Постанова

від 14.09.2022 по справі 692/567/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

14 вересня 2022 року

м. Київ

справа № 692/567/21

провадження № 61-488св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого -Ступак О. В., суддів:Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Усика Г. І.,Погрібного С. О., Яремка В. В., учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Шрамківська сільська рада Золотоніського району Черкаської області,

третя особа - приватний нотаріус Драбівського районного нотаріального округу Бірюк Олег Васильович,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Черкаського апеляційного суду від 10 грудня 2021 року у складі колегії суддів: Бородійчука В. Г.,Єльцова В. О., Василенко Л. І.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів

У червні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Шрамківської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, третя особа - приватний нотаріус Драбівського районного нотаріального округу Бірюк О. В., про визнання права на земельну ділянку (пай) в порядку спадкування.

Позов обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , яка залишила після своєї смерті заповіт на ім`я позивачки. Після її смерті відкрилась спадщина, яку позивачка прийняла, інших спадкоємців по закону та заповіту немає.

02 вересня 2016 року приватним нотаріусом Драбівського районного нотаріального округу Черкаської області Бірюком О. В. на частину майна, а саме на земельну ділянку площею 4,9168 га, що розташована за межами населеного пункту Свічківської сільської ради, кадастровий номер 7120689000:03:001:0467, видано свідоцтво про право на спадщину за законом.

До складу спадкового майна також увійшла земельна ділянка площею 0,3171 га, що знаходиться за межами населеного пункту Свічківської сільської ради. Проте позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку в зв`язку з тим, що за життя ОСОБА_2 не встигла зареєструвати право власності на неї.

За життя ОСОБА_2 була членом Колективного сільськогосподарського підприємства «Мирний» (далі - КСП «Мирний») та була включена до списку членів КСП «Мирний», які мають право на земельну частку (пай) та який є додатком до державного акта на право на землю, виданого КСП «Мирний» від 20 березня 1999 року серія ЧР № 0318189.

Розпорядженням Драбівської районної державної адміністрації від 11 березня 2015 року № 60 «Про виділення в натурі (на місцевості) земельних часток (паїв) та надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою» надано дозвіл на розроблення технічної документації щодо земельної ділянки площею 117,688 га.

У зв`язку з неможливістю оформити спадщину, позивач змушена звернутися з позовом до суду, в якому просила визнати за нею в порядку спадкування право на земельну частку (пай), земельну ділянку № НОМЕР_1 , якій присвоєно кадастровий номер 7120689000:03:002:0549 (багаторічні насадження (сад)) площею 0,3171 га, яка розташована на території Свічківської сільської ради Драбівського району Черкаської області, що значиться за ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Драбівського районного суду Черкаської області від 08 вересня 2021 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_2 за життя не оформила у встановленому законом порядку право власності на земельну ділянку, але розпочала процедуру приватизації земельної ділянки. Позивачка як спадкоємець не зверталася до органів місцевого самоврядування щодо завершення процедури приватизації. В цьому випадку до складу спадщини входить право спадкоємця на завершення процедури приватизації земельної ділянки, яку спадкодавець розпочав за життя у встановленому порядку та не завершив у зв`язку зі смертю. Позивачка з вимогами про визнання права на завершення процедури приватизації земельної ділянки до суду не зверталася, тому суд дійшов висновку, що обраний позивачкою спосіб захисту порушеного права шляхом визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування не відповідає вимогам законодавства України, тому в задоволенні позову необхідно відмовити повністю.

Постановою Черкаського апеляційного суду від 10 грудня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 08 вересня 2021 року скасовано з підстав порушення норм процесуального права та прийнято нове судове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із того, що судом попередньої інстанції порушено норми процесуального права, оскільки суд першої інстанції помилково зазначив, що цясправа підпадає під ознаки малозначної справи, та дійшов висновку про можливість розгляду справи в порядку спрощеного провадження.

