Рішення

від 29.09.2022 по справі 640/14313/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2022 року м. Київ№ 640/14313/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Колодяжного В.Є., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕГРІТІ СІСТЕМС» доГоловного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби Українипро визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕГРІТІ СІСТЕМС» (далі позивач, ТОВ «ІНТЕГРІТІ СІСТЕМС») звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової служби України (далі відповідач-1 або ДПС України), Головного управління ДПС у м. Києві (далі відповідач-2 або ГУ ДПС у м. Києві), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку-коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 20.04.2021 № 2581413/37356777 «Про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» та рішення Комісії ДПС України з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку-коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29.04.2021 № 20112/37356777/2 «За результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних»;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку-коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 20.04.2021 № 2581412/37356777 «Про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» та рішення Комісії ДПС України з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку-коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29.04.2021 № 20113/37356777/2 «За результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних»;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних: розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 29.03.2021 № 2 до податкової накладної від 22.01.2021 № 13 днем його подачі на реєстрацію - 13.04.2021; розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 29.03.2021 № 3 до податкової накладної від 29.03.2021 № 18 днем його подачі на реєстрацію - 13.04.2021.

Мотивуючи позовні вимоги ТОВ «ІНТЕГРІТІ СІСТЕМС» зазначає, що за результатами перемовин між позивачем та ТОВ «ПРО ТЕК ВІКНА УКРАЇНА» було досягнуто домовленостей про постачання технічних та програмних засобів, у зв`язку з чим позивачем було виставлено замовнику ТОВ «ПРО ТЕК ВІКНА УКРАЇНА» рахунок № 332 від 31.12.2020 на суму 411 394,74 грн.; в подальшому між ТОВ «ІНТЕГРІТІ СІСТЕМС» та ТОВ «ПРО ТЕК ВІКНА УКРАЇНА» було укладено договір № 04/12 від 21.01.2021 про постачання технічних та програмних засобів, за умовами якого постачання товарів та виконання робіт виконується на умовах попереднього часткового авансування; 22.01.2021 на розрахунковий рахунок позивача надійшла передплата від ТОВ «ПРО ТЕК ВІКНА УКРАЇНА» в сумі 205 697,37 грн. згідно платіжного доручення № 45 від 22.01.2021 по рахунку № 332 від 31.12.2020 на суму 411 394,74 грн.; за першою подією було виписано податкову накладну № 14 від 22.01.2021, яка була успішно зареєстрована в ЄРПН за реєстраційним номером 9018372474, однак поставка товарів відбувалась частинами; тому за відповідними операціями були створені розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної № 14 від 22.01.2021; в подальшому, 29.03.2021 на розрахунковий рахунок позивача надійшла залишкова частина оплати від ТОВ «ПРО ТЕК ВІКНА УКРАЇНА» в сумі 205 697,37 грн. згідно платіжного доручення № 53 від 22.01.2021 по виставленому раніше рахунку № 332 від 31.12.2020; однак після повної оплати рахунку № 332 від 31.12.2020 відбулися зміни кількісних та вартісних показників поставки; ТОВ «ІНТЕГРІТІ СІСТЕМС» було складено розрахунок коригування № 2 від 29.03.2021 та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних; згідно отриманої квитанції № 1 від 13.04.2021 реєстрацію зупинено з посиланням на невідповідність п. 5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій; також позивачем було складено розрахунок коригування № 3 від 29.03.2021 та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних; згідно отриманої квитанції № 1 від 13.04.2021 реєстрацію зупинено з посиланням на невідповідність п. 5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій; за результатами адміністративного оскарження Комісією ДПС центрального рівня були прийняті рішення № 20112/37356777/2 та № 20113/37356777/2 від 29.04.2021 про залишення скарг без розгляду; оскаржувані рішення є необґрунтованими, оскільки позивачем надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарської операції за розрахунками коригування податкових накладних, у реєстрації яких відмовлено; таким чином рішення Комісії регіонального та центрального рівнів з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є протиправними та підлягають скасуванню.

31.05.2021 ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва було відкрито провадження в адміністративній справі № 640/14313/21 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без виклику учасників справи та проведення судового засідання.

