Рішення

від 20.09.2022 по справі 910/2509/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Київ

20.09.2022Справа № 910/2509/22Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., за участю секретаря судового засідання Росущан К.О., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/2509/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лім Сервіс Груп» (код 44629983; 04060, місто Київ, вул. Берлінського Максима, буд. 9; e-mail: limservice.group@gmail.com)

до 1. Акціонерного товариства «Укрпошта» (код 21560045; 01001, Україна, м. Київ, вул. Хрещатик, 22)

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «АТЛАС ПРОДУКТ» (код 44571415; 01601, м. Київ, вул. Алмазова Генерала, буд. 13, прим. 4, поверх 4)

3. Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОКУСІЯ» (код 44255560; 03187, місто Київ, вул. Академіка Заболотного, буд. 48а)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів Державне підприємство «Прозорро.Продажі» (код ЄДРПОУ: 42068925; 01601, м. Київ, вул. Бульварно - Кудрявська, буд. 22),

про визнання недійсними результатів електронних торгів

за участі представників

позивача, Панченко О.В., довіреність № ордер серії АА №1214418 від 09.06.22,;

відповідача 1, Левченко С.М., довіреність № довіреність №171121-04/Р-121 від 17.11.21,;

відповідачів 2 та 3 і третьої особи - не з`явились,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лім Сервіс Груп» (далі - позивач, ТОВ «Лім Сервіс Груп») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Укрпошта» (далі - відповідач-1, АТ «Укрпошта»), Товариства з обмеженою відповідальністю «АТЛАС ПРОДУКТ» (далі - відповідач-2, ТОВ «АТЛАС ПРОДУКТ») та Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОКУСІЯ» (далі - відповідач-3, ТОВ «ФОКУСІЯ») про визнання недійсними результати електронного аукціону з продажу нежитлової будівлі «Будівля АОПП Жуляни», розташованої за адресою: м. Київ, проспект Повітрофлотський, 75 (лот №340s), оформлені Протоколом електронного аукціону від 26 січня 2022 року №BSE001-UA-20211221-51797.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем-1 було суттєво порушено процедуру проведення електронних торгів з реалізації нежитлової будівлі (лот №340s), зокрема, не розмістив повної й вичерпної інформації по лоту №340 s з метою створення штучного відбору учасників (та/або переможців) на користь відповідача-2.

Крім того, позивач фактично був позбавлений права на придбання нежитлової будівлі (лот №340 s) через створення відповідачем-3 штучних перепон у вигляді ставки, яка перевищує максимальну ставку відповідача-2 в 707 разів, та подальшої дискваліфікації відповідача-3 та оголошення переможцем відповідача-2, як особи, з наступною ціновою пропозицією.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду; відкрито провадження у справі №910/2509/22; постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 17.03.2022; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Державне підприємство «Прозорро.Продажі» (далі - третя особа, Підприємство).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.03.2022 повідомлено учасників справи про те, що через непровоковану і невиправдану війну росії проти України, основану на відвертій умисній російській брехні, неможливо на час засідання встановити остаточне волевиявлення учасників справи та належно повідомити їх представників про/для вирішення завдань судочинства, про відкладення засідання; про дату, час і місце засідання учасники справи будуть повідомлені в установленому Господарського процесуального кодексу України порядку.

06.04.2022 від АТ «Укрпошта» до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2022 учасники процесу повідомлені про призначення підготовчого засідання на 09.06.2022.

07.06.2022 від відповідача-1 до суду надійшли: відзив на позовну заяву; клопотання про відкладення розгляду справи.

У підготовчому засіданні 09.06.2022 було оголошено перерву до 05.07.2022.

05.07.2022 третя особа подала суду письмові пояснення на позовну заяву про визнання недійсними результатів аукціону, в яких просило відмовити у задоволенні позовних вимог і розглядати справу без участі повноважного представника Підприємства.

У підготовчому засіданні 05.07.2022 оголошено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справу до розгляду по суті на 02.08.2022.

У судовому засіданні 02.08.2022 оголошено про відкладення судового засідання на 06.09.2022.

06.09.2022 та 08.09.2022 відповідач-3 подав суду: клопотання про залучення третьої особи; заяву про часткове визнання позовних вимог.

Вказані заява та клопотання в силу приписів частини другої статті 118 Господарського процесуального кодексу України залишаються без розгляду як подані після закінчення процесуального строку.

У судове засідання 20.09.2022 представники відповідачів-2,3 і третьої особи не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

У судовому засіданні 20.09.2022 представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, представник відповідача-1 проти задоволення позовних вимог заперечив повністю.

