Ухвала

від 29.09.2022 по справі 759/29528/21

КАГАРЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 759/29528/21

2/368/340/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" вересня 2022 р. Кагарлицький районний суд Київської області

В складі:

Головуючий - суддя Закаблук О.В.

При секретарі - Балацька В.В.

За участі сторін:

Позивач - ОСОБА_1

-розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кагарлик Київської області в залі суду справу запозовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 3-тя особа приватний нотаріус Київського нотаріального округу Баландіна Тетяна Миколаївна про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом, суд,

В С Т А Н О В И В :

10.06.2022 року на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшла позовназаява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 3-тя особа приватний нотаріус Київського нотаріального округу Баландіна Тетяна Миколаївна про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом, в прохальній частині якої позивач просить суд винести рішення, на підставі якого:

1. Прийняти дану позовну заяву до розгляду та відкрити провадження.

2. Визнати за ОСОБА_1 , право власності на земельну ділянку, площею 1,2930 га, що знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, Буртівська сільська рада, кадастровий № 3222281200:03:015:0004, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в порядку спадкування за законом після її чоловіка ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

10.06.2022 року автоматизованою системою документообігу суду на підставі п. 15.4) Перехідних Положень ЦПК України для слухання справи був визначений суддя Кагарлицького районного суду Київської області Закаблук О.В., присвоєно справа № 759/29528/21, провадження № 2/368/340/22.

26.07.2022року Кагарлицьким районним судом на підставі ст.ст. 175, 177, 185, 187, 258, 260 ЦПК України винесено ухвалу про відкриття провадження у справі, прийнято процесуальне рішення про слухання справи в порядку загального позовного провадження, та призначено справу до підготовчого судового засідання на 12 год. 00 хв. 07.09.2022 року.

07.09.2022року в підготовчому судовому засідані позивач ОСОБА_1 та відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не заперечували, щодо витребування у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Баландіної Т.М. належним чином засвідченої копії спадкової справи 64547842, яка заведена після смерті ОСОБА_4 , витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 57073715, заведену приватним нотаріусом Баландіною Т.М.

07.09.2022 року Кагарлицьким районним судом винесено ухвалу, згідно якої:

1.Оголосити перервуу підготовчомузасіданні поцивільній справі№ 759/29528/21провадження 2/368/340/22за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 3-тя особа приватний нотаріус Київського нотаріального округу Баландіна Тетяна Миколаївна про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом до 11 год. 00 хв. 29.09.2022 року.

2. Витребувати уприватного нотаріусаКиївського міськогонотаріального округуБаландіної ТетяниМиколаївни ( АДРЕСА_1 ) для огляду у судовому засіданні копію спадкової справи № 64547842 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 . заведену 01.08.2019 року.

20.09.2022 року на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшов лист відношення приватного нотаріуса Баландіної Тетяни Миколаївни (вих. № нотаріуса, - № 98/02 14 від 16.09.2022 року, вх. № суду - № 5558/22 вх. Від 20.09.2022 року), в якому зазначено наступне:

08 серпня 2022 року нею отримані копія ухвали Кагарлицького районного суду Київської області від 26 липня 2022 року (справа №759/29528/21) про відкриття провадження у справі про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 , копія позовної заяви з додатками та судова повістка про виклик до суду на 12-00 год. 07 вересня 2022 року.

15 серпня 2022 року за вихідним № 80/02-14 нею направлена відповідь на адресу суду рекомендованим листом з повідомленням. Цей лист З НЕЗРОЗУМІЛИХ їй ПРИЧИН повернувся з відміткою Укрпошти «адресат відсутній за вказаною адресою».

15 вересня 2022 року нею отримана копія ухвали Кагарлицького районного суду Київської області від 07 вересня 2022 року (справа №759/29528/21 2/368/340/22) про витребування копії спадкової справи після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 .

Судової повістки про виклик її до суду на 11-00 год. 29 вересня 2022 року у вказаному листі З НЕЗРОЗУМІЛИХ ПРИЧИН не було.

