Рішення

від 29.09.2022 по справі 640/7501/22

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2022 року м. Київ№ 640/7501/22

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Донця В.А. розглянув у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Термоплаза Україна" до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

Адвокат Щербань Д.М. в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Термоплаза Україна" звернувся до суду з позовом:

визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 30.12.2021 №3602244/42544966 про відмову у реєстрації розрахунку коригування №20 від 22.12.2021 та рішення від 30.12.2021 №3602245/42544966 про відмову у реєстрації розрахунку коригування №21 від 23.12.2021.

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних поданий Товариством з обмеженою відповідальністю "Термоплаза Україна" розрахунок коригування №20 від 22.12.2021 до податкової накладної №18 від 10.12.2021 днем його подання - 22.12.2021 та розрахунок коригування № 21 від 23.12.2021 до податкової накладної №16 від 07.12.2021 днем його подання - 23.12.2021.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.05.2022 відкрито провадження в справі, постановлено здійснювати розгляд справи в спрощеному позовному провадженні без виклику (повідомлення) сторін, надано строк для подання заяв по суті.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані рішення містить неконкретизовані та неоднозначні причини відмови у реєстрації розрахунків коригування податкової накладної. Позивач надав контролюючому органу всі необхідні документи разом з поясненнями та скаргою, а тому підстави для відмови в реєстрації розрахунку коригування у відповідача відсутні.

Представником Головного управління ДПС у м. Києві подано відзив, відповідно до якого представник просить відмовити у задоволенні позовних вимог, вказавши, що підставою для прийняття рішень про відмову в реєстрації розрахунків коригування кількісних та якісних показників, зареєстрованих в Єдиному державному реєстрі податкових накладних є неподання ТОВ "Термоплаза Україна" первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акт приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних та ненадання платником копій розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків. За результатами розгляду вищевказаних документів Комісією Головного управління ДПС у м. Києві було прийняті рішення від30.12.2021 №3602244/42544966, №3602245/42544966 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування кількісних і вартісних показників податку на додану вартість до податкових накладних №20 від 22.12.2021 та №21 від 23.12.2021.

Державна податкова служба України подала відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник просить відмовити у задоволенні позовних вимог, вказавши, що зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначені податкові накладні є передчасним, в той час як належним способом захисту порушеного права є зобов`язання ГУ ДПС у м. Києві повторно розглянути питання щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування позивача.

Представником позивача подано відповідь на відзив, в якій зазначено, що позивачем надано усі необхідні документи, які підтверджують реальність операції з повернення авансових платежів, а твердження податкового органу, що надіслані платником пояснення не містили повного пакету документів, передбачених Порядком №520 є необґрунтованими.

Дослідивши письмові докази, судом установлено.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Термоплаза Україна" складено та направлено на реєстрацію розрахунки коригування кількісних та вартісних показників від 22.12.2021 №20 до податкової накладної від 10.12.2021 №18 та від 23.12.2021 №21 до податкової накладної від 07.12.2021 №16.

Згідно з квитанцією від 23.12.2021 №42544966 реєстрація розрахунку коригування від 22.12.2021 №20 була зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, у зв`язку із тим, що: "Сума компенсації вартості товару/послуги 8516 зазначеного у розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, перевищує величину залишку такого товару (різниця обсягу придбання постачальника та обсягу постачання отримувача такого товару/послуги), що відповідає п. 5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій". Крім того, в зазначеній квитанції платнику податків запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК.

Згідно з квитанцією від 24.12.2021 №9393266477 реєстрація розрахунку коригування від 23.12.2021 №21 була зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, у зв`язку із тим, що: "Сума компенсації вартості товару/послуги 8516 зазначеного у розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, перевищує величину залишку такого товару (різниця обсягу придбання постачальника та обсягу постачання отримувача такого товару/послуги), що відповідає п. 5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій". Крім того, в зазначеній квитанції платнику податків запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК.

З метою розблокування розрахунку коригування позивач надіслав повідомлення від 24.12.2021 про подання пояснень та копії документів щодо господарської операції, за результатами яких складено розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних.