25.06.2021 до Окружного адміністративного суду м. Києва від представника ГУ ДПС у м. Києві надійшов відзив на адміністративний позов, відповідно до якого відповідач-2 зазначає про безпідставність позовних вимог. Свої заперечення обґрунтовує тим, що зважаючи на ненадання позивачем всіх первинних документів, які б підтверджували реальність здійснення господарських операцій, що знайшли своє відображення у відповідних податкових накладних, Комісією контролюючого органу прийнято відповідне рішення про відмову у реєстрації податкових накладних, а тому, на думку відповідача-2, рішення Головного управління ДПС у м. Києві є правомірним та таким, що не підлягає скасуванню. Окремо зазначено про те, що позовні вимоги про зобов`язання вчинити конкретні дії (зареєструвати податкову накладну в ЄРПН), хоча і знаходяться у взаємозв`язку із вимогами про скасування рішень, але мають самостійний характер і можуть бути задоволені, якщо судом перевірено виконання всіх умов, визначених законом, для прийняття такого рішення; однією із проблемних категорій судових спорів залишаються спори, які стосуються дискреційних повноважень адміністративного органу; тому, у разі встановлення судом протиправності прийнятих рішень, у даному випадку зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначені податкові накладні є передчасним, в той час як належним способом захисту порушеного права є зобов`язання ГУ ДПС у м. Києві повторно розглянути питання щодо реєстрації податкової накладної ТОВ «ІНТЕГРІТІ СІСТЕМС»; крім того, рішення ДПС від 29.04.2021 № 20112/37356777/2 та № 20113/37356777/2 прийняті за результатами розгляду скарги ТОВ «ІНТЕГРІТІ СІСТЕМС» в порядку та строки, встановлені законодавством, та не мають безпосереднього впливу на суб`єктивні права та обов`язки позивача шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов`язку, а відтак, підстави до скасування таких рішень та задоволення позовних вимог відсутні.

25.06.2021 до Окружного адміністративного суду м. Києва від представника ДПС України надійшов відзив на адміністративний позов, відповідно до якого відповідач-1 зазначає про безпідставність позовних вимог. Суд відмічає, що даний відзив є аналогічним до відзиву, який подавався представником ГУ ДПС у м. Києві.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

21.01.2021 між ТОВ «ІНТЕГРІТІ СІСТЕМС» (як постачальником) і ТОВ «ПРО ТЕК ВІКНА УКРАЇНА» (як покупцем) був укладений договір № 04/12-2020IS. За умовами цього договору ТОВ «ІНТЕГРІТІ СІСТЕМС» зобов`язувалося поставити Покупцю передбачені цим Договором технічні та програмні засоби та виконати роботи (далі - ТПЗ), а Покупець зобов`язувався приймати і оплачувати ТПЗ. Сторони також погодили, що найменування, одиниці виміру та загальна кількість ТПЗ, що підлягає поставці за цим Договором, їх часткове співвідношення (асортимент, номенклатура) визначаються в Специфікаціях, які підписуються Сторонами разом з цим Договором. Специфікації, а також додатки до них, після узгодження та підписання Сторонами, є невід`ємною частиною цього Договору.

Пунктом 4.4 Договору № 04/12-2020IS сторони узгодили, що Покупець перераховує авансові та інші платежі в рахунок оплати виконуваних Постачальником за Договором робіт відповідно до Договору.

21.01.2021 між сторонами було укладено Додаток № 1 до Договору № 04/12-2020IS від 21.01.2021 (Специфікація № 1), відповідно до якої сторони Договору погодили асортимент та загальну кількість обладнання, що постачається за Договором на загальну суму 411 394,74 грн. з ПДВ. Сторонами також узгоджено, що покупець здійснює оплату вартості Обладнання, зазначеної у цій Специфікації № 1 у наступному порядку: 30 % вартості ТПЗ згідно відповідної специфікації не пізніше 5 робочих днів від моменту підписання відповідної специфікації, та 70 % вартості ТПЗ відповідної специфікації сплачується протягом 5 днів по факту поставки.

21.01.2021 між сторонами було укладено Додаток № 2 до Договору № 04/12-2020IS від 21.01.2021 (Специфікація № 2), відповідно до якої сторони Договору погодили асортимент та загальну кількість обладнання, що постачається за Договором на загальну суму 109 786,67 грн. з ПДВ. Сторонами також узгоджено, що оплата робіт у розмірі 100 % суми, вказаній у специфікації, сплачується Покупцем не пізніше 5 календарних днів після підписання цієї Специфікації та виставлення Постачальником рахунку.

