Ухвала

від 27.09.2022 по справі 451/8/22

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 451/8/22 Головуючий у 1 інстанції: Куцик-Трускавецька О.Б.

Провадження № 22-ц/811/1146/22 Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В.

У Х В А Л А

судового засідання

27 вересня 2022 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Ніткевича А.В.,

суддів: Бойко С.М., Копняк С.М.,

секретаря Юзефович Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Радехівського районного суду Львівської області від 14 квітня 2022 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Радехівської спеціалізованої середньої шкоди з поглибленим вивченням іноземної мови, Відділу організації діяльності закладів освіти Радехівської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Радехівської міської ради Львівської області, про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення на роботі з виплатою заробітної плати за час незаконного відсторонення,-

встановив:

У 2022 році позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом доРадехівської спеціалізованої середньої школи з поглибленим вивченням іноземної мови та до Відділу організації діяльності закладів освіти Радехівської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Радехівської міської ради Львівської області,про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення на роботі з виплатою заробітної плати за час незаконного відсторонення.

Вимоги обґрунтовував тим, що працює на посаді сторожа уРадехівській спеціалізованій середній школі з поглибленим вивченням іноземної мови. 08.11.2021 йому вручено наказ № 90про його відсторонення від роботи з підстав відсутності щеплення від СOVID-19, без збереження заробітної плати, до усунення причин, що зумовили відсторонення. На переконання позивача, в Україні вакцинація проти СOVID -19 є добровільною. ВиключноЗУ «Про захист населення від інфекційних хвороб»встановлюється перелік обов`язкових щеплень. І цим законом щеплення від СOVID-19 не встановлене як обов`язкове, а тому відсторонення працівника на підставі частини 2статті 12 ЗУ «Про захист населення від інфекційних хвороб»є незаконним та безпідставним. Зазначає, що на сьогодні законом не встановлено окремого порядку про відсторонення працівників від роботи з підстав відсутності у них щеплення від СOVID-19. Ністаттею 43 КЗпП України, ні іншими законами України не передбачено правової можливості відсторонення працівників від роботи з підстав відсутності у них щеплення від СOVID-19. Відсторонення від посади грубо порушує його законні права та інтереси, наказ винесений із грубим порушенням вимог трудового законодавства, тому підлягає скасуванню.

Просив визнати незаконним та скасувати наказ №90 директора Радехівської спеціалізованої середньої школи з поглибленим вивченням іноземної мови від 08.11.2021 про відсторонення від роботи ОСОБА_1 , поновити на посаді сторожаВідділу організації діяльності закладів освіти Радехівської міської ради, зобов`язати Відділ організації діяльності закладів освіти Радехівської міської ради виплатити ОСОБА_1 невиплачену заробітну плату за час незаконного відсторонення від роботи.

Оскаржуваним рішенням Радехівського районного суду Львівської області від 14 квітня 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду оскаржив позивач ОСОБА_1 , вважає таке незаконним та необгрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального права.

Просить скасувати Радехівського районного суду Львівської області від 14 квітня 2022 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

В судове засідання 27.09.2022 учасники справи не прибули, представник відділу ОДЗО Радехівської міської ради подала клопотання про відкладення розгляду справи, інші не повідомили суд про причину неявки.

За відсутності всіх осіб, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу технічними засобами не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить такого висновку.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом учинення процесуальних дій під час судового розгляду з визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і передбачити усунення яких неможливо.

Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи, відтак суд повинен виходити з того, що тяганина при вирішенні цивільних справ вважається грубим порушенням цивільно-процесуального законодавства та є неприпустимою.

Питання зупинення провадження у справі врегульовано у Главі 8 Розділу ІІІ ЦПК України.

Зокрема, статтями 251-252ЦПК України передбачено підстави, за яких суд зобов`язаний або може зупинити провадження у справі.

Так, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду (п. 10 ч. 2 ст. 252 ЦПК України).

Провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 10частини першої статті 252 цього Кодексу, - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Колегією суддів встановлено, що ухвалою Верховного Суду від 03.08.2022 справу №130/3548/21 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрзалізниця» (про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати, передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

В ухвалі зазначено, що відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством (частина першастатті 46 КЗпП України).

При цьому, обмеження конституційних прав з моменту звернення Верховного Суду з конституційним поданням було значно розширене та здійснювалося лишень на рівні підзаконних нормативно-правових актів.

