Рішення

від 30.09.2022 по справі 910/4526/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.09.2022Справа № 910/4526/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В. розглянувши матеріали справи

за позовом Фізичної особи-підприємця Наумова Юрія Миколайовича

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Преміум Буд»

про стягнення 1126720,97 грн

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

У червні 2022 року Фізична особа-підприємець Наумов Юрій Миколайович звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Преміум Буд» про стягнення 1126720,97.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем порушено умови укладеного між сторонами Договору №04-01/21 про надання послуг від 04.01.2021 в частині повної та своєчасної оплати наданих послуг, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 899780 грн. Окрім того, позивачем заявлено до стягнення пеню у розмірі 89537,32 грн, інфляційні втрати у розмірі 124290,63 грн та 3% річних у розмірі 13114,93 грн.

Відповідач заперечив проти позову, зазначивши, що надані позивачем акти здачі-приймання робіт (надання послуг) не містять особистого підпису відповідача, на них стоїть лише факсимільний відбиток підпису та печатка, у зв`язку з чим вказані акти не підтверджують наявності заборгованості, не дають можливості встановити точної дати надання та отримання послуг. Окрім того, відповідач зазначає, що нараховані позивачем штрафні санкції є завищеними, а воєнні дії, які визнано форс-мажорною обставиною Торгово-промисловою палатою України негативно вплинули на господарську діяльність відповідача, на підставі чого відповідач просить суд зменшити розмір нарахованих штрафних санкцій.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.06.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 04.01.2021 між Фізичною особою-підприємцем Наумовим Юрієм Миколайовичем (далі - Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Голден Преміум Буд» (далі - Замовник) укладено Договір №04-01/21 про надання послуг (далі - Договір), відповідно до умов якого Виконавець зобов`язується надавати Замовнику послуги з використання транспортних засобів, будівельних машин і механізмів, пов`язані з виконанням робіт на об`єктах Замовника, а Замовник зобов`язується приймати та оплачувати послуги Виконавця. (п.1.1. Договору)

Пунктом 1.2. Договору передбачено, що перелік транспортних засобів, будівельних машин та механізмів, які використовуватимуться при надані послуг на підставі цього Договору зазначаються в заявці та/або Специфікації.

Відповідно до п.3.1. Договору Замовник проводить оплату наданих послуг протягом 45 календарних днів після виконаних робіт (наданих послуг) на підставі наданого Виконавцем рахунку та акту про виконані роботи (надані послуги).

Вартість послуг узгоджується Сторонами під час здійснення замовлення та фіксується в облікових/первинних документах. (п.3.2. Договору)

Виконавець зобов`язаний належним чином надавати послуги згідно заявки Замовника. (п.4.1. Договору)

Згідно п.4.13. Договору Замовник зобов`язаний після кожного виконаного Виконавцем замовлення підписувати акти виконаних робіт (наданих послуг).

Відповідно до п.4.14. Договору Замовник зобов`язаний оплатити Виконавцю виконані роботи (надані послуги) в розмірах та строки встановлені цим Договором.

У випадку порушення свої зобов`язань Сторони несуть відповідальність визначену цим Договором та чинним законодавством. Порушення зобов`язання вважається його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. (п.5.1. Договору)

Згідно п.5.3. Договору Замовник за прострочення терміну платежів за надані послуги сплачує пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України несплаченої суми з кожен день прострочення.

Специфікаціє від 04.01.2021, яка є додатком №1 до Договору, сторони визначали транспортні засоби, які використовуватимуться при надані послуг на підставі цього Договору, а саме: екскаватор-навантажувач JCB 3CX та самоскид DAF.

За приписами ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що позивачем на виконання умов Договору було надано відповідачу послуги на загальну суму 2061957 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями рахунків-фактури та актів здачі-приймання робіт (надання послуг) від 28.02.2021 на суму 24790 грн; від 31.03.2021 на суму 64430 грн; від 30.04.2021 на суму 176170 грн; від 31.05.2021 на суму 146650 грн; від 30.06.2021 на суму 353522 грн; від 31.07.2021 на суму 604430 грн; від 31.08.2021 на суму 396790 грн; від 30.09.2021 на суму 276640 грн; від 31.10.2021 на суму 18535 грн.

Вказані акти здачі-приймання робіт (надання послуг), містять печатки сторін та підписи представників позивача та відповідача.

Відповідачем частково сплачено вартість наданих послуг на загальну суму 1162177 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями №№268 від 05.05.2021 на суму 206875 грн із призначенням платежу «Оплата за роботу та оренду техніки зг актів за грудень 2020 (частково), лютий 2021, березень 2021, квітень 2021 (частково), без ПДВ»; №387 від 13.07.2021 на суму 60385 грн з призначенням платежу «Оплата за роботу та оренду техніки зг актів за травень 2021, без ПДВ»; №447 від 13.08.2021 на суму 343627 грн з призначенням платежу «Оплата за роботу та оренду техніки зг актів за липень 2021 (частково), без ПДВ»; №368 від 13.07.2021 на суму 269615 грн з призначенням платежу «Оплата за роботу та оренду техніки зг актів за червень 2021 (частково), без ПДВ»; №333 від 24.06.2021 на суму 145000 грн з призначенням платежу «Оплата за роботу та оренду техніки зг актів за квітень-2021 - травень 2021 (частково), без ПДВ»; №622 від 29.12.2021 на суму 38700 грн з призначенням платежу «Оплата за роботу та оренду техніки зг актів за липень 2021 (частково), без ПДВ»; №446 від 13.08.2021 на суму 97975 грн з призначенням платежу «Оплата за роботу та оренду техніки зг актів за червень 2021 (частково), без ПДВ».

