Рішення

від 03.10.2022 по справі 904/1448/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.10.2022м. ДніпроСправа № 904/1448/22

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бондарєва Е.М. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справу за позовом Фізичної особи-підприємця Окунева Вадима Володимировича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Фермерського господарства "Весна-М" (51283, Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Піщанка, ідентифікаційний код 24430490) про стягнення 38 898,70 грн. заборгованості за поставлений товар, 5 247,59 грн. пені, 812,08 грн. 3% річних, 5 234,24 грн. інфляційних втрат

СУТЬ СПОРУ:

За допомогою системи "Електронний суд" до Господарського суду Дніпропетровської області 08.06.2022 надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Окунева Вадима Володимировича про стягнення з Фермерського господарства "Весна-М" заборгованості на загальну суму 50 192,61 грн., з яких:

- 38 898,70 грн. заборгованість за поставлений товар;

- 5 247,59 грн. пеня за період з 27.09.2021 по 07.06.2022;

- 812,08 грн. 3% річних за період з 27.09.2021 по 07.06.2022;

- 5 234,24 грн. інфляційних втрат за період з жовтня 2021 року по червень 2022 року.

Позивач просить суд визнати справу малозначною та розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу №У-04/22 від 14.06.2021 щодо своєчасної та повної оплати за товар отриманий за видатковою накладною №РН-0000039 від 14.06.2021 на суму 38 898,70 грн.

Ухвалою суду від 14.06.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №904/1448/22, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

Відповідач письмовий відзив на позов не надав, про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі №904/1448/22 відповідач повідомлявся належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Відповідно до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

14 червня 2021 року між Фізичною особою-підприємцем Окуневим Вадимом Володимировичем (далі - продавець, позивач) та Фермерським господарством "Весна-М" (далі - покупець, відповідач) укладено договір купівлі-продажу №У-04/22 (далі - договір), відповідно до розділу 1 якого, продавець зобов`язався на підставі договору передати, а покупець прийняти і сплатити за поставлений товар (далі - товар) на умовах, вказаних в договорі. Кількість, найменування, ціна, одиниці виміру товару визначаються сторонами у Специфікації, що є невід`ємним додатком №1 до договору (далі - Специфікація).

Відповідно до п.2.1 договору покупець оплачує товар по цінах, вказаних в Специфікації, на підставі рахунку на оплату шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця та на умовах, зазначених в п. 2.2., 2.3., 4.1. договору.

Згідно з п.2.2 договору сума договору складає: 1 187,00 Євро і еквівалентно 38 898,70 грн., укладання договору з розрахунку згідно середнього курсу продажу валюти (Євро) на Міжбанківському ринку України, визначеного за формулою наведеною в п. 2.3, що становить 32,77 грн. за 1 Євро на день погодження ціни (14.06.2021). Фактична сума договору визначається як загальна сума вартості товару, сплачена покупцем у відповідності з умовами, визначеними в п.2.2., 2.3., 4.1. договору.

Товар передається покупцеві на протязі 7 (семи) робочих днів з дати підписання договору (п.3.1 договору).

Поставка товару проводиться за рахунок продавця за адресою, зазначеною у Специфікації, на умовах DDP у відповідності з міжнародними правилами тлумачення торгівельних термінів "Інкотермс" (редакція 2010 року) з урахуванням особливостей, наведених в договорі. Передача товару покупцю проводиться на складі за адресою: Україна, 51283, Дніпропетровська обл., Новомосковський р-н, села Піщанка у присутності уповноважених представників обох сторін шляхом підписання видаткової накладної або акту приймання-передачі на отримання товару, що є невід`ємною частиною договору (п.3.3 договору).

Право власності на товар, а також ризик випадкового зниження чи пошкодження товару переходить до покупця в момент його передачі у місці поставки, вказаному у п. 3.5. договору та підписання між сторонами видаткової накладної або акту приймання-передачі товару (п.3.4 договору).

Покупець зобов`язався перерахувати грошові кошти за товар на розрахунковий рахунок продавця в національній валюті України (гривні), еквівалентну 1 187,00 Євро, виходячи з середнього курсу продажу валюти (Євро) на Міжбанківському ринку України згідно з п.2.2, 2.3 встановленого на день продажу валюти, але не нижче узгодженого сторонами рівня 32,77 грн. за Євро, що становить 38 898,70 грн. у строк до 25 вересня 2021 року (п.4.1 договору).

Договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2021 включно, а в частині грошових зобов`язань - до повного їх виконання сторонами (п.8.1 договору).