Разом з цим апеляційний суд зазначив, що ОСОБА_1 не надала суду доказів того, що вона зверталася до органів місцевого самоврядування із заявою щодо завершення процедури приватизації та не надала відповідного рішення такого органу про відмову у задоволенні її заяви, а тому звернення до суду із заявленими вимогами без додержання необхідної процедури позасудового вирішення питання є передчасним.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що для вирішення вказаного питання існує інший порядок захисту, а саме звернення до суду з позовом про визнання в порядку спадкування права на завершення приватизації земельних ділянок.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиція інших учасників справи

У січні 2022 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Черкаського апеляційного суду від 10 грудня 2021 року, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати постанову в частині відмови в задоволенні її вимог та ухвалити нове рішення в цій частині, яким задовольнити її позов.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що апеляційний суд:

- неправомірно застосував до спірних правовідносин пункт 1 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України (далі - ЗК України) як правову підставу для виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв);

- помилково вважав, що позивачка має право успадкувати право на завершення приватизації земельної ділянки, з отриманням державного акта на землю, а не на успадкування земельної частки (паю) із земель колективної власності КСП «Мирний» після померлого спадкодавця;

- не звернув увагу на те, що мала місце не приватизація, а виділення із земель колективної власності власнику земельної частки (паю) ОСОБА_2 в натурі (на місцевості) земельної ділянки № 179;

- застосовав норми права без урахування висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 542/1403/17, від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19.

Крім того, зазначає, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права, зокрема в частині дослідження доказів, зібраних у справі.

У вересні 2022 року ОСОБА_1 подала заяву, в якій просила при розгляді справи прийняти до уваги практику Верховного Суду.

Станом на час розгляду справи Верховним Судом відзивів на касаційну скаргу ОСОБА_1 не надходило.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 11 січня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.

Ухвалою Верховного Суду від 21 січня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України); витребувано з Драбівського районного суду Черкаської областіматеріали справи № 692/567/21; надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

У квітні 2022 року матеріали справи № 692/567/21 надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 29 серпня 2022 року справу № 692/567/21 призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на таке.

Фактичні обставини справи

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть, що було видане виконавчим комітетом Свічківської сільської ради Драбівського району Черкаської області.

ОСОБА_1 у встановленому законом порядку прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 , внаслідок чого була заведена спадкова справа № 108/2016, що підтверджується інформаційної довідкою зі Спадкового реєстру та копією спадкової справи, та видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом.

За життя ОСОБА_2 здійснювала оформлення права власності на земельну ділянку спільної часткової власності загальною площею 117,688 га, яка знаходилась в адміністративних межах Свічківської сільської ради Драбівського району, що підтверджується розпорядженням Драбівської районної державної адміністрації від 11 березня 2015 року № 60 «Про виділення в натурі (на місцевості) земельних часток (паїв) та надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою» та списком громадян, яким виділяються в натурі земельні частки де під № 184 значиться ОСОБА_2 , номер земельної ділянки № НОМЕР_1 , площа 0,3171 га.

Відповідно до листа Відділу у Драбіському районі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 08 вересня 2020 року № 27?23?0.240?125/102-20, згідно з книгою реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), які видаються громадянам з колективної та інших форм власності, ОСОБА_2 видано сертифікат серія ЧР № 0318189 та повідомлено, що багаторічні насадження включені в розмір земельної частки (паю) в умовних кадастрових гектарах по сертифікату.

З листа відділу у Драбіському районі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 17 травня 2021 року № 27-23-0.240-62/102-21 вбачається, що земельній ділянці № НОМЕР_1 в адміністративних межах Свічківської сільської ради Драбівського району Черкаської області, площею 0,3171 га, яка наділена ОСОБА_2 , присвоєно кадастровий номер 7120689000:03:002:0549.

Приватний нотаріус Драбівського районного нотаріального округу Бірюк О. В. постановою від 20 червня 2020 року відмовив ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку площею 0,3171 га, що знаходиться за адресою: Черкаська область, Драбівський район, Свічківська сільська рада, за межами населеного пункту, оскільки до заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_1 не надала ніяких документів, що підтверджують право власності покійної ОСОБА_2 на земельну ділянку. Зазначено, що згідно зі статтею 125 ЗК України право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цього права. Після прийняття рішення про виділення в натурі (на місцевості) земельних часток (паїв) та надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою, право власності на земельну ділянку за ОСОБА_2 не було зареєстровано, а отже, ОСОБА_2 не стала власником земельної ділянки № НОМЕР_2 площею 0,3171 га. Оскільки право власності у спадкодавця на земельну ділянку за життя не виникало, свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку видати не можливо.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та їх нормативно-правове обґрунтування

Частиною дев`ятою статті 5 ЗК України 1990 року (тут і далі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначалось, що кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому частинами шостою і сьомою статті 6 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 22 ЗК України право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і документа, що посвідчує це право.