Проте, як вбачається з матеріалів справи відповідач в порушення умов Договору та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати наданих позивачем послуг, у зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 899780 грн.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З огляду на вищенаведене та встановлення факту невиконання відповідачем обов`язку з оплати вартості послуг та факту наявності заборгованості за отримані послуги, вимога позивача про стягнення суми основного боргу у розмірі 899780 грн підлягає задоволенню у повному обсязі.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь пеню у розмірі 89537,32 грн, інфляційні втрати у розмірі 124290,63 грн та 3% річних у розмірі 13114,93 грн.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. (частина 3 статті 549 ЦК України).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши надані позивачем розрахунки пені, інфляційних втрат та 3% річних, враховуючи межі заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 89537,32 грн, інфляційні втрати у розмірі 124290,63 грн та 3% річних у розмірі 13114,93 грн

Доводи відповідача про те, що вказані акти здачі-приймання робіт (надання послуг) не підтверджують наявність заборгованості відповідача перед позивачем, не дають можливості встановити точної дати надання та отримання послуг відповідачем, оскільки не містять особистого підпису відповідача, а містять факсимільний відбиток печатки та підпису, судом відхиляються з огляду на визнання відповідачем боргу шляхом часткової оплати вказаних актів. Доказів того, що вищевказані акти не містять особистого підпису відповідача, а містять лише факсимільний відбиток печатки та підпису відповідача матеріали справи не містять.

Клопотань про витребування оригіналів вказаних актів здачі-приймання робіт (надання послуг) та/або про проведення судової експертизи відповідачем не заявлялось.

Твердження позивача про те, що нараховані позивачем санкції є завищеними та посилання відповідача на те, що наявність форс-мажорних обставин виключає можливість нарахування будь-яких штрафних санкцій, судом відхиляються з огляду на наступне.

Відповідно до частини третьою статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Суд зазначає, що належні до сплати штрафні санкції не перевищують розміру основної заборгованості.

Згідно листа Торгово-Промислової палати України №2024/02.0.-7.1 від 28.02.2022, в якому зазначено, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного стану з 05 години 30 хвилини 24 лютого 2022 року, ТТП підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності по договору, виконання яких настало згідно з умовами договору і виконання яких стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання. Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Так, відповідач зазначає, що звертався до позивача №01/03-10 від 01.03.2022 у якому повідомляв про неможливість своєчасного розрахунку з позивачем за надані послуги з посиланням на введення воєнного стану в України 24.02.2022 та на лист ТПП України №2024/02.0.-7.1 від 28.02.2022, проте відповідачем не надано доказів направлення вказаного листа позивачу.

Інших доказів неможливості виконання зобов`язання внаслідок настання форс-мажорних обставин матеріали справи не містять.

Окрім того, підписаним між сторонами Договором надання послуг, не передбачено порядку та умов регулювання правовідносин у випадку виникнення форс-мажорних обставин.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем не надано суду жодних доказів на спростування викладених у позові обставин.

Стосовно вимоги позивача про покладення на відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10000 грн, слід зазначити наступне.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За приписами ч.3 ст.126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Позивачем, на підтвердження факту надання правничої допомоги до матеріалів справи додано копію Договору (угоди) №03-05/22 про надання допомоги від 03.05.2022, копію ордеру АМ№1025249 від 03.05.2022, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ЖТ№000849 від 14.06.2017 та копію квитанції №P24A2328568602C4164 від 06.06.2022 на суму 5025,13 грн.

Велика Палата Верховного Суду також вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

З огляду на те, що позивачем не надано детального опису робіт (наданих послуг), не вказано часу, який витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, докази фактично понесених витрат не є підтвердженими, отже відсутні підстави для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем.

Враховуючи положення ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Преміум Буд» (03189, м. Київ, вул. Академіка Вільямса, буд. 6Д, офіс 43; ідентифікаційний код 41729370) на користь Фізичної особи-підприємця Наумова Юрія Миколайовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) суму заборгованості у розмірі 899780 (вісімсот дев`яносто дев`ять тисяч сімсот вісімдесят) грн, пеню у розмірі 89537 (вісімдесят дев`ять тисяч п`ятсот тридцять сім) грн 32 коп., інфляційні втрати у розмірі 124290 (сто двадцять чотири тисячі двісті дев`яносто) грн 63 коп., 3% річних у розмірі 13114 (тринадцять тисяч сто чотирнадцять) грн 93 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 16900 (шістнадцять тисяч дев`ятсот) грн 82 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 30.09.2022.

Суддя Я.В. Маринченко