Суд, заслухавши вступне слово представників позивача та відповідача-1, з`ясувавши обставини, дослідив в порядку статей 209-210 Господарського процесуального кодексу України докази у справі.

Після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд перейшов до судових дебатів.

У судовому засіданні 20.09.2022 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України.

Судом, відповідно до вимог статей 222-223 Господарського процесуального кодексу України, здійснювалося повне фіксування судового засідання технічними засобами та секретарем судового засідання велися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Указами Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022, від 14.03.2022 №133/2022, від 18.04.2022 року №259/2022 та від 17.05.2022 №341/2022 від 12.08. 2022 №573/2022 затвердженими Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, зі змінами, внесеними Указами від 14.03.2022 №133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 №2119-IX, та від 18.04.2022 №259/2022, від 21.04.2022 №2212-IX) та від 15.08.2022 року № 2500-IX введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року та продовжено з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Києві у Господарському суді міста Києва встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи.

Справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив на позовну заяву, письмові пояснення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

19 січня 2022 року на електронній системі Prozorro.Продажі ЦБД2 відбувся електронний аукціон №BSE001-UA-20211221-51797 з продажу нежитлової будівлі «Будівля АОПП Жуляни», розташованої за адресою: м. Київ, проспект Повітрофлотський, 75 (лот №340s).

Організатором вказаного аукціону був відповідач-1, а учасниками такі юридичні особи: відповідач-2; відповідач-3; позивач; товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Атлант ЛТД»; приватне акціонерне товариство «АТП-1»; товариство з обмеженою відповідальністю «ЛВ Центр»; товариство з обмеженою відповідальністю «Аймен Лайт»; товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕСТГОТ».

Відповідно до протоколу електронного аукціону від 19.01.2022 № BSE001-UA-20211221-51797 переможцем аукціону визнано ТОВ «Фокусія» як учасника, який запропонував найвищу цінову пропозицію: 43 152 000 000 грн.

25.01.2022 організатором аукціону (AT «Укрпошта») прийнято рішення про дискваліфікацію переможця електронних торгів №0121, відповідно до якого дискваліфіковано ТОВ «Фокусія» через невиконання пункту 7.29 Регламенту роботи електронної торгової системи Проззоро.Продажі ЦБД2 щодо проведення електронних аукціонів з продажу/надання в оренду майна (активів)/передачі права (далі - Регламент ETC), зокрема, відмова від підписання протоколу електронного аукціону.

26.01.2022 у ЦБД було автоматично сформовано Протокол електронного аукціону №BSE001-UA-20211221-51797, відповідно до якого визнано переможцем електронного аукціону - ТОВ «АТЛАС ПРОДУКТ» з наступною ціновою пропозицією 61 001 000 грн.

Підписаний відповідачем-1 та відповідачем-2 Протокол електронного аукціону від 26.01.2022 №BSE001-UA-20211221-51797 оприлюднений 27.01.2022 о 15:13 год.

На думку позивача, вказані дії відповідачів є завчасно спланованими та спрямованими на дискваліфікацію ТОВ «ФОКУСІЯ» та визнання переможцем ТОВ «АТЛАС ПРОДУКТ».

Також, позивач вказує на те, що не було вказано всю необхідну інформацію про лот.

Суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову, виходячи з такого.

Обов`язковою передумовою для реалізації права на судовий захист у порядку господарського судочинства є наявність у позивача суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, які порушуються, не визнаються або оспорюються іншими особами - відповідачами, та на захист якого спрямоване звернення до суду з позовом.

Частиною першою статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що, вирішуючи спір по суті, суд повинен установити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити, чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) порушено провадження у справі, належним позивачем. Відсутність права на позов у матеріальному розумінні спричиняє прийняття рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших установлених судом обставин, оскільки лише наявність права обумовлює виникнення в інших осіб відповідного обов`язку перед особою, якій таке право належить і яка може вимагати виконання такого обов`язку (вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення) від зобов`язаних осіб. Тобто лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, приймає рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Відповідно до частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Порушенням уважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюється судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом статей 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист її особистого немайнового або майнового права чи інтересу в суді із застосуванням способів захисту, які передбачені частиною другою статті 16 цього Кодексу. Частиною другою статті 20 Господарського кодексу України визначено способи захисту прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Способи захисту цивільного права чи інтересу - це закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника [постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №925/1265/16 (провадження №12-158гс18, пункт 5.5)]. Тобто це дії, спрямовані на попередження порушення або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними [постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі №310/11024/15-ц (провадження №14-112цс19, пункт 14) та від 01.04.2020 у справі №610/1030/18 (провадження № 14-436цс19, пункт 40)].