21.01.2021 між сторонами було укладено Додаток № 3 до Договору № 04/12-2020IS від 21.01.2021 (Специфікація № 3), відповідно до якої сторони Договору погодили асортимент та загальну кількість обладнання, що постачається за Договором на загальну суму 692 274,24 грн. з ПДВ. Сторонами також узгоджено, що оплата товару у розмірі 100 % суми, вказаній у специфікації, сплачується Покупцем не пізніше 5 календарних днів після поставки товару та виставлення Постачальником рахунку, на основі товарно-транспортних накладних.

ТОВ «ІНТЕГРІТІ СІСТЕМС» було сформовано та виставлено на адресу покупця ТОВ «ПРО ТЕК ВІКНА УКРАЇНА» рахунок на оплату № 332 від 31.12.2020 на суму 411 394,74 грн. з ПДВ.

22.01.2021 згідно платіжного доручення № 45 від 22.01.2021 на рахунок ТОВ «ІНТЕГРІТІ СІСТЕМС» від ТОВ «ПРО ТЕК ВІКНА УКРАЇНА» надійшли кошти у сумі 205 697,37 грн.

У зв`язку з цим ТОВ «ІНТЕГРІТІ СІСТЕМС» було виписано податкову накладну № 14 від 22.01.2021 на загальну суму 205 697,38 грн. з ПДВ.

Як вбачається із квитанції № 1 від 09.02.2021, податкова накладна № 14 від 22.01.2021 прийнята.

26.01.2021 позивачем відвантажено частину товару ТОВ «ПРО ТЕК ВІКНА УКРАЇНА» згідно Договору № 04/12-2020IS від 24.01.2021 та рахунку на оплату № 332 від 31.12.2020, що підтверджується видатковою накладною № 30 на загальну суму 48 362,16 грн. з ПДВ.

Позивачем було складено розрахунок коригування № 2 від 26.01.2021 до податкової накладної № 14 від 22.01.2021.

10.02.2021 позивач надіслав розрахунок коригування № 2 від 26.01.2021 до податкової накладної № 14 від 22.01.2021 на реєстрацію. Розрахунок коригування був прийнятий податковим органом, втім його реєстрація була зупинена із зазначенням в квитанції про зупинення реєстрації: «Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК від 26.01.2021 № 2 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Сума компенсації вартості товару/послуги 3926, зазначеного у розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань перевищує величину залишку такого товару (різниця обсягу придбання постачальника та обсягу постачання для отримувача такого товару/послуги), що відповідає п. 5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій». Позивачу було запропоновано подати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній/розрахунку коригування для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

27.01.2021 позивачем відвантажено частину товару ТОВ «ПРО ТЕК ВІКНА УКРАЇНА» згідно Договору № 04/12-2020IS від 24.01.2021 та рахунку на оплату № 332 від 31.12.2020, що підтверджується видатковою накладною № 39 на загальну суму 95 006,22 грн. з ПДВ.

Позивачем було складено розрахунок коригування № 3 від 27.01.2021 до податкової накладної № 14 від 22.01.2021.

Як вбачається із квитанції № 1 від 02.03.2021, розрахунок коригування № 3 від 27.01.2021 до податкової накладної № 14 від 22.01.2021 прийнятий.

29.01.2021 позивачем відвантажено частину товару ТОВ «ПРО ТЕК ВІКНА УКРАЇНА» згідно Договору № 04/12-2020IS від 24.01.2021 та рахунку на оплату № 332 від 31.12.2020, що підтверджується видатковою накладною № 40 на загальну суму 35 857,26 грн. з ПДВ.

Позивачем було складено розрахунок коригування № 4 від 29.01.2021 до податкової накладної № 14 від 22.01.2021.

Як вбачається із квитанції № 1 від 02.03.2021, розрахунок коригування № 4 від 29.01.2021 до податкової накладної № 14 від 22.01.2021 прийнятий.

05.02.2021 позивачем відвантажено частину товару ТОВ «ПРО ТЕК ВІКНА УКРАЇНА» згідно Договору № 04/12-2020IS від 24.01.2021 та рахунку на оплату № 332 від 31.12.2020, що підтверджується видатковою накладною № 49 на загальну суму 12 715,62 грн. з ПДВ.

Позивачем було складено розрахунок коригування № 2 від 05.02.2021 до податкової накладної № 14 від 22.01.2021.