За результатами розгляду поданих платником податків документів та пояснень, комісією регіонального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві прийняті рішення від 30.12.2021 №3602244/42544966 про відмову в реєстрації розрахунку коригування від 22.12.2021 №20 та рішення від 30.12.2021 №3602245/42544966про відмову в реєстрації розрахунку коригування кількісних та вартісних показників від 23.12.2021 №21 з підстав: "ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних та розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків".

Не погоджуючись з прийнятим рішенням контролюючого органу, позивачем подано скарги до Державної податкової служби України.

Рішенням Комісії з питань розгляду скарг ДПС України від 12.01.2022№1172/42544966/2 №1173/42544966/2 скарги позивача залишено без задоволення, а рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних - без змін.

Не погоджуючись із рішенням комісії регіонального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 30.12.2021 №3602244/42544966 про відмову в реєстрації розрахунку коригування від 22.12.2021 №20 та рішення від 30.12.2021 №3602245/42544966 про відмову в реєстрації розрахунку коригування кількісних та вартісних показників від 23.12.2021 №21, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов`язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовано Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.7 статті 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Положенням пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок №1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Пунктом 14 Порядку №1246 визначено, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.

Згідно пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

З 01.02.2020 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", яка визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм пп. "а" або "б" п. 185.1 ст. 185, пп. "а" або "б" п. 187.1 ст. 187, абзацу 1 п. 201.1, 201.7, 201.10 ст. 201 ПК України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/надання послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Відповідно до пункту 4 Порядку №1165, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

У той же час, пунктом 5 Порядку №1165 визначено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з приписами пункту 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пункту 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Так, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункти 10-11 Порядку № 1165).

З системного аналізу наведених вище норм вбачається, що законодавцем встановлений алгоритм дій при прийнятті рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі. Так, реєстрації/відмови в реєстрації ПН/РК передує складання та направлення платником податку ПН/РК для реєстрації в ЄРПН, потім їх перевірка комісією регіонального рівня щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації, надалі у разі невідповідності ПН/РК жодній з ознак безумовної реєстрації перевіряється безпосередньо сам платник податку, яким подано ПН/РК для реєстрації в ЄРПН, щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку та показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, тобто здійснюється моніторинг платника податку, а також моніторинг ПН/РК - шляхом їх перевірки щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом за результатом перевірки розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до раніше виписаних податкових накладних позивачу надіслано квитанції про зупинення їх реєстрації зазначивши, що сума компенсації вартості товару/послуги 8516, зазначеного у розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, перевищує величину залишку такого товару (різниця обсягу придбання постачальника та обсягу постачання отримувача такого товару/послуги), що відповідає п. 5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій та запропоновано надати пояснення та/або копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд звертає увагу, що отримані позивачем квитанції містять виключно формальне посилання про необхідність надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в РК. При цьому, пропозиція надання документів вказана без конкретизації їх переліку (тобто, не наведено переліку документів, які необхідні для розгляду питання щодо реєстрації податкової накладної) та без вказівки на норму права, котра такий містить.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Не конкретизування податковим органом переліку документів, які необхідно надати позивачу, призвело до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №520), яким визначено механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Так, пунктом 4 Порядку №520 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно пункту 5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно з пункту 6 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Пунктом 7 Порядку №520 визначено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 9 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

При цьому, згідно пункту 2 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Пунктом 3 Порядку № 520 визначено, що комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

За приписами п. 11 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфін від 12.12.2019 №520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Таким чином, можливість надання платником податків достатніх документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного переліку необхідних документів для прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної. Необґрунтоване обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд, призводить до правової невизначеності, що не відповідає критерію обґрунтованості та пропорційності акта індивідуальної дії.

