Постанова

від 31.03.2010 по справі 2а-15946/09/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 березня 2010 року           15:07           № 2а-15946/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О. за участю секретаря судового засідання Наумець О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплолічильник»

про

стягнення 55 507,80 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Державна податкова інспекція у Дніпровському районі м. Києва звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ТзОВ «Теплолічильник»про стягнення 55 507,80 грн. заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що податковий борг виник у зв’язку із невчасною сплатою відповідачем узгоджених податкових зобов’язань з податку на додану вартість чим порушено вимоги п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами»

Відповідач заперечень на позовну заяву не подав, в судове засідання явку представника не забезпечив, повідомлявся належним чином, пошта направлялася на адресу згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, а тому, відповідно до ст. 128 КАС України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ «Теплолічильник» (код ЄДРПОУ 32592491) зареєстроване у ДПІ у Дніпровському районі м. Києва як платник податків 02.10.2003р.

18.06.2009р. ДПІ у Дніпровському районі м. Києва проведено перевірку своєчасності подання платіжного доручення до установи банку ТзОВ „Теплолічильник", за результатами якої складено Акт №3528-15/32592491.

Перевіркою встановлено, що товариством порушено вимоги пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" (далі –Закон №2181) із змінами та доповненнями, а саме: відповідачем допущена несвоєчасна сплата податку на додану вартість за лютий 2009р.

24.06.2009р. на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" винесено податкове повідомлення-рішення №0013031520/0, яким донараховано суму штрафних санкцій в розмірі 109,40 грн., яке отримане директором ТзОВ «Теплолічильник».

Крім того, відповідачем були подані декларації з податку на додану вартість, якими підприємством самостійно визначена сума податку:

- декларація з податку на додану вартість №149994 від 20.07.2009р. за червень 2009р. на суму 386,0 грн.

- декларація з податку на додану вартість №113086 від 22.06.2009р. за травень 2009 року на суму 56586,0 грн.

Згідно до облікових карток платника податків, декларацій та податкового повідомлення-рішення, у відповідач на день звернення до суду існує заборгованість перед бюджетом на загальну суму 55 507,80 грн., з податку на додану вартість: (386,0 грн. + 56 586,0 грн. + 109,40 грн. - 1573,60 грн. переплати).

Згідно ст. 2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов’язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України “Про систему оподаткування”, платники податків зобов’язані, зокрема, сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни. Ненарахування та несплата податків з коштів (доходів), отриманих від здійснення господарської діяльності, є порушенням інтересів держави та суспільства.

Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону №2181 податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у  порядку та у строки,  визначені цим Законом або іншими законами України.

Пунктом 1.3 ст. 1 Закону №2181 податковий борг (недоїмка) визначається як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому  порядку,  але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Підпунктом 4.1.1. пункту 4.1 статті 4 Закону 2181 встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Пунктом 5.2.1. Закону №2181 встановлено, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Згідно з пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону №2181 узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені статтею 5 вказаного Закону, визнається сумою податкового боргу  платника податків.

Відповідно до підпункту “а” пп. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону №2181 перша податкова вимога надсилається не раніше  першого  робочого  дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи  платника  податків, обов'язок  погасити  суму  податкового  боргу  та можливі наслідки непогашення його у строк.

Відповідно до підпункту “б” пп. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону №2181 друга податкова вимога направляється не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником  податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково  до відомостей,  викладених у першій податковій вимозі,  може містити повідомлення  про  дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

ДПІ у Дніпровському районі м. Києва з метою погашення податкової заборгованості були виставлені: перша податкова вимога №1/1855 від 03.07.2009р. та друга податкова вимога від №2/3014 від 16.10.2009р.

Зазначені податкові вимоги направлялись відповідачу рекомендованою кореспонденцією, проте не були вручені у зв’язку із відсутністю останнього за місцем реєстрації про що складено акти №36 від 16.09.2009р. та №43 від 30.10.2009р.

Абзацом четвертим п.п. 6.2.4. Закону №2181 встановлено, що у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Як вбачається з матеріалів справи доказів оскарження відповідачем сум податкових зобов’язань у встановлені Законом №2181 строки не надано. Отже, сума податкових зобов’язань за заявленими платежами вважається узгодженою. В зв’язку з цим, в силу норм Закону № 2181 зазначене податкове зобов’язання набуло статусу податкового боргу.

Отже, відповідно до пп. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 Закону № 2181 у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності –шляхом продажу інших активів такого платника податків.

29.12.2008р. ДПІ у Дніпровському районі м. Києва прийнято рішення №589 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону № 2181 встановлено, що підставою для примусового стягнення активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу є виключно рішення суду.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача заявленої суми заборгованості у розмірі 55 507,80 грн.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача –суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 71, 86, 94, ст. 105, 158-163 КАС України, адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплолічильник»(02094, м. Київ, вул. провул. Червоногвардійський, 2, код ЄДРПОУ 32592491) на користь держави (р/р №34122999700005, УДК у Дніпровському районі м. Києва, банк одержувача ГУ УДК у м. Києві, МФО 820019, ідентифікаційний код 26077906) 55 507,80 грн. податкового боргу з податку на додану вартість за рахунок активів боржника.

  Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

  Суддя                                                                                                Д.О. Баранов