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Такі висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17 (провадження №14-144цс18, пункт 57), від 11.09.2018 у справі №905/1926/16 (провадження №12-187гс18, пункт 40), від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц (провадження №14-338цс18), від 01.10.2019 у справі №910/3907/18 (провадження №12-46гс19, пункт 48), від 09.02.2021 у справі №381/622/17 (провадження №14-98цс20, пункт 14) та від 02.02.2021 у справі №925/642/19 (провадження №12-52гс20, пункт 42).

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок щодо нього, суди мають враховувати його ефективність. Це означає, що вимога про захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, а також забезпечувати поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню [такий висновок викладений у пунктах 6.6, 6.7 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19 (провадження №12-80гс20)].

Позивач просить суд визнати недійсним результати електронного аукціону, водночас мотивує та обґрунтовує позов тим, що було дискваліфіковано ТОВ «Фокусія».

Позивач не мотивує та не пояснює яким саме чином задоволення вказаного позову відновить його права та/або законні інтереси як учасника аукціону, що надав у третьому раунді цінову пропозицію у розмірі 61 000 000 грн.

З листа позивача вих№ 18-01 від 18.01.2022 на адресу оператора електронного майданчика тов. «ТБ Європейська» вбачається, що потенційний покупець з продажу нежитлової будівлі «Будівля АОПП Жуляни», розташованої за адресою: м. Київ, проспект Повітрофлотський, 75 №BSE001-UA-20211221-51797 ознайомлений з умовами щодо об`єкту продажу.

Слід зазначити, що всього було проведено три раунди і кожен з восьми учасників мав можливість визначати ту цінову пропозицію, яку він вважав за необхідне надати.

Цінова пропозиція тов «Фокусія» була визначена у 43152000000,00 грн 18.01.2022 о 13:05:42 488 та не змінювалась до завершення раунду 3.

Водночас, з листа тов «Фокусія» на адресу АТ «Укрпошта», електронний майданчик ТОВ «ТБ Європейська», ДП «Прозоро» від 19.01.2022 №1801 вбачається, що ставка 43152000000,00 грн є помилкою, можливість сплатити вказану ціну учасник не в змозі і просить визнати торги такими, що не відбулись або не враховувати ставку і визнати тов «Атлас продукт» переможцем.

Очевидним, навіть сторонньому спостерігачу, є та обставина, що вірогідний переможець з найвищою ціновою пропозицією втратив інтерес до торгів ще до оголошення їх результатів.

В свою чергу тов «Лім сервіс груп» та тов «Аталас продукт» протягом трьох раундів змінювали свої пропозиції 12:56:23.342 43000000,00грн/12:56:49.418 43151000,00грн; 13:22:29.839 44000000,00грн /13:27:37.306 45010000,00грн; 13:21:31.116 61000000,00грн та 13:57:56.095 61001000,00грн відповідно.

Нижча за величиною цінова пропозиція може забезпечити визнання учасника переможцем лиш у разі відхилення найвищих пропозицій чи дискваліфікацію учасників, які зробили вищі цінові пропозиції. Таких обставин у даній справі не виявлено.

Що ж до порушення Регламенту ЕТС, то слід зазначити таке.

Регламенту ЕТС регулює правові відносини, що виникають, чи можуть виникнути між адміністратором, організатором, операторами, користувачами та учасниками в процесі проведення електронних аукціонів в ЕТС. Якщо законодавством передбачені особливості для продажу/надання в оренду окремих видів майна (активів) або передачі права, то використання ЕТС здійснюється з урахуванням таких особливостей (пункт 2.1 Регламент ЕТС).

Відповідно до пункту 6.2 Регламенту ЕТС оголошення щодо продажу/надання в оренду майна (активів)/передачі права публікується організатором в ЕТС не пізніше ніж за 7 (сім) календарних днів (у період дії воєнного стану - таке оголошення може опубліковуватися за процедурою продажу майна (активів)/передачі права не пізніше, ніж за 2 календарних дні), а для лотів з продажу необробленої деревини не пізніше ніж за 10 (десять) календарних днів до дати проведення аукціону та обов`язково повинно містити:

