Ухвала

від 13.09.2022 по справі 757/23851/22-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/23851/22-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2022 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3

представника власника майна ОСОБА_4

розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях щодо організованої злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Офісу Гненерального прокурора ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, у кримінальному провадженні № 42022000000000990 ,-

ВСТАНОВИВ:

08.09.2022 року у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання сторони кримінального провадження - прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях щодо організованої злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Офісу Гненерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Адвокат в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання та в письмових запереченнях вказав, що до Печерського районного суду м. Києва 08 вересня 2022 року надійшло клопотання сторони кримінального провадження №420202000000000990 від 21.07.2022, зареєстрованого за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 110-2 КК України про накладення арешту на майно, що належить на праві власності ТОВ «МЛП-ЧАЙКА» (ЄДРПОУ 33884915), шляхом заборони учасникам ТОВ «МЛП-Чайка» (ЄДРПОУ 33884915), його службовим особам, іншим особам, які діють від їх імені, їх представникам, представникам товариства (у тому числі за довіреністю), іншим особам, відчужувати, розпоряджатись майном ТОВ «МЛП- Чайка» (ЄДРПОУ 33884915), а саме:

- Будівлі, нежитлові будівлі загальною площею(кв.м): 32251.4, Опис: Нежитлові будівлі: літ. «А» заг. пл. 30645,5 кв. м., літ «В» заг. пл. 1061, 0 кв. м., літ. «Г» заг. пл. 68,0 кв. м., літ. «Д» заг. пл. 68,3 кв. м., літ. «Е» заг. пл. 68,0 кв. м., літ. «Ж» заг. пл. 159,8 кв. м., літ. «З» заг. пл. 180,8 кв. м., розташовані за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Чайки, вулиця Антонова, будинок 1 а.

Із вимогою заборонити будь-яким державним реєстраторам органів державної реєстрації, приватним та державним нотаріусам, а також іншим особам, що наділені таким правом, вчиняти будь-які дії, пов`язані із проведенням державної реєстрації (перереєстрації, поділу, виділу, тощо) права власності на вказане майно ТОВ «МЛП-Чайка» (ЄДРПОУ 33884915), а також вчинення реєстраційних дій направлених на відчуження, розпорядження.

Аналізом документів, які додані органом досудового розслідування до клопотання про накладення арешту на майно ТОВ «МЛП-Чайка», не доведено та не підтверджено, що належні підприємству нежитлові приміщення та споруди є предметом злочину чи отримані незаконним шляхом.

Відсутні докази, які обґрунтовують те, що, майно ТОВ «МЛП-Чайка»» здобуто в не законний спосіб та має хоть якесь відношення до російської Федерації.

Кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «МЛП-Чайка» є ОСОБА_5 , громадянка України, яка також не має жодного відношення до російської федерації та її фінансування, що підтверджено долученими до клопотання документами, зокрема, численною кількістю подяк від ЗСУ, Тро та поліції за допомогу у протидії агресії російської федерації.

Щодо твердження прокурора про необхідность накладення арешту на майно ТОВ «МЛП-Чайка» для його збереження, як речового доказу у кримінальному провадженні №420202000000000990 від 21.07.2022, слід вказати що, згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

У той же час, матеріали клопотання не містять жодного доказу того, що арештоване майно набуто ТОВ «МЛП-Чайка» кримінально протиправним шляхом, отримано підприємством внаслідок вчинення кримінального правопорушення, використовується у фінансуванні протиправної діяльності.

У свою чергу, як матеріали справи так і надані підприємством документи навпаки підтверджують той факт, що арештовані нежитлові будівлі добросовісно набуті та перебувають у власності ТОВ «МЛП-Чайка», яке виключно на законних підставах здійснює господарську діяльність з використанням належного йому майна і власником та кінцевим бенефіціарним власником якого є громадянка України ОСОБА_5 .

Зазначають, що в рамках вказаного кримінального провадження жодній особі, у тому числі посадовим особам ТОВ «МЛП-Чайка», не повідомлено про підозру у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення, а також у матеріалах справи відсутні дані, які вказували б на причетність цих осіб до вчинення злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 110-2 КК України, як і на саму наявність події злочину, а тому прокурором, у порушення вимог ч. 3 ст. 132 КПК України, не доведено, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, а саме арешту об`єктів нерухомого майна ТОВ «МЛП-Чайка».