12.03.2021 позивач надіслав розрахунок коригування № 2 від 05.02.2021 до податкової накладної № 14 від 22.01.2021 на реєстрацію. Розрахунок коригування був прийнятий податковим органом, втім його реєстрація була зупинена із зазначенням в квитанції про зупинення реєстрації: «Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК від 05.02.2021 № 2 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Сума компенсації вартості товару/послуги 3926, зазначеного у розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань перевищує величину залишку такого товару (різниця обсягу придбання постачальника та обсягу постачання для отримувача такого товару/послуги), що відповідає п. 5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій». Позивачу було запропоновано подати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній/розрахунку коригування для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

29.03.2021 згідно платіжного доручення № 53 від 29.03.2021 на рахунок ТОВ «ІНТЕГРІТІ СІСТЕМС» від ТОВ «ПРО ТЕК ВІКНА УКРАЇНА» надійшли кошти у сумі 205 697,37 грн.

У зв`язку з цим ТОВ «ІНТЕГРІТІ СІСТЕМС» було виписано податкову накладну № 18 від 29.03.2021 на загальну суму 205 697,37 грн. з ПДВ.

Як вбачається із квитанції № 1 від 06.04.2021, податкова накладна № 18 від 29.03.2021 прийнята.

29.03.2021 ТОВ «ПРО ТЕК ВІКНА УКРАЇНА» повернуло позивачу товар, що підтверджується зворотною накладною від покупця № 1 від 29.03.2021.

У зв`язку з поверненням товару, позивачем були складені:

- розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 2 від 29.03.2021 до податкової накладної № 14 від 22.01.2021;

- розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 3 від 29.03.2021 до податкової накладної № 18 від 29.03.2021.

Реєстрацію вказаних розрахунків коригування податковим органом зупинено. В якості підстави для зупинення зазначено: «Сума компенсації вартості товару/послуги 3926, зазначеного у розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, перевищує величину залишку такого товару (різниця обсягу придбання постачальника та обсягу постачання отримувача такого товару/послуги), що відповідає п. 5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій». Позивачу також запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК, для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНТЕГРІТІ СІСТЕМС» було направлено до ГУ ДПС у м. Києві електронні повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено (далі - Повідомлення), за № 5 та № 6 від 14.04.2021. Разом з цими Повідомленнями № 5 та № 6 від 14.04.2021 позивач подав також контролюючому органу пояснення наступного змісту: «Підтвердження реєстрації розрахунку коригування», а також копії документів в обґрунтування наведених пояснень.

За результатами розгляду пакету поданих платником документів, Комісія ГУ ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Комісія при ГУ ДПС у м. Києві, комісія регіонального рівня) прийняла оспорювані рішення від 20.04.2021 за № 2581412/37356777 та за № 2581413/37356777, яким відмовила ТОВ «ІНТЕГРІТІ СІСТЕМС» у здійсненні реєстрації розрахунку коригування від 29.03.2021 № 3 та № 2 в Єдиному реєстрі податкових накладних. В тексті цих рішень Комісією в якості підстави для прийняття такого рішення зазначено наступну: «ненадання платником податку копій документів: договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них; договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у т.ч. рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано підкреслити); розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків».

Не погоджуючись із такими рішеннями комісії регіонального рівня ТОВ «ІНТЕГРІТІ СІСТЕМС» 21.04.2021 подало скарги на зазначені рішення від 20.04.2021 за № 2581412/37356777 та за № 2581413/37356777.

За результатами розгляду скарг платника Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (комісія центрального рівня) прийняла рішення від 29.04.2021 за № 20112/37356777/2 та за № 20113/37356777/2, яким залишила такі скарги без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації розрахунків коригування - без змін.

Позивач не погоджуючись з рішеннями про відмову в реєстрації розрахунків коригування та рішеннями за результатами розгляду скарг щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та вважаючи їх протиправними, звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 та ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В свою чергу відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України.

Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Відповідно до пп. пп. 16.1.2, 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пп. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України єдиний реєстр податкових накладних - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначено Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246.

Відповідно до п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації; розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) - електронний документ, який складається платником податку до податкової накладної відповідно до вимог Кодексу в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Відповідно до п. 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п. 13 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначаються Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165.

Відповідно до п. 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до п. 7 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Пунктом 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Відповідно до п. 11 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної /розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Додатком № 3 до Порядку № 1165 затверджені Критерії ризиковості здійснення операцій.