Як вбачається з матеріалів справи, в спірних рішеннях комісії Головного управління ДПС у м. Києві від 30.12.2021 №3602244/42544966,№3602245/42544966 в якості підстав для відмови в реєстрації розрахунку коригування від 22.12.2021 №20 та від 23.12.2021 №21 вказано про ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних та розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Судом встановлено, що позивачем подано до контролюючого органу пояснення та були надані наступні документи: Рахунок на оплату 56 від 01.12.2021, Видаткова накладна 3182 від 01.12.2021, Видаткова накладна 3491 від 07.12.2021, Платіжне доручення 327 від 07.12.2021, Платіжне доручення 328 від 08.12.2021, Платіжне доручення 329 від 09.12.2021, Платіжне доручення 330 від 10.12.2021, Лист 20/01/12-2021 від 20.12.2021, Лист 21/12-2021 від 21.12.2021, Платіжне доручення № 593 від 22.12.2021,Платіжне доручення № 1031 від 22.12.2021, Податкова накладна 18 від 10.12.2021, Податкова накладна 5 від 01.12.2021, Податкова накладна 19 від 07.12.2021, Податкова накладна №16 від 07.12.2021, Квитанція №9390990015 від 22.12.2021, Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 20 від 22.12.2021,Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 21від 23.12.2021, Квитанція №1 реєстраційний номер 9391835110 від 23.12.2021, Квитанція №1 реєстраційний номер 9393266477 від 24.12.2021.

В свою чергу, суд звертає увагу, що у спірних рішеннях про відмову в реєстрації розрахунку коригування не наведені мотиви неврахування чи відхилення наданих позивачем пояснень та документів, а також не зазначено, якої саме інформації у поясненнях окрім тієї, що наведена позивачем, не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію розрахунку коригування.

Крім того, комісія Головного управління ДПС у м. Києві, розглядаючи подані позивачем документи, не з`ясовувала специфіку проведених господарських операцій та не визначала перелік документів, який є необхідним для підтвердження наявності підстав для реєстрації поданих позивачем розрахунків коригування від 22.12.2021 №20, від 23.12.2021 №21.

Крім того, у розділі "Додаткова інформація" спірного рішення не вказано, яка саме інформація не була надана позивачем у письмових поясненнях.

При прийнятті рішень про відмову в реєстрації розрахунків коригування, суб`єктом владних повноважень не було зазначено та вказано товариству на те, яких саме документів не надано чи які не були прийняті до уваги і з яких підстав.

У той же час, як уже зазначалось, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної/розрахунку коригування прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Тобто, рішення контролюючого органу не відповідає наведеним вище вимогам щодо чіткості та зрозумілості, та породжують їх неоднозначне трактування, що, у свою чергу, впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Крім того, суд звертає увагу, що у даній справі суд не надає оцінку реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, оскільки це питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю шляхом здійснення перевірок відповідно до вимог ПК України, а тому не є предметом судового розгляду у справах щодо оскарження рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, які стосуються наявності чи відсутності підстав для зупинення та відмови у реєстрації податкових накладних згідно виключних підстав для вчинення податковим органом таких дій та прийняття рішень, що передбачені податковим законодавством, до числа яких не відноситься встановлення ані контролюючим органом, ані судом реальності господарських операцій поза межами податкового контролю та прийнятими за такими заходами контролю рішеннями.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 28.11.2019 у справі №1640/2650/18 та від 27.04.2020 у справі №360/1050/19.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, які прийняті на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, також не є законними.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.04.2020 у справі №819/330/18.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що контролюючим органом безпідставно зупинено реєстрацію розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до раніше поданих податкових накладних, відтак комісії регіонального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 30.12.2021 №3602244/42544966 про відмову в реєстрації розрахунку коригування кількісних та вартісних показників від 22.12.2021 №20 та від 30.12.2021 №3602245/42544966 про відмову в реєстрації розрахунку коригування кількісних та вартісних показників від 23.12.2021 №21 в Єдиному реєстрі податкових накладних є необґрунтованим, протиправними та такими, що підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання ДПС України зареєструвати розрахунок коригування від 22.12.2021 №20 та від 23.12.2021 №21 в Єдиному реєстрі податкових накладених суд зазначає таке.