Оскільки суд не приймає кореспонденцію, яку вона відправляє Укрпоштою, не повідомляє її про судові засідання, а отже пакет з повною копією спадкової може загубитися та/або повернутися їй знову не розпакованим, направляються копії заяв, що подавалися ОСОБА_1 по вказаній спадковій справі та копії свідоцтв про право на спадщину, видані на її ім`я.

У випадку, якщо після отримання копій цих документів, існуватиме необхідність направлення до суду повної копії спадкової справи, просить покласти на заінтересованих осіб обов`язок оплатити рахунок на витрати з виготовлення копій документів спадкової справи, архівні роботи, пов`язані з цим та послуги зв`язку, оскільки спадкова справа прошита, заархівована та має значний об`єм (рахунок додається).

У разі необхідності повна копія спадкової справи буде направлена одразу після отримання запиту суду з обов`язковим зазначенням номера справи та прикладенням гербової печатки, а також оплати рахунку заінтересованими особами.

Суд, розглянувши лист відношення приватного нотаріуса, розглянувши матеріали справи, приходить до висновку щодо оголошення перерви в судовому засіданні, та винесення повторної ухвали про витребування належним чином завіреної спадкової справи, обгрунтовуючи своє рішення наступним:

-перш завсе, слід довести до відома приватного нотаріуса Баландіної Тетяни Миколаївни (яка в силу тих чи інших причин, - можливо не орієнтується в цьому), що ухвала суду, яка винесена в порядку ЦПК України, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 258 ЦПК України, - є рішенням суду (тобто, - є його підвидом).

Слід зазначити, що згідно з ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх службовими особами, об`єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами.

Невиконання судових рішень тягне передбачену законом відповідальність, зокрема, - за ст. 382 КК України.

Йдеться про судові рішення, вироки та постанови, прийняті суддею одноособово, а також про судові рішення, вироки та ухвали, прийняті колегіально складом суду, які набрали чинності.

Отже, положення ст. 382 є кримінально-правовою гарантією виконання вказаного конституційного положення з боку службових осіб.

Об`єктом злочинує діяльність суду по відправленню правосуддя, що передбачає точне і своєчасне виконання його приписів, які реалізують цю функцію, кожною службовою особою.

Об`єктивною стороною злочину є невиконання будь-якого судового рішення, яке безпосередньо запропоновано виконати даній службовій особі, або перешкоджання службовою особою його виконанню.

Невиконання здебільшого характеризується бездіяльністю.

Невиконання судового рішення може бути підтверджено службовою особою письмово, безпосередньо судді, по телефону тощо (відмова від виконання), але склад злочину буде і тоді, коли ніяких заяв з цього приводу не робиться (ухилення від виконання).

Відповідальність настає як за невиконання підсумкового судового документа по справі, так

й іншого,прийнятого підчас розглядусправи (наприклад, керівник установи повинен виконати ухвалу щодо надання певних документів для дослідження по справі, але не робить цього, начальник РВВС не виконує постанову судді щодо приводу підсудного до суду, нотаріус не виконує ухвалу про витребування доказів, тощо).

Дійсно, - невиконання запиту судді, зробленого поза межами судового процесу, не тягне відповідальності за ст. 382 КК України, проте, - в даному випадку має місце невиконання приватним нотаріусом судового рішення у виді ухвали суду, яка винесена в межах судового процесу.

Злочин вважається закінченим після того, як судове рішення, що набрало законної сили, надійшло до службової особи, яка повинна його виконувати, але цього зроблено у встановлені строки не було.

З моменту невиконання судового рішення злочин набуває триваючого характеру. Такий стан може тривати до того часу, коли службова особа не буде примушена виконати рішення або це зробить інша службова особа, або особа, щодо якої прийняте судове рішення. Такі випадки не звільняють суб`єкта від відповідальності.

Суб`єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Особа, яка за своїм службовим становищем повинна виконати судове рішення, усвідомлює свій обов`язок, але не бажає це робити і не виконує припис за умови наявності можливостей для його виконання. Службова особа, що перешкоджає виконанню рішення, усвідомлює, що чинить це всупереч судовому акту, і бажає домогтися його невиконання.

