Ухвала

від 30.09.2022 по справі 367/3838/22

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/3838/22

Провадження №1-кс/367/715/2022

УХВАЛА

Іменем України

30 вересня 2022 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області клопотання процесуального керівника прокурора Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про арешт майна,

в с т а н о в и в:

Процесуальний керівник прокурор Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 звернулась до суду з клопотанням про арешт майна, по кримінальному провадженню № 42022112320000013 від 03.02.2022, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, в якому просить накласти арешт шляхом заборони відчуження, користування та розпорядження на майно у кримінальному провадженні № 42022112320000013 від 03.02.2022, а саме: на земельну ділянку з кадастровим номером: 3210900000:03:009:0001, площею 2,9604 га, розташованої у м. Ірпінь, Київської області, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером: 63146083 від 31.01.2022. Своє клопотання мотивує тим, що слідчим відділенням ВП № 2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області, за процесуального керівництва Бучанської окружної прокуратури Київської області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022112320000013 від 03.02.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером: 3210900000:03:009:0001 площею 2,9604 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, розташована у м. Ірпінь, Київської області, знаходиться в межах земель лісового фонду, проте перебуває у приватній власності фізичної особи, що свідчить про неправомірне відведення земель лісового фонду.

Відповідно до інформації, отриманої з ВО «Укрдержліспроект» земельна ділянка з кадастровим номером: 3210900000:03:009:0001 накладається на землі лісового фонду, а саме відноситься до кварталів № № 41 та 42 Ірпінського лісництва ДП «Київський лісгосп» відповідно до матеріалів лісовпорядкування 2003 та 2014 років.

Відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України, до здійснення державної реєстрації права постійного користування державних лісогосподарських підприємств земельними ділянками лісогосподарського призначення, які до набрання чинності Земельним кодексом України передані їм на такому праві, це право підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування.

Відповідно до інформації, наданої ДП «Київське лісове господарство» № 02-162 від 16.02.2022 згідно планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування 2014 року та даних публічно-кадастрової карти України вказана земельна ділянка накладається на землі лісогосподарського призначення державного лісового фонду Підприємства, відноситься до Ірпінського лісництва та знаходиться в межах кварталів №№ 41, 42. Категорія лісів: рекреаційно-оздоровчі ліси, лісогосподарська частина лісів зелених зон. Вказане підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування 1993, 2003 та 2014 років.

За приписами ст. 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Відповідно до ст. 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема добровільна відмова від права користування земельною ділянкою, вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 142 Земельного кодексу України припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

Крім того, згідно з ч. 7 ст. 20 Земельного кодексу України зміна цільового призначення земельних ділянок природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, що перебувають у державній чи комунальній власності, здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

Порядок вилучення земельних ділянок передбачено ст. 149 Земельного кодексу України, відповідно до якої земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів, на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

Однак, за інформаціями Державного підприємства «Київське лісове господарство» № 02-162 від 16.02.2022, державне підприємство погодження на вилучення з постійного користування вказаної лісової ділянки та зміну її цільового призначення не надавало.

Також, згідно інформації Київського обласного та по м. Києву Управління лісового та мисливського господарства № 04-48/316 від 16.02.2022 вбачається, що Управління також не надавало погодження щодо вилучення з постійного користування ДП «Київський лісгосп» даної земельної ділянки та зміну її цільового призначення.

Аналогічну інформацію про відсутність рішення про вилучення та зміну цільового призначення земельної ділянки надано і Київською обласною державною адміністрацією листом № 2900/31.01/31.02.01-2022 від 24.06.2022.

Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 122 Земельного кодексу України обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Отже, розпорядження земельними ділянками державної власності лісогосподарського призначення для лісогосподарських потреб на даний час покладено на Київську обласну державну адміністрацію, у відповідності до вимог ч. 5 ст. 122 Земельного кодексу України.

Разом з тим, відповідно до інформації, наданої Київською обласною адміністрацією розпорядження про погодження на вилучення та зміну цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером: 3210900000:03:009:0001 не приймались.

