Рішення

від 28.09.2022 по справі 640/25717/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2022 року м. Київ№ 640/25717/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Каракашьяна С.К., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Приватна будівельна компанія «Новобуд»до 1. Державної податкової служби України; 2. Головного управління ДПС у Київській областіпровизнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Приватна будівельна компанія «Новобуд» (позивач/ ТОВ «Приватна будівельна компанія «Новобуд») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової служби України, в якому просить суд:

- визнати протиправним рішення комісії № 42345/41600317/2 від 14.08.2020 року та №1803203/41600317 від 05.08.2020 року, Державної Податкової служби України (ЄДРПОУ 43005393, 04053, м. Київ, Львівська Площа, будинок 8), яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкової накладної від 31.07.2020р. № 8 на суму 7 900 000 грн. реєстраційний номер в Єдиному реєстрі податкових накладних 9185199215.

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, податкову накладну порядковий номер 8 від 16.07.2020 року на суму 7 900 000 грн., реєстраційний номер в єдиному реєстрі податкових накладних 9185199215 датою фактичного надходження для реєстрації - 31.07.2020 року складену ТОВ «Приватна будівельна компанія «Новобуд» ЄДРПОУ 41600317.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає про необґрунтованість спірного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, оскільки, на вимогу фіскального органу після зупинення реєстрації, позивачем було надано пояснення та документи щодо підтвердження реальності здійснених господарських операцій, проте, в оскаржуваному рішенню про відмову в реєстрації ПН/РК контролюючим органом не обґрунтовано чому документи платника не є достатніми для прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної, які документи платник податків має надати для обґрунтованого рішення щодо реєстрації податкової накладної.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.02.2021 залучено до участі у справі в якості другого відповідача Головне управління ДПС у Київській області (03151, м. Киї, вул. народного Ополчення, 5А, код ЄДРПОУ 43141377). Розгляд справи розпочато спочатку.

Відповідач (Державна податкова служба України) проти задоволення позовних вимог заперечував, вказавши, що за результатами розгляду наданих позивачем документів Комісією ГУ ДПС у Київській області прийнято рішення від 05.08.2020 № 1803203/41600317 про відмову в реєстрації податкової накладної від 31.07.2020 № 8. В той же час, оскаржуване рішення ДПС від 14.08.2020 №42345/41600317/2, яким залишено скаргу ТОВ «Приватна будівельна компанія «Новобуд» без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня від 05.08.2020 №1803203/41600317 про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін не є юридично значимим для позивача, оскільки жодних заходів його реалізації щодо позивача не передбачає, а лише залишає чинним (таким, що має обтяжувальну дію щодо позивача) винесене раніше рішення про відмову в реєстрації податкової накладної від 31.07.2020 № 8.

В поданому відзиві відповідач (ГУ ДПС у м. Києві) проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав правомірності спірного рішення, прийнятого в спосіб та в межах наданих повноважень.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Приватна будівельна компанія «Новобуд» згідно витягу № 2010134500469 Позивач є платником ПДВ з 01.02.2020 року.

Відповідно до ліцензії виданої 17.01.2018 року № 2-Л має право здійснювати господарську діяльність з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми та значними наслідками. Згідно переліку.

Згідно дозволу № 562.18.32 Виданого Головним управлінням Держпраці у Київській області Повивачу дозволяється виконувати роботи з джерелами підвищеної небезпеки

Згідно таблиці даних платника податку на додану вартість Позивач на постійній основі постачає послуги код 41.00 (Будівлі та роботи з будівництва будівель), таблиця подана до контролюючого органу згідно квитанції 05.05.2020 року.

Відповідно до умов інвестиційного договору № 7 від 7 травня 2020 року, який був укладений між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «БЛАСКЕТ», АТ «БЛАСКЕТ» зобов`язалося фінансувати будівництво житлового будинку по проспекту Мартинова, 24, в с. Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинський р-н, Київська область, загальна вартість інвестицій в будівництво багатоквартирного будинку склала 84 617 598 грн. 00 коп.

08 травня 2020р. ТОВ «ПБК «НОВОБУД» було підписано Додаткову угоду №1 до договору генерального підряду № НЗ/06-05-20Мр від 06 травня 2020р. з ОСОБА_1 та АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВО «ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД «БЛАСКЕТ», якою було затверджено Договір генерального підряду в новій редакції.

