Рішення

від 03.10.2022 по справі 910/224/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.10.2022Справа № 910/224/22

Суддя Господарського суду міста Києва Босий В.П., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гончарна садиба»

про стягнення 37 820,40 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» (надалі - ПрАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гончарна садиба» (надалі - ОСББ «Гончарна садиба») про стягнення 37 820,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошового зобов`язання із оплати послуг з водопостачання та водовідведення на підставі договору на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі №08404/4-10 від 28.08.2008, у зв`язку з чим позивач вказує на наявність заборгованості у розмірі 30 603,23 грн., а також заявляє про стягнення з відповідача пені у розмірі 1 477,13 грн., штрафу у розмірі 1 530,17 грн., 3% річних у розмірі 1 284,50 грн. та інфляційних у розмірі 2 925,37 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.01.2022 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, позивачу надано строк для подання відповіді на відзив.

Зазначена ухвала була отримана відповідачем 20.01.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0105491903267, проте відзив на позов відповідачем не подано.

Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.

Положеннями ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.

28.08.2008 між Відкритим акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал» (правонаступником якого є ПрАТ «АК «Київводоканал») (постачальник) та ОСББ «Гончарна садиба» (абонент) було укладено договір на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі №08404/4-10 (надалі - «Договір»), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та на підставі пред`явленого абонентом дозволу на скид стічних вод у систему каналізацій м. Києва (далі - Дозвіл), приймати від нього стічні води у систему каналізації м. Києва відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Києва (далі - місцеві Правила приймання), а абонент зобов`язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього Договору, дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затвердженим наказом Держжитлокомунгоспу України №65 від 01.07.1994, зареєстрованих в Міністерстві юстиції 22.07.1994 за №165/374 (далі - Правила користування), Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затвердженими наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 №37, зареєстрованих в Міністерстві юстиції 26.04.2002 за №403/6691 (далі - Правила приймання), а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини які виникають за цим Договором.

Розділами 2 - 5 Договору сторонами визначені облік води, порядок розрахунків та вартість послуг, права та обов`язки сторін, їх відповідальність, строк дії договору тощо.

Спір виник у справі у зв`язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов`язання за Договором по оплаті наданих послуги з водопостачання та водовідведення.

Договір є договором надання послуг водопостачання та водовідведення, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання в т.ч. Глави 63 Цивільного кодексу України, Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та Закону України «Про питну воду та питне водопостачання».

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» централізоване питне водопостачання - господарська діяльність із забезпечення споживачів питною водою за допомогою комплексу об`єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов`язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води.

Водовідведення визначено приписами вказаного Закону господарська діяльність із відведення та очищення стічних вод за допомогою системи централізованого водовідведення.

При цьому, вода питна - вода, призначена для споживання людиною (водопровідна, фасована, з бюветів, пунктів розливу, шахтних колодязів та каптажів джерел), для використання споживачами для задоволення фізіологічних, санітарно-гігієнічних, побутових та господарських потреб, а також для виробництва продукції, що потребує її використання, склад якої за органолептичними, мікробіологічними, паразитологічними, хімічними, фізичними та радіаційними показниками відповідає гігієнічним вимогам. Питна вода не вважається харчовим продуктом в системі питного водопостачання та в пунктах відповідності якості питної води.

Підприємство питного водопостачання - суб`єкт господарювання, що здійснює експлуатацію об`єктів централізованого питного водопостачання, забезпечує населення питною водою за допомогою пунктів розливу (в тому числі пересувних), застосування установок (пристроїв) підготовки питної води та/або виробництво фасованої питної води;

підприємство централізованого водовідведення - суб`єкт господарювання, що здійснює експлуатацію об`єктів/систем централізованого водовідведення;

споживач питної води - юридична або фізична особа, яка використовує питну воду для забезпечення питних фізіологічних, санітарно-гігієнічних, побутових та господарських потреб.

Таким чином, ПрАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» є виробником та постачальником послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення, а Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гончарна садиба» - споживачем таких послуг.

Правила користування системами водопостачання та водовідведення в містах і селищах України №65, затверджені 01.07.1994 Державним комітетом по житлово-комунальному господарству, втратили чинність з прийняттям Міністерством з питань житлово-комунального господарства України наказу № 190 від 27.06.2008, яким затверджено Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України (далі - Правила)

В силу статті 3 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» названі Правила є частиною законодавства у сфері питної води та питного водопостачання.

У відповідності до пункту 2.1 Правил договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України «Про питну воду та питне водопостачання» та «Про житлово-комунальні послуги», яким, згідно пункту 2.2 Правил, визначаються істотні умови договору між виробником та споживачем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення.

Послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору, зокрема, з об`єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими об`єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та/або централізованого водовідведення водовідведення на підставі укладених ними договорів; (частина 1 статті 19 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення»).