Касаційний суд зазначив, що передача справи №130/3548/21 на розгляд Великої Палати Верховного Суду необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики з урахуванням кількості справ, які перебувають на розгляді у судах різної юрисдикції, при цьому, місцевізагальні, адміністративні, апеляційнісудита апеляційнісудиз розгляду адміністративних справ по-різному тлумачать норми матеріального права, які регулюютьпитання відсторонення від роботи з підстав відсутності щеплення від респіраторної хвороби СОVID-19.

Таким чином, виключна правова проблема є такою, що впливає на застосування норм права у подібних та/або у тотожних правовідносинах судами декількох юрисдикцій у зв`язку з чим її невирішення призведе до різного тлумачення або застосування судами норм права та неоднакового вирішення спорів за однаковими фактичними обставинами та правовим регулюванням.

Так, у рішенні Конституційного Суду України № 10-р/2020 акцентовано, що обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина є можливим у випадках, визначенихКонституцією України. Таке обмеження може встановлюватися виключно законом - актом, ухваленим Верховною Радою України як єдиним органом законодавчої влади в Україні; встановлення такого обмеження підзаконним актом суперечитьКонституції України

Натомість, національне законодавство з питань відсторонення від роботи у зв`язку з ухиленням від профілактичних щеплень тазапроваджене підзаконними актами регулюваннявідсторонення від роботи працівниківякі відмовляються або ухиляються від проведення обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 нечітке та взаємосуперечливе

З врахуванням зазначеного колегія суддів Верховного Суду звернулася до повноважень Великої Палати Верховного Суду, задлязабезпечення сталості та єдності судової практики, щодо вирішення виключної правової проблеми, яка полягає у наступному:

(1)чи є правомірним, без прийняття органом законодавчої влади відповідного закону, шляхом прийняття підзаконних актів, встановлення обмежень права на працю в Переліку № 2153 та Постанові № 1236, яке полягає в встановленні обов`язковості профілактичних щеплень проти COVID-19 для певних працівників та запровадженні спеціального порядку відсторонення від роботи працівників, які відмовились або ухилились від профілактичних щеплень проти COVID-19;

(2)чи є порушенням вимоги рівності конституційних прав та дискримінаційним встановлення додаткових обмежень вПереліку № 2153, що полягають в обов`язковості профілактичних щеплень проти гострої респіраторної хвороби COVID-19 працівникам: центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів; місцевих державних адміністрацій та їх структурних підрозділів; закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, в тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності та встановлення обов`язку в Постанові № 1236 керівників державних органів (державної служби), керівникам підприємств, установ та організацій здійснювати відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників та державних службовців, обов`язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена переліком та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 (враховуючи що, наприклад, на працівників юридичних осіб приватного права чи інших працівників такі обмеження не поширюються);

(3)чи є національне законодавство (Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб»,Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», Інструкція про порядок внесення подання про відсторонення осіб від роботи або іншої діяльності Перелік № 2153 та Постанова № 1236) з питань відсторонення від роботи працівників, які відмовляються або ухиляються від проведення обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19, таким, що дозволяє особі прогнозувати наслідки своєї її поведінки та яким чином мають застосовуватися норми цих правових актів, з урахуванням того, що в них передбачене різне і всуперечКонституції Україниправове регулювання.

Більше того, касаційний суд зазначив, що у переважній більшості випадків справи цієї категорії є малозначними в силу закону, відтак рішення Великої Палати Верховного Суду за наслідкам вирішення цієї правової проблеми має стати орієнтиром при вирішенні подібних справи судами першої та апеляційної інстанції.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 07.09.2022 прийнято до розгляду вказану справу.

Відповідно до ст.1ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Враховуючи наведене,колегія суддіввважає,що дляповного тавсебічного розгляду справи,необхідно зупинити провадження у даній справі до вирішення в касаційному порядку справи № 130/3548/21 Великою Палатою Верховного Суду.

Керуючись ст. 252 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Зупинитипровадження усправі заапеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Радехівського районного суду Львівської області від 14 квітня 2022 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Радехівської спеціалізованої середньої шкоди з поглибленим вивченням іноземної мови, Відділу організації діяльності закладів освіти Радехівської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Радехівської міської ради Львівської області, про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення на роботі з виплатою заробітної плати за час незаконного відсторонення - до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 130/3548/21.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складений 27 вересня 2022 року.

Головуючий: А.В. Ніткевич

Судді: С.М. Бойко

С.М. Копняк