Відповідно до пунктів 19, 20 "Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

За таких обставин та враховуючи той факт, що рішення комісії регіонального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 30.12.2021 №3602244/42544966про відмову в реєстрації розрахунку коригування від 22.12.2021 №20 та від 30.12.2021 №3602245/42544966 про відмову в реєстрації розрахунку коригування кількісних та вартісних показників від 23.12.2021 №21 визнано судом протиправними та скасовано, з урахуванням положень пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, а також абзацу 9 пункту 201.10 статті 201 ПК України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог щодо зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування від 22.12.2021 №20 до податкової накладної від 10.12.2021 №18, від 23.12.2021 №21 до податкової накладної від 07.12.2021 №16 датою його фактичного отримання контролюючим органом.

В даному випадку, зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначені вище розрахунки коригування є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та є належним способом захисту порушеного права.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також письмові доводи сторін, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Представником позивача заявлено вимогу про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат на правову допомогу в розмірі 14000,00 грн.

Відповідачі заперечень щодо розміру витрат на правову допомогу у відзивах не висловили.

Статтею 132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (частина перша). До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи (частина третя).

За змістом статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина третя). Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта).

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката визначено частиною п`ятою статті 134 КАС України. При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як убачається з наданої суду копії договору про надання правової допомоги від 28.04.2022, укладеного між ТОВ "Термоплаза Україна" та адвокатом Щербань Д.М., останній приймає на себе зобов`язання по наданню ТОВ "Термоплаза Україна" представляти інтереси в адміністративних судах щодо оскарження рішень податкових органів про відмову у реєстрації у ЄРПН ПН/РК від 23.12.2021 №21 та ПН/РК від 22.12.2021 №20, а також надавати будь-які інші види правової допомоги, які будуть необхідні для виконання цього доручення (підпункт 1.1 розділу 1 договору).

Відповідно до пункту 4.1. розділу 4 договору, за надання правової допомоги Клієнт сплачує адвокату винагороду у формі гонорару.

Відповідно до пункту 4.2. договору, розмір гонорару за представництво інтересів клієнта у суді першої інстанції у справі про оскарження рішення податкового органу про відмову у реєстрації у ЄРПН ПН/РК від 23.12.2021 №21 та ПН/РК від 22.12.2021 № 20 - 14000 грн, які Клієнт сплачує повністю чи частинами не пізніше ніж через три дні після виставлення рахунку на оплату.

Відповідно до акту виконаних робіт від 22 липня 2022 року, товариство з обмеженою відповідальністю "Термоплаза Україна" та адвокат Щербань Дмитро Миколайович склали цей акт про те, що адвокат надав правову допомогу клієнту згідно з договором про надання правової допомоги від 28.04.2022 у справі № 640/7501/22, а саме:

Вивчення та аналіз документів, формування правової позиції позову про визнання протиправними та скасування рішень про відмову у реєстрації РК у ЄРПН, зобов`язання зареєструвати РК у ЄРПН та узгодження її з клієнтом 5 год.;

Вивчення судової практики Верховного Суду у справах про визнання протиправними та скасування рішень про відмову у реєстрації РК у ЄРПН, зобов`язання зареєструвати РК у ЄРПН 3 год.;

Підготовка та подання до суду позовної заяви про визнання протиправними та скасування рішень про відмову у реєстрації РК у ЄРПН, зобов`язання зареєструвати РК у ЄРПН 4 год.;

Вивчення та аналіз відзивів, які надійшли від ГУ ДПС та ДПС України, формування правової позиції відповіді на відзив та узгодження її з клієнтом 3 год.;

Підготовка та подання до суду відповіді на відзиви відповідачів 4 год.;

Підготовка та подання до суду заяви про стягнення судових витрат з відповідачів 2 год.

Згідно до акту виконаних робіт від 22 липня 2022 року за договором про надання правової допомоги від 28.04.2022 загальна вартість наданої правової допомоги за цим актом становить 14000,00 грн.