У Специфікації від 14.06.2021 сторони узгодили поставку добрива, а саме:

1. Органо-мінеральне добриво "GumiSil-B" в кількості - 150л, на суму - 23 595,00 грн.;

2. Добриво "ГуміСил" ("GumiSil) "Моно-Магній" в кількості - 30л, на суму - 4 325, 70 грн.;

3. Добриво ГуміСил" ("GumiSil) "Моно-Цинк" в кількості - 100л, на суму - 10 978, 00 грн.,

а всього: 38 898, 70 грн.

На виконання умов договору позивачем поставлено відповідачу добриво на загальну суму38 898,70 грн., за видатковою накладною №РН-0000039 від 14.06.2021, яка підписана та скріплена печатками обох сторін, а відповідачем, в свою чергу не сплачено суму в розмірі 38 898,70 грн.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем 12.05.2022 на поштову адресу відповідача, рекомендованим листом з повідомленням про вручення (№1801402428941), надіслано претензію про оплату суми боргу в розмірі 38 898, 70 грн. в семиденний строк (термін) з дати отримання претензії, на розрахунковий рахунок відповідача. Відповідно до відомостей з офіційного сайту ПАТ "Укрпошта", відповідач отримав претензію 27.05.2022.

Позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором в частині своєчасної та повної оплати за отриманий товар, що стало підставою для нарахування пені у сумі 5 247,59 грн. за період з 27.09.2021 по 07.06.2022, 3% річних у сумі 812,08 грн. за період з 27.09.2021 по 07.06.2022 та інфляційних втрат у сумі 5 234,24 грн. за період з жовтня 2021 року по червень 2022 року та звернення позивача з позовом до суду.

Предметом доказування у справі є обставини укладання договору, факт поставки товару, строк оплати, наявність часткової оплати, строк дії договору, наявність прострочення оплати.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст.656 Цивільного кодексу України, предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

За положеннями ст.662 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ст.663 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.664 Цивільного кодексу України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Відповідно ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Факт неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов`язань за умовами договору щодо повної оплати вартості отриманого з боку позивача товару, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, наявною видатковою накладною, не спростовано з боку відповідача належними та допустимими доказами, у зв`язку з чим, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті 38 898,70 грн. основного боргу за отриманий товар - є обґрунтованими, підтверджені відповідними доказами і підлягають задоволенню судом.

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Стаття 549 Цивільного кодексу України визначає, що неустойка (пеня, штраф) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.5.1 договору за невиконання договірних зобов`язань та порушення строків сплати за товар, передбачених п.4.1 договору покупець несе матеріальну відповідальність в вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на той час, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Сторони погодили, що строк у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафу, інфляційних нарахувань, відсотків річних, встановлюється тривалістю у 3 (три) роки (п.5.5 договору).

Позивачем здійснено нарахування пені у сумі 5 247,59 грн. за період з 27.09.2021 по 07.06.2022 (254 календарних дні).

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно частин 4 статті 231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції (п. 2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").

Зазначеною умовою договору сторонами не змінено періоду, за який нараховується пеня.

Перевіривши розрахунок пені, що наданий позивачем, суд зазначає, що позивачем не враховується обмеження, визначені приписами ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України (нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано).

За розрахунком суду до стягнення з відповідача підлягає пеня за період з 27.09.2021 по 27.03.2022 у сумі 3 553,10 грн. У решті позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем здійснено нарахування 3% річних за період з 27.09.2021 по 07.06.2022 у сумі 812,08 грн. та інфляційних втрат за період з жовтня 2021 року по червень 2022 року у сумі 5 234,24 грн.

Перевіривши виконаний позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, до стягнення із відповідача на користь позивача належить інфляційні втрати у сумі 5 234,24 грн. та 3% річних у сумі 812,08 грн.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 89 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про більшу вірогідність доказів, наданих позивачем у підтвердження обґрунтування своєї позиції. Відповідно позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково. Такі висновки суду засновані передусім на відсутності належних спростувань з боку відповідача цих обставин.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Згідно п.2 ч.1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по справі покладаються на відповідача, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 5 505,56 грн. витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Фізичної особи-підприємця Окунева Вадима Володимировича до Фермерського господарства "Весна-М" про стягнення 38 898,70 грн. заборгованості за поставлений товар, 5 247,59 грн. пені, 812,08 грн. 3% річних, 5 234,24 грн. інфляційних втрат задовольнити частково.

Стягнути з Фермерського господарства "Весна-М" (51283, Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Піщанка, ідентифікаційний код 24430490) на користь Фізичної особи-підприємця Окунева Вадима Володимировича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 38 898,70 грн. заборгованості за поставлений товар, 3 553,10 грн. пені, 812,08 грн. 3% річних, 5 234,24 грн. інфляційних втрат та 2 397,24 грн. витрат по сплаті судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Е.М. Бондарєв