У частині другій статті 23 ЗК України визначено, що державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян. До державного акта додається список цих громадян.

Відповідно до статті 1 Закону України від 05 червня 2003 року № 899-ІV «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» право на земельну частку (пай) мають, зокрема, колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку, громадяни та юридичні особи, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай).

Згідно з частинами першою, другою статті 2 Закону України від 05 червня 2003 року № 899-ІV «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.

Відповідно до пункту 1 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» (далі - Указ № 720/95) встановлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.

Паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості).

Згідно з пунктом 2 Указу № 720/95 право на частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишилися членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Право на земельну частку (пай) особа набуває за наявності трьох умов: перебування в членах колективного сільськогосподарського підприємства; отримання цим підприємством державного акта на право колективної власності на землю; включення особи до списку, доданого до цього акта.

Таким чином, особа набуває права на земельну частку (пай) у разі, якщо на момент одержання колективним сільськогосподарським підприємством акта на право колективної власності на землю вона була його членом та включена до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Вказаний висновок узгоджується із висновками Верховного Суду, висловленими у постановах від 02 березня 2020 року у справі № 573/813/19-ц (провадження № 61?1543св20), від 13 травня 2020 року у справі № 627/66/17 (провадження № 61?42431св18), від 20 травня 2020 року у справі № 384/642/17 (провадження № 61 37931св18), від 02 вересня 2020 року у справі № 530/311/19 (провадження № 61-18113св19), від 22 жовтня 2020 року у справі № 149/2978/18 (провадження № 61-4932св19), від 16 грудня 2020 року у справі № 637/672/19-ц (провадження № 61?553св20), від 23 грудня 2020 року у справі № 609/1117/18 (провадження № 61?5685св19), від 16 червня 2021 року у справі № 137/1642/19 (провадження № 61?13243св20).

За таких обставин паюванням земель є визначення розміру земельної частки (паю) виключно у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості).

Крім того, питання приватизації земель урегульовано, зокрема статтями 25, 116, 118, 119, 121, 122 ЗК України, які регулюють правовідносини передачі у приватну власність земельних ділянок з державної або комунальної власності.

Статтею 1216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно з статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини.

У пункті 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз`яснено, що при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).

Разом із тим, відповідно до роз`яснень, що містяться у пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

Судами установлено, що ОСОБА_3 за життя була членом КСП «Мирний» та включена до списку членів цього КСП, які мають право на земельну частку (пай) та який є додатком до державного акта на право на землю, виданого КСП «Мирний» від 20 березня 1999 року серія ЧР № 0318189.

Зокрема, це підтверджується листом відділу у Драбіському районі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 08 вересня 2020 року № 27?23?0.240-125/102-20, з якого вбачається, що згідно книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), які видаються громадянам з колективної та інших форм власності, ОСОБА_2 видано сертифікат серія ЧР № 0318189 та повідомлено, що багаторічні насадження включені в розмір земельної частки (паю) в умовних кадастрових гектарах по сертифікату.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, не оформивши за життя документи про право власності на спірну земельну ділянку.

ОСОБА_1 у встановленому законом порядку прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 .

Таким чином, ОСОБА_1 набула майнове право на отримання у власність земельної ділянки за результатом розпаювання земель КСП «Мирний», яке за життя належало спадкодавцеві ОСОБА_2 та увійшло до складу спадщини, яку прийняла позивачка, що посвідчено відповідним сертифікатом, а отже, до ОСОБА_1 , як до спадкоємця, перейшло визначене право, яке передбачене законом.

Посилання апеляційного суду на те, що ОСОБА_1 як спадкоємець не зверталася до органів місцевого самоврядування щодо завершення процедури приватизації, яке ввійшло до складу спадщини, Верховний Суд вважає помилковим, оскільки у ході спадкування до позивача перейшло право колишнього члена КСП «Мирний» отримати у власність ділянку, посвідчене сертифікатом серія ЧР № 0318189, виданим на ім`я спадкодавця ОСОБА_2 .

З огляду на те, що суд апеляційної інстанції, не встановивши справжньої правової природи правовідносин сторін, не застосував до спірних правовідносин правові норми матеріального права, які підлягають застосуванню, не з`ясував питання наявності/відсутності у спадкодавця ОСОБА_1 за життя права на спірну земельну частку (пай), дійшов помилкового висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову.

Разом з тим суди попередніх інстанцій повно встановили фактичні обставини справи, але неправильно застосували норми матеріального права, а саме не врахували, що паювання земель та приватизація земель є різними видами правовідносин та мають різне нормативно-правове регулювання.

Таким чином, Верховний Суд дійшов висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають вимогам закону та підлягають скасуванню, а позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання за позивачем права на отримання у порядку спадкування земельної частки (пай), площею 0,3171 га, яка розташована на території Свічківської сільської ради Драбівського району Черкаської області, що значиться за ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягають задоволенню частково, оскільки відповідне право на отримання за результатом розпаювання земель колишнього КСП «Мирний» його учасниками земельної ділянки у власність увійшло до складу спадщини такого члена КСП «Мирний».

Крім того, Верховний Суд вважає, що посилання ОСОБА_1 у справі на те, що за нею слід визнати право власності на конкретно визначену земельну ділянку № НОМЕР_1 , якій присвоєно кадастровий номер 7120689000:03:002:0549 (багаторічні насадження (сад) площею 0,3171 га, яка розташована на території Свічківської сільської ради Драбівського району Черкаської області, що значиться за ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є передчасними, оскільки спадкодавець за життя не оформила належним чином у встановленому законом порядку право власності на конкретну земельну ділянку, а лише набула майнові права на її отримання, а отже, успадковується це саме право на отримання земельної частки (паю), а не право власності на конкретно визначену земельну ділянку в натурі.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною першою статті 412 ЦПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Відповідно до частини третьої статті 412 ЦПК України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Оскільки обставини справи встановлені судами повно, досліджено усі наявні у справі докази, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, тому Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, рішення судів першої й апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 з підстав, наведених у мотивувальній частині цієї постанови.

Щодо розподілу судових витрат

Статтею 416 ЦПК України передбачено, що постанова суду касаційної інстанції складається, в тому числі із розподілу судових витрат.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина тринадцята статті 141 ЦПК України).

Частинами першою-другою статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на висновки Верховного Суду щодо суті касаційної скарги та часткове задоволення позовних вимогвідповідно до частин першої та другої статті 141 ЦПК України, з Шрамківської сільської ради Золотоніського району Черкаської області на користь ОСОБА_1 підлягає частковому стягненню фактично сплачений останньою судовий збір за подання позовної заяви, апеляційної та касаційної скарг у сумі 2 127,40 грн ((908,00 грн + 1 362,00 грн + 1 984,80 грн)/2).

Керуючись статтями 141, 406, 409, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 08 вересня 2021 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 10 грудня 2021 року скасувати,ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_1 до Шрамківської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, третя особа - приватний нотаріус Драбівського районного нотаріального округу Бірюк Олег Васильович, про визнання права на земельну ділянку (пай) в порядку спадкування задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай), площею 0,3171 га, яка розташована на території Свічківської сільської ради Драбівського району Черкаської області, посвідчене сертифікатом від 20 грудня 1999 рокусерія ЧР № 0318189, у порядку спадкуванняпісля смерті ОСОБА_2 .

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Шрамківської сільської ради Золотоніського району Черкаської областіна користь ОСОБА_1 частину судових витрат у вигляді судового збору за подання позовної заяви, апеляційної та касаційної скарг у сумі 2 127,40 грн.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийО. В. Ступак Судді:І. Ю. Гулейков С. О. Погрібний Г. І. Усик В. В. Яремко