Зупиняючи реєстрацію розрахунків коригування № 2 від 29.03.2021 до податкової накладної № 14 від 22.01.2021 та № 3 від 29.03.2021 до податкової накладної № 18 від 29.03.2021, контролюючий орган послався на п. 5 Критеріїв ризиковості здійснення операції, в якому зазначено: «Перевищення суми компенсації вартості товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, поданому отримувачем такого товару/послуги для реєстрації в Реєстрі, величини залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України з 1 січня 2017 р., зазначеного постачальником у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування, складених на отримувача такого/такої товару/послуги, та обсягу постачання з 1 січня 2017 р., зазначеного отримувачем у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування на постачання такого/такої товару/послуги».

До того ж, податковий орган запропонував позивачу надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК, для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Разом із тим, контролюючим органом не вказаний вичерпний перелік копій документів, які позивачу необхідно надати податковому органу для прийняття рішення про реєстрацію розрахунків коригування № 2 від 29.03.2021 до податкової накладної № 14 від 22.01.2021 та № 3 від 29.03.2021 до податкової накладної № 18 від 29.03.2021.

Верховний Суд у постановах від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18 (адміністративне провадження № К/9901/7590/19), від 18.02.2020 у справі № 360/1776/19 (адміністративне провадження № К/9901/242/20) акцентував увагу на тому, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

У постанові від 10.04.2020 у справі № 819/330/18 (адміністративне провадження № К/9901/65222/18) Верховний Суд зазначив, що недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкової накладної, теж не є законним.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачем направлено відповідачу-2 пояснення та копії документів щодо господарської операції, за якою було складено розрахунки коригування № 2 від 29.03.2021 до податкової накладної № 14 від 22.01.2021 та № 3 від 29.03.2021 до податкової накладної № 18 від 29.03.2021.

При цьому, оспорюване рішення податкового органу не містить мотивів відхилення наданих позивачем пояснень та документів.

В ході судового розгляду даної справи відповідач-2 всупереч наведених процесуальних вимог не подав до суду належні та достатні документальні докази в обґрунтування виникнення у контролюючого органу правових підстав для зупинення 13.04.2021 реєстрації поданих позивачем розрахунків коригування № 2 від 29.03.2021 до податкової накладної № 14 від 22.01.2021 та № 3 від 29.03.2021 до податкової накладної № 18 від 29.03.2021.

З огляду на це суд дійшов висновку про не доведення ГУ ДПС у м. Києві (як суб`єктом владних повноважень) наявність обставин, з якими ГУ ДПС у м. Києві пов`язує виникнення правових підстав для зупинення реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних складених ТОВ «ІНТЕГРІТІ СІСТЕМС» розрахунків коригування № 2 від 29.03.2021 до податкової накладної № 14 від 22.01.2021 та № 3 від 29.03.2021 до податкової накладної № 18 від 29.03.2021.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначається Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520.

Пунктами 2-7 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, встановлено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п. п. 9-11 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/ оформлених із порушенням законодавства.

Аналіз наведених норм права вказує на те, що можливість надання платником податків достатніх документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної/розрахунку коригування прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного переліку необхідних документів для прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної. Необґрунтоване обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд, призводить до правової невизначеності, що не відповідає критерію обґрунтованості та пропорційності акта індивідуальної дії.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Зі спірних рішень про відмову в реєстрації ПН/РК у ЄРПН від 20.04.2021 № 2581412/37356777 та № 2581413/37356777, вбачається, що підставою для прийняття рішень стало: «ненадання платником податку копій документів: договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них; договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у т.ч. рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано підкреслити); розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків».

Зважаючи на сукупний аналіз норм, які викладені вище, суд приходить до переконання, що оскаржувані рішення про відмову у реєстрації розрахунку коригування не містять конкретної інформації щодо причин та підстав для прийняття такого рішення, а лише містять загальні фрази про ненадання платником податків копій документів, зокрема, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

В оскаржуваних рішеннях не зазначено конкретних документів, яких, на думку відповідача-2, не вистачає для здійснення реєстрації розрахунків коригування, хоча у податкового органу існує обов`язок підкреслити документи, які не надано платником податків, що прямо випливає із форми рішення, яка затверджена Додатком до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Як вже зазначалося, судом встановлено, що позивачем було направлено пояснення та копії документів на підтвердження господарських операцій за розрахунками коригування № 2 від 29.03.2021 до податкової накладної № 14 від 22.01.2021 та № 3 від 29.03.2021 до податкової накладної № 18 від 29.03.2021.

