Рішення

від 21.09.2022 по справі 916/3995/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" вересня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/3995/21

Господарський суд Одеської області у складі:

судді С.В. Літвінова

при секретарі Т.О. Липі

розглядаючи справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄВРОСТАНДАРТ" (вул. Гастелло, 52/1, Одеса, 65033) до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "РОДІНА-ВІТА" (вул. Шевченка Т.Г., 2А, Євгенівка, Тарутинський район, Одеська область, 68515) за участю третьої осіби, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО ЛЕЙПЦІГ (ЄДРПОУ 43356937, місцезнаходження: Україна, 68500, Одеська обл., Тарутинський р-н, селище міського типу Тарутине, проспект Миру, 7) про стягнення 745959,43 грн.;

за участю представників:

від позивача: не з`явились

від відповідача: не з`явились

від 3-ої особи: не з`явились

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄВРОСТАНДАРТ" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "РОДІНА -ВІТА" про стягнення 935702,43грн з яких 297379,72грн заборгованість за поставлений товар, 393894,23грн- 35% річних, 90234,99грн-інфляційні збитки та 154193,49грн- пеня.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договору поставки нафтопродуктів №1341 від 19.02.2020

Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.12.2021 року було відкрито позовне провадження у справі № 916/3995/21 за правилами загального позовного провадження.

12.01.2022 ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО ЛЕЙПЦІГ звернулось до Господарського суду Одеської області із заявою про залучення до справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Обгрунтовуючи своє клопотання ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО ЛЕЙПЦІГ посилається на те, що 15 липня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ЄВРОСТАНДАРТ, Товариством з обмеженою відповідальністю РОДІНА-ВІТА та Товариством з обмеженою відповідальністю ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО ЛЕЙПЦІГ були укладені трьохсторонні договори про переведення боргу, а саме: договір про переведення боргу №1/15.07/2021 від 15.07.2021 року; договір про переведення боргу №2/15.07/2021 від 15.07.2021 року. Так, відповідно до умов Договору про переведення боргу №1/15.07/2021 від 15.07.2021 року ТОВ Родіна-Віта є Первісним боржником, ТОВ ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО ЛЕЙПЦІГ набуває статусу Нового боржника), а ТОВ ЄВРОСТАНДАРТ є Кредитором у зобов`язанні, що виникає із Договору поставки нафтопродуктів №204 від 03.08.2015 року, укладеного між Первісним боржником та Кредитором.

01.02.2022 представником позивача надані додаткові пояснення стосовно залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача відповідно яких позивач підтримає заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО ЛЕЙПЦІГ та просить її задовольнити.

Крім того, 01.02.2022 представником позивача подана заява про зменшення позовних вимог відповідно якої позивач просить суд стягнути з відповідача 297379,72грн заборгованість за поставлений товар, 338357,46грн- 35% річних, 90234,99грн-інфляційні збитки та 19969,26грн- пені.

Ухвалою суду від 07.02.2022 залучено до участі у справі №916/3995/21 в якості третьої осіби, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО ЛЕЙПЦІГ. Продовжено строк підготовчого провадження до 30.03.2022р. та оголошено перерву у підготовчому засіданні до "02" березня 2022 р. о 15:00

02.03.2022 року Рада Судів України опублікувала рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, з урахуванням яких Рішенням зборів суддів Господарського суду Одеської області від 14.03.2022 року, оформленого протоколом №916-2/2022 рекомендовано суддям: продовжити розгляд справ раніше знятих з розгляду, зокрема, з участю учасників справ у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, з урахуванням думки учасників справ; відкладати підготовчі та судові засідання в межах розумного строку відповідно до статті 114 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності повідомлення учасників справи або за наявності їх клопотання про це із посиланням на перешкоджання їх явки у зв`язку із введенням воєнного стану; здійснювати розгляд справ у письмовому провадженні; продовжити видачу судових наказів у наказному провадженні; продовжити видачу наказів на виконання судових рішень, що набрали законної сили.

Отже, у зв`язку із перебування судді Літвінова С.В. у відпустці з 28.02.2022 по 08.04.2022, а також враховуючи вимоги ст. 3 Конституції України, господарський суд призначив іншу дату судового засідання у справі №916/3995/22, а саме на 04.05.2022.

Ухвалою суду від 25.07.2022 закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті на 29.08.2022

21.09.2022 до суду надійшла уточнення до заяви про збільшення позовних вимог, відповідно якої позивач просить суд стягнути з відповідача 297379,72грн заборгованість за поставлений товар, 358344,72грн- 35% річних, 90234,99грн-інфляційні збитки та судовий збір.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судові засідання не з`являвся, про місце, дату та час судових засідань повідомлявся судом за юридичною адресою. Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.

Відповідно до ч.9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України.

У судовому засіданні 21.09.2022р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

Між ТОВ «ЄВРОСТАНДАРТ» (далі - Позивач/Постачальник) та ТОВ «Родіна-Віта» (далі - Відповідач/Покупець) 19.02.2020 року укладено договір поставки нафтопродуктів №1341 (надалі - Договір поставки).

Відповідно до умов пунктів 6.5.-6.7. Договору поставки, 6.5. Постачальник вважається таким, що виконав своє зобов`язання з поставки Товару з моменту передачі Товару Покупцеві (Представнику покупця за Довіреністю) або транспортній організації, залежно від умов поста вки. Факт передачі Товару підтверджується підписаною належним чином товаротранспортною накладною, або видатковою накладною, або Актом прийому-передачі.

Право власності на Товар та ризики втрати та/або пошкодження Товару переходять від Постачальника до Покупця в момент передачі Товару Покупцеві або перевізнику.

