Ухвала

від 29.09.2022 по справі 640/15383/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/15383/20

УХВАЛА

29 вересня 2022 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Оксененка О.М., суддів Лічевецького І.О. та Мельничука В.П., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м.Києві, як відокремленого підрозділу ДПС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 червня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гостинний двір» до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 червня 2022 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2022 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків протягом 10 днів з дня отримання копії зазначеної ухвали.

Копію зазначеної ухвали суду апеляційної інстанції скаржником отримано 14 вересня 2022 року, що підтверджується супровідним листом з відміткою про одержання.

26 вересня 2022 року на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду від відповідача надійшло клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

В обґрунтування зазначеного клопотання скаржник посилається на те, що на даний час неможлива сплата судового збору з огляду на введення військового стану у зв`язку з агресією зі сторони Російської Федерації.

З огляду на вказане, на думку апелянта, необхідний додатковий час для сплати судового збору.

Розглянувши вищевказане клопотання, колегія суддів вважає його необґрунтованим, та таким, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Так, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, який затверджено Законом України № 2102-IX від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб.

У подальшому, строк дії воєнного стану в Україні продовжено:

- з 05 год. 30 хв. 26.03.2022 строком на 30 діб згідно з Указом Президента № 133/2022 від 14.03.2022;

- з 05 год. 30 хв. 25.04.2022 строком на 30 діб згідно з Указом Президента № 259/2022 від 18.04.2022;

- з 05 год. 30 хв. 25.05.2022 строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 341/2022 від 17.05.2022;

- з 05 год. 30 хв. 23.08.2022 строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 573/2022 від 12.08.2022.

Однак, жодних доказів яким чином введення воєнного стану, військова агресія Російської Федерації проти України вплинули на обов`язок своєчасної сплати судового збору за подання апеляційної скарги скаржник суду апеляційної інстанції не надав.

Зазначене клопотання обґрунтоване лише військовою агресією Російської Федерації проти України та скаржник посилається лише на загальні підстави неможливості усунути недоліки апеляційної скарги у відведений час, та не надає доказів неможливості вчинення процесуальної дії та необхідність більшого часу.

При цьому, апелянт не наводить жодних інших доводів, що недоліки апеляційної скарги будуть ним усунуті у випадку, якщо суд продовжить строк для сплати судового збору.

Більше того, апелянтом не надано і доказів, що ним взагалі здійснювались будь-які дії для сплати судового збору.

До того ж, відповідно до статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) передбачений строк для усунення недоліків не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Відповідно до частини другої статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Таким чином, закон встановлює граничний десятиденний строк, протягом якого можуть бути усунуті недоліки апеляційної скарги. Тобто суд має право на власний розсуд визначати цей строк виключно в межах десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Суд апеляційної інстанції позбавлений можливості продовжити строк, оскільки це свідчитиме про порушення граничного строку, встановленого законом.

Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Таким чином, підстави для продовження скаржнику строку усунення недоліків апеляційної скарги - відсутні.

При цьому, у вказаному клопотанні апелянт просить відстрочити від сплати судового збору.

Розглянувши вищевказане клопотання, колегія суддів вважає його необґрунтованим, та таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з положеннями статті 8 Закону України «Про судовий збір» (в редакції чинній з 15 грудня 2017 року) враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Відповідно до частини другої цієї ж статті суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, умовою звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати є такий майновий стан сторони, який не дозволяє його сплатити.

Пунктом 1 частини другої статті 129 Конституції України, визначено, що однією із основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

У зв`язку з цим, обставини пов`язані з небажанням сторони сплатити судовий збір, у тому числі, обставини щодо фінансування суб`єкта владних повноважень з Державного бюджету України та відсутністю коштів, призначених для цієї мети, не можуть вважатися достатніми для звільнення від такої сплати.

Згідно з пунктом 11 Рекомендацій щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, що прийняті Комітетом Міністрів Ради Європи, прийняття до судочинства не повинно обумовлюватися сплатою стороною державі будь-якої грошової суми, розміри якої нерозумні стосовно до даної справи; у тій мірі, в якій судові витрати є явною перешкодою для доступу до правосуддя, їх слід, по можливості, скоротити або анулювати.

Водночас, практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), за якою вимога сплатити судовий збір не порушує право заявників на доступ до правосуддя, оскільки судовий збір є певним законним обмежувальним заходом, який є формою регулювання доступу до суду, а також попередження подання необґрунтованих та безпідставних позовів та перенавантаження судів. Таке обмеження не може розглядатись як таке, що саме по собі суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована згідно із Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР та набрала чинності для України 11 вересня 1997 року, який гарантує кожному право на розгляд його справи судом.

Тобто, саме на заявника покладається обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про звільнення (відстрочення) від сплати судового збору; обов`язок сплатити судові збори, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов`язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.

Тому, з урахуванням недоведеності апелянтом та не надання належних і відповідних доказів фінансової неспроможності сплатити судовий збір, суд прийшов до висновку про неможливість задоволення поданого клопотання скаржника стосовно відстрочення від сплати судового збору, через його необґрунтованість.

Між тим, станом на момент постановлення даної ухвали, скаржником не усунуто недоліки апеляційної скарги та не виконано вимоги, які зазначені в ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2022 року.

Правовими положеннями частини другої статті 298 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Так, пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо зокрема, позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Враховуючи зазначені вимоги норм процесуального права та той факт, що станом на момент постановлення даної ухвали, скаржником не було усунуто недоліки апеляційної скарги на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 червня 2022 року у строк встановлений ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2022 року, зазначена апеляційна скарга підлягає поверненню.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 169, 296, 298, 321, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

В задоволенні Головного управління ДПС у м.Києві, як відокремленого підрозділу ДПС про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги відмовити.

В задоволенні Головного управління ДПС у м.Києві, як відокремленого підрозділу ДПС про відстрочення від сплати судового збору відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м.Києві, як відокремленого підрозділу ДПС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 червня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гостинний двір» до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії - повернути особі, яка її подала.

Направити копію ухвали про повернення апеляційної скарги учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Направити апелянту копію ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Копію апеляційної скарги залишити в суді апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідачО.М. Оксененко

СуддіІ.О. Лічевецький

В.П. Мельничук