Рішення

від 26.08.2022 по справі 593/820/22

БЕРЕЖАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-о/593/26/2022

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Бережанський районний суд Тернопільської області

"26" серпня 2022 р.

в особі : судді Німко Н.П.

при секретарі Саламон Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бережани Тернопільської області справу окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи Надрічнянського старостинського округу Бережанської міської ради про встановлення юридичного факту належності правовстановлюючих документів,-

В С Т А Н О В И В:

Заявниця ОСОБА_1 ,зазначивши заінтересованоюособою Надрічнянськийстаростинський округБережанської міськоїради,звернулася всуд іззаявою й просить: встановити юридичні факти, що правовстановлюючі документи:

- Державний акт на право власності на земельні ділянки серія ЯБ № 244362 від 26.05.2005 року згідно якого ОСОБА_2 є власником земельних ділянок загальною площею 1,46 га, у межах, згідно з планом, які розташовані на території Надрічнянської сільської ради Бережанського району Тернопільської області (тепер Надрічнянський старостинський округу Бережанської міської ради), фактично належить ОСОБА_1 , як одній і тій самій особі;

- свідоцтво про право власності на 1/4 частину житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 від 25.02.2003 року, видане на ім`я ОСОБА_2 , фактично належить ОСОБА_1 , як одній і тій самій особі;

- свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) Серія ТР-1 №008774 від 15.02.2001 року, видане на ім`я ОСОБА_2 , фактично належить ОСОБА_1 , як одній і тій самій особі.

В обґрунтування заяви зазначено, що ОСОБА_1 є власником земельних ділянок, які знаходяться на території Надрічнянської сільської ради Тернопільської області, ј частки житлового будинку по АДРЕСА_1 , а також майнового паю члена колективного сільськогосподарського підприємства. У таких правовстановлюючих документах, оформлених на ім`я заявниці допущена помилка у написанні її імені « ОСОБА_3 », що не відповідає запису її імені у паспорті громадянина України « ОСОБА_4 ». Встановлення факту належності згаданих правовстановлюючих документів на право власності необхідне заявниці для реалізації нею свого права розпорядження вказаним майном.

У судове засідання заявниця ОСОБА_1 не з`явилася, подала заяву, в якій просила здійснити розгляд справи за її відсутності, вимоги підтримала у повному обсязі.

У судове засідання представник заінтересованої особи Надрічнянського старостинського округу Бережанської міської ради не з`явився. Подав заяву, в якій вказав, що не заперечує щодо заявлених вимог, просив розглянути справи у його відсутності; зазначив, що на території Надрічнянського старостинського округу проживає лише ОСОБА_1 .

Враховуючи, що у судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч.2 ст.247ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, вивчивши матеріали справи, взявши до уваги заяву представника заінтересованої особи, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що вимоги заявниці є підставними і підлягають до задоволення.

Ч.4 ст.206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийняття визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до ч.3 ст.294 Цивільного процесуального кодексу України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Відповідно до положень п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Відповідно доПостанови № 5 Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

Судом встановлено таке.

Згідно свідоцтва про право власності на житловий будинок з надвірними будівлями від 25 лютого 2003 року, виданого на підставі рішення виконкому Надрічнянської сільської ради від 28 січня 2006 №6, ј частина житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_2 ; реєстровий номер 9 від 25 лютого 2003 року.

Як вбачається із Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №244362 від 26 травня 2005 року, ОСОБА_2 є власником земельних ділянок, загальною площею 1,46 га, які розташовані на території Надрічнянської сільської ради Бережанського району Тернопільської області за кадастровими номерами 6120484900:01:001:0471, 6120484900:01:001:0028.

Також, заявниця ОСОБА_2 має право на майновий пай у пайовому фонді колективного сільськогосподарського підприємства ПАТ «Злагода» в с.Надрічне Бережанського району, що підтверджується свідоцтвом про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії ТР-І №008774 від 16 грудня 2002 року, де її частка становить 0,54 %, що у грошовому виразі складає 3901,00 грн.

Разом з тим, як вбачається з вищевказаних правовстановлюючих документів, вони видані на ім`я « ОСОБА_2 », у той час, як ім`я заявниці - « ОСОБА_4 ».

Згідно записів у свідоцтві про одруження серії НОМЕР_1 від 20 лютого 1963 року, ОСОБА_5 , 1939 року народження уклала шлюб із ОСОБА_6 й змінила дошлюбне прізвище на « ОСОБА_7 ».

Як значиться у паспорті громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого Бережанським РВ УМВС України в Тернопільській області 02 листопада 1998 року, заявниця ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Надрічне Бережанського району Тернопільської області.

Заявниці ОСОБА_1 також присвоєно ідентифікаційний номер НОМЕР_3 .

Встановлення факту належності згаданих правовстановлюючих документів Державного акту на право власності на земельну ділянку, свідоцтва про право власності на ј частину житлового будинку, а також свідоцтва про право власності на майновий пай є необхідним для можливості заявниці розпоряджатись своїм майном.