В момент передачі Товару, Покупець передає представнику Постачальника Довіреність на отримання Товару, оформлену належним чином, а також підписує супровідні документи на вантаж (ТТН та/або видаткову накладну).

Пунктом 5.3. Договору поставки передбачено, що 5.3. Покупець зобов`язується здійс нити оплату за Товар у розмірі 100% не пізніше 1-го календарного дня з моменту поставки Товару. Інші умови оплати можуть обумовлюватися сторонами у Додаткових угодах.

Таким чином, зважаючи на умови укладеного між сторонами Договору поставки, Пози вач у період з 06.03.2020 року по 27.06.2020 року здійснював постачання нафтопродуктів, а Відповідач приймав товар та частково оплатив його вартість, а саме: всього за Договором поставки поставлено товару на суму: 953 116,00 грн. та за Договором поставки заборгованість погашена в сумі: 655 736,28 грн.

15 липня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄВРОСТАНДАРТ», Товариством з обмеженою відповідальністю «РОДІНА-ВІТА» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО «ЛЕЙПЦІГ» було укладено трьохсторонній договір про переведення боргу, а саме Договір про переведення боргу №2/15.07/2021 від 15.07.2021 року.

Відповідно до умов Договору про переведення боргу №2/15.07/2021 від 15.07.2021 року ТОВ «Родіна-Віта» є Первісним боржником, ТОВ «ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО «ЛЕЙГІЦІГ» набуває статусу Нового боржника, а ТОВ «ЄВРОСТАНДАРТ» є Кредитором у зобов`язанні, що виникає із Договору поставки нафтопродуктів № 1341 від 19.02.2020 року, укладеного між Первісним боржником та Кредитором. Згідно договору про переведення боргу №2/15.07/2021 від 15.07.2021 року Первісний боржник переводить частково борг на Нового боржника (грошове зобов`язання) у розмірі 595209 (п`ятсот дев`яносто п`ять тисяч двісті дев`ять) грн. 28 коп., з котрих 189 743,00 грн. штрафні санкції та 405 736,28 грн. за Товар, що виник на підставі Договору поставки нафтопродуктів № 1341 від 19.02.2020 року, що підтверджується Актом звіряння взаєморозрахунків між Кредитором та Первісним боржником. Новий боржник зобов`язаний сплатити зазначену сул у в строк до 16.07.2021 року.

Як зазначає позивач, за весь період часу, відповідачем було сплачено заборгованість лише частково в зага льній сумі 250 000 грн. Інша частина заборгованості за товар в розмірі 405 736,28 грн. була погашена шляхом укла дання між позивачем (кредитором), відповідачем (Первісним боржником) та ТОВ «Фермерсь ке господарство «ЛЕЙПЦІГ» (новим боржником) договору про переведення боргу №2/15.07/2021 від 15.07.2021 року.

Отже, у зв`язку з частковим виконанням Відповідачем грошових зобов`язань з оплати товару, заборгованість останнього станом на 21.12.2021 року складає 297 379,72 грн.

Враховуючи, що відповідач Своїми діями порушив права та законні інтереси ТОВ «ЄВРОСТАНДАРТ», позивач звернувся до суду з позовною заявою, згідно якої просить суд стягнути з відповідача основний борг в розмірі 297379,72грн заборгованість за поставлений товар, 358344,72грн- 35% річних, 90234,99грн-інфляційні збитки та судовий збір.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема: припинення правовідношення.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).

За положеннями ч.ч.1, 2 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами ст. 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ч.1 ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За правилами ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст.627 ЦК України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з частиною першою статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини другої статті 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина перша статті 692 Цивільного кодексу України).

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ч.1 ст.510 ЦК України визначено, що сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Так, судом встановлено наявність заборгованості відповідача з поставлений товар у розмірі 297379,72 грн., у зв`язку з чим позовна вимога позивача підлягає судом задоволенню повністю.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 358344,72грн- 35% річних, 90234,99грн-інфляційні збитки

Згідно ст.625 зазначеного кодексу боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, відповідно до п. 7.2 Договору за прострочення виконання грошового зобов`язання по оплаті поставленого Товару більш ніж на сім календарних днів, Покупець сплачує Постачальнику суму боргу з урахуван ням встановленого індексу інфляції за весь термін прострочення, а також 35% річних від про строченої суми заборгованості, відповідно до ст. 625 ЦК України.

Наданий позивачем розрахунок 35% річних та інфляційних витрат на думку суду, здійснений належним чином, тому судом 35% річних у розмірі 358344,72грн та інфляційні збитки 90234,99грн- підлягають задоволенню у повному обсязі.

Станом на день розгляду справи, відповідач борг не сплатив, документів спростовуючих позовні вимоги не надав.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РОДІНА-ВІТА" (вул. Шевченка Т.Г., 2А, Євгенівка, Тарутинський район, Одеська область, 68515, ідентифікаційний код 35955107/ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОСТАНДАРТ" (вул. Гастелло, 52/1, Одеса, 65033; ідентифікаційний код 32223787/ заборгованість за поставлений товар у розмірі 297 379,72 грн., 35% річних у розмірі 358 344,72грн., інфляційні у розмірі 90 234,99грн. та судовий збір у розмірі 11 189,39 грн.

3. Повернути з Державного бюджету України через Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області (65009, м. Одеса, вул. Черняховського, 6, код ЄДРПОУ 38016923) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОСТАНДАРТ" (вул. Гастелло, 52/1, Одеса, 65033; ідентифікаційний код 32223787/ частину судового збору в сумі 2 867 грн. 14 коп., сплаченого згідно платіжного доручення №105285908 від 22.12.2021р., оригінал якого міститься в матеріалах справи.

Наказ видати згідно зі ст. 327 ГПК України.

Повне рішення складено 29 вересня 2022 р.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Літвінов