Постанова

від 29.09.2022 по справі 906/1400/20

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2022 року Справа № 906/1400/20

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуюча суддя Коломис В.В., суддя Миханюк М.В. , суддя Саврій В.А.

секретар судового засідання Романець Х.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з`явився;

відповідача - не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Фізичної особи-підприємця Крилова Миколи Миколайовича про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення судових витрат у справі №906/1400/20

за позовом Сільського споживчого товариства "Раставицьке"

до Фізичної особи - підприємця Крилова Миколи Миколайовича

про стягнення 234 598,19 грн (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) за договором оренди об`єкта нерухомості від 08.12.2007

та за зустрічним позовом Фізичної особи - підприємця Крилова Миколи Миколайовича

до Сільського споживчого товариства "Раставицьке"

про визнання відсутності права орендодавця на одержання орендної плати

ВСТАНОВИВ:

Додатковим рішенням Господарського суду Житомирської області від 30 червня 2022 року у справі №906/1400/20 заяву Фізичної-особи підприємця Крилова Миколи Миколайовича про ухвалення додаткового рішення від 21.01.2022 задоволено частково. Присуджено до стягнення з Сільського споживчого товариства "Раставицьке" на користь Фізичної особи підприємця Крилова Миколи Миколайовича 21000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. В іншій частині заяви Фізичної-особи підприємця Крилова М.М. про ухвалення додаткового рішення від 21.01.2022 відмовлено.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25 серпня 2022 року у справі №906/1400/20 апеляційну скаргу Сільського споживчого товариства "Раставицьке" залишено без задоволення. Додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 30 червня 2022 року у справі №906/1400/20 залишено без змін.

05 вересня 2022 року на поштову адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від Фізичної особи-підприємця Крилова Миколи Миколайовича надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення судових витрат у справі №906/1400/20.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.09.2022 розгляд заяви Фізичної особи-підприємця Крилова Миколи Миколайовича про ухвалення додаткового судового рішення у справі №906/1400/20 призначено на 29 вересня 2022 року об 12:30 год.

14 вересня 2022 року на поштову адресу апеляційного суду від ССТ "Раставицьке" надійшов відзив на заяву ФОП Крилова М.М. про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення судових витрат, в якій останній просить відмовити в її задоволенні.

В судове засідання 29 вересня 2022 року представники сторін не з`явились. При цьому, від представника ФОП Крилова М.М. на адресу апеляційного суду надійшла заява про розгляд заяви без його участі.

Відповідно до ч.4 ст.244 ГПК України, у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Оскільки всі учасники провадження у справі були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду заяви, при цьому явка учасників судового процесу обов`язковою не визнавалась, колегія суддів, враховуючи наявність письмових заперечень відповідача на заяву про розподіл судових витрат, вважає за можливе розглянути заяву про розподіл судових витрат в даному судовому засіданні за відсутності представників сторін.

Розглянувши заяву ФОП Крилова М.М. про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення судових витрат у справі №906/1400/20, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для її часткового задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1,3 ст.244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, серед іншого, судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно зі ст.15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст.16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст.2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Згідно зі статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом з тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч.8 ст.129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст. 126 ГПК України).

Водночас за змістом частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст.126 ГПК України).

У розумінні положень частини 5 статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 ГПК України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та постанові Верховного суду від 24.10.2019 у справі №905/1795/18.

Також відповідно до правової позиції, викладеної у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, за змістом п.1 ч.2 ст.126, ч.8 ст.129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст.126 ГПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) на підтвердження понесених витрат на послуги адвоката до справи надано угоду про надання правничої допомоги на стадії розгляду справи №906/1400/20 судом апеляційної інстанції від 18.02.2022, додаткову угоду від 18.02.2022, ордер серія ЖТ №076270 та акт виконаних робіт при наданні правничої допомоги на стадії розгляду справи №906/1400/20 судом апеляційної інстанції від 30.08.2022 (т.3, а.с. 46-49).