У відповідності до пункту 1.2 Договору встановлюється цілодобовий режим водопостачання та приймання стоків. Режим може бути змінений постачальником без внесення змін до договору у випадку прийняття органами місцевого самоврядування або органами виконавчої влади відповідних нормативних документів, які визначатимуть інший режим надання послуг (встановлення графіків подачі води та/або приймання стоків тощо).

Згідно з пунктом 3.1 Договору основними обов`язками постачальника за Договором є: забезпечення постачання питної води, якість якої відповідає ГОСТу 2874-82, приймання стічних вод, визначення у строки, встановлені графіком обслуговування лічильників абонента, кількість наданої абоненту води та прийнятих від нього стоків в міську каналізаційну мережу, щомісячно направлення абоненту розрахункових документів на оплату наданих йому послуг тощо.

Відповідно до частини 2 статті 41 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» облік у сфері питного водопостачання здійснюється підприємствами питного водопостачання і споживачами за допомогою технічних засобів, що відповідають вимогам технічних регламентів.

Окрім того, згідно пункту 5.3 Правил саме споживач забезпечує обладнання вузла обліку за свій рахунок.

У відповідності до підпунктів 2.1.1, 2.1.2 пункту 2.1 Договору облік поставленої води та кількість прийнятих стоків здійснюється за показниками лічильника, зареєстрованого у постачальника, окрім випадків, передбачених правилами користування. У випадку наявності у абонента декількох об`єктів водоспоживання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показань всіх лічильників, зареєстрованих за абонентом. Зняття показників водолічільників здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника у присутності представника абонента у строки згідно з графіком обслуговування постачальника. Для абонентів із стабільним об`ємом водоспоживання (до 30 куб. із незначним коливанням) зняття показників може здійснюватись постачальником поквартально, при цьому останній направляє абоненту щомісячно розрахункові документи на оплату наданих послуг виходячи із його середньодобового споживання води. Показання лічильника за відповідний період можуть бути прийняті до розрахунків постачальником від абонента в письмовому вигляді. В разі, якщо абонент не забезпечить присутності свого представника для зняття показань, дані, що зняті постачальником, є підставою для виставлення розрахункових документів на оплату наданих послуг.

Пунктом 1.4 Правил користування передбачено приймання стічних вод від підприємств, установ, організацій до системи централізованого водовідведення відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держбуду від 19.02.2002 №37, зареєстрованих у Мін`юсті 26.04.2002 за №403/6691 (далі - Правила приймання №37), а також місцевих правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту.

При цьому, Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 №166-р скасовано Наказ Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики від 19.02.2002 №37.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.12.2017 №316, зареєстрованим у Мін`юсті 15.01.2018 за №56/31508 (далі - Правила приймання №316) затверджено Правила приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення та Порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення.

Згідно з пунктом 2 Правил приймання №316 останні поширюються на суб`єктів господарювання, які надають послуги з централізованого водовідведення (відведення та/або очищення стічних вод) (далі - виробники), на юридичних осіб незалежно від форм власності та відомчої належності, фізичних осіб - підприємців, фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність і взяті на облік як самозайняті особи у контролюючих органах згідно з Податковим кодексом України, які скидають стічні води до систем централізованого водовідведення або безпосередньо у каналізаційні очисні споруди (далі - споживачі).

Як унормовано пунктом 3 Правил приймання №316 стічна вода - вода, що утворилася в процесі господарсько-побутової і виробничої діяльності (крім шахтної, кар`єрної і дренажної води), а також відведена із забудованої території, на якій вона утворилася внаслідок атмосферних опадів.

Відповідно до пункту 2.1.4 Договору кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу, визначається за показаннями лічильників стічних вод або за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показаннями лічильників води та/або іншими способами визначення об`ємів стоків у відповідності до розділу 21 Правил користування та місцевих правил приймання.

Пунктом 3.3.6 Договору визначений обов`язок абонента забезпечувати своєчасний та безперешкодний доступ представникам постачальника (при наявності посвідчень) для зняття показань з приладів обліку з водоспоживання, для взяття з каналізаційних колодязів контрольних проб на перевірку допустимих концентрацій (ДК) забруднюючих речовин у стічних водах, що приймаються до міської каналізаційної мережі.

За твердженням позивача, відповідачу було надано послуги з водопостачання та водовідведення (приймання стічних вод) через приєднані мережі за період з 01.03.2019 по 31.10.2021 на суму 130 679,32 грн., на підтвердження чого позивачем надані відповідні погоджені відповідачем Акти про зняття показань з приладів обліку за спірний період, які місять номери приладів обліку, зазначення місця встановлення, дату знаття показань, обсяги попереднього періоду, попередні та поточні показники тощо.

В свою чергу, за надані на підставі Договору послуги відповідачем сплачено позивачу 100 076,09 грн., при цьому, в матеріалах справи відсутні докази пред`явлення відповідачем претензій щодо якості, обсягів та термінів надання послуг з водопостачання та водовідведення, доказів опротестування виставлених позивачем актів про зняття показань з приладів обліку, а також наявності письмових відмов у прийнятті послуг до суду не надходило.

