Рішення

від 03.10.2022 по справі 907/399/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" жовтня 2022 р. м. УжгородСправа № 907/399/22

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи №907/399/22

за позовною заявою Комунального підприємства «Мукачівське кар`єроуправління» м. Мукачево до товариства з обмеженою відповідальністю «Агрошляхбуд-М», м. Мукачево про стягнення суми 729 242,89 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до відповідача про стягнення суми 729 242,89 грн. заборгованості за Договором поставки №8 від 12.01.2021 року, посилаючись на порушення відповідачем умов договору, ст. ст. 526, 530, 665, 692, 712 ЦК України та ст. 193 ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Згідно з ч. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України малозначними справами є, зокрема, справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

З огляду на наведене, оскільки справа №907/399/22, не є складною в розумінні норми ч. 4 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, суд здійснює розгляд даної справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі (з огляду на заявлені предмет та підстави позову) не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про розгляд справи без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 29.06.2022 р. суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив; попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України); встановлено строк для подання позивачем відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Вказана ухвала суду від 29.06.2022 р. була надіслана відповідачу 30.06.2022 р. на його електронну адресу.

На виконання вимог ухвали суду від відповідача 29.06.2022 р. до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення вимог позивача заперечує, з підстав наведених у ньому.

Зокрема, зазначає, що до позовної заяви не додано жодного документу визначеного п. 2.1. та 3.2. Договору, яким би підтверджувалась кількість отриманого товару, його вартість та підтвердження в його отриманні уповноваженими особами відповідача.

Крім того зауважує, що акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання осіб.

За вказаних обставин вважає, що акт звірки без наявності оригіналів накладних, ТТН та довіреностей на отримання товару не може підтверджувати наявність заборгованості ТОВ «АГРОШЛЯХБУД-М».

Представник позивача у поданій 17.08.2022 р. відповіді на відзив, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити. Зокрема звертає увагу на те, що акт звірки взаємних розрахунків станом на 30.09.2021 року підписано керівником ТОВ «Агрошляхбуд-М» і сума заборгованості була узгоджена сторонами.

За доводами позивача з часу підписання акту взаємних розрахунків Покупець оплатив суму по договору в розмірі 340 00000 грн., а залишок боргу становить 729 242,89 грн. В підтвердження наявності якого надав копії видаткових накладних про відпуск продукції.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані сторонами матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

12.01.2021 р. між Комунальним підприємством «Мукачівське кар`єроуправління» (далі - Позивач, Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрошляхбуд-М» (далі - Відповідач, Покупець) укладено Договір поставки №8 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору на умовах даного договору Постачальник зобов`язується передати у власність Покупцеві продукцію, визначену у п. 1.2 цього Договору (надалі іменується "продукція"), а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити продукцію.

Згідно з п. 1.2 Договору найменування, одиниці виміру та загальна кількість продукції, що підлягає поставці за цим Договором указується в накладних та рахунках.

Кількість продукції, що є предметом цього Договору, визначаються у накладних виданих Продавцем за кожне відвантаження продукції в межах всієї поставки визначеної договором (п. 2.1 Договору).

Ціна за одиницю продукції, що поставляється за цим Договором, визначена Постачальником у накладних, рахунках виписаних для попередньої оплати. Ціна на продукцію встановлюється в розрахунку за 1 кубічний метр та діє на момент її відвантаження. Загальна сума, що поставляється за цим Договором відповідає сумі, що визначена сторонами в накладних (п. 3.1, 3.2 Договору).

За умовами п. 3.4 Договору строк оплати продукції, що поставляється за цим договором, становить п`ять банківських днів з моменту отримання рахунку.

Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін (у разі наявності). Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 7.1 цього Договору та закінчується 31.12.2021 року (п.7.1, 7.2 Договору).

Згідно з видаткових накладних № 193\ю від 03.03.2021 року; № 275\ю від 16.03.2021 року; № 280\ю від 17.03.2021 року; № 352\ю від 29.03.2021 року; № 377\ю від 31.03.2021 року; № 387\ю від 31.03.2021 року; № 394\ю від 01.04.2021 року; № 404\ю від 01.04.2021 року; № 627\ю від 12.05.2021 року; № 654\ю від 17.05.2021 року; № 722\ю від 25.05.2021 року; № 781\ю від 01.06.2021 року; № 784\ю від 02.06.2021 року; № 832\ю від 07.06.2021 року; № 837\ю від 08.06.2021 року; № 863\ю від 11.06.2021 року; № 890\ю від 14.06.2021 року; № 918\ю від 16.06.2021 року; № 1157\ю від 03.08.2021 року; № 1478\ю від 16.09.2021 року; № 781\ю від 01.06.2021 року; № 1487\ю від 17.09.2021 року; № 1503\ю від 18.09.2021 року; на виконання умов Договору поставки №8 постачальник поставив покупцю продукцію на загальну суму 2 432 196,00 грн.

