Рішення

від 20.09.2022 по справі 924/370/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" вересня 2022 р. Справа №924/370/22

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Димбовського В.В., при секретарі судового засідання Потербі О.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРПОСТАЧ ЕНЕРГО", м. Київ

до Приватного підприємства "АЛМАЗ-ПЛЮС", Хмельницька обл., Хмельницький р-н, с. Іванківці

про стягнення 15953,14 грн. основного боргу за поставлений природний газ

Представники сторін:

від позивача: Павленко М.В. згідно довіреності від 15.04.2022р.

від відповідача: не з`явився

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРПОСТАЧ ЕНЕРГО" звернувся до господарського суду з позовом, у якому просить суд стягнути з Приватного підприємства "АЛМАЗ-ПЛЮС" 15953,14 грн. основного боргу за поставлений природний газ.

В обґрунтування позову посилається на неналежне виконання відповідачем договору №СГ21-194/21 від 14.12.2021р.

Позивач зауважив, що у лютому 2022 року постачальник поставив, а споживач прийняв та спожив природний газ загальним об`ємом 0,84047 тис.м3 на суму 45956,40 грн. в т.ч. ПДВ. Факт використання вищевказаного об`єму природного газу підтверджено Витягом з інформаційної платформи Оператора ГТС «Попередні/остаточні відбори ПГ з 01.02.2022 по 28.02.2022», Рахунком на оплату №294 від 28.02.2022 року та Актом приймання-передачі природного газу №162 від 28 лютого 2022 року. Відповідно до того, що 01.02.2022 по 28.02.2022 відповідач спожив більше замовленого обсягу йому були нараховані добові небаланси відповідно до п.5.11 Договору постачання природного газу № СГ09-177/21 та Витягу про фактичне споживання природного газу. Станом на 08.06.2022 року Споживачем здійснено часткову оплату за отриманий та спожитий в лютому 2022 року природний газ у сумі 30003,26 грн.

Представник позивача в судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог.

Відповідач ні в підготовче судове засідання, ні під час розгляду справи по суті, свого представника не направляв.

Копії ухвал суду направлялись на адресу відповідача (31312, Хмельницька обл., Хмельницький р-н с. Іванківці, вул. Джерельна, буд. 1) та повертались на адресу суд з відміткою поштового зв`язку "адресат відсутній".

Судом враховується, що положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР) встановлено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

При цьому, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема, "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.

При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, третіх осіб, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Застосовуючи відповідно до ст. 3 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

В свою чергу, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема, складність справи та поведінка заявників.

Частинами ч. ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні від 03.04.2008р. у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Ст. 202 ГПК України передбачає, що суд може розглядати справу за відсутності учасника справи, якщо його було належно повідомлено, проте, він не повідомив про причин неявки або така неявка є повторною.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи розумність строків розгляду судового спору, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст.165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

14.12.2021р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРПОСТАЧ ЕНЕРГО" (Постачальник) та Приватним підприємством "АЛМАЗ-ПЛЮС", (Споживач) було укладено договір постачання природного газу №СГ21-194/21.

Відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобов`язується передати у власність Споживача, а Споживач - прийняти і сплатити на умовах цього Договору природний газ, надалі- Газ (код товару згідно з УКТ ЗЕД: 271121 00 00). Постачальник має діючу ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання Газу на території України. Споживач використовує Газ виключно для власних потреб.

Відповідно до п. 1.3. Договору обсяг Газу, який Постачальник зобов`язується передати, а Споживач прийняти та оплатити, зазначається в додаткових угодах до даного Договору на кожен газовий місяць з щодобовим розподілом споживання протягом газового місяця. Зміни місячних обсягів Газу встановлюються Сторонами шляхом укладання відповідних додаткових угод до Договору, зокрема, в порядку, передбаченому п.3.2. Договору.

Згідно з п. 1.4. Договору, загальна вартість Газу, який Постачальник передає Споживачу, визначається загальною вартістю обсягу фактично переданого Газу на підставі актів приймання-передачі Газу, вказаних в п.3.3. Договору.

За розрахункову одиницю Газу приймається 1 000 м3 (одна тисяча кубічних метрів), приведених до стандартних умов: С = 20°С, Р = 101,325 кПа (760 мм. рт. ст.) та вологості, рівній нулю. Обсяги Газу, що визначені п. 1.3. цього Договору є плановими та можуть змінюватись Сторонами шляхом коригування, у тому числі впродовж поточного газового місяця виключно за наявності "Заявки на коригування планових розподілів обсягів постачання природного газу" (далі - "Заявка на коригування"), яку Споживач надає Постачальнику у терміни встановлені Договором (пункти 1.5., 1.6. Договору).

Згідно п. 2.4 Договору, загальна сума Договору складається із місячних сум вартості Газу, зазначених у Додаткових угодах, які є невід`ємною частиною даного Договору.

Відповідно до п. 2.5 Договору, оплата загальної вартості газу за кожен місяць постачання (звітний місяць) - проводиться на умовах, зазначених в Додаткових угодах, які є невід`ємною частиною даного Договору.

Кількість Газу, що передається, визначається у відповідності з обсягами, зазначеними у додаткових угодах до даного Договору (п. 3.2. Договору).

Передача фактичного обсягу Газу за звітний місяць оформляється Сторонами актом прийому-передачі Газу (п. 3.3. Договору).