У відповідності до умов угоди про надання правничої допомоги на стадії розгляду справи №906/1400/20 судом апеляційної інстанції від 18.02.2022, укладеної між Фізичною особою-підприємцем Криловим Миколою Миколайовичем та адвокатом Левчук Тетяною Василівною, адвокат зобов`язується надавати консультації з питань орендних правовідносин і договірного права на стадії апеляційного перегляду судових рішень у справі №906/1400/20, скласти необхідні процесуальні документи у звязку із апеляційним переглядом рішень суду першої інстанції за апеляційною скаргою Сільського споживчого товариства "Раставицьке" на судові рішення Господарського суду Житомирської області у справі №906/1400/20 за позовом Сільського споживчого товариства "Раставицьке" до фізичної особи - підприємця Крилова Миколи Миколайовича про стягнення 234598,19 грн (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) за договором оренди об`єкта нерухомості від 08 грудня 2007 року та здійснювати представництво інтересів фізичної особи - підприємця Крилова Миколи Миколайовича у справі №906/1400/20 в судових засіданнях у справі в Північно-західному апеляційному господарському суді, починаючи з 18 лютого 2022 року до постановлення судом апеляційної інстанції рішень у справі по суті вимог апеляційної скарги. За надання правової допомоги за погодженням сторін обумовлено гонорар, розмір якого визначено в додатковій угоді, яка є додатком до цієї угоди, та відпрацювання якого підтверджується актом виконаних робіт (т.3, а.с.46).

18.02.2022 між сторонами підписана додаткова угода до угоди про надання правничої допомоги про встановлення гонорару за надання правничої допомоги на стадії апеляційного перегляду судових рішень у справі №906/1400/20 за апеляційною скаргою Сільського споживчого товариства "Раставицьке" на судові рішення суду першої інстанції - в суді апеляційної інстанції - Північно-західному апеляційному господарському суду в розмірі 28 000 (двадцяти восьми тисяч) гривень. Виплата гонорару за надання правничої допомоги на стадії апеляційного перегляду судових рішень у справі №906/1400/20 в Північно-західним апеляційним господарським судом - здійснюється в повному обсязі після спливу строку на касаційне оскарження судових рішень Північно-західного апеляційного господарського суду у справі №906/1400/20. Додатково за надання правничої допомоги у справі №906/1400/20 на стадії апеляційного перегляду судових рішень у справі №906/1400/20 за погодженням сторін обумовлено додатковий гонорар - гонорар успіху за прийняття позитивного рішення на користь клієнта фізичної особи підприємця Крилова Миколи Миколайовича в розмірі 14 000 (чотирнадцяти тисяч) гривень. Додатковий гонорар - гонорар успіху в розмірі 14 000 (чотирнадцяти тисяч) гривень за прийняття позитивного рішення на користь фізичної особи - підприємця Крилова Миколи Миколайовича не включається у вартість надання правничої допомоги на стадії апеляційного перегляд) судових рішень у справі №906/1400/20 та виплачується адвокату після ухвалення судових рішень Північно-західним апеляційним господарським судом у справі №906/1400/20, якими не задоволено апеляційні скарги Сільського споживчого товариства"Раставицьке" у справі №906/1400/20.

Також до справи додано копію акту виконаних робіт при наданні правничої допомоги на стадії апеляційного перегляду судових рішень у справі №906/1400/20 судом апеляційної інстанції від 30.08.2022, згідно якого були надані такі види правничої допомоги у справі №906/1400/20:

- первинна консультація по суті порушених фізичною особою - підприємцем Криловим Миколою Миколайовичем питань щодо обґрунтованості рішення Господарського суду Житомирської області від 17 січня 2022 року у справі №906/1400/20 за позовом Сільського споживчого товариства "Раставицьке" до фізичної особи - підприємця Крилова Миколи Миколайовича про стягнення 234598,19 грн заборгованості за договором оренди об`єкта нерухомості від 08 грудня 2007 року та за зустрічним позовом фізичної особи - підприємця Крилова Миколи Миколайовича до Сільського споживчого товариства "Раставицьке" про визнання відсутності права орендодавця на одержання орендної плати та підставності доводів апеляційної скарги;

- вивчення судових рішень Верховного Суду в аналогічних справах з метою вигранювання правової позиції захисту і визначення способів захисту від вимог апеляційної скарги Сільського споживчого товариства "Раставицьке" на рішення Господарського суду Житомирської області від 17 січня 2022 року у справі №906/1400/20 ;

- первинна консультація по суті порушених фізичною особою - підприємцем Криловим Миколою Миколайовичем питань щодо обґрунтованості додаткового рішення Господарського суду Житомирської області від 30 червня 2022 року у справі №906/1400/20;

- вивчення судових рішень Верховного Суду в аналогічних справах з метою випрацювання правової позиції захисту і визначення способів захисту від вимог апеляційної скарги Сільського споживчого товариства "Раставицьке" на додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 30 червня 2022 року у справі №906/1400/20;