За доводами позивача, які підтверджуються матеріалами справи, відповідач всупереч умов договору провів розрахунок не повною мірою.

Між сторонами укладено акт звірки взаємних розрахунків станом на 30.09.2021 року з сумою боргу перед позивачем в розмірі 1 069 242,89 грн.

21.10.2022 представник Позивача надіслав Відповідачу пропозицію досудового врегулювання спору, яка залишена відповідачем без задоволення.

Позивач стверджує, що внаслідок часткового погашення заборгованості у відповідача залишається заборгованість на суму 729 242,89 грн., що і стало підставою звернення до суду.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що між сторонами було укладено Договір поставки №8 12.01.2021 р., а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання параграфа 1 глави 30 Господарського Кодексу України та параграфів 1 і 3 глави 54 Цивільного кодексу України.

Частинами 1, 6 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Реалізація суб`єктами господарювання товарів не господарюючим суб`єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Аналогічні положення містяться і у статті 712 Цивільного кодексу України, згідно з якою за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань.

Спір у даній справі виник у зв`язку з неповним виконанням відповідачем своїх зобов`язань в частині оплати за поставлений на підставі видаткових накладних № 193\ю від 03.03.2021 року; № 275\ю від 16.03.2021 року; № 280\ю від 17.03.2021 року; № 352\ю від 29.03.2021 року; № 377\ю від 31.03.2021 року; № 387\ю від 31.03.2021 року; № 394\ю від 01.04.2021 року; № 404\ю від 01.04.2021 року; № 627\ю від 12.05.2021 року; № 654\ю від 17.05.2021 року; № 722\ю від 25.05.2021 року; № 781\ю від 01.06.2021 року; № 784\ю від 02.06.2021 року; № 832\ю від 07.06.2021 року; № 837\ю від 08.06.2021 року; № 863\ю від 11.06.2021 року; № 890\ю від 14.06.2021 року; № 918\ю від 16.06.2021 року; № 1157\ю від 03.08.2021 року; № 1478\ю від 16.09.2021 року; № 781\ю від 01.06.2021 року; № 1487\ю від 17.09.2021 року; № 1503\ю від 18.09.2021 року; позивачем товар.

Відповідно до ст. 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки. До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно- розпорядчого документа на майно.

Відповідно до п. 1.1 Договору на умовах даного договору Постачальник зобов`язується передати у власність Покупцеві продукцію, визначену у п. 1.2 цього Договору (надалі іменується "продукція"), а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити продукцію.

Кількість продукції, що є предметом цього Договору, визначаються у накладних виданих Продавцем за кожне відвантаження продукції в межах всієї поставки визначеної договором (п. 2.1 Договору).

Відповідно до ст. 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки. До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно - розпорядчого документа на майно. Таким чином, факт прийняття товару підтверджується товарно-транспортними накладними.

Факт виконання позивачем своїх зобов`язань з поставки товару підтверджується видатковими накладними, що містяться в матеріалах справи, підписаними та скріпленими печатками сторін, без зауважень щодо кількості та якості поставленого товару.

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами п. 3.4 Договору строк оплати продукції, що поставляється за цим договором, становить п`ять банківських днів з моменту отримання рахунку.

Статтею 204 Цивільного кодексу України зазначено, що договори укладені між сторонами по справі, як цивільно правові правочини є правомірними на час розгляду справи, якщо їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов`язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Однак, у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань в частині повної оплати за поставлений позивачем на підставі видаткових накладних товар, у товариства з обмеженою відповідальністю «Агрошляхбуд-М» виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 729 242,89 грн.

Станом на день розгляду даної справи у відповідача рахується заборгованість у вищезазначеному розмірі. Вказана сума боргу є непогашена, відповідачем у встановленому законом порядку не спростована та не заперечена.

Твердження відповідача щодо відсутності доказів, які підтверджувалась кількість отриманого товару, судом не беруться до уваги, оскільки спростовуються висновками суду та матеріалами справи.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Комунального підприємства «Мукачівське кар`єроуправління» м. Мукачево до товариства з обмеженою відповідальністю «Агрошляхбуд-М», м. Мукачево про стягнення суми 729 242,89 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 236-242, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Агрошляхбуд-М» (89600, Закарпатська обл., місто Мукачеве, вулиця Івана Франка Бічна, будинок Б/Н, код ЄДРПОУ 03580280) на користь Комунального підприємства «Мукачівське кар`єроуправління» (89600, Закарпатська обл., місто Мукачево, вулиця Ужгородська, будинок 17, код ЄДРПОУ 03327078) суму 729 242,89 грн. (сімсот двадцять дев`ять тисяч двісті сорок дві гривні 89 коп.) боргу, а також суму 10 938,65 грн. (десять тисяч дев`ятсот тридцять вісім гривень 65 коп.) у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено та підписано: 03.10.2022.

Суддя О. Ф. Ремецькі