6.2.1. Оголошення щодо продажу майна/передачі права: 1) інформацію про власника майна (активів) та/або балансоутримувача такого майна, який здійснює продаж майна (активів) або особа, що уповноважена передати право; 2) дату електронного аукціону, умови та порядок оформлення участі в електронному аукціоні, перелік документів, які надаються учасниками, та вимоги до їх оформлення; 3) кінцевий термін прийняття заяв про участь в електронному аукціоні, визначений з урахуванням вимог пунктів 7.6, 12.5 Регламенту ЕТС 4) відомості про майно/право, його склад, характеристики, опис за родовими чи індивідуальними ознаками; 5) місцезнаходження майна, його фотографічні зображення (за наявності); 6) стартову ціну лота; 7) істотні умови купівлі-продажу майна (активів)/передачі права або проект відповідного договору купівлі-продажу майна (активів)/передачі права; 8) крок електронного аукціону; 9) розмір гарантійного та реєстраційного внесків; 10) вимоги організатора до потенційного покупця/набувача права (у випадку, якщо такі вимоги, ставляться організатором) та перелік документів, які повинні надаватись потенційними покупцями/набувачами права; 11) інформацію щодо реквізитів організатора для сплати коштів, а саме найменування отримувача, ідентифікатор отримувача (код за ЄДРПОУ для юридичних осіб; реєстраційний номер облікової картки платника податків, у разі відсутності - серія і номер паспорта - для фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців) та номер банківського рахунку у форматі IBAN. В оголошенні може зазначатися додаткова інформація, визначена організатором.

Згідно з пунктом 6.8 Регламенту ЕТС інформація про предмет електронного аукціону (лот) міститься у відповідному рішенні організатора, згідно з яким таке майно (актив)/право виставлено до продажу/надається в оренду/передається на електронних аукціонах, якщо інше не передбачено законодавством.

Відповідно до пункту 5.8.8 Регламенту ЕТС користувач зобов`язаний ознайомитися з вимогами Регламенту ETC, умовами продажу/надання в оренду майна (активів) або умовами передачі права, станом, характеристиками та властивостями майна (активів)/права, що виставляється на продаж/надається в оренду/передається через ETC.

Відповідно до пунктів 5.9.4 та 5.9.5 Регламенту ЕТС організатор зобов`язаний надавати відповіді на запитання учасників щодо лоту протягом 3-х робочих днів з моменту отримання, але не пізніше ніж за 1 робочий день до дня початку електронного аукціону, а також надавати учасника доступ до документів не пізніше за 1 робочий день до дня проведення електронного аукціону або в день звернення учасника, якщо він звернувся в останній термін прийняття заяв про участь/прийняття закритих цінових пропозицій.

21.12.2021 АТ «Укрпошта» як організатором було опубліковано оголошення про проведення аукціону №BSE001-UA-20211221-51797, що містить всю необхідну інформацію про проведення аукціону та повністю відповідає вимогам пункту 6.2.2 Регламенту ЕТС.

Водночас кінцевий строк подання цінових пропозицій встановлено до 18.01.2022.

Слід зазначити, що у позивача протягом 28 днів з дня публікації оголошення до проведення аукціону не виникало жодних питань щодо закупівлі.

Своїм правом на отримання додаткової інформації та/або інформації щодо уточнення лоту ТОВ «Лім Сервіс Груп» не скористалося та відповідні звернення до АТ «Укрпошти» не надсилало.

Що ж до тверджень позивача про те, що учасник електронного аукціону ТОВ «Атлас Продукт» завчасно володів інформацією про дискваліфікацію та продовжив аукціон, в той час коли всі інші відмовились від підвищення ставок не відповідає дійсності.

Відповідно до пункту 7.11 Регламенту ЕТС будь-яка інформація про кожного з учасників є закритою до закінчення електронного аукціону, крім інформації про номери учасників та їх кількість. Закриті цінові пропозиції учасників є недоступними для перегляду до моменту початку електронного аукціону для всіх осіб, крім самого учасника, який подав відповідну закриту цінову пропозицію.

Продаж нерухомого майна здійснювався на «англійському аукціоні», тобто визначався переможець аукціону, що зробив найвищу ставку.

Відповідно до пункту 8.3 Регламенту ЕТС у разі невиконання переможцем електронного аукціону пункту 7.29 Регламенту ETC, організатор, через особистий кабінет, дискваліфікує переможця електронного аукціону, з детальним обґрунтуванням причин такої дискваліфікації, що завантажується в ETC. В такому випадку, ЦБД формує новий протокол електронного аукціону з визначенням переможцем електронного аукціону учасника з наступною по величині ціновою пропозицією, за умови, якщо таким учасником був зроблений щонайменше один крок аукціону, а при однакових цінових пропозиціях - учасника, що подав її раніше, за умови, якщо таким учасником був зроблений щонайменше один крок аукціону та за умови відсутності від нього відповідного листа (звернення) щодо відмови від очікування та відсутності факту натискання ним відповідної кнопки про відмову від очікування в особистому кабінеті, відповідно до пункту 8.2 Регламенту ЕТС.

Оскільки відповідач-3 був дискваліфікований, то у ЦБД було автоматично сформовано новий протокол, відповідно до якого переможцем визнано відповідача-2 як учасника, що запропонував наступну по величині цінову пропозицію.

Таким чином, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Що ж до решти доводів і тверджень учасників процесу, які викладені у позові, відзиві на позов і письмових поясненнях, то слід вказати таке.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників процесу та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки до яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Із внесенням 17.10.2019 змін до Господарського процесуального кодексу України його статтю 79 викладено у новій редакції, чим фактично впроваджено у господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

Зазначений стандарт підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї їх кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Іншими словами, тлумачення змісту статті 79 Господарського процесуального кодексу України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Одночасно статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, з`ясування фактичних обставин справи має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.

У даному випадку суд звертається до категорії стандарту доказування та відзначає, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц).

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, враховуючи подані учасниками справи докази, які оцінені судом у порядку статті 86 Господарського процесуального кодексу України, у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Під час розгляду справи тов «Фокусія» зверталось із заявою про часткове визнання позовних вимог.

Так, учасники справи вказували, що тов «Фокусія» вже зверталось з позовними заявами, які з причин недотримання формальних вимог залишені без руху з подальшим не усуненням позивачем недоліків.

З метою дотримання вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України та для запобігання зловживання щодо подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями, судом під час дослідження інформації, яка наявна у Єдиному державному реєстрі судових рішень, було виявлено, що за подібних даному господарському спору обставин, виникли аналогічні спори між сторонами за іншими публічними закупівлями.

а саме

- вх. 1506/22 позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фокусія" (м. Київ) до: 1. Акціонерного товариства "Укрпошта" (м. Київ), 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБ "Європейська" (м. Київ), 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлас Продукт" (м. Київ) про визнання недійсними результатів торгів та скасування рішення,

Відповідно до позовної заяви позивач просить суд:

- визнати недійсними результати електронного аукціону з продажу нежитлової будівлі "Будівля АОПП Жуляни", розташованої за адресою: м. Київ, проспект Повітрофлотський, 75 (лот № 340s), оформлені протоколом електронного аукціону № ВSЕ001-UА-20211221-51797 від 26.01.22.;

- скасувати рішення про дискваліфікацію переможця електронних торгів від 25.01.22. за № 0121, прийняте Акціонерним товариством "Укрпошта" 25.01.22. в рамках проведення електронного аукціону ВSЕ001-UА-20211221-51797 з продажу нежитлової будівлі "Будівля АОПП Жуляни", розташованої за адресою: м. Київ, проспект Повітрофлотський, 75 (лот № 340s).

Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачами вимог чинного законодавства України при затвердженні результатів електронного аукціону ВSЕ001-UА-20211221-51797 та прийнятті рішення про дискваліфікацію позивача;

та вх. 6943/22 позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фокусія» до Акціонерного товариства «Укрпошта» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлас Продукт» про визнання недійсними електронних торгів

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що через неправомірні дії відповідача-1, як організатора електронного аукціону, дискваліфіковано переможця електронних торгів, яким є позивач, та визнано нового переможця електронних торгів - відповідача-2, у зв`язку з чим позивач звернувся з даним позовом про визнання недійсними результатів електронного аукціону, що оформлені протоколом електронного аукціону №BSE001-UA-20211221-51797 від 26.01.2022.

Судом не виявлено законних підстав для визнання тов «Фокусія» позову. За таких обставин не прийнято часткове визнання позовних вимог.

Оскільки тов «Фокусія» не доведено вчинення ним вказаних у позовній заяві у справі 910/2509/22 порушень, тому вбачається, що така процесуальна дія, як часткове визнання позову, направлена на штучне створення доказів, які у подальшому можуть використовуватись в порядку ст.75 ГПК України.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору слід покласти на позивача.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. У позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Лім Сервіс Груп» (код 44629983) до Акціонерного товариства «Укрпошта» (код 21560045), Товариства з обмеженою відповідальністю «АТЛАС ПРОДУКТ» (код 44571415), Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОКУСІЯ» (код 44255560), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів Державне підприємство «Прозорро.Продажі» (код ЄДРПОУ: 42068925) про визнання недійсними результатів електронних торгів, відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 03.10.2022.

Суддя Ігор Курдельчук