЛАЙН» та ПАТ «ЦЮРУПИНСЬКЕ» - договір комісії №2/16 від 18.04.2016р. (а.с.170-174).

Відповідно до п.1.2.,1.3. та1.4. зазначених договорів комісії комісіонер (ТОВ «АЛКОЛАЙН») зобов`язується прийняти від виробників (ПрАТ «ХАРЧОВИК» та ПрАТ ПАТ «ЦЮРУПИНСЬКЕ») товар на комісію, здійснювати його продаж та реалізацію на території України та оплачувати товар на умовах, визначених у договорі. Комісіонер самостійно від свого імені укладає договори купівлі-продажу товару з третіми особами (Покупцями).

Відповідно до п. 1.4. та 1.5. зазначених договорів комісії, за виконання комісійного доручення на умовах, визначених цим договором, Комітент (ПрАТ «ХАРЧОВИК» та ПАТ «ЦЮРУПИНСЬКЕ») виплачують комісіонеру (ТОВ «АЛКОЛАЙН») фіксовану комісійну винагороду за реалізацію кожної одиниці товару, а також додаткову винагороду, яка обраховується як сума перевищення ціни реалізованого третім особам (покупцям) товару над мінімальними цінами на товар, визначеним у Специфікації.

На виконня вищевказаних договорів комісій сторонами договору складено та підписано відповідні видаткові накладні (а.с.165-169; 177-180).

Таким чином, вищевказані обставини та надані до суду належним чином оформлені первинні документи підтверджують реальність укладення між ТОВ «ГАЙДАР ПЛЮС» (виконавець) та ТОВ «АЛКОЛАЙН» договору про надання послуг від 01.03.2019р. №010319/1П.

В свою чергу, згідно п.п.14.1.36. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

При цьому, під час з`ясування офіційних обставин справи, відповідачем не надано докази проведення перевірок контрагентів позивача, які б свідчили про нереальність вказаних господарських операцій, а загальне твердження відповідача на те, що ТОВ«АЛКОЛАЙН» не є власником відповідних напоїв ґрунтується контролюючим органом без урахування укладених контрактів із Cantine Sgarzi Luigi srl, Італія №11/06 від 11.06.2019р.; із Cantine RASORE srl, Італія №20/06 від 20.08.2018р.; умов договорів комісії від 22.03.2016р. укладених між ТОВ «АЛКОЛАЙН» та ПрАТ «ХАРЧОВИК» №1/16 та від 18.04.2016. - між ТОВ «АЛКОЛАЙН» та ПАТ «ЦЮРУПИНСЬКЕ» №2/16 від 18.04.2016р. та є таким, що здійснено без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття податкових повідомлень -рішень.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що укладення ТОВ «АЛКОЛАЙН» договору на надання послуг №010319/1П від 01.03.2019р. з ТОВ «ГАЙДАР ПЛЮС» шляхом розміщення алкогольних напоїв, поставлених ТОВ «АЛКОЛАЙН» в місця продажу контрагента є господарською діяльністю позивача, спрямована на отримання прибутку за власний реалізований товар, а також комісійної винагороди від комітентів.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно;розсудливо;з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У зв`язку з викладеним, суд вважає, що податкові повідомлення-рішення №1471/15-32-0702 від 21 січня 2022 року та №1472/15-32-0702 від 21 січня 2022 року, є протиправними та підлягають скасуванню.

Частиною 1 ст.139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовної заяви ТОВ АЛКОЛАЙН, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 2481,00 грн.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295,382 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю АЛКОЛАЙН- задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №1471/15-32-0702 від 21 січня 2022 року та №1472/15-32-0702 від 21 січня 2022 року.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166, вул. Семінарська, 5 м. Одеса) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АЛКОЛАЙН (код ЄДРПОУ 39012783, м.Болград, вул. Заводська,34) сплачений судовий збір у сумі 2481,00 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня).

Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 та п.15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.О. Танцюра