Мотиви злочину(службовіамбіції,бажання отриматинеправомірну вигоду,інші бажання)на кваліфікаціюне впливають. Невиконання судового рішення зі службової недбалості при наявності підстав може кваліфікуватися за ст. 367.

Суб`єктом злочину може бути службова особа, яка відповідно до своїх повноважень повинна була вчинити дії по виконанню судового рішення або мала можливість йому перешкодити. Це можуть бути працівники Державної виконавчої служби МЮ, працівники Державного департаменту України з питань виконання покарань, МВС, нотаріуси (як приватні так і державні), керівники та інші службові особи підприємств, установ та закладів тощо.

Відповідно, з огляду на визщезазначене, суд констатує той факт, що в діях приватного нотаріуса Баландіної Тетяни Миколаївни формально містяться ознаки кримінального правопорушення, яке передбачено ст. 382 КК України, - невиконання судового рішення.

Суд наголошує на тій обставині, що у разі повторного невиконання судового рішення у виді ухвали про витребування належним чином завіреної спадкової справи не залишає суду іншого виходу, ніж подання (негайно, - після сплину строку, який вказаний в реззолютивній частині ухвали, - на подання до суду відповідних доказів) до органу прокуратури за місцем розташування Кагарлицького районного суду Київської області письмової заяви про скоєний злочин, та, відповідно, - про внесення відповідних відомостей (невиконання рішення суду) до ЄРДР.

- по друге, - в листі відношенні приватного нотаріуса Баландіної Тетяни Миколаївни міститься вказівка суду щодо покладення на заінтересованих осіб обов`язок оплатити рахунок на витрати з виготовлення копій документів спадкової справи, архівні роботи, пов`язані з цим та послуги зв`язку, оскільки спадкова справа прошита, заархівована та має значний об`єм (рахунок додано приватним нотаріусом до листа відношення).

Суд зазначає, що приватний нотаріус не має права давати вказівки суду під час здійснення судом правосуддя, а тому така позиція приватного нотаріуса є юридично нікчемною, та такою, яка формально має ознаки кримінального правопорушення, яке передбачено ст. 376 КК України, - втручання в діяльність судових органів.

Знову ж таки, суд зазначає, що у разі повторного невиконання судового рішення у виді ухвали про витребування належним чином завіреної спадкової справи не залишає суду іншого виходу, ніж подання (негайно, - після сплину строку, який вказаний в реззолютивній частині ухвали, - на подання до суду відповідних доказів) до органу прокуратури за місцем розташування Кагарлицького районного суду Київської області письмової заяви про скоєний злочин, та, відповідно, - про внесення відповідних відомостей (втручання в діяльність судових органів) до ЄРДР.

Далі, суд зазначає, що в діях приватного нотаріуса Київського міського нотаріального коругу ОСОБА_6 , які полягають в невиконанні рішення суду у виді ухвали містяться порушення положень як Конституції України, - як Основного Закону України, так і положень галузевого Закону України, - Закону України «Про нотаріат», - що є також підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Далів, суд наголошує на тому, що :

1. У разі повторного невиконання судового рішення у виді ухвали про витребування належним чином завіреної спадкової справи не залишає суду іншого виходу, ніж подання (негайно, - після сплину строку, який вказаний в реззолютивній частині ухвали, - на подання до суду відповідних доказів) до органу прокуратури за місцем розташування Кагарлицького районного суду Київської області письмової заяви про скоєний злочин, та, відповідно, - про внесення відповідних відомостей (невиконання судового рішення, втручання в діяльність судових органів) до ЄРДР.

2. У разі повторного невиконання судового рішення у виді ухвали про витребування належним чином завіреної спадкової справи не залишає суду іншого виходу, ніж подання (негайно, - після сплину строку, який вказаний в реззолютивній частині ухвали, - на подання до суду відповідних доказів) до відповідних органів Міністерства Юстиції (відповідної дисциплінарної комісії), - скарги вимоги про притягнення приватного нотаріуса до дицсциплінарної відповідальності.

Окремо, суд наголошує на тій обставині, що письмова вимога суду у виді судового рішення ухвали надіслана у справі, яка розглядається в порядку цивільного судочинства на підставі ст. 1 ЦПК України.

Згідно ст. 1 ЦПК України цивільний процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.

Згідно п.1ч.1ст.258ЦПК України судовими рішеннями є, зокрема, ухвали.

А тому обгрунтована письмова ухвала суду зобов`язує (імперативно) нотаріуса надати на адресу суду в строки, вказані в резолютивній частині ухвали, - належним чином завірену копію спадкової справи померлої фізичної особи спадкодавця.

Суд доводить до відома державного нотаріуса Кагарлицької районної державної нотаріальної контори Київської області Л.І. Грачової, яка не надала відповіді на обгрунтовану вимогу суду, що забезпечення доказів в чинному ЦПК України врегульовано параграфом 8 чинного ЦПК України.

Згідно ст. 116 ЦПК України:

1. Суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.

2. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.

3. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.

4. Забезпечення доказів до подання позовної заяви здійснюється судом першої інстанції за місцезнаходженням засобу доказування або за місцем, де повинна бути вчинена відповідна процесуальна дія. Забезпечення доказів після подання позовної заяви здійснюється судом, який розглядає справу.

5. У разі подання заяви про забезпечення доказів до подання позовної заяви заявник повинен подати позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення доказів. У разі неподання позовної заяви у зазначений строк, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження суд скасовує ухвалу про вжиття заходів забезпечення доказів не пізніше наступного дня після закінчення такого строку або постановлення судом ухвали про повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.

Якщо ухвала про забезпечення доказів на момент її скасування була виконана повністю або частково - отримані судом докази (показання свідків, висновки експертів тощо) не можуть бути використані в іншій справі.

6. Особа, яка подала заяву про забезпечення доказів, зобов`язана відшкодувати судові витрати, а також збитки, спричинені у зв`язку із забезпеченням доказів, у разі неподання позовної заяви у строк, зазначений в частині п`ятій цієї статті, а також у разі відмови у позові.

7. За заявою міжнародного комерційного арбітражу, третейського суду або заявою сторони у справі, яка передана на розгляд міжнародного комерційного арбітражу, третейського суду, суд може вжити заходів забезпечення доказів у порядку та з підстав, встановлених цим Кодексом.

8. Заява про забезпечення доказів у справі, яка передана на розгляд міжнародного комерційного арбітражу, третейського суду, подається до апеляційного суду за місцезнаходженням боржника або доказів, щодо яких сторона просить вжити заходів забезпечення, або майна боржника, або за місцем арбітражу, третейського розгляду.

Згідно ч.5ст.118ЦПК України за результатами розгляду заяви про забезпечення доказів суд постановляє ухвалу про задоволення чи відмову у задоволенні заяви.

Згідно ч.11ст.118ЦПК України ухвалапро забезпеченнядоказів (крім забезпечення доказів шляхом допиту свідків, призначення експертизи, огляду доказів) є виконавчим документом та виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Далі,суд звертаєувагу нотаріусана положенняч.6ст.8Закону України«Про нотаріат»,де чіткота яснозазначено,що,- довідки про вчинені нотаріальні дії та інші документи надаються нотаріусом протягом десяти робочих днів на обґрунтовану письмову вимогу суду, у зв`язку з цивільними справами, з обов`язковим зазначенням номера справи та прикладенням гербової печатки відповідного органу.

- по третє, хоча, як на думку суду, - лист відношення приватного нотаріуса, зглядаючись на його зміст, - і має ознаки нахабстава по відношенню до суду, та цинізму по відношенню до позивача, проте, - приватний нотаріус (з огляду на мотивувальну частину листа), - все ж таки переймається ходом судового процесу, що має вираз в тому, що ображений на ту обставину, що його ніби то не викликали в судові засідання, і він переживає за ту обставину, що при поштовій пересилці може бути втрачено копію справи, - то суд приймаєрішення провизнання обов`язковоїучасті приватногонотаріуса внаступному судовомузасіданні (підготовчесудове засідання,-так якдане підготовчесудове засіданняне відбулосясаме звини приватногонотаріуса), керуючись наступними нормами ЦПК України.