Відповідно до додаткової угоди №1 до договору генерального підряду №НЗ/06-05-20Мр від 06 травня 2020 р. ОСОБА_1 доручає, а ТОВ «ПБК «НОВОБУД» зобов`язується на свій ризик за рахунок своїх та/або залучених сил, у відповідності до Договору, проектної документації та законодавства за рахунок своєчасного фінансування АТ «БЛАСКЕТ» та належного забезпечення проектною документацією виконати та/або організувати виконання із залученням третіх осіб, комплексу будівельно-монтажних робіт із будівництва житлового будинку по проспекту Мартинова, 24, в с. Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинський р-н, Київська область.

Відповідно до умов Договору Генерального підряду ТОВ «ПБК «НОВОБУД» повинно забезпечити закупівлю та постачання для виконання будівельних робіт всіх матеріалів та обладнання, що необхідні для їх виконання.

Згідно Договору Генерального підряду (в редакції від 08.05.2020р.) на виконання будівельних робіт із будівництва житлового будинку по проспекту Мартинова, 24 ТОВ «ПБК «НОВОБУД» отримало від АТ «БЛАСКЕТ» наступні грошові кошти в якості авансу: 18.05.2020р. 1 100 000,00 грн. 21.05.2020р. 1 000 000,00 грн. 28.05.2020р. 2 000 000,00 грн. 17.06.2020р. 4 100 000,00 грн. 06.07.2020р. 8 700 000,00 грн. 16.07.2020р. 7 900 000,00 грн.

На виконання вимог Податкового кодексу України позивачем було сформовано та зареєстровано податкові накладні на вказані вище суми.

Реєстрація податкової накладної №8 від 16.07.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена, відповідно до отриманої квитанції, ПН/РК відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операції, запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На виконання вищезазначеної податковим органом рекомендації, позивачем було направлено повідомлення про надання пояснень та копії документів.

Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення від 05.08.2020 №1803203/41600317 про відмову в реєстрації податкової накладної №8 від 16.07.2020 з підстав ненаданням платником податку копій документів: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт/послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 14.08.2020 №42345/41600317/2 залишено скаргу без задоволення, рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.

Вважаючи вказані рішення необґрунтованими, протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до п. 2 Порядку №1246 податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 13 Порядку № 1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених п. 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Це положення кореспондує п. 201.16 ст. 201 ПК України.

Згідно п. 3 Порядку зупинення №1165 податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, які наведені у цьому пункті.

Приписи п. 4 Порядку зупинення №1165 визначають, що у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Водночас, за правилами п. 5 Порядку зупинення №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до п. 7 Порядку зупинення №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Пунктом 10 Порядку зупинення №1165 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації, та в якій зазначається, зокрема, критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку (п. 11 Порядку зупинення №1165).

У свою чергу, механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначається Порядком №520.

Відповідно до п. 3 Порядку №520 комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Згідно п. 4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, закріплено у пункті 5 Порядку №520, і може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Відповідно до п. 6 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

За правилами п. п. 9, 10 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

При цьому, згідно п. 11 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Таким чином, можливість надання платником податків достатніх документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного переліку необхідних документів для прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної. Необґрунтоване обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд, призводить до правової невизначеності, що не відповідає критерію обґрунтованості та пропорційності акта індивідуальної дії.

Відповідно до п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 до Порядку зупинення №1165), одним із критеріїв ризиковості операції є відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в ЄРПН, у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в ЄРПН, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у ЄРПН, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у ЄРПН, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Матеріали справи свідчать, що у направленій позивачу квитанції контролюючий орган вказав на те, що коди товару/послуг відсутні у таблиці даних платника податку як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Однак, рішення про зупинення реєстрації податкової накладної не містить у собі мотивації підстав та причин віднесення операцій позивача до пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, як і не містить доказів наявності податкової інформації, що свідчила б про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланням на відповідні документи.

Крім того, рішення про зупинення реєстрації податкової накладної не містить вичерпного переліку документів, які необхідно подати платнику податків.

Разом з тим, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.

Аналогічна правова позиція висловлювалася Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18, від 10.04.2020 у справі № 819/330/18, від 18.06.2020 у справі № 824/245/19-а та від 03.11.2021 у справі №360/2460/20.

При цьому у пп. 3 п. 11 Порядку зупинення №1165 прямо передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються, зокрема, пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

У свою чергу, як вбачається з матеріалів справи, на виконання вимог чинного законодавства позивачем засобами електронного документообігу було направлено повідомлення разом з поясненнями щодо фактичного здійснення господарських операцій.

Однак, всупереч наданих документів, ГУ ДПС у м. Києві прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Твердження відповідача про те, що спірне рішення прийняте з підстав ненадання платником податку первинних документів, суд оцінює критично, оскільки, як було встановлено вище, пояснення щодо податкової накладної були надані із долученням копій документів, що стосувалися спірних господарських операції, а також документів, що підтверджували спроможність здійснення господарської діяльності позивачем, а тому, заперечуючи щодо їх надання, ГУ ДПС у Київській області фактично вказує на те, що вони контролюючим органом не досліджувалися.

З приводу аргументів контролюючого органу про те, що зупинення реєстрації податкових накладних здійснено з підстав того, що коди УКТЗЕД/ДЗПП товару/послуг 41.00 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, суд вважає за необхідне зазначити, що, по-перше, подання таблиці даних є правом, а не обов`язком платника податків, по-друге, відповідачем не деталізовано, під який саме критерій ризиковості підпадає господарська операція.

Суд вважає за необхідне звернути увагу, що при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому під час розгляду справи суд не робить висновків щодо реальності операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної. При цьому здійснення моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення такого моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.05.2020 у справі №0940/1240/18).

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що за відсутності належного мотивування податковим органом рішення про відмову у реєстрації податкової накладної з підстав ненадання певних документів без їх деталізації, таке рішення не узгоджується з вимогами наведених вище нормативно-правових актів, а тому підлягають визнанню протиправним та скасуванню.

Така позиція узгоджується також із позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 21.05.2020 у справі № 560/391/19.

Щодо позовних вимог в частині оскарження рішення № 42345/41600317/2 від 14.08.2020, що прийняте за результатами розгляду скарги позивача, суд враховує наступне.

У відповідності до пунктів 56.1 - 56.3 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з пунктом 12 Порядку №1165 за результатами розгляду скарги за результатами розгляду скарги комісія центрального рівня у строк, визначений пунктом 56.23 статті 56 Кодексу, приймає одне з таких рішень: задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; залишає скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі без змін.

Частиною першою статті 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

З наведеного слідує, що суд під час розгляду справи повинен встановити факт або обставини, які б свідчили про порушення прав, свобод чи інтересів позивача з боку відповідача - суб`єкта владних повноважень, створення перешкод для їх реалізації або мають місце інші порушення прав та свобод позивача.

У постанові від 28.02.2019 у справі №826/4070/16 Верховний Суд зауважив, що платниками податків до суду можуть бути оскаржені рішення, дії, бездіяльність суб`єктів владних повноважень, які порушують права, свободи та інтереси.

Втім, задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті позовні вимоги, які відновлюють фактично порушені права, свободи та інтереси особи у сфері публічно-правових відносин.

В контексті наведених правових норм суд зазначає, що правове значення для платника податків в межах спірних правовідносин мають виключно рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкових накладних.

Таким чином, рішення про результати розгляду скарг самі по собі не породжують у платника будь-якого додаткового обов`язку та не перешкоджають реалізації його права, та, як наслідок, не створюють для платника жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав, тому не підлягають скасуванню.

З огляду на викладене, оскаржуване рішення Комісії ДПС від 14.08.2020 №42345/41600317/2 не створює для позивача жодних юридичних наслідків, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну, реєстрація якої зупинена.

Згідно з положеннями частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення зокрема про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Частина третя статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до пункту 19 Порядку № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Пунктом 20 Порядку № 1246, встановлено, що у разі надходження до ДПС України рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, належним способом захисту порушеного прав позивача є зобов`язання відповідача Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірну податкову накладну датою її фактичного подання.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає частковому задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Приватна будівельна компанія «Новобуд» задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних України від 05.08.2020 №1803203/41600317.

3. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №8 від 16.07.2020 фактичною датою подання.

4. В решті позовних вимог відмовити.

5. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Приватна будівельна компанія «Новобуд» понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1051 грн. (одна тисяча п`ятдесят одна гривня 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області.

6. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Приватна будівельна компанія «Новобуд» понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1051 грн. (одна тисяча п`ятдесят одна гривня 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя С.К. Каракашьян