У зв`язку з цим, адвокат вважає, що доводи викладені в клопотанні про арешт майна не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження №420202000000000990 від 21.07.2022, не підтверджуються доказами, що містяться, як у матеріалах доданих до клопотання так і матеріалах указаного кримінального провадження, а тому вказане клопотання про накладення арешту не підлягає задоволенню, як необґрунтоване та таке, що жодним чином не сприяє швидкому, повному та неупередженому розслідуванню у цьому кримінальному провадженні та будь-яким чином не пов`язане з розслідуванням конкретного злочину, а навпаки лише суперечить засадам і завданням кримінального провадження та призводить до порушення конституційних прав власників підприємства та перешкоджає їх правомірній фінансово-господарській діяльності, а також в свою чергу не відповідає жодним цінностям і легітимним інтересам суспільства, які захищає кримінальне процесуальне законодавство.

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши сторін, надходжу до наступних висновків.

З матеріалів клопотання вбачається, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022000000000990 від 21.07.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 110-2 КК України.

Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснюється другим відділом процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях щодо організованої злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Офісу Гненерального прокурора.

Досудовим розслідуванням встановлено, що на території України здійснює фінансово-господарську діяльність група комерційних структур , які фактично підконтрольні громадянину російської федерації ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Акмолинськ, Республіка Казахстан. Останній є головним акціонером та кінцевим бенефіціаром ФПГ «Сафмар», яка має широке коло комерційних інтересів, у тому числі будівництво та надання в оренду нерухомого майна, у тому числі складських та логістичних терміналів, реалізація побутової техніки, нафтогазова та вугільна сфери, фінансові та медіа компанії, до складу якої входять комерційні структури з групи компаній «Міжнародне логістичне партнерство», які здійснюють фінансово-господарську діяльність на території України. ОСОБА_6 підтримує сталі зв`язки з політичним керівництвом російської федерації та Республіки Білорусь, зокрема очолював спільну російсько-білоруську державну нафтогазову компанію «Славнефть», акумулював у власності ФПГ значну кількість медіа-ресурсів, у тому числі радіостанції федерального мовлення які висвітлюють діяльність політичного керівництва російської федерації та Республіки Білорусь.

За стійки зв`язки з політичним керівництвом російської федерації та Республіки Білорусь, а також сталу підтримку їх діяльності , у червні 2021 року ОСОБА_6 включений до санаційного списку ЄС, після чого ініціював зміни у структурі бенефіціарів афілійованих комерційних структур з метою мінімізації впливу санаційних обмежень. Крім, того у квітні поточного року ОСОБА_6 повторно потрапив під дію санаційних обмежень низки країн членів НАТО, у тому числі владою Республіки Кіпр останнього позбавлено громадянства.

Через сталу підтримку влади російської федерації, у тому числі, оборонного та силового блоку ОСОБА_6 нагороджений низкою державних нагород і відзнак російської федерації, серед яких медаль «За отличие в специальных операциях» ФСБ росії та декілька одиниць нагородної зброї, крім того на честь останнього названо вулицю у м. Грозний Чеченської Республіки.

З метою розширення бізнесу на території країн СНД ОСОБА_6 здійснив реєстрацію ряду комерційних структур на території України, а саме:

- ТОВ «МЛП-Бориспіль» (ЄДРПОУ 33870142), юридична адреса: Київська область, Бучанський район, с. Чайки, вул. Антонова, 1-а, засновники Зонемарк Лімітед (Кіпр) та громадянка України ОСОБА_5 , керівник та головний бухгалтер ОСОБА_7 ;

- ТОВ «МЛП-Чайка» (ЄДРПОУ 33884915), юридична адреса: Київська область, Бучанський район, с. Чайки, вул. Антонова, 1-а, засновники Марсфілд Лімітед (Кіпр), ТОВ «МЛП-Україна» ОСОБА_5 , керівник ОСОБА_7 , головний бухгалтер ОСОБА_8 ;

- ТОВ «МЛП-Україна» (ЄДРПОУ 34875953), юридична адреса: Київська область, Бучанський район, с. Чайки, вул. Антонова, 1-а, засновники Лінкрест Лімітед (Кіпр) та Марсфілд Лімітед (Кіпр), ОСОБА_5 , керівник ОСОБА_7 , головний бухгалтер ОСОБА_8 ;

- ТОВ «Титан-2006» (ЄДРПОУ 34465859), юридична адреса: Київська область, Бучанський район, с. Чайки, вул. Антонова, 1-а, засновники Зонемарк Лімітед (Кіпр) та громадянка України ОСОБА_5 , керівник та головний бухгалтер ОСОБА_7 .