- складення Заяви від 16 серпня 2022 року (в порядку ч.8 ст.129 ПІК України);

- складення клопотання про приєднання письмових доказів до матеріалів справи (в порядку ч.8 ст.129 ПІК України);

- консультації з процесуальних питань по справі №906/1400/20;

- здійснення представництва інтересів фізичної особи - підприємця Кризова Миколи Миколайовича у справі №906/1400/20 в суді апеляційної інстанції в усіх судових засіданнях до постановлення судом апеляційної інстанції - Північно-західним апеляційним господарським судом судових рішень по справі по суті вимог апеляційних скарг Сільського споживчого товариства "Раставицьке" на судові рішення у справі №906/1400/20;

- складення заяви про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат фізичної особи - підприємця Крилова Миколи Миколайовича на правничу допомогу (в порядку ч.8 ст.129 ПІК України).

Загальна вартість наданої правничої допомоги за ведення справи №906/1400/20 на стадії апеляційного перегляду судових рішень у справі №906/1400/20 за період лютого 2022 року - серпня 2022 року - складає 28 000 (двадцять вісім тисяч ) грн 00 коп.

Правнича допомога ФОП Крилову М.М. адвокатом Левчук Т.В. надана належної якостi та в повному обсязі.

Проаналізувавши надані заявником в обґрунтування розміру адвокатських витрат документи, здійснивши аналіз доводів відповідача, а також співмірності заявленого останнім розміру витрат на правничу допомогу із складністю справи та виконаних адвокатом обсягом робіт (наданих послуг на суму 28 000,00 грн), колегія суддів дійшла висновку, що заявлені витрати є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію розумності їх розміру та їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони, що суперечить принципу розподілу таких витрат.

При цьому, колегія суддів бере до уваги те, що предметом апеляційного перегляду було додаткове рішення від 21.01.2022 у справі №906/1400/20, тоді як основне рішення (по суті спору) від 17.01.2022 у справі №906/1400/20 в апеляційному порядку не оскаржувалось.

А тому, необхідності надання правової допомоги адвокатом Левчук Т.В. ФОП Крилову М.М. щодо первинної консультації по суті питань щодо обґрунтованості рішення Господарського суду Житомирської області від 17.01.2022 у справі №906/1400/20 та вивчення судових рішень Верховного Суду в аналогічних справах з метою випрацювання правової позиції захисту і визначення способів захисту від вимог апеляційної скарги ССТ "Раставицьке" на рішення Господарського суду Житомирської області від 17.01.2022 у справі №906/1400/20, як зазначено в Акті виконаних робіт, не було.

Крім того, колегія суддів зазначає, що даний спір для кваліфікованого юриста є незначної складності, оскільки стосується відшкодування судових витрат у відповідності до вимог ст.ст. 126, 129 ГПК України, а тому великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.

Також суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що матеріали апеляційної скарги ССТ "Раставицьке" не містять великої кількості документів, на дослідження яких адвокат витратив би значний час. Будь-яких нових доказів під час розгляду апеляційної скарги на додаткове рішення суду по справі №906/1400/20 сторонами подано не було, нових фактів, обставин справи не встановлювалося.

Такі послуги як первинна консультація по суті порушених ФОП Криловим Миколою Миколайовичем питань щодо обґрунтованості додаткового рішення Господарського суду Житомирської області від 30 червня 2022 року у справі №906/1400/20 та вивчення судових рішень Верховного Суду в аналогічних справах з метою випрацювання правової позиції захисту і визначення способів захисту від вимог апеляційної скарги Сільського споживчого товариства "Раставицьке" на додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 30 червня 2022 року у справі №906/1400/20 не потребувало професійної, правової, інтелектуальної підтримки зі сторони адвоката та не вимагали від адвоката значних витрат часу, застосування спеціальних професійних навиків з правових питань.

Крім того, колегія суддів зазначає, що ряд послуг, включених до акту виконаних робіт, зокрема, складення заяви від 16 серпня 2022 року (в порядку ч.8 ст.129 ГПК України), складення клопотання про приєднання письмових доказів до матеріалів справи (в порядку ч.8 ст.129 ГПК України) та складення заяви про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат фізичної особи - підприємця Крилова Миколи Миколайовича на правничу допомогу (в порядку ч.8 ст.129 ГПК України) є по суті тотожними діями представника ФОП Крилова М.М., оскільки стосуються заяви про ухвалення додаткового рішення.