Так, згідно ст. 58 ЦПК України:

1. Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

2. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.

3. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

4. Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.

Згідно ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Зглядаючись на положення ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники процесу зобов`язані повідомити суд про причини своєї неявки, причому, причини неявки в судове засідання третьої особи в даному випадку повинні бути обґрунтованими, тобто, такими, які б могли б дати змогу визнати їх поважними, а просто прохання слухати справу без участі, поважною причиною не визнається.

Крім того,згідно п.5ч.2ст.223ЦПК України суд відкладає розгляду справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення.

Також суднаголошує на положенніч.4ст.12ЦПК України, згідно з якою кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Підсумовуючи вищевикладене, суд наголошує, що в даному випадку участь третьої особи з огляду на її дещо негативну процесуальну поведінку в підготовчому судовому засіданні є обов`язковою.

Згідно ч.1ст.261ЦПК України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Окрім того,суд повторнонаголошує натій обставині,що судова ухвала, яка набрала законної сили, є олбов`язковою для виконання суб`єктами, які вказані в ухвалі, а невиконання такої ухвали вищепереліченими суб`єктами тягне за собою кримінальну відповідальність за невиконання судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ч. 6 ст. 8 Закону України «Про нотаріат», ст. 116, ч. 5 ст. 118, ч. 11 ст. 118, п. 1 ч. 1 ст. 258, 259, 260 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

В зв`язку з невиконанням приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баландіною Тетяною Миколаївною ухвали Кагарлицького районного суду Київської області від 07.09.2022 року (справа № 759/29528/21, провадження № 2/368/34022), -оголосити перервуу підготовчомузасіданні поцивільній справі№ 759/29528/21провадження 2/368/340/22за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 3-тя особа приватний нотаріус Київського нотаріального округу Баландіна Тетяна Миколаївна про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом, - призначивши наступне підготовче судове засідання на 11 год. 00 хв. 25.10.2022 року.

Зобов`язати приватного нотаріуса Київського нотаріального округу Баландіну Тетяну Миколаївну, ( АДРЕСА_1 ), в строк до 12 год. 00 хв. 24.10.2022 року надати на адресу Кагарлицького районного суду Київської області, (09201, Київська область, Обухівський район, м. Кагарлик, вул. Володимира Великого, 3), належним чином завірену копію спадкової справи № 64547842 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , заведену 01.08.2019 року.

Визнати обов`язковою участь приватного нотаріуса Київського нотаріального округу Баландіної Тетяни Миколаївни, ( АДРЕСА_1 ), в підготовчому судовому засіданні, яке відбудеться о 11 годині 00 хв. 25.10.2022 року в приміщенні Кагарлицького районного суду Київської області (09201, Київська область, Обухівський район, м. Кагарлик, вул. Володимира Великого, 3).

Ухвала в частині забезпечення доказів може бути оскаржена на підставі п. 2 ч. 1 ст. 353 ЦПК України.

На підставіч.1ст.354ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно п.2ч.2ст.354ЦПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне сокарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно ст.355ЦПКУкраїни апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Згідно п.15.5ПерехіднихПоложеньЦПК Українивід03жовтня2017року, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Відповідно, ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів до Київського Апеляційного суду через Кагарлицький районний суд Київської області з моменту проголошення, а учасниками процесу, які не були присутні в залі судового засідання під час проголошення ухвали, - протягом п`ятнадцяти днів з моменту отримання копії ухвали.

Оскарження даної ухвали в частині забезпечення доказів не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає розгляду справи на підставі ч. 7 ст. 118 ЦПК України.

Ухвала вчастині обов`язковоїявки всудове засіданняприватного нотаріуса оскарженнюна підставіч.2ст.353ЦПК України,-оскарженню непідлягає, та може бути оскаржена під час подання апеляційної скраги на остаточне рішення суду.

Суддя: О.В. Закаблук