У якості управляючого вищезазначених підконтрольних підприємств на території України ОСОБА_6 призначив ОСОБА_7 , а у якості засновника виступав особисто. У середині 2018 року ОСОБА_6 з метою уникнення застосування положень законодавства у сфері економічних санкцій до фізичних та юридичних осіб країни-агресора та до себе особисто ОСОБА_6 включив до складу засновників афілійованих комерційних структур юридичні особи зареєстровані у низько податкових юрисдикціях, які до цього ввів до складу підконтрольного ПАО «М.Видео», яке входить до складу ФПГ «Сафмар». Серед вказаних підприємств з числа резидентів низько податкових юрисдикцій встановлено Зонемарк Лімітед, Марсфілд Лімітед та Лінкрест Лімітед.

Крім цього встановлено, що частина прибутків, отриманих від фінансово-господарської діяльності вищезазначених суб`єктів господарювання на території України ймовірно скеровуються фактичному власнику ФПГ «Сафмар» та групи підприємств «Міжнародне логістичне партнерство», які знаходяться на території російської федерації сплачують податки, збори та обов`язкові платежі до бюджету російської федерації, з якого в подальшому фінансуються видатки на дій, вчинені з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України.

Таким чином є підстави вважати, що вказані особи фінансують дії, які вчиняються з метою насильницької зміни та повалення конституційного ладу, захоплення державної влади, вчинені за попередньою змовою групою осіб.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта ТОВ «МЛП-Чайка» (ЄДРПОУ 33884915) має у власності об`єкти нерухомості, а саме: Будівлі, нежитлові будівлі загальною площею(кв.м): 32251,4 Опис: Нежитлові будівлі: літ. «А» заг. пл. 30645,5 кв. м., літ «В» заг. пл. 1061,0 кв. м., літ «Г» заг. пл. 68,0 кв. м., літ «Д» заг. пл. 68,3 кв. м., літ «Е» заг. пл. 68,0 кв. м., літ «Ж» заг. пл. 159,8 кв. м., літ «З» заг. пл. 180,8 кв. м., розташовані за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Чайки, вулиця Антонова, будинок 1 а..

06.09.2022 слідчим у вказаному кримінальному провадженні винесено постанову про визнання речовими доказами будівлі, нежитлові будівлі загальною площею(кв.м): 32251,4 Опис: Нежитлові будівлі: літ. «А» заг. пл. 30645,5 кв. м., літ «В» заг. пл. 1061,0 кв. м., літ «Г» заг. пл. 68,0 кв. м., літ «Д» заг. пл. 68,3 кв. м., літ «Е» заг. пл. 68,0 кв. м., літ «Ж» заг. пл. 159,8 кв. м., літ «З» заг. пл. 180,8 кв. м., розташовані за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Чайки, вулиця Антонова, будинок 1 а.

З врахуванням зазначеного, прокурор просить суд, з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні № 42022000000000990 від 21.07.2022, накласти арешт на:майно ТОВ «МЛП-Чайка» (ЄДРПОУ 33884915), шляхом заборони учасникам ТОВ «МЛП-Чайка» (ЄДРПОУ 33884915), його службовим особам, іншим особам, які діють від їх імені, їх представникам, представникам товариства (у тому числі за довіреністю), іншим особам, відчужувати, розпоряджатись майном ТОВ «МЛП-Чайка» (ЄДРПОУ 33884915), а саме: Будівлі, нежитлові будівлі загальною площею(кв.м): 32251,4 Опис: Нежитлові будівлі: літ. «А» заг. пл. 30645,5 кв. м., літ «В» заг. пл. 1061,0 кв. м., літ «Г» заг. пл. 68,0 кв. м., літ «Д» заг. пл. 68,3 кв. м., літ «Е» заг. пл. 68,0 кв. м., літ «Ж» заг. пл. 159,8 кв. м., літ «З» заг. пл. 180,8 кв. м., розташовані за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Чайки, вулиця Антонова, будинок 1 а.

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-ІІ). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series А N 52). Іншими словами, має існувати обгрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", п. 50, Series А N 98).

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до вимог до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Крім того, у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.

Відповідно до вимог ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб;5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Положення даної норми КПК України узгоджуються із ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі "Бакланов проти російської федерації", Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі "Фрізен проти російської федерації", Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу №1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Так, дослідивши матеріалами клопотання, слідчий суддя вважає, що прокурором не підтверджено та не доведено, що дане майно містить відомості, які можуть слугувати доказами у розслідуваному кримінальному провадженні або мають відношення до нього та є необхідность у застосуванні заходу забезпечення як арешт майна.

Відтак, на думку слідчого судді, підстави для арешту є необгрунтованими, спростованими стороною представника власника майна, а також на момент розгляду клопотання є передчасними.

Таким чином, клопотання не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 117, 131, 132, 171173, 309 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях щодо організованої злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Офісу Гненерального прокурора ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, у кримінальному провадженні № 42022000000000990 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1