Постанова

від 29.09.2022 по справі 362/2284/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2022 року м. Київ

Справа № 362/2284/22

Провадження: № 22-ц/824/10465/2022

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого (судді-доповідача) Невідомої Т.О.,

суддів Вербової І.М., Нежури В.А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 01 липня 2022 року, постановлену під головуванням судді Кравченко Л.М.,

у справі за позовом ОСОБА_1 до Васильківської міської ради про визнання нежитлової будівлі житловою та визнання права на житлову будівлю,

в с т а н о в и в :

У червні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що йому на праві приватної власності належить нежитлова будівля (банно-пральний комбінат), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Вказана нежитлова будівля знаходиться на земельній ділянці комунальної власності та відноситься до земель житлової та громадської забудови. З метою поліпшення житлових умов, у 2020-2021 роках ним, позивачем, була проведена реконструкція цієї нежитлової будівлі у житловий будинок садибного типу. На вказаний будинок 26.12.2021 року виготовлено технічний паспорт. У травні 2022 року він, позивач, звернувся до Васильківської міської ради із заявою про зміну призначення об`єкта нерухомості, однак, листом йому відмовлено у задоволенні вказаної заяви у зв`язку з порушенням відповідної процедури. У червні 2022 року він звернувся до Васильківської міської ради із заявою про надання в оренду земельної ділянки для обслуговування належної йому будівлі, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Розгляд цієї заяви триває. Оскільки належна йому нежитлова будівля не є будівлею дачного чи садового типу, вирішити питання щодо переведення належних йому на праві власності нежитлових приміщень у житлові він не може, просив суд визнати нежитлову будівлю (банно-пральний комбінат) житловим будинком садибного типу; перевести з приватного нежитлового фонду нежитлову будівлю в приватний житловий фонд; визнати за ним, позивачем, право власності на житловий будинок садибного типу, розташований за адресою АДРЕСА_1 .

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 01 липня 2022 року позов ОСОБА_1 про визнання нежитлової будівлі житловою та визнання права на житлову будівлю повернуто заявнику.

Не погодившись із таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просив скасувати ухвалу суду першої інстанції, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що ним вживались заходи досудового врегулювання спору, про що було зазначено у позовній заяві та надано відповідні докази. Окрім того, право громадянина на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Ухвалами Київського апеляційного суду від 29 серпня 2022 року відкрито апеляційне провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

У відзиві на апеляційну скаргу адвокат Шестаков Ю.В. в інтересах Васильківської міської ради заперечував проти апеляційної скарги та вказував, що на теперішній час Васильківська міська рада будь-яких рішень в інтересах позивача та щодо земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 не приймала, тобто, волевиявлення власника земельної ділянки не існує. Вказане свідчить про те, що позовна заява не містить доказів вжиття позивачем всіх законодавчо-визначених заходів досудового врегулювання спору та посилання на результат таких дій.

Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Повертаючи позовну заяву ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив із того, що позовна заява не містить доказів вжиття позивачем всіх законодавчо визначених заходів досудового врегулювання спору та посилання на результат таких.

Колегія суддів не може погодитись із такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частин першої, третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За правилами статті 16 ЦПК України сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов`язковими згідно із законом.

Стаття 175 ЦПК України передбачає вимоги щодо форми та змісту позовної заяви. Зокрема, пунктом шостим частини третьої наведеної норми встановлено вимогу щодо зазначення в позові відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору.

Згідно ч.1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.175 і 177 цього Кодексу, протягом 5 днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали.

Крім цього, заява повертається у випадках, коли до заяви не додано доказів вжиття заходів досудового врегулювання спору у випадку, коли такі заходи є обов`язковими згідно із законом (п. 7 ч. 4 ст. 185 ЦПК України).

Повертаючи заяву з тих підстав, що до неї не додано доказів вжиття заходів досудового врегулювання спору, суд першої інстанції не зазначив закон, згідно з яким у даній категорії справ (визнання права власності на самочинне будівництво) заходи досудового врегулювання спору є обов`язковими, і якими доказами вжиття таких заходів підтверджується.

Положення статті 376 ЦК України, на які суд першої інстанції послався як на закон, яким визначено перелік заходів досудового врегулювання спору у даній справі, лише встановлюють ознаки самочинного будівництва та підстави набуття права власності на такий об`єкт. Жодних вказівок на вжиття заходів досудового врегулювання спору у даній категорії справ стаття 376 ЦК України не містить.

Дослідивши зміст позовної заяви, колегія суддів встановила, що вона відповідає вимогам статті 175 ЦПК України. Позивач у позовній заяві вказав, що звертався до відповідача щодо врегулювання спору, однак йому було відмовлено у задоволенні поданих ним заяв. На підтвердження вказаних обставин позивачем до позову були долучені копії заяв, поданих ним до Васильківської міської ради, а також лист-відповіді Управління містобудування Васильківської міської ради.

Однак, суд першої інстанції не звернув уваги на зміст позовної заяви та додані до неї докази, не встановив закон, згідно з яким у даній категорії справ заходи досудового врегулювання спору є обов`язковими, та, як наслідок, дійшов помилкового висновку про повернення позовної заяви.

Відповідно до ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Ураховуючи, що висновок суду про повернення позовної заяви є помилковим, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала - скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 01 липня 2022 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий Т.О. Невідома

Судді І.М. Вербова

В.А. Нежура