Отже, досудовим розслідуванням встановлено, що всупереч встановленим вимогам чинного законодавства землі лісогосподарського призначення державного лісового фонду передано у приватну власність ОСОБА_4 .

Також, встановлено, що право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3210900000:03:009:0001, зареєстровано за ОСОБА_4 , на підставі державного акту на право приватної власності на землю серія І-КВ № 100941 від 11.04.2001 (акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № 185) виданого на підставі договору купівлі-продажу №98 від 12.02.2001.

Разом з тим, відповідно до інформації, отриманої з ГУ Держгеокадастру у Київській області № 10-10-0.333-2388/2-22 від 22.06.2022 документація із землеустрою на земельну ділянку з кадастровим номером 3210900000:03:009:0001 у місцевому фонді документації із землеустрою та оцінки земель Відділу №4 Управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру у Київській області не обліковується, другий примірник державного акту серія І-КВ № 100941 від 11.04.2001 також не обліковується, а в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за реєстраційним номером 185 обліковується інший державний акт, а саме серія І-КВ номер 085641, виданий іншій особі ОСОБА_5 .

Вказані обставини свідчать про те, що державний акт на право приватної власності на землю: серія І-КВ № 100941 від 11.04.2001 ОСОБА_4 уповноваженими органами не видавався, отже право власності на земельну ділянку з кадастровим номером: 3210900000:03:009:0001, площею 2.9604 га, розташованої у м. Ірпінь, Київської області зареєстроване державним реєстратором неправомірно.

Крім того, відповідно до вказаного державного акту, останній був виданий на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 12.02.2001 № 98.

Відповідно до ч. 4 ст. 55 Закону України «Про нотаріат» (в редакції, чинній станом на 12.02.2001) посвідчення угод про відчуження або заставу жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна провадиться за місцезнаходженням вказаного майна.

Згідно листа Управління нотаріату Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 14.07.2022 № 17953/5.3-22 станом на лютий 2001 року на території Ірпінського міського нотаріального округу Київської області здійснювала нотаріальну діяльність приватний нотаріус ОСОБА_6 , якою здійснюється нотаріальна діяльність на даний час, також функціонувала Ірпінська державна нотаріальна контора, яка обслуговує та забезпечує населення нотаріальними послугами на даний час та працювали приватні нотаріуси, нотаріальна діяльність яких припинена, а саме: приватний нотаріус ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , документи нотаріального діловодства та архів яких передано на зберігання до Київського обласного державного нотаріального архіву.

Так, відповідно до листів, отриманих від: приватного нотаріуса ОСОБА_6 за № 29/01-16 від 27.07.2022, Ірпінської державної нотаріальної контори № 31702-14 від 28.07.2022 та Київського обласного державного нотаріального архіву № 1092/01-17 від 29.07.2022, договір купівлі-продажу № 98 від 12.02.2001, стороною в якому є ОСОБА_4 вищевказаними суб`єктами нотаріальної діяльності не посвідчувався.

Зважаючи на вище встановлені обставини вбачається, що у 2001 році ОСОБА_4 не укладав договір купівлі-продажу земельної ділянки від 12.02.2001 № 98 та не отримував державного акту на право приватної власності на землю І-КВ № 100941 від 11.04.2001.

Отже, в порушення вимог Земельного кодексу України у приватній власності ОСОБА_4 перебуває земельна ділянка, рішення про відведення якої не приймалось, а право приватної власності у законний спосіб не встановлювалось.

Враховуючи, що земельна ділянка з кадастровим номером: 3210900000:03:009:0001 є об`єктом кримінально-протиправних дій, відповідає критеріям ст. 98 КПК України, та є матеріальним об`єктом, який може бути використаний як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, постановою від 15.08.2022 зазначена земельна ділянка визнана речовим доказом у кримінальному провадженні № 42022112320000013 від 03.02.2022.