Пунктом 2.1.6 Договору встановлено, що облікові дані абонента щодо кількості та вартості спожитих ними послуг підлягають обов`язковому звірянню у постачальника. Абонент щоквартально не пізніше 10-го числа наступного за звітним кварталом місяця та в інші строки (за письмовою вимогою постачальника) направляє до останнього письмовий звіт по обсягам наданих послуг та проводить з ним звіряння обсягів наданих послуг у відповідному обліковому періоді, а також звіряння по проведених розрахунках за надані послуги. Для проведення звіряння абонент направляє свого представника до постачальника із необхідними для цього обліковими та бухгалтерськими документами. Звіряння вважається проведеним з моменту отримання постачальником підписаного повноважними особами акту звіряння розрахунків. В разі невиконання абонентом цього пункту договору облікові дані постачальника щодо кількості та вартості наданих послуг та проведених абонентом розрахунків вважаються безумовного погодженими абонентом.

У разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг абонент зобов`язаний у 10-денний термін з дня направлення постачальником розрахункового документу до банківської установи абонента, письмово повідомити про це постачальника та у цей же термін направити представника з обґрунтованими документами для проведення звіряння та підписання акту. В іншому випадку відмова абонента оплатити розрахунковий документ постачальника вважатиметься безпідставною (пункт 2.2.4 Договору).

Крім того, відповідно до умов пункту 2.1.5 Договору абонент повинен вести первинний облік водоспоживання та водовідведення у Журналі обліку споживання води (пронумерований, прошитий та скріплений печаткою), який заповнюється щомісячно абонентом та представником постачальника.

В той же час, в матеріалах справи відсутні докази наявності та ведення вказаного Журналу обліку відповідачем.

Отже, судом встановлено, що позивачем виконано прийняті на себе зобов`язання по наданню послуг з постачання питної води та водовідведення (приймання стічних вод через приєднані мережі), обумовлених Договором, а відповідачем, у свою чергу, прийнято надані послуги без будь - яких зауважень.

Частина 1 статті 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною 2 статті 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» споживачі питної води зобов`язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Відповідно до 2.2.1 Договору постачальник щомісячно направляє до банківської установи абонента платіжні документи (в електронному вигляді дебетові повідомлення, вимоги - доручення, тощо) для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води відповідно до встановлених тарифів. Тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення встановлюються уповноваженими органами відповідно із чинним законодавством та не підлягають узгодженню сторонами. В разі зміни тарифів у період дії договору постачальник доводить абоненту нові тарифи у платіжних документах без внесення додаткових змін до договору стосовно строків їх введення та розмірів.

Згідно з пунктом 2.2.2 Договору оплата вартості послуг здійснюється відповідачем щомісячно у безготівковій формі у десятиденний термін з дня направлення позивачем розрахункового документу до банківської установи відповідача. За згодою Постачальника оплата може здійснюватися іншими способами, що не суперечать чинному законодавству України. В разі утворення боргу оплата, що надходить від абонента, першочергово зараховується постачальником в погашення боргу.

У відповідності до пункту 2.2.3 Договору у разі неотримання від позивача поточного щомісячного розрахункового документа, відповідач здійснює оплату вартості наданих йому послуг не пізніше 5-го числа наступного місяця платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води.

Так, відповідачем здійснено часткову оплату спожитих на підставі Договору у спірний період послуг в розмірі 100 076,09 грн., на підтвердження чого позивачем наданий реєстр надходження грошових коштів.

Враховуючи вищезазначене, а також ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку про правомірність та доведеність заявлених позовних вимог у частині стягнення заборгованості у сумі 30 603,23 грн.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з приписами статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як унормовано приписами частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов`язані, зокрема: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Згідно з приписами частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов`язання по сплаті на користь позивача 30 603,23 грн. за надані згідно Договору послуги. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов`язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання, не наведено.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за надані у період з 01.03.2019 по 31.10.2021 згідно умов Договору послуги з водопостачання та водовідведення у розмірі 30 603,23 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Також, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 1 477,13 грн., штрафу у розмірі 1 530,17 грн., інфляційних втрат у розмірі 2 925,37 грн. та 3% річних у розмірі 1 284,50 грн., нарахованих за прострочення виконання грошового зобов`язання з 05.04.2019 по 31.10.2021.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов`язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Частиною 2 ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що за у разі порушення строків виконання зобов`язання по оплаті за надані послуги, абонент сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної ставки НБУ за кожен день прострочення платежу. Нарахування пені припиняється через один рік від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Оплата абонентом пені не звільняє останнього від оплати несплаченого рахунку в повному обсязі.

Відповідно до п. 4.6 Договору за безпідставну відмову оплатити направлений рахунок, або вимоги щодо оплати, абонент сплачує постачальнику штраф у розмірі 5% від суми яку відмовився сплатити. Сплата штрафу не звільняє абонента від обов`язку оплатити рахунок постачальника.

Таким чином, умовами Договору та Господарського кодексу України передