Постанова

від 28.09.2022 по справі 640/14257/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа №640/14257/20Суддя (судді) першої інстанції: Шулежко В.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2022 рокум. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіКлючковича В.Ю.,

суддівБеспалова О.О.,

Грибан І.О.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 листопада 2021 року, прийнятого за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Міллмікс Україна» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Міллмікс Україна» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС, в якому просило суд:

визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 09.06.2020 №1620992/43266201 про відмову в реєстрації податкової накладної TOB «Міллмікс Україна» №1 від 08.05.2020 (реєстровий №9116602600 від 26.05.2020);

зобов`язати відповідача 2 зареєструвати податкову накладну TOB «Міллмікс Україна» №1 від 08.05.2020 (реєстровий №9116602600 від 26.05.2020) в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою її подання на реєстрацію 26.05.2020;

визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №51958 від 23.04.2020 про відповідність платника податку на додану вартість TOB «Міллмікс Україна» критеріям ризиковості платника податку;

зобов`язати відповідача 1 виключити позивача з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.11.2021 адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ГУ ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС подало апеляційну скаргу та вказує, що оскільки суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.11.2021 у справі №640/14257/20 слід скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову ТОВ «Міллмікс Україна» слід відмовити повністю.

Відповідач 1 вказує, що судом першої інстанції взагалі не надано оцінки обставинам справи, зокрема щодо документального підтвердження позивачем показників спірних податкових накладних та надання необхідних документів саме комісії ГУ ДПС у м. Києві для прийняття рішення про реєстрацію спірних податкових накладних. Так, Комісією ГУ ДПС у м. Києві, в ході аналізу документів, надісланих повідомленнями встановлено, що ТОВ «Міллміке Україна» виписано податкові накладі. Однак, ТОВ «Міллміке Україна» не надано первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), утому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг). Відсутність вказаних документів не дала можливості підтвердити реальність здійснення господарської операції ТОВ «Міллміке Україна», згідно якої виписано податкову накладну.

Стосовно рішення №51958 від 23.04.2020, яким позивача віднесено до переліку платників податків, які відповідають критеріям пизиковості відповідач 1 зазначає, що віднесення платника податків до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості не порушує права та інтереси, оскільки не породжує правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин.

Також, відповідач 1 просить проводити розгляд даної справи за його участі.

Відзив на апеляційну скаргу до Шостого апеляційного адміністративного суду не надходив.

Керуючись частинами 1 та 2 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.

Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «Міллмікс Україна» (код ЄДРПОУ 43266201, індивідуальний податковий номер 432662026533) зареєстроване як юридична особа 03.10.2019, місцезнаходження: м. Київ, Дніпровський р-н, вул. Гната Хоткевича, буд. 12, кв. (офіс) 177.

05.05.2020 між TOB «Міллмікс Україна» (Постачальник) та TOB «Нова Нива» (Покупець) укладено договір на поставку обладнання №200505-ДГІ, предметом якого є поставка «Обладнання для промислової лінії виробництва комбікормів марки «Millmix AGRO», модель Millmix ProFeed-2400, відповідно до специфікації (Додаток №200505-ДГІ-СП від 07.05.2020), яке підлягає ввезенню на територію України. Доставка здійснюється на умовах DAP - Донецька область, Нікольський район, с. Новокраснівка, вул. Миру, 42.

Вартість обладнання становить 140 964,47 Євро, оплата здійснюється у гривнях за курсом НБУ на день оплати наступними частинами: 56 385,79 Євро до 08.05.2020; 84 578,68 Євро протягом п`яти банківських днів після отримання письмового повідомлення від Постачальника про готовність відвантаження обладнання (пункти 1, 2 Договору).

На виконання вказаного договору позивач виставив TOB «Нова Нива» рахунок на оплату №2 від 08.05.2020 на суму 1 630 209,05 грн. (у т.ч. ПДВ 271 701,51 грн.), який оплачений 08.05.2020 TOB «Нова Нива» відповідно до платіжного доручення №453.

Після отримання вказаної оплати TOB «Нова Нива» позивачем виписано та відправлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 08.05.2020.

Відповідно до квитанції вказана податкова накладна прийнята контролюючим органом, але реєстрація її зупинена. Підставою для зупинення реєстрації податкової накладної зазначено, що відповідно до п. 206.1 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної від 08.05.2020 №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Позивач подав до контролюючого органу повідомлення №2020/06-002 від 01.06.2020 про надання пояснень та копії документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено.

Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення від 09.06.2020 №1620992/43266201 про відмову в реєстрації податкової накладної TOB «Міллмікс Україна» №1 від 08.05.2020 з підстав неподання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Крім того, відповідно до рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника №51958 від 23.04.2020 про відповідність платника податку на додану вартість TOB «Міллмікс Україна» критеріям ризиковості платника податку.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття вказаних рішень позивач звернувся до суду з вимогою про їх скасування та зобов`язання зареєструвати податкову накладну датою її подання.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги зауважив, що отримана позивачем квитанція про зупинення реєстрації податкових накладних містить виключно формальне посилання про необхідність надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. При цьому, пропозиція надання документів вказана без конкретизації їх переліку (тобто, не наведено переліку документів, які необхідні для розгляду питання щодо реєстрації податкової накладної) та без вказівки на норму права, котра такий містить.

Щодо включення позивача до переліку ризикових платників, суд першої інстанції звернув увагу на те, що оскаржуване рішення від 10.03.2020 №1760 не містить належного обґрунтування підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, як і не містить доказів наявності податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи. Відтак, висновки контролюючого органу не відповідають фактичним обставинам справи, не враховують специфіку діяльності позивача, наданні ним пояснення, висновок про наявність ознаки здійснення товариством ризикових операцій є необґрунтованим.

Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.

Щодо клопотання відповідача 1 про розгляд справи в судовому засіданні, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 ст. 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для задоволення клопотання про вихід із письмового провадження та проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За приписами абзаців 1 та 10 п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Пунктом 201.16 ст. 201 ПК України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).

Пунктом 3 Порядку №1165 визначені ознаки податкових накладних/розрахунків коригування, яким вони повинні відповідати для безумовної їх реєстрації.

Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відтак, встановлена контролюючим органом невідповідність податкової накладної жодній з ознак безумовної реєстрації є підставою для її перевірки щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника, а також критеріям ризиковості здійснення операцій.

Керуючись п. 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Додатком 1 до Порядку №1165 визначено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, відповідно до пункту 8 якого у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

За приписами пунктів 10 та 11 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Як встановлено зі змісту квитанцій про зупинення реєстрації складеної позивачем податкової накладної, платник податку відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Колегія суддів зазначає, що контролюючим органом не доведено невідповідність податкових накладних ознакам безумовної реєстрації та підставність для перевірки позивача щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку.

Разом з тим, у п. 6 Порядку №1165 вказано, що інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «;Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Отже, колегія суддів вказує, що з урахуванням положень наведених норм, комісією регіонального рівня приймається рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за результатами розгляду інформації та копій документів платника податку.

Тобто, контролюючий орган має запропонувати платнику податків надати документи та пояснення на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях.

Також аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення комісії контролюючого органу повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Натомість, в Квитанції відсутній конкретний перелік копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, що призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не будь-яких на власний розсуд.

Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що факт зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарських операцій, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (придбання товарів/послуг або отримання коштів), що підтверджується тільки первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

З матеріалів справи встановлено, що позивач подавав до контролюючого органу пояснення з відповідними первинним документами щодо наявності підстав реєстрації податкової накладної, що підтверджено повідомленням щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої зупинена, та письмовими поясненнями.

Проте, Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, незважаючи на зазначені повідомлення позивача та додані до нього документи про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація яких зупинена, прийнято оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної від 09.06.2020.

Крім того суд зауважує, що оскаржуване рішення від 09.06.2020 містить лише загальні твердження: «ненадання документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рохінків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити)». Колегія суддів звертає увагу, що позивач після зупинення реєстрації йог оподаткової накладної надав пояснення з додатковими документами (договір №200505-ДП на поставку обладнання від 05.05.2020, специфікація на товар, що поставляється №200507-ДП-СП, рахунок на оплатку №2 від 08.05.2020, платіжне доручення №453 від 08.05.2020, договір №200513-PL на поставку оборудования от 13.05.2020, спецификация поставляемого товара №200513-PL-SP, платіжне доручення в іноземній валюті №2 від 15.05.2020, виписка по рахунку з 01.05.2020 по 31.05.2020, залишок ОЗ, ІНМА, НА станом на 01.01.2020, інвентаризаційний опис основних засобів від 01.01.2020). Зокрема в поясненях позивач роз`яснив специфіку свої діяльності та вказав, що не має затребуваних документів, оскільки укладає договори під певного клієнта на умовах предоплати та отримане обладнання поставляється безпосередньо покупцю заводом виробником, тому потреби в прийнятті, зберіганні та транспортуванні обладнання безпосередньо позивач не має. Натомість комісія відповідача 1 не врахувала дану специфіку роботи позивача під час прийняття оскаржуваного рішення та відмовила в реєстрації податкової накладної.

Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за №1245/34216, затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №520), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 2-4 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

За приписами п. 44 Порядку №1165 комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Відповідно до правових позицій Верховного Суду, висловленої, у постановах від 23.10.2018 у справі №822/1817/18, від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18, від 02.07.2019 у справі №140/2160/18, прийнятий суб`єктом владних повноважень акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, повинен бути обґрунтованим та вмотивованим, що передбачає наведення в даному випадку податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Враховуючи те, що рішення про зупинення реєстрації податкової накладної не містило відомостей про необхідність надання конкретних документів, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, позивач надав контролюючому органу копії документів, які передбачені п. 5 Порядку №520, на власний розсуд.

Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що контролюючий орган не довів правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних, а тому, як вірно визначено судом першої інстанції, оскаржувані рішення про відмову у реєстрації податкових накладних підлягають скасуванню.

Також колегія суддів вважає правильним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, зважаючи на наступне.

Відповідно до п. 28 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» від 21.02.2018 №117 (далі - Порядок №117) податкова накладна, реєстрацію якої зупинено, реєструється, зокрема, у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної в Реєстрі.

Відповідно до пунктів 19, 20 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до податкового органу рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

В свою чергу, при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результати розгляду справи не робить висновків щодо реальності операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної. При цьому суд зазначає, що здійснення моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення такого моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 28.11.2019 №К/9901/17623/19 (справа №1640/2650/18), від 27.04.2020 №К/9901/27904/19 (справа №360/1050/19), від 21.05.2019 №К/9901/7590/19 (справа №0940/1240/18).

Колегія суддів вважає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень та необхідність повторного звернення до суду.

У рішеннях у справах «Мултіплекс проти Хорватії» та «Кутіч проти Хорватії» Європейський суд з прав людини зазначив, зокрема, що ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені.

Крім того, у даній справі суд не надає оцінку реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, на підставі яких складено спірні податкові накладні, оскільки це питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог ПК України, а тому воно не є предметом судового розгляду у справах щодо оскарження рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, які стосуються наявності чи відсутності підстав для зупинення та відмови у реєстрації податкових накладних згідно виключних підстав для вчинення податковим органом таких дій та прийняття рішень, що передбачені податковим законодавством, до числа яких не відноситься встановлення ані контролюючим органом, ані судом реальності господарських операцій поза межами податкового контролю та прийнятими за такими заходами контролю рішеннями.

Щодо включення позивача до переліку ризикових платників та відповідних позовних вимог, колегія зазначає наступне.

Верховним Судом у постановах від 16.12.2020 у справі 3340/474/20, від 05.01.2021 у справі №640/11321/20, від 05.01.2021 у справі 3640/10988/20 зроблено висновки про можливість оскарження в судовому порядку рішеннч про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку та про належність та ефективність такого способу захисту та можливого зобов`язання податкового органу виключити платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Як підтверджено матеріалами справи, 23.04.2020 Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняла рішення №51958 про відповідність платника податку TOB «Міллмікс Україна» критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

За приписами пп. 20.1.45 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

За визначенням, що міститься у п. 61.1. ст. 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

На виконання пп. 62.1.2 п. 62.1 ст. 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Відповідно до п. 71.1 ст. 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Підпункт 74.1 п. 74.3 ст. 74 ПК України встановлює, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

За визначенням, що міститься у п. 2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

За приписами пунктів 5-7 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Додатками №1 та №3 до Порядку №1165 визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість та Критерії ризиковості здійснення операцій відповідно.

Одним із критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, що закріплені у Додатку №1 до Порядку №1165, є наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування (пункт 8).

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Додатком № 4 до Порядку №1165 затверджено бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Як вірно зауважив суд першої інстанції, за формою оскаржуване рішення від 23.04.2020 №51958 відповідає формі рішення, викладеної в Додатку №4 до Порядку №1165.

Бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку містить обов`язкове для заповнення поле «податкова інформація (заповнюється у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку)», яка повинна бути розшифрована.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, рядок «Податкова інформація» містить інформацію «В ході аналізу баз даних ДПС України отримано податкову інформацію про те, що Обладнання для промислової лінії виробництва комбікормів марки «Millmix AGRO», модель Millmix ProFeed-2400 (код УКТЗЕД 8436100000) відсутнє в придбанні. Податковий кредит сформований за рахунок придбання автомобіля Renault Duster. Крім того, відсутні трудові ресурси необхідні для виконання робіт, послуг (повідомлення про прийняття співробітників на роботу, звітність з ЄСВ, 1-ДФ. договори ЦПХ).»

Як було вказано вище, специфіка діяльності позивача полягає в тому, що обладнання, продаж якого здійснюється - не товар першого вжитку і по вартості є значно дорогим. Тому, відповідно, спочатку директор шукає потенційних покупців для обладнання, потім обговорює всі умови купівлі, поставки, налаштування і лише за наявності згоди з боку покупця купити с/г обладнання, а також за умови підписання контракту Товариство робить замовлення у іноземного постачальника на це обладнання. Відповідно до даної специфіки діяльності з оптової торгівлі машинами та устаткуванням. - підприємство немає залишків товарів на складі, як і орендованого приміщення під склад. Адже товар, відразу після перетину кордону та розмитнення доставляється на завод/фабрику/підприємства замовника і встановлюється вже безпосередньо там. Для того, щоб мати фінансову гарантію купівлі даної техніки покупцем, а також мати можливість зробити часткову передоплату за обладнання іноземному постачальнику товариство завжди отримує від покупця аванс, який в подальшому перераховує як аванс своєму постачальнику.

Також, позивач зазначив, що дійсно має у власності службовий автомобіль Renault Duster, який використовує у господарській діяльності.

Натомість відповідач, ані в суді першої інстанції, ані в суді апеляційної інстанції не надав оцінку вказаним поясненням позивача, які були крім того, надані податковому органу в письмових поясненнях від 13.05.2020 та від 01.06.2020.

Як вірно зауважив суд першої інстанції, будь-яких доказів на підтвердження податкової інформації, на підставі якої прийняте оскаржуване рішення про включення позивача до переліку ризикових платників податків не надано.

Відтак, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що висновки контролюючого органу не відповідають фактичним обставинам справи, не враховують специфіку діяльності позивача, наданні ним пояснення, висновок про наявність ознаки здійснення товариством ризикових операцій є необґрунтованим.

Керуючись п. 25 Порядку №1165 Комісії регіонального рівня приймають рішення, зокрема, про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Згідно з пунктами 44-46 Порядку №1165 Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу.

У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Як вірно зауважив суд першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, відповідачем 1 не надано суду протоколу засідання комісії, як і жодного документального доказу на підтвердження існування будь-якої податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарських операцій, зазначених в поданих для реєстрації податкових накладних.

Водночас, включення позивача до переліку ризикових платників податку тягне за собою правові наслідки у вигляді зупинення реєстрації усіх без виключень податкових накладних/розрахунків коригувань, поданих платником. При цьому, такі наслідки носять для позивача виключно негативний характер з огляду на те, що строк реєстрації кожної податкової накладної значно збільшується, а на позивача покладається додатковий обов`язок щодо надання пояснень та документів.

За приписами п. 6 Порядку №1165 у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податків з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податків.

Отже, як вірно зауважує суд першої інстанції, саме по собі скасування у судовому порядку рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості є безумовною підставою для виключення комісією регіонального рівня платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

Колегія суддів звертає увагу, що Верховний Суд у постанові від 16.02.2021 у справі 3280/3235/20 направляючи справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції прийшов до наступних правових висновків:

«…Суд визнає висновки суду апеляційної інстанції щодо неможливості оскарження в судовому порядку рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника з посиланням на висновки Верховного Суду у справах №480/4006/18, № 240/3665/19, № 520/5168/19, № 520/5692/19, такими, що не ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права…

… Суд першої інстанції досліджував та надавав оцінку підставам рішень Комісії щодо відповідності Товариства критеріям ризиковості платника податку, з метою з`ясування всіх обставин у справі витребував документи, які покладені в основу рішення контролюючого органу, натомість суд апеляційної інстанції обмежився висновком щодо відсутності предмету судового захисту, не перевірив законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, не підтвердив та не спростував висновки суду, здійснені за результатами оцінки оскаржуваних рішень….».

Аналогічні правові висновки зробив Верховний Суд у простанові від 20.01.2022 у справі №160/2840/20 та зазначив також наступне: «…Поряд із цим, суди, обмежившись висновком щодо відсутності предмету судового захисту, не перевірили законність і обґрунтованість оскаржуваних рішень, підстави та порядок їх прийняття, повноваження комісії, тощо, а також не спростували/не підтвердили висновки контролюючого органу, здійснені за результатами дослідження підстав відповідності Товариства критеріям ризиковості платника податку…

…Верховний Суд у постановах від 16 грудня 2020 року по справі № 340/474/20, від 05 січня 2021 року по справі № 640/10988/20 та від 05 січня 2021 року по справі №640/11321/20 зазначав, що при вирішенні спорів такої категорії суди попередніх інстанцій, з огляду на правове регулювання і характер цих відносин, мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Також суд касаційної інстанції зазначав, що Комісія, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органів наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на них законодавством завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку, та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації…».

Отже, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги відповідача 1 не обґрунтованими та приходить до висновку, що така не підлягає до задоволення.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції винесене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, судом повно з`ясовано обставини справи, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 242-245, 308, 311, 315, 316, 321-322, 325, 328-329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 листопада 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддяВ.Ю. Ключкович

СуддіО.О. Беспалов

І.О. Грибан