Відповідно до п. 5.11 Договору Споживач зобов`язаний сплатити плату за добові небаланси (різниця між заявленим добовим об`ємом газу та спожитим об`ємом газу в цій добі), що виникли внаслідок недотримання Споживачем щодобового споживання планового обсягу газу у звітному місяці, у такому порядку: 1) якщо за підсумками газової доби фактичний об`єм (обсяг) споживання Газу буде менший від підтвердженого Постачальником обсягу Газу (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому Споживачем), Постачальник має право вимагати, а Споживач зобов`язаний сплатити плату за добовий небаланс у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості неспожитого обсягу Газу за звітний період; 2) якщо за підсумками "газової доби фактичний об`єм (обсяг) постачання Газу Споживачу Постачальником буде перевищувати підтверджений обсяг Газу на цю добу, Постачальник має право вимагати, а Споживач зобов`язаний сплатити плату за перевищення об`єму (обсягу) Газу, що розраховується за формулою: В = (Vф - Vn) х Ц х К, де: Vф - об`єм (обсяг) Газу, який фактично поставлений Постачальником Споживачу протягом розрахункового періоду за Договором; Vn - підтверджений обсяг Газу на розрахунковий період; Ц-ціна Газу за Договором; К - коефіцієнт, який становить 0,5 (нуль цілих п`ять десятих). А у випадках передбачених Правилами постачання природного газу - 1,0 (одна ціла нуль десятих).

У п. 8.1 Договору визначено, що Договір набирає чинності з дати його підписання обома Сторонами та скріплення печатками Сторін (дата, вказана у верхньому правому куті першої сторінки Договору) і діє до 31.12.2021 включно в частині постачання Газу, а в іншій частині зобов`язань - до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов`язань. При цьому Договір являється дійсним за умови наявності відбитку печатки обох Сторін на кожному аркуші Договору. У випадку, якщо жодна зі Сторін не заявить про свій намір розірвати та/або внести зміни до нього, даний Договір вважається автоматично пролонгованим на аналогічних умовах з урахуванням всіх додатків до нього на кожен наступний рік.

За п. 8.2. Договору визначено, що всі доповнення, зміни та додатки до цього Договору, а також щодо розірвання або припинення Договору, виконуються у вигляді Додаткових угод, які підписуються Сторонами і являються його невід`ємними частинами.

Договір підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками.

Постачальник поставив, а Споживач прийняв та спожив природний газ загальним об`ємом 0,84047 тис.м3 на суму 45956.40 грн. в т.ч. ПДВ, що підтверджується актом приймання-передачі природного газу №162 від 28.02.2022р.

Також постачання природного газу Постачальником Споживачу в лютому 2022 року обсягом 0,84047 тис.м3 підтверджується актом приймання-передачі природного газу №162-Т від 28.02.2022р.

Акти підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено печатками підприємств.

Постачальник виставив Споживачу рахунок на оплату №294 від 28.02.2022р. за природний газ загальним об`ємом 0,291758 тис.м3 на суму 15953,14грн. в т.ч. ПДВ за лютий 2022 року.

Факт використання вищевказаного об`єму природного газу підтверджено також Витягом з інформаційної платформи Оператора ГТС "Попередні/остаточні відбори ГІГ з 01.02.2022р. по 28.02.2022р.

Позивач звертався до відповідача з вимогою про повернення боргу № 22-407 від 20.05.2022р. Направлення вимоги підтверджується описом вкладення в цінний лист, накладноювід 23.05.2022р.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом прийнято до уваги наступне:

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Нормами ст. 627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто, відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

14.12.2021р. між сторонами було укладено Договір №СГ21-194/21, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується передати у власність Споживача, а Споживач - прийняти і сплатити на умовах цього Договору природний газ.

Правовідносини, що виникли між сторонами характеризуються ознаками договору поставки.

Частиною 1 ст. 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

За п. 5.11 договору Споживач зобов`язаний сплатити плату за добові небаланси (різниця між заявленим добовим об`ємом газу та спожитим об`ємом газу в цій добі), що виникли внаслідок недотримання Споживачем щодобового споживання планового обсягу газу у звітному місяці.

Як вже зазначалось, позивач виставив відповідачу рахунок на оплату №294 від 28.02.2022р. за природний газ загальним об`ємом 0,291758 тис.м3 на суму 15953,14 грн. в т.ч. ПДВ за лютий 2022 року.

Факт використання вищевказаного об`єму природного газу підтверджено також Витягом з інформаційної платформи Оператора ГТС "Попередні/остаточні відбори ГІГ з 01.02.2022р. по 28.02.2022р.

Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст.ст. 526, 527 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що у разі, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов`язання.

Позивач звертався до відповідача з вимогою про повернення боргу № 22-407 від 20.05.2022р. Направлення вимоги підтверджується описом вкладення в цінний лист, накладною від 23.05.2022р.

Відповідач своїх договірних зобов`язань щодо проведення розрахунків з позивачем за отриманий природний газ своєчасно та у повному обсязі не виконав.

Матеріали справи не містять доказів погашення відповідачем заборгованості у сумі 15953,14 грн. за спожитий газ.

Статтею 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно вимог статей 73, 76, 77 та 79 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи; Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування; Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Зважаючи на відсутність доказів в підтвердження оплати спожитого газу у сумі 15953,14 грн., позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "АЛМАЗ-ПЛЮС" (31312, Хмельницька обл., Хмельницький р-н с. Іванківці, вул. Джерельна, буд. 1, код ЄДРПОУ 37126052) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРПОСТАЧ ЕНЕРГО" (01029, м. Київ, вул. Московська, буд. 8, корпус 7, код ЄДРПОУ 44322584) 15953,14 грн. (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят три гривні 14 коп.) заборгованості, 2481,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня 00 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ.

Повний текст рішення складено 30.09.2022р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1, 2 ст. 256 ГПК України).

Суддя В.В. Димбовський

Віддруковано 3 примірника:

1 - в матеріали,

2 - позивачу (tovukrpenergo@gmail.com),

3 - відповідачу (31312, Хмельницька обл., Хмельницький р-н с. Іванківці, вул. Джерельна, буд. 1) - рек.