В підтвердження сплати позивачем послуг надання правової допомоги представником позивача надано суду платіжне доручення від 05.05.2022 №1194 на суму 7000,00 грн. та платіжне доручення від 13.07.2022 №1232 на суму 8000,00 грн.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 №5076-VI (зі змінами) гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до частини дев`ятої статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи (пункт 1); чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес (пункт 2).

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

Принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони (постанова Верховного Суду від 19 травня 2022 року у справі №580/3392/20).

На думку суду, спір є важливим для позивача, однак справа є незначної складності, її розгляд вирішено здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними, справа не становить суспільний інтерес.

Також, слід наголосити й на наявності значної судової практики з приводу подібних правовідносин, оскільки ця категорія справ є непоодинокою.

Наведене в сукупності свідчить про не співмірність послуг категорії складності справи, витраченому адвокатом часу та об`єму наданих послуг.

Таким чином, суд дійшов висновку, що заявлена представником позивача сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 14000,00 грн. є неспівмірною.

Враховуючи складність справи, значення справи для позивача, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви про стягнення витрат на правову допомогу на користь позивача, а саме в розмірі 5000,00 грн.

Щодо твердження представника позивача про необхідність відшкодування позивачу витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких представник позивача відносить поштові витрати у розмірі 354,00 грн, суд зазначає наступне.

Згідно із статтею 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Водночас, у частині третій статті 132 КАС України наведено вичерпний перелік витрат, пов`язаних з розглядом справи. Докладніше кожна з категорій цих витрат конкретизована у статті 134, 135, 137, 138 КАС України, зокрема:

витрати на професійну правничу допомогу (стаття 134 КАС України);

витрати сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду (стаття 135 КАС України);

витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз (стаття 137 КАС України);

витрати, пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів, вчиненням інших процесуальних дій, підготовкою справи до розгляду (стаття 138 КАС України).

Вжитий у статті 138 КАС України термін "інших процесуальних дій" стосується вчинення учасниками справи, або особами, які не є учасником судового процесу, дій пов`язаних саме з процесом доказування (збір доказів, їх огляд та забезпечення) у справі.

Встановлення законом вичерпного переліку судових витрат означає, що на присудження судом саме цих витрат у разі настання відповідних обставин (задоволення позову, залишення його без розгляду, чи закриття провадження у справі), а не будь-яких інших може розраховувати особа, що звернулася до суду з позовом.

Разом з цим, поштові витрати не відносяться до судових витрат, передбачених зазначеним вище переліком, а тому такі витрати не можуть бути предметом відшкодування за наслідками розгляду судової справи, оскільки КАС України не передбачає їх відшкодування (ухвала Верховного Суду від 07.03.2019 у справі №200/10765/18-а, постанова Верховного Суду від 10.02.2022 у справі №440/7120/20).

Таким чином, витрати на відправку поштової кореспонденції у розмірі 354,00 грн. відшкодуванню не підлягають.

Відповідно до вимог частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 4962,00 грн. (платіжне доручення від 09.05.2022 №1197). Оскільки позов задоволено повністю, судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 4962,00 грн. підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань призначених для Головного управління ДПС у м. Києві.

Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії регіонального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 30.12.2021 №3602244/42544966 про відмову в реєстрації розрахунку коригування від 22.12.2021 №20.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 22.12.2021 №20 до податкової накладної від 10.12.2021 №18, датою фактичного надходження.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії регіонального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 30.12.2021 №3602245/42544966 про відмову в реєстрації розрахунку коригування від 23.12.2021 №21.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 23.12.2021 №21 до податкової накладної від 07.12.2021 №16, датою фактичного надходження.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Термоплаза Україна" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 4962,00 грн. (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві гривні 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Термоплаза Україна" судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн. (п`ять тисяч гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Термоплаза Україна" (ідентифікаційний код 42544966, місцезнаходження: 03151, місто Київ, вулиця Ушинського, будинок 40).

Відповідач - Головне управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44116011, місцезнаходження: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, буд. 33/19).

Відповідач - Державна податкова служба України (ідентифікаційний код 43005393, місцезнаходження: 04053, місто Київ, Львівська Площа, будинок 8)

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя В.А. Донець