Вирок

від 29.09.2022 по справі 523/8839/18

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Суворовський районнийсуд містаОдеси Справа № 523/8839/18

Провадження №1-кп/523/461/22

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2022 року Суворовський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю прокурора Суворовської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

у присутності обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши увідкритому судовомузасіданні узалі Суворовськогорайонного судум.Одеси обвинувальнийакт укримінальному провадженніза №12018161490000445від 9.03.2018р. за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Татарбунари Одеської області, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, маючого четверо дітей від першого шлюбу, працюючого неофіційно, раніше судимого:

- 25.01.2011 року Татарбунарським районним судом Одеської області за ст.185 ч.3 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України з іспитовим строком 2 роки;

- 31.03.2014 року Приморським районним судом м. Одеси за ст.ст.303 ч.2, 71, 72 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі. Звільнився 19.08.2016 року за відбуттям покарання. у зв`язку з відбуттям строку покарання,

Зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 .

у скоєнні злочину, передбаченого ст.186 ч.2 КК України, -

Встановив:

9.03.2018 року приблизно о 6.00 годині, ОСОБА_5 , знаходячись біля будинку №34, розташованому по вул. Почтовій у м. Одеса, діючи навмисно повторно з корисливих мотивів, маючи намір на відкрите заволодіння чужим майном, вирвав з рук раніше незнайомої йому ОСОБА_6 мобільний телефон марки «Нuawei YЗ 2017 Grау» імеі1: НОМЕР_1 , імеі2: НОМЕР_2 вартістю 2599,90 гривень, а також сумку потерпілої, з якої дістав грошові кошти в сумі 1500 гривень та 80 доларів США, після чого викинувши сумку, залишив місце скоєння злочину, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, тим самим своїми діями спричинивши потерпілій ОСОБА_6 матеріальної шкоди на загальну суму 6207,81 гривень.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину в пред`явленому йому обвинуваченні визнав в повному обсязі та пояснив, що у 2018 році підробляв приватним візництвом, на початку березня 2018 року його попросили з сел. Наті відвезти жінку в місто в бар, потім забрати її. За домовленістю він привіз потерпілу до місця призначення, вона вийшла, спонтанно у нього виник намір на заволодіння чужим майном, він вихватив з її рук мобільний телефон та сумку, в якій знаходилися 1500 гривень та 80 доларів, та поїхав додому. Викрадений телефон залишив для особистого користування. В подальшому мобільний телефон був повернутий потерпілій, завданий збиток відшкодований повністю, претензій до нього не має.

Причини свого вчинку пояснити не зміг, вину визнає повністю, дав покази, які співпадають з пред`явленим обвинуваченням, не оспорюючи кваліфікацію дій, висловлюючи щире каяття та запевняючи, що на теперішній час в повній мірі усвідомив протиправність своїх дій, зробив висновки, стверджує, що більше нічого подібного вчиняти ніколи не буде, веде нормальний спосіб життя.

Враховуючи повне визнання обвинуваченим своєї вини, у скоєні інкримінованого йому злочину, передбаченого ст.186 ч.2 КК України, обсяг доказів, які були досліджені у судовому засіданні сторона обвинувачення та сторона захисту вважала достатнім, тому відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України, суд, за відсутністю заперечень учасників судового провадження, дослідження інших доказів в повному обсязі, а саме допит потерпілої, свідка, оголошення матеріалів кримінального провадження не проводив, оскільки отримані у судовому засіданні свідчення обвинуваченого повністю відповідають фактичним обставинам скоєного кримінального правопорушення в обсязі пред`явленого обвинувачення та докази, які містяться у матеріалах досудового розслідування ніким із учасників процесу не оспорюються.

Покази обвинуваченого, надані у ході судового засідання суд визначає допустимими доказами, оскільки вони отримані у порядку, встановленому діючим КПК України.

При цьому судом з`ясовано правильність розуміння ОСОБА_5 змісту вказаних обставин, відсутність сумнівів у добровільності його позицій та роз`яснено про правові наслідки, а саме позбавлення права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_5 своїми діями скоїв умисний злочин, передбачений ст.186ч.2КК України та його дії правильно кваліфіковані за ознаками, як відкрите викрадення чужого майна /грабіж/, вчиненому повторно та його вина доведена в повному обсязі.

Відповідно до положень ст.50 ч.2 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Разом зцим судвраховує положенняч.2,ч.3ст.4КК Україниза змістомякої злочинністьі караність,а такожінші кримінально-правовінаслідки діяннявизначаються закономпро кримінальнувідповідальність,що діявна часвчинення цьогодіяння. Часом вчинення злочину визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.

При призначенніпокарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд керуєтьсязагальними засадамипризначення покарання,зазначеними вст.65КК України,а самеприймає доуваги характерта ступіньтяжкості,а такожмотивацію вчиненогоним злочину,дані проособу обвинуваченого,те,що вінраніше притягувавсядо кримінальноївідповідальності,працює,хоча неофіційно,має місцепроживання,позитивно характеризується,також судвраховує відсутністьтяжких наслідків,негативне відношеннядо скоєногодіяння,усвідомлення своєїпровини,добровільне відшкодуванняв повномуобсязі матеріальногозбитку,що знайшлосвоє документальнепідтвердження уході судовогозасідання,що всвою чергусвідчить прощире каяттята бажаннявиправити ситуацію,що склалася. Крім цього суд приймає до уваги ту обставину, що протягом чотирьох останніх років обвинувачений показував сумлінну поведінку, вів законослухняний спосіб життя, припинив злочинну діяльність, у нього наявні позитивні плани на майбутнє, що в свою чергу у сукупності дає підстави для висновку, що ОСОБА_5 оступився, на сьогоднішній день він втратив свою соціальну небезпеку.

До обставин, які пом`якшують покарання, передбачені ст.66 КК України, суд відносить щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого, передбачені ст.67 КК України, судом не встановлені.

Разом з цим, суд приймає до уваги висновки досудової доповіді Суворовського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» стосовно ОСОБА_5 зі змісту соціально-психологічної характеристики якої вбачається, що обвинувачений до скоєного відноситься відповідально, з потерпілою примирися, завдані збитки відшкодував повністю, має стабільні соціальні зв`язки, до адміністративної відповідальності не притягувався, позитивно характеризується, виходячи з аналізу отриманої інформації ймовірність ризику повторного вчинення злочину та ризик небезпеки для суспільства є середнім, у зв`язку з чим, враховуючи особистість обвинуваченого, історію умисного правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_5 можливе без позбавлення або обмеження волі та не становить високої небезпеки для суспільства, виконання покарання у громаді можливе лише за умови здійснення нагляду з боку уповноваженого органу з питань пробаціїі та застосування соціально-виховних заходів.

З огляду реєстру матеріалів досудового розслідування встановлено, що до кримінального провадження під час досудового розслідування залучення експертів для проведення експертиз не здійснювалось, у зв`язку з чим процесуальні витрати відсутні, однак долучалися речові докази, а саме мобільний телефон марки «Нuawei YЗ 2017 Grау» імеі1: НОМЕР_1 , імеі2: НОМЕР_2 , який переданий потерпілій ОСОБА_6 на відповідальне зберігання під розписку.

Матеріали кримінальногопровадження досудовогорозслідування за№12018161490000445від 9.03.2018р. до обвинувального акту не долучались, тому суд вважає за необхідне зберігати в Суворовській окружній прокуратурі м. Одеси.

Таким чином, на підставі викладеного, при визначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд, з урахуванням санкції ч.2 ст.186 КК України, оцінюючи обставини, характер, ступінь тяжкості, спосіб та мотив вчиненого злочину, а також суспільну небезпеку скоєного діяння, яке відповідно до положень ст.12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину та мали місце у 2018 році, приймаючи до уваги особу обвинуваченого, який у судовому засіданні вину визнав повністю, добровільно відшкодував завданий збиток, має місце проживання, міцні соціальні зв`язки, враховуючи його негативне ставлення до скоєного, щире каяття, відсутність тяжких наслідків, поведінку ОСОБА_5 під час судового провадження, з якої вбачається, що він оступився, в повній мірі усвідомив протиправність своїх дій, протягом тривалого часу більше не вчиняв кримінальних правопорушень, наявне бажання в подальшому вести законослухняний спосіб життя, що говорить про те, що він став на шлях виправлення, зробив висновки, на теперішній час не є суспільно-небезпечною особою, приймаючи до уваги думку прокурора щодо призначення обвинуваченому міри покарання не пов`язаної з позбавлення волі, вважає, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства із застосуванням до нього ст.ст.75, 76 КК України, що на думку суду є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нового злочину.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.349, 369-371, 373-374, 395 КПК України, суд,-

Ухвалив:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.186ч.2КК України, призначивши йому покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі.

Згідно ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк два роки.

Відповідно до положень ст.76 ч.1 п.п.1,2 КК України зобов`язати ОСОБА_7 :

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Згідно ст.76 ч.3 п.2 КК України покласти додатково на ОСОБА_7 обов`язки не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Строк покарання рахувати з дня проголошення вироку.

Виконання вироку в даній частині покласти на Одеський районний відділ №1 Філії «Центру пробації» в Одеській області за місцем проживання засудженого.

Речовий доказ - мобільний телефон марки «Нuawei YЗ 2017 Grау», який переданий потерпілій ОСОБА_6 на відповідальне зберігання під розписку - вважати повернутими за належністю.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок суду набирає законної сили після ухвалення апеляційним судом рішення.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Головуючий суддя: ОСОБА_1