Постанова

від 11.06.2010 по справі 2а-1404/10/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

  "11" червня 2010 р.                                                              Справа № 2a-1404/10/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Шумея М.В.,

при секретарі Лавринович Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Івано-Франківську справу за позовом Коломийської об’єднаної державної податкової інспекції до приватного вищого навчального закладу «Коломийський коледж права і бізнесу»про стягнення заборгованості,    

в с т а н о в и в:

13.04.2010 року Коломийська об’єднана державна податкова інспекція звернулася з адміністративним позовом до приватного вищого навчального закладу «Коломийський коледж права і бізнесу»про стягнення заборгованості по сплаті штрафних фінансових санкцій та нарахованій пені. Позовні вимоги мотивувала тим, що за відповідачем рахується заборгованість по сплаті   податку на прибуток в сумі 16 242,00 грн., податку на додану вартість в сумі 29 231,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 26 094,20 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився. Згідно ст.39 КАС України відповідач викликався в судове засідання через засоби масової інформації. Наданим правом на подання заперечення проти позову не скористався. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи чи про причини неявки суду не подав.

За таких обставин суд вбачає за можливе розглянути справу на підставі наявних доказів за відсутності представників сторін.

Дослідивши подані докази, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, тому позов підлягає до задоволення з наступних мотивів.

Згідно ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Законом України “Про систему оподаткування” визначені види податків і зборів (обов’язкових платежів), що справляються на території України.

Згідно п.3 ч.1 ст.9 ЗУ «Про систему оподаткування»платники податків зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.  

Судом встановлено, що приватний вищий навчальний заклад «Коломийський коледж права і бізнесу»25.04.2005 року зареєстрований виконавчим комітетом Коломийської міської ради як юридична особа та 05.05.2005 року взятий на податковий облік як платник податків Коломийською об’єднаною державною податковою інспекцією.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем з 11.02.2010 року по 04.03.2010 року було проведено планову виїзну перевірку приватного вищого навчального закладу «Коломийський коледж права і бізнесу»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 31.12.2009 року, за результатами якої складено акт за № 792/231/13659835. В даному акті зафіксовано факти заниження суми податку на прибуток за період з 01.10.2007 року по 31.12.2009 року  на 21 242,00 грн., а саме за ІV квартал 2007 року - на 5 000,00 грн., за ІІ квартал 2008 року - на 2 933,00 грн., за ІІІ квартал 2007 року - на 2 881,00 грн.,  за ІV квартал 2008 року - на 2 759,00 грн., за І квартал 2009 року - на 7 052,00 грн., за ІІ квартал 2009 року - на 617,00 грн., а також зменшено від'ємне значення об’єкта оподаткування за 2009 рік в сумі 81 190,00 грн. Слід зазначити, що в акті також зафіксовано заниження податку на додану вартість за вказаний період в сумі 29, 231,00 грн., а саме за квітень 2008 року  - на 782,00 грн., за травень 2008 року –на 782,00 грн., за червень 2008 року –на 782,00 грн., за липень 2008 року –на 768,00 грн., за серпень 2008 року –на 768,00 грн., за вересень 2008 року –на 768,00 грн., за жовтень 2008 року –на 736,00 грн., за листопад 2008 року –на 736,00 грн., за грудень 2008 року –на 736,00 грн., за січень 2009 року –на 1 881,00 грн., за лютий 2009 року –на 1 881,00 грн., за березень 2009 року –на 1 881,00 грн., за квітень 2009 року –на 1 869,00 грн., за травень 2009 року –на 1 869,00 грн., за червень 2009 року – на 1 869,00 грн., за липень 2009 року –на 1 859,00грн., за серпень 2009 року –на 1 859,00 грн., за вересень 2009 року –на 1 859,00 грн., за жовтень 2009 року –на 1 849,00 грн., за листопад 2009 року –на 1 849,00 грн. та за грудень 2009 року –на 1 849,00 грн.   

На підставі вищевказаного акту перевірки та на виконання п. 4.3 ст.4, п.п. 17.1.3 п.17.1 ст.17 ЗУ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»Коломийською об’єднаною державною податковою інспекцією прийнято податкові повідомлення-рішення № 000012310 та № 000022310 від 23.03.2010 року, якими позивачу визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 71 567,20 грн., з яких 16 242,00 грн. податку на прибуток, 29 231,00 грн. податку на додану вартість та 26 094,20 грн. нараховані штрафні (фінансові) санкції.

Судом встановлено, що приватний вищий навчальний заклад «Коломийський коледж права і бізнесу»є орендодавцем нежитлових приміщень, розташованих у будівлі,  що знаходиться за адресою: м. Коломия, вул. Сагайдачного,5.