Згідно ч.ч. 1-3 ст.78ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Відповідно до ч.1 ст.81ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності;в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування;г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Відповідно до чинної редакції ст.125ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст.126ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

У той же час на момент дати видачі державного акту на право власності на земельну ділянкузаконодавством передбачалось, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

З 01 січня 2013 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та інших законодавчих актів України», а також Закон України «Про державний земельний кадастр», яким запроваджено ведення Державного реєстру прав на нерухоме майно як єдиної держаної інформаційної системи, яка має містити відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об`єкти та суб`єктів цих прав.

При цьому, Законом України«Про Державнийземельний кадастр» відмінено видачу державних актів на землю.

Чинним законодавством України не передбачено порядку внесення змін до державних актів на право власності на землю, видачі нових державних актів на право приватної власності на землю, тобто єдиною можливістю встановити факт належності заявниці державного акту на право приватної власності на земельну ділянку площею, є встановлення даного факту у судовому порядку.

Відповідно до Закону України"Продержавну реєстраціюречових правна нерухомемайно таїх обтяжень" з 01.01.2013 року реєстрацію прав на нерухоме майно здійснюють структурні підрозділи територіальних органів Мін`юсту та не передбачено видачі державних актів про право власності на землю, як не передбачено і можливості внесення виправлень до вже виданих державних актів.

Реалізувати своє право власності на згадану земельну ділянку іншим шляхом, окрім встановлення вказаного факту, заявниця не має можливості.

Відповідно до листа Верховного Суду України від 01.01.2012 року «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», коли установи, які видали документи не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п.6 ч.1 ст.315ЦПК України громадяни мають право звернутись до суду з заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом.

Представник заінтересованої особи Надрічнянського старостинського округу Бережанської міської ради у своїй заяві визнав вимоги ОСОБА_1 й зазначив, що на території Надрічнянського старостинського округу проживає лише ОСОБА_1 .

Суд приймає до уваги таку позицію заінтересованої особи про фактичне визнання заяви ОСОБА_1 і вважає, що така позиція не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Отже, суд вважає доведеним той факт, що правовстановлюючі документи, а саме: Державний акт на право власності на земельні ділянки Серія ЯБ №244362 від 26.05.2005 року, виданий на підставі розпорядження голови Бережанської райдержадміністрацї від 17 вересня 2004 року за №419 на дві самостійні земельні ділянки за кадастровими номерами: 6120484900:01:001:0471 та 6120484900:01:001:0028 згідно, якого ОСОБА_2 є власником земельних ділянок загальною площею 1,46 га, у межах згідно з планом, які розташована на території Надрічнянської сільської ради Бережанського району Тернопільської області (тепер Надрічнянський старостинський округу Бережанської міської ради), свідоцтво про право власності на 1/4 частину житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 від 25.02.2003 року, видане на ім`я ОСОБА_2 ; свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серія ТР-1 №008774 від 15.02.2001 року, видане на ім`я ОСОБА_2 , фактично належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 13, 76, ч.2, 3, 4 ст. 263, 264, 265 ч.3 ст.294, п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити юридичний факт, що правовстановлюючі документи:

-Свідоцтво на право особистої власності на житловий будинок з надвірними будівлями, видане на підставі рішення виконкому Надрічнянської сільської ради Бережанського району Тернопільської області №-6 від 28 січня 2033 року та записане 25 лютого 2003 року в реєстрову книгу №-1 «д» стор. №-106 за реєстровим №-9, згідно якого 1\4 частина житлового будинку з надвірними будівлями, розташованого в АДРЕСА_1 , належить на праві приватної власності ОСОБА_2 , фактично належить заявниці ОСОБА_1 , як одній і тій самій особі;

- Державний акт на право приватної власності на землю серії ЯБ №-244362, виданий на підставі розпорядження голови Бережанської районної державної адміністрації Тернопільської області від 17 вересня 2004 року №419 та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю 26 травня 2005 року за №-010564500202, кадастровий номер 6120484900:01:001:0471, 6120484900:01:001:0028, згідно якого ОСОБА_2 є власником земельних ділянок загальною площею 1,46 га, у межах згідно з планом які розташовані на території Надрічнянської сільської ради Бережанського (тепер Тернопільського) району Тернопільської області із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фактично належить заявниці ОСОБА_1 , як одній і тій самій особі;

- Свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) сері ТР-І №-008774, видане 16 грудня 2002 року головою Надрічнянської сільської ради, згідно якого ОСОБА_2 має право на пайовий фонд майна колективного сільськогосподарського підприємства ПАП «Злагода», що в с.Надрічне Бережанського району, де її частка визначена в розмірі 3901,00 грн., або 0,54 % від майна пайового фонду підприємства, фактично належить заявниці ОСОБА_1 , як одній і тій самій особі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції Тернопільського апеляційного суду.

Суддя Бережанського районного суду

Тернопільської області Н.П.Німко