У відповідності до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 131 КПК України передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Згідно зі ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Враховуючи вищевикладене, з метою досягнення визначених у ст. 2 КПК України завдань кримінального провадження, збереження речових доказів, у досудового слідства виникла необхідність накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером: 3210900000:03:009:0001.

Частиною 11 ст. 170 КПК України встановлено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Статтею 173 Кримінального процесуального кодексу України установлено, що під час вирішення питання про арешт майна слідчий суддя повинен, поряд з іншим, враховувати розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Враховуючи те, що вказана земельна ділянка знаходиться в межах земель лісогосподарського призначення державного лісового фонду та представляє собою площу вкриту лісом, користування нею може призвести до порубки дерев, чагарників та до зміни якісних характеристик земельної ділянки. А з урахуванням того, що цільове призначення із земель лісогосподарського призначення неправомірно змінено на «для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку», є реальні загрози до її незаконної забудови.

Крім того, слід взяти до уваги той факт, що право власності на вищевказану земельну ділянку було зареєстроване за ОСОБА_4 неправомірно, на підставі державного акту, який уповноваженими органами не видавався, рішення про її відведення не приймались, що вказує на можливість перетворення та відчуження вказаної земельної ділянки у подальшому з метою приховування слідів вчинення злочину.

Накладення арешту на вказану земельну ділянку є необхідним, доцільним, розумним та співрозмірним обмеженням права власності та відповідає завданням кримінального провадження.

Незастосування на даній стадії вказаного заходу забезпечення кримінального провадження створить умови для подальшого поділу та об`єднання земельної ділянки, неправомірної зміни її цільового призначення, її відчуження на користь третіх осіб, здійснення дій щодо забудови земельної ділянки, що призведе до унеможливлення збереження речових доказів, встановлення істини у кримінальному провадженні та притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності.

Дане клопотання повністю відповідає вимогам та меті кримінального процесуального законодавства, оскільки існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що таке майно є доказом злочину, відповідає критеріям ст. 98 КПК України земельна ділянка є матеріальним об`єктом, який містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, набуті кримінально протиправним шляхом та отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а також клопотання відповідає завданням арешту запобігання можливості перетворення та відчуження речових доказів.

Документом, який підтверджує право власності на майно, що належить арештувати є: інформаційна довідка № 310889116, відповідно до якої земельна ділянка з кадастровим номером: 3210900000:03:009:0001 площею 2.9604 га, на праві приватної власності належить ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером: 63146083 від 31.01.2022, зареєстрованого на підставі державного акту на право приватної власності на землю серія та номер: І-КВ № 100941, виданий 11.04.2001, видавник: Ірпінська міська рада, витягу з ДЗК, серія та номер: НВ-6500049932022, виданий 17.01.2022, відомостей з ДЗК, серія та номер: 54211911 від 28.01.2022.

З огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у КПК України повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

З метою забезпечення арешту майна та недопущення розголошення відомостей досудового розслідування просив розглядати вказане клопотання без повідомлення власника вказаної земельної ділянки.

Прокурор Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримала, просила його задовольнити.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання, оглянувши додані до нього додатки приходить до висновку, що клопотання підлягає до задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що у провадженні слідчого відділення відділу поліції № 2 Бучанського РУП ГУ НП в Київській області перебувають матеріали кримінального провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022112320000013 від 03.02.2022, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Згідно постанови від 15.08.2022 року прокурора Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_10 про визнання речовим доказом у кримінальному провадженні земельну ділянку з кадастровим номером: 3210900000:03:009:0001, площею 2,9604 га, розташованої у м. Ірпінь, Київської області, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером: 63146083 від 31.01.2022 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 42022112320000013 від 03.02.2022.

Таким чином, земельна ділянка відповідно до ст. 98 КПК України є речовим доказом вчинення кримінального правопорушення, а саме об`єктом кримінально-протиправних дій та арешт на земельну ділянку планується накласти за наявності достатніх підстав вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, а також з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 310889116 від 27.09.2022 земельна ділянка з кадастровим номером: 3210900000:03:009:0001 площею 2.9604 га, на праві приватної власності належить ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером: 63146083 від 31.01.2022, зареєстрованого на підставі державного акту на право приватної власності на землю серія та номер: І-КВ № 100941, виданий 11.04.2001, видавник: Ірпінська міська рада, витягу з ДЗК, серія та номер: НВ-6500049932022, виданий 17.01.2022, відомостей з ДЗК, серія та номер: 54211911 від 28.01.2022.

Відповідно до інформації ВО «Укрдержліспроект» від 10.02.2022 року № 115 земельна ділянка з кадастровим номером: 3210900000:03:009:0001 накладається на землі лісового фонду, а саме відноситься до кварталів №№ 41 та 42 Ірпінського лісництва ДП «Київський лісгосп» відповідно до матеріалів лісовпорядкування 2003 та 2014 років.

Відповідно до інформації, наданої ДП «Київське лісове господарство» № 02-162 від 16.02.2022 згідно планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування 2014 року та даних публічно-кадастрової карти України вказана земельна ділянка накладається на землі лісогосподарського призначення державного лісового фонду Підприємства, відноситься до Ірпінського лісництва та знаходиться в межах кварталів №№ 41, 42. Категорія лісів: рекреаційно-оздоровчі ліси, лісогосподарська частина лісів зелених зон. Вказане підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування 1993, 2003 та 2014 років. Державне підприємство погодження на вилучення з постійного користування вказаної лісової ділянки та зміну її цільового призначення не надавало.

Також, згідно інформації Київського обласного та по м. Києву Управління лісового та мисливського господарства № 04-48/316 від 16.02.2022 вбачається, що Управління також не надавало погодження щодо вилучення з постійного користування ДП «Київський лісгосп» даної земельної ділянки та зміну її цільового призначення.

Відповідно до інформації ГУ Держгеокадастру у Київській області № 10-10-0.333-2388/2-22 від 22.06.2022 документація із землеустрою на земельну ділянку з кадастровим номером 3210900000:03:009:0001 у місцевому фонді документації із землеустрою та оцінки земель Відділу №4 Управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру у Київській області не обліковується, другий примірник державного акту серія І-КВ № 100941 від 11.04.2001 також не обліковується, а в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за реєстраційним номером 185 обліковується інший державний акт, а саме серія І-КВ номер 085641, виданий іншій особі ОСОБА_5 .

Відповідно до листів приватного нотаріуса ОСОБА_6 за № 29/01-16 від 27.07.2022, Ірпінської державної нотаріальної контори № 31702-14 від 28.07.2022 та Київського обласного державного нотаріального архіву № 1092/01-17 від 29.07.2022, договір купівлі-продажу № 98 від 12.02.2001, стороною в якому є ОСОБА_4 вищевказаними суб`єктами нотаріальної діяльності не посвідчувався.

Відповідно до положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК Україниарешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК Україниу випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя враховує правові підстави для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.

Крім того, відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Враховуючи викладене, з метою забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя вважає за необхідне задовольнити клопотання процесуального керівника прокурора Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 та накласти заборону на відчуження, користування та розпорядження на об`єкти нерухомого майна, а саме: земельну ділянку з кадастровим номером: 3210900000:03:009:0001, площею 2.9604 га, розташованої у м. Ірпінь, Київської області, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером: 63146083 від 31.01.2022.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 98, ст. ст.170-173 КПК України, слідчий суддя,

п о с т а н о в и в:

Клопотання процесуального керівника прокурора Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про арешт майна задовольнити.

Накласти арешт шляхом заборони відчуження, користування та розпорядження на майно у кримінальному провадженні № 42022112320000013 від 03.02.2022, а саме: земельну ділянку з кадастровим номером: 3210900000:03:009:0001, площею 2.9604 га, розташованої у м. Ірпінь, Київської області, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером: 63146083 від 31.01.2022.

Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції продовж п`яти днів.

Слідчий суддя ОСОБА_1