Орендарями згідно договорів оренди частини нерухомого майна за № 02/03/08 від 01.03.2008 року, № 03/03/08 від 01.03.2008 року, за № 04/03/08 від 01.03.2008року, за № 06/03/08 від 01.03.2008 року, № 07/08/08 від 01.03.2008 року ,за № 08/03/08 від 01.03.2008 року, за № 10/03/2008 року, за № 11/03/2008 року від 01.03.2008 року, за № 11/11/08,  за № 12/03/08 від 01.03.2008 року, а теж договорів б/н від 11.09.2008 року є фізичні особи.

Як вбачається з довідок Коломийської об’єднаної державної податкової інспекції за № 114/231 від 22.02.2010 року та за № 79/17-126 від 27.02.2010 року орендарями згідно вказаних договорів є фізичні особи –підприємці, які знаходяться на спрощеній системі оподаткування, є платниками єдиного та фіксованого податку та відповідно не є платниками податку на прибуток, а також фізичні особи, які не є суб’єктами господарювання, не перебувають на обліку платників податків в Коломийській об’єднаній державній податковій інспекції, а відповідно теж не є платниками на прибуток. Дані обставини свідчать про те, що вказані особи відповідно до п.1.26 ст.1 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»є пов’язаними пособами.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.4 Закону доход, отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг) пов'язаним особам, визначається виходячи із договірних цін, але не менших за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), що діяли на дату такого продажу.

Згідно п.п.7.4.3. п.7.4 ст.7 даного Закону положення підпунктів 7.4.1, 7.4.2 поширюються також на операції з особами, які не є платниками податку, встановленого статтею 10 цього Закону, або сплачують податок на прибуток за іншими, ніж платник податку, ставками.

Статтею 1 Закону встановлено, що звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін. Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п.1.20.5-1 п.1.20 ст.1 Закону якщо звичайна ціна не може бути визначена з використанням норм попередніх підпунктів цього пункту, то для доказів обґрунтування її рівня застосовуються правила, визначені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, а також національними стандартами з питань оцінки майна та майнових прав. З метою оподаткування терміни "справедлива вартість", "ринкова вартість" та "чиста вартість реалізації", які використовуються в національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку та національних стандартах з питань оцінки майна і майнових прав, прирівнюються до терміну "звичайна ціна", визначеного цим Законом.

З метою визначення розміру звичайної ціни, керуючись п.п.1.20.8 п.1.20 ст.1 Закону працівниками Коломийської об’єднаної державної податкової інспекції  направлено запити  керівнику приватного вищого навчального закладу «Коломийський коледж права і бізнесу»та начальнику Відділу статистики в м. Коломиї з проханням економічно обґрунтувати  та відповідно надати інформацію стосовно орендної плати за один квадратний метр  зданої в оренду площі  в центрі м. Коломия. Однак  згідно листа- відповіді на запит така інформація  в органах державної статистики відсутня.

Підпунктом 1.20.9 п.1.20 ст.1 цього ж Закону визначено, що додатково до правил визначення звичайної ціни, встановлених цим пунктом, Кабінет Міністрів України має право встановити методологію визначення звичайної ціни товарів (робіт, послуг), які продаються (надаються) платниками податку, визначеними як природні монополісти відповідно до закону, виходячи з таких правил:

а) у разі коли неможливо визначити ціну товарів (робіт, послуг) через відсутність або недоступність відповідної інформації, для визначення звичайної ціни використовується метод ціни перепродажу (наступного продажу) таких товарів (робіт, послуг). При цьому ціна товарів (робіт, послуг), що продаються платником податку, визначається на рівні ціни, за якою такі товари (роботи, послуги) перепродаються їх покупцем у разі наступного продажу, з урахуванням визначених за допомогою застосування звичайних цін фактичних витрат, понесених цим покупцем під час продажу та просування на ринок цих товарів (робіт, послуг), а також звичайного для даного виду діяльності прибутку покупця (без врахування ціни, за якою покупцем були придбані у продавця товари);

б) у разі неможливості використання методу ціни перепродажу товарів (робіт, послуг) використовується метод "витрати плюс" (витратний), за яким ціна товарів (робіт, послуг), що продаються платником податку, визначається як сума фактичних (понесених) витрат та звичайного для даного виду діяльності прибутку. При цьому враховуються визначені із застосуванням звичайних цін витрати на виробництво (придбання) та (або) продаж товарів, їх транспортування, зберігання, страхування або інші подібні витрати.

Відповідно до п.6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 23 «Розкриття інформації щодо пов’язаних сторін», затвердженого наказом Міністерства фінансів України за № 303 від 18.06.2001 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 539/5730 від 23.06.2001 року оцінка активів та зобов’язань в операціях  пов’язаних сторін здійснюється такими методами: порівнювальної неконтрольованої ціни; ціни перепродажу; «витрати плюс»; балансової вартості.

Пунктом 9 Положення встановлено, що  за методом «витрати плюс»застосовується ціна, що складається з собівартості готової продукції (товарів, робіт, послуг), яку визначає продавець і відповідної націнки.

З урахуванням наведеного, наказом начальника Коломийської об’єднаної державної податкової інспекції за № 124 від 01.03.2010 року встановлено застосувати до   приватного вищого навчального закладу «Коломийський коледж права і бізнесу»при визначенні податкових зобов’язань  по податку на прибуток та податку на додану вартість звичайні ціни, за якими ціна товарів (послуг), що продаються визначається як сума фактично понесених витрат.

Однак, як вбачається з акту перевірки, відповідач за період з 01.10.2007 року по 31.12.2009 року  надавав в оренду частину приміщення, що знаходиться за адресою м. Коломия, вул. Сагайдачного, 5, суб'єктам господарювання та фізичним особам, що не є такими,  з оплатою, що є нижчою фактично понесених ним витрат на утримання частини вказаного приміщення. Так, фактичні витрати, понесені приватним вищим навчальним закладом «Коломийський коледж права і бізнесу»на утримання наданих ним в оренду приміщення, перевищують дохід, отриманий від здачі їх в оренду, на суму 146 155,78 грн., зокрема,  витрати складають 156 016,84 грн. ( у тому числі амортизаційні відрахування та відсотки, сплачені банку за користування кредитом на придбання вказаного приміщення), а доходи складають 9 861,06 грн.

В зв’язку з не виконанням відповідачем визначеного Законом обов’язку, останній допустив заниження суми податку на прибуток за період з 01.10.2007 року по 31.12.2009 року  на 21 242,00 грн., а саме за ІV квартал 2007 року - на 5 000,00 грн., за ІІ квартал 2008 року - на 2 933,00 грн., за ІІІ квартал 2007 року - на 2 881,00 грн.,  за ІV квартал 2008 року - на 2 759,00 грн., за І квартал 2009 року - на 7 052,00 грн., за ІІ квартал 2009 року - на 617,00 грн.  

Відповідно до п.10.2 ст.10 ЗУ «Про податок на додану вартість» платники податку,  визначені  ст.2  цього Закону,  відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до Закону.

Пунктом 4.1 ст.4 цього Закону встановлено, що база оподаткування з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита,  інших загальнодержавних податків та зборів (обов’язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування, за винятком податку на додану вартість, а також збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за послуги стільникового рухомого зв’язку , що включається до ціни товарів (послуг). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або  через будь-яку третю особу в зв’язку з компенсацією вартості товарів (послуг). У разі, якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше, ніж на 20 відсотків, база оподаткування з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.

В зв’язку з не виконанням відповідачем визначеного Законом обов’язку, останнім занижено податок на додану вартість за період з 01.10.2007 року по 31.12.2009 року на загальну суму 29 231,00 грн., зокрема, за квітень 2008 року  - на 782,00 грн., за травень 2008 року –на 782,00 грн., за червень 2008 року –на 782,00 грн., за липень 2008 року –на 768,00 грн., за серпень 2008 року –на 768,00 грн., за вересень 2008 року –на 768,00 грн., за жовтень 2008 року –на 736,00 грн., за листопад 2008 року –на 736,00 грн., за грудень 2008 року –на 736,00 грн., за січень 2009 року –на 1 881,00 грн., за лютий 2009 року –на 1 881,00 грн., за березень 2009 року –на 1 881,00 грн., за квітень 2009 року –на 1 869,00 грн., за травень 2009 року –на 1 869,00 грн., за червень 2009 року –на 1 869,00 грн., за липень 2009 року –на 1 859,00грн., за серпень 2009 року –на 1 859,00 грн., за вересень 2009 року –на 1 859,00 грн., за жовтень 2009 року – на 1 849,00 грн., за листопад 2009 року – на 1 849,00 грн. та за грудень 2009 року –на 1 849,00 грн.   

Відповідно до п.п.1.20.10 п.1.20 ст.1 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»донарахування податкових зобов'язань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін здійснюється за процедурою, встановленою законом для нарахування податкових зобов'язань за непрямими методами, а для платників податку, визнаних природними монополістами згідно із законом, - також відповідно до принципів регулювання цін, встановлених таким законом. Податковий орган має право застосувати звичайні ціни для визначення бази оподаткування у випадках, передбачених законом, незалежно від виду господарської операції, що здійснюється платником цього податку, або податкового статусу іншої сторони такої операції.

Підпунктом 3.1.4 п.3 Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів документальних перевірок суб’єктів господарювання –юридичних осіб, а також їх філій, відділень та інших відокремлених підрозділів та документування виявлених порушень, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України за № 584 від 11.09.2008 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 539/5730 від 23.06.2001 року визначено, що у разі встановлення порушення податкового законодавства у випадках, законодавчо передбачених для застосування звичайної ціни, додатково зазначається сума податкового зобов’язання, розрахованого у зв’язку із незастосуванням (невірним застосуванням) платником податків у податковому обліку звичайних цін. При цьому для дотримання передбаченої законодавством процедури нарахування податкових зобов’язань внаслідок визначення звичайних цін працівник, відповідальний за проведення перевірки, подає (направляє) керівнику податкового органу (на обліку в якому перебуває платник податків) службову записку (лист тощо) для прийняття рішення про застосування звичайних цін при визначенні податкових зобов’язань. Рішення (наказ) про застосування звичайних цін при визначенні податкових зобов’язань складається із зазначенням дати та номера наказу, назви та коду ЄДРПОУ платника податків, що перевіряється, підстав для застосування звичайної ціни, передбачених законом з питань оподаткування.

На виконання п.п. 4.3.5 п.4.3 ст.4 ЗУ «Про  порядок погашення зобов’язань платників податками перед бюджетами та державними цільовими фондами», п.п.3.1.4 п.3 вказаних Методичних рекомендацій, начальником Коломийської об’єднаної державної податкової інспекції винесені рішення № 000012310 та № 000022310 від 23.03.2010 року про визначення податкових зобов’язань із застосуванням звичайних цін, якими відповідачу донараховано податкові зобов’язання по податку на прибуток в розмірі 16 242,00 грн. та по податку на додану вартість в розмірі 29 231,00 грн.

Відповідно до п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 даного Закону у разі, коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов’язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 ст.4 цього Закону, такий платник податків зобов’язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов’язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов’язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п’ятдесяти відсотків такої суми та не менше п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

З урахуванням наведеного, позивачем, згідно рішень про визначення податкових зобов’язань із застосуванням звичайних цін від 23.03.2010 року, приватному вищому навчальному закладу «Коломийський коледж права і бізнесу»нараховано штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 26 094,20 грн.

Слід зазначити те, що Коломийською об’єднаною державною податковою інспекцією для забезпечення можливості добровільної сплати платником податків податкових зобов’язань розрахованих із застосуванням звичайних цін податкових зобов’язань по податку на прибуток, податку на додану вартість та нарахованих штрафних (фінансових) санкцій в сумі 16 242,00 грн.,  29 231,00 грн., 26 094,20 грн. відповідно було направлено листи-пропозиції за № 1733/10/231 та  № 1732/10/231 від 15.03.2010 року щодо самостійної сплати розрахованих із застосуванням звичайних цін вказаних платежів. Дані листи-пропозиції приватним вищим навчальним закладом «Коломийський коледж права і бізнесу»отримано, що підтверджується підписом уповноваженої особи, однак залишено без виконання.

Таким чином, на підставі акту перевірки Коломийською об’єднаною державною податковою інспекцією 23.03.2010 року правомірно винесено рішення про визначення податкових зобов’язань із застосуванням звичайних цін, якими відповідачу донараховано податкові зобов’язання по податку на прибуток в розмірі 16 242,00 грн. та по податку на додану вартість в розмірі 29 231,00 грн. та відповідно нараховані штрафні (фінансові) санкції в сумі 26 094,20 грн.

Підстав для звільнення відповідача від сплати вказаних платежів в судовому засіданні не встановлено.

Доказів сплати податкового боргу відповідач суду не представив, чим фактично не заперечив наявність заборгованості, яка є предметом спору в даній справі

За таких обставин позовні вимоги підлягають до задоволення.

На підставі ст.67 Конституції України, ст.ст.3, 5, 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, керуючись ст.ст.11, 39, 71, 86, ч.3 ст.160, ст.162 КАС України, суд

  п о с т а н о в и в:

  позов задовольнити повністю.

Стягнути за рахунок активів приватного вищого навчального закладу «Коломийський коледж права і бізнесу»   (код –13659835) в дохід держави 71 567 (сімдесят одну тисячу п’ятсот шістдесят сім) грн. 20 коп. заборгованості, з яких 16 242 ( шістнадцять тисяч двісті сорок дві) грн. податку на прибуток, 29 231 (двадцять дев'ять  тисяч двісті сорок одну) грн. податку на додану вартість та 26 094 (двадцять шість тисяч дев’яносто чотири) грн. 20 коп. штрафних санкцій.

Постанова набирає законної сили після закінчення встановлених ст.186 КАСУ строків подання заяви про апеляційне оскарження  або апеляційної скарги, якщо таку заяву чи скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд шляхом подання протягом десяти днів з дня отримання постанови, заяви про її апеляційне оскарження, після чого протягом двадцяти днів –апеляційної скарги.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у десятиденний строк з дня отримання постанови.

Постанова в повному обсязі складена 15.06.2010 року.

           Суддя                                                                                                        Шумей М.В.