З урахуванням положень вищевказаних норм, Комісією регіонального рівня приймається рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за результатами розгляду інформації та копій документів платника податку.

Проте, Комісією регіонального рівня не взято до уваги документи, які надані платником податків задля підтвердження господарської операції, за результатами якої були сформовані розрахунки коригування № 2 від 29.03.2021 до податкової накладної № 14 від 22.01.2021 та № 3 від 29.03.2021 до податкової накладної № 18 від 29.03.2021.

Таким чином суд доходить висновку, що відмова у реєстрації розрахунків коригування за умови не наведення комісією доказів того, що подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності зазначеної у них інформації, свідчить про протиправність прийнятого рішення.

Крім того, суд зазначає, що відсутність певного документа чи ненадання його контролюючому органу не може бути підставою для відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування без наведення відповідного обґрунтування, а також за умови, якщо інші надані документи підтверджують проведення господарської операції.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, тобто з презумпції економічної виправданості дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Варто також зазначити, що поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов`язань. А відтак платник не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Окрім того суд зауважує, що не погоджуючись з прийнятими рішеннями про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 20.04.2021 № 2581412/37356777 та № 2581413/37356777 позивач звернувся зі скаргами до ДПС України до яких було долучено копії наступних документів: договору № 04/12-2020IS від 21.01.2021; рахунку № 332 від 31.12.2020; банківської виписки від 22.01.2021; податкової накладної № 14 від 22.01.2021; видаткової накладної № 30 від 26.01.2021; розрахунку коригування № 2 від 26.01.2021; видаткової накладної № 39 від 27.01.2021; розрахунку коригування № 3 від 27.01.2021; видаткової накладної № 40 від 29.01.2021; розрахунку коригування № 4 від 29.01.2021; видаткової накладної № 49 від 05.02.2021; розрахунку коригування № 2 від 05.02.2021; банківської виписки від 29.03.2021; податкової накладної № 18 від 29.03.2021; накладної на повернення № 1 від 29.03.2021; видаткової накладної № КБ000000364від 26.01.2021; банківської виписки від 26.01.2021; видаткової накладної № 386 від 27.01.2021; видаткової накладної № СТ1025107 від 27.01.2021; видаткової накладної № СТ1028057 від 29.01.2021; банківської виписки від 25.02.2021; видаткової накладної № 10239 від 05.02.2021; банківської виписки від 01.02.2021; видаткової накладної № СТ1061171 від 04.03.2021; банківської виписки від 12.04.2021; видаткової накладної № СТ1064018 від 11.03.2021.

Беручи до уваги все вищенаведене, суд дійшов висновку, що заявлені ТОВ «ІНТЕГРІТІ СІСТЕМС» позовні вимоги про визнання протиправними і скасування Рішень Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 20.04.2021 № 2581412/37356777 та № 2581413/37356777 про відмову в реєстрації розрахунків коригування № 2 від 29.03.2021 до податкової накладної № 14 від 22.01.2021 та № 3 від 29.03.2021 до податкової накладної № 18 від 29.03.2021, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Суд принагідно підкреслює, що головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами владних повноважень, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; чітка відповідність такого акту нормам чинного законодавства.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» від 01 липня 2003 року вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунки коригування № 2 від 29.03.2021 до податкової накладної № 14 від 22.01.2021 та № 3 від 29.03.2021 до податкової накладної № 18 від 29.03.2021 Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕГРІТІ СІСТЕМС» днем їх фактичного подання на реєстрацію 13.04.2021, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно до ч. 3 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

За приписами п.п. 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Таким чином, оскаржувані рішення про відмову в реєстрації ПН/РК у ЄРПН є протиправними та підлягають скасуванню, натомість спірні розрахунки коригування № 2 від 29.03.2021 до податкової накладної № 14 від 22.01.2021 та № 3 від 29.03.2021 до податкової накладної № 18 від 29.03.2021 підлягають реєстрації у ЄРПН датою їх подання.

Щодо позовних вимог в частині оскарження рішень Комісії ДПС України з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку-коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29.04.2021 № 20112/37356777/2 та № 20113/37356777/2, суд зазначає наступне.