Щодо послуги адвоката з консультації з процесуальних питань по справі №906/1400/20, то не зрозуміло які саме консультації надавались адвокатом клієнту з огляду на предмет оскарження.

Щодо додаткового гонорару - гонорару успіху в розмірі 14 000,00 грн, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст.30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При встановленні розміру гонорару, відповідно до частини третьої статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Також за статтею 28 Правил адвокатської етики гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання.

Чинне законодавство хоча і не містить визначення такого виду гонорару, як "гонорар успіху", проте апеляційний господарський суд враховує те, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 фактично дійшла висновку про можливість існування "гонорару успіху" як форми оплати винагороди адвокату, визнала законність визначення між адвокатом та клієнтом у договорі про надання правової допомоги такого виду винагороди як "гонорар успіху", що відповідає принципу свободи договору та численній практиці Європейського суду з прав людини.

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

За наявності угод, які передбачають "гонорар успіху", ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22.02.2005 року у справі "Пакдемірлі проти Туреччини" (Pakdemirli v. Turkey, заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала "гонорар успіху" у сумі 6 672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72).

З урахуванням наведеного вище не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.

Апеляційний господарський суд відзначає, що у цій справі підставою для звернення із заявою про винесення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу є приписи ст. ст. 126, 129, 244 ГПК України, і вимога позивача обумовлена саме необхідністю вирішити питання про розподіл сплачених ним судових витрат (визначених як професійна правнича допомога), що відповідно до вказаних норм процесуального права підлягають розподілу між сторонами.

В свою чергу, абз.7 додаткової угоди від 18.02.2022 до угоди про надання правничої допомоги "гонорар успіху" визначено заявником саме як додатковий гонорар, який не включається у вартість надання правничої допомоги на стадії апеляційного перегляду судових рішень у справі №906/1400/20 та виплачується адвокату після ухвалення судових рішень Північно-західним апеляційним господарським судом у справі № 906/1400/20, якими не задоволено апеляційні скарги Сільського споживчого товариства "Раставицьке" у справі № 906/1400/20.

Тобто, "гонорар успіху" не є складовою витрат на професійну правничу допомогу.

Одночасно така додаткова винагорода адвокату за досягнення позитивного рішення у справі як "гонорар успіху", за своїм змістом і правовою природою не є ціною договору (платою за надані послуги) у розумінні статей 632, 903 ЦК України та статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а є платою за сам результат (позитивне рішення), досягнення якого відповідно до умов договору не ставиться в залежність від фактично наданих послуг, так як і не є професійною правничою допомогою в розумінні п.1 ч.2 ст.126 ГПК України, оскільки не є послугою адвоката та не відноситься до судових витрат.

Також судом зазначається, що у разі передбачення в договорі про надання правової допомоги умови про сплату "гонорару успіху", крім самої вимоги має бути чітко сформовано та прописано конкретний очікуваний результат, у разі досягнення якого адвокату буде сплачено таку винагороду. Однак, в Угоді про надання правничої допомоги на стадії апеляційного перегляду судових рішень у справі №906/1400/20 судом апеляційної інстанції від 18.02.2022 взагалі не передбачено положення про "гонорар успіху". В свою чергу, додаткова угода від 18.02.2022 до угоди про надання правничої допомоги хоча і передбачає таке положення, проте, як вказувалося судом вище, за своїм змістом і правовою природою така винагорода не є ціною договору, а є платою за сам результат, досягнення якого не ставиться в залежність від фактично наданих послуг.

Крім того, заявник при зверненні до апеляційного суду з заявою в порядку ч.8 ст.129 ГПК України від 16.08.2022 посилався саме на Угоду про надання правничої допомоги на стадії апеляційного перегляду судових рішень у справі №906/1400/20 судом апеляційної інстанції від 18.02.2022, яка не містить пунктів, які передбачають таку форму гонорару, як "гонорар успіху". Будь-якого орієнтовного розрахунку судових витрат в тому числі, у формі "гонорару успіху", вказана заява не містить.

Судом також звертається увага на те, що додаткову угоду від 18.02.2022 надано до суду апеляційної інстанції лише 05.09.2022, що не виключає складення документів за фактом обізнаності про результат розгляду спору.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що гонорар успіху, визначений абз.7 Додаткової угоди від 18.02.2022 в розмірі 14 000,00 грн не був необхідним, у зв`язку з розглядом даної справи в суді апеляційної інстанції з огляду на предмет апеляційного оскарження.

З огляду на встановлені судом обставини у системному взаємозв`язку з правовими положеннями Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", оцінивши подані заявником докази у підтвердження понесених ним витрат, виходячи з критеріїв реальності та розумності таких витрат, їх обґрунтованості та пропорційності, зважаючи на те, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу не є співмірним із складністю справи з огляду на те, що предметом апеляційного оскарження є додаткове рішення у даній справі, беручи до уваги обсяг наданих адвокатських послуг (участь представника в одному судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку, складення заяви про ухвалення додаткового рішення), з огляду на наявність в адвоката повної вищої юридичної освіти та відсутність значного обсягу юридичної та технічної роботи, а також враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, беручи до уваги клопотання позивача за первісним позовом про зменшення розміру витрат на професійну правову допомогу та доводів в його обґрунтування, судова колегія дійшла висновку про те, що заявлена відповідачем за первісним позовом сума відшкодування витрат на правничу допомогу, пов`язана з розглядом справи №906/1400/20 у суді апеляційної інстанції, в сумі 28 000,00 грн та 14 000,00 грн "гонорару успіху" є неспівмірною, а тому до стягнення підлягають понесені відповідачем за первісним позовом судові витрати у сумі 5000,00 грн, що відповідає принципам господарського судочинства, зокрема - забезпеченню дотримання балансу інтересів сторін. При цьому, у відшкодуванні понесених ФОП Криловим М.М. на професійну правничу допомогу витрат в розмірі 23 000,00 грн та 14 000,00 грн "гонорару успіху" слід відмовити.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч.4 ст.126 ГПК можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам, в іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду при розгляді справи №910/13071/19.

Разом з тим, при вирішенні питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції колегією суддів у даній справі були враховані висновки, викладені саме у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.06.2021 у справі №912/1025/20, згідно з яким для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат і вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.

Суд апеляційної інстанції дійшовши висновку про часткове задоволення заяви відповідача встановив, що заявлені до стягнення витрати на правничу допомогу є неспіврозмірними з критеріями розумності і обґрунтованості таких витрат, та скористався, з посиланням на частину п`ятустатті 129 ГПК України, правом суду не присуджувати (не розподіляти) стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, врахувавши при цьому недоведення доказами їх фактичності, неминучості, необхідності саме в тому розмірі, який відповідач за первісним позовом та адвокат обумовили в твердій сумі.

Разом з тим, колегія суддів зазначає про відсутність втручання суду в договірні відносини за первісним позовом та адвокатом за укладеною Угодою від 18.02.2022, позаяк обов`язок виконання прав і обов`язків за цим договором не змінюється і не припиняється у зв`язку з покладенням судом судових витрат на правничу допомогу на позивача за первісним позовом не в повній сумі, про яку домовились відповідач за первісним позовом та адвокат Левчук Т.В. (постанови Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 910/20792/20, від 14.06.2022 у справі №904/4876/21, від 22.06.2022 у справі №904/7334/21, від 30.05.2022 у справі №904/7347/21).

При цьому, колегією суддів не беруться до уваги посилання позивача за первісним позовом щодо недотримання представником відповідача за первісним позовом процесуального порядку та строків подання заяви про ухвалення додаткового рішення, оскільки представником відповідача за первісним позовом в заяві від 16.08.2022 повідомлено, що Північно-західному апеляційному господарському суду в порядку ч.8 ст.129 ГПК України протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду буде надано письмові докази розміру судових витрат, які сторона має сплатити у зв`язку з розглядом справи, тобто зроблено заяву про розподіл витрат на професійну правничу допомогу до закінчення судових дебатів, та подано докази понесення таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення постанови суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Фізичної особи-підприємця Крилова Миколи Миколайовича про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення судових витрат у справі №906/1400/20 - задоволити частково.

2. Стягнути з Сільського споживчого товариства "Раставицьке" (13601, Житомирська область, смт. Ружин Житомирської області, вул. Бірюкова, 9, код ЄДРПОУ 32265036) на користь фізичної особи - підприємця Крилова Миколи Миколайовича ( АДРЕСА_1 , Ід. номер НОМЕР_1 ) 5000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

В решті заяви - відмовити.

3. Господарському суду Житомирської області видати відповідний наказ.

4. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

5. Справу №906/1400/20 повернути Господарському суду Житомирської області.

Повний текст постанови складений "30" вересня 2022 р.

Головуюча суддя Коломис В.В.

Суддя Миханюк М.В.

Суддя Саврій В.А.