У відповідності до п. 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з п. 12 Порядку № 1165 за результатами розгляду скарги комісія центрального рівня у строк, визначений пунктом 56.23 статті 56 Кодексу, приймає одне з таких рішень: задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; залишає скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі без змін.

Частиною 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантоване ст. 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

З наведеного слідує, що суд під час розгляду справи повинен встановити факт або обставини, які б свідчили про порушення прав, свобод чи інтересів позивача з боку відповідача - суб`єкта владних повноважень, створення перешкод для їх реалізації або мають місце інші порушення прав та свобод позивача.

Верховний Суд у постанові від 28.02.2019 у справі № 826/4070/16 зауважив, що платниками податків до суду можуть бути оскаржені рішення, дії, бездіяльність суб`єктів владних повноважень, які порушують права, свободи та інтереси.

Втім, задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті позовні вимоги, які відновлюють фактично порушені права, свободи та інтереси особи у сфері публічно-правових відносин.

В контексті наведених правових норм суд зазначає, що правове значення для платника податків в межах спірних правовідносин мають виключно рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкових накладних.

Таким чином, рішення про результати розгляду скарг самі по собі не породжують у платника будь-якого додаткового обов`язку та не перешкоджають реалізації його права, та, як наслідок, не створюють для платника жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав, тому не підлягають скасуванню.

З огляду на викладене, оскаржувані рішення ДПС України від 29.04.2021 № 20112/37356777/2 та № 20113/37356777/2 не створюють для позивача жодних юридичних наслідків, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частинами 1 та 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у п. 50 рішення від 13.01.2011 (остаточне) по справі «Чуйкіна проти України» (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. The United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п. 1 ст. 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 ст. 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10.07.2003, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

Аналіз наведених норм у їх сукупності дає підстави для висновку про те, що завданням судочинства є вирішення судом спору з метою ефективного захисту порушеного права.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Виходячи зі змісту статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов`язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди мають дослідити: основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документи, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією.

Рішенням ЄСПЛ від 19 квітня 1993 року у справі «Краска проти Швейцарії» визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути почуті, тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.

Суд при вирішенні даної справи також враховує правову позицію, висловлену у рішенні Європейського суду з прав людини від 23.07.2002 у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції», яке, як і наведені вище рішення ЄСПЛ, згідно із Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Так, у п. 110 вказаного рішення Європейський суд з прав людини дійшов висновку про те, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення.

Відповідачами, як суб`єктами владних повноважень, під час розгляду адміністративної справи не доведено правомірність відмови у реєстрації спірної податкової накладної ТОВ «ТРЕЙД СІКРЕТ».

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 (справа № 802/2236/17-а).

З огляду на все викладене вище та виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки в даному випадку суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, то судові витрати підлягають відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи платіжних доручень від 17.05.2021 № 231 та № 233, ТОВ «ІНТЕГРІТІ СІСТЕМС» під час звернення до суду з даним позовом сплатило судовий збір у розмірі 4 540,00 грн., який підлягає стягненню порівну з відповідачів.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 9, 72-78, 241-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕГРІТІ СІСТЕМС» задовольнити частково.

2.Визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві № 2581413/37356777 від 20.04.2021 про відмову в реєстрації розрахунку коригування № 2 від 29.03.2021 до податкової накладної № 14 від 22.01.2021.

3.Визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві № 2581412/37356777 від 20.04.2021 про відмову в реєстрації розрахунку коригування № 3 від 29.03.2021 до податкової накладної № 18 від 29.03.2021.

4.Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕГРІТІ СІСТЕМС» (ідентифікаційний код 37356777) № 2 від 29.03.2021 до податкової накладної № 14 від 22.01.2021 датою його фактичного подання для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

5.Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕГРІТІ СІСТЕМС» (ідентифікаційний код 37356777) № 3 від 29.03.2021 до податкової накладної № 18 від 29.03.2021 датою його фактичного подання для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

6.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

7.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8, ідентифікаційний код 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕГРІТІ СІСТЕМС» (адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 199, офіс 26, ідентифікаційний код 37356777) сплачений при поданні позовної заяви судовий збір у розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.

8.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ідентифікаційний код 44116011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕГРІТІ СІСТЕМС» (адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 119, офіс 26, ідентифікаційний код 37356777) сплачений при поданні позовної заяви судовий збір у розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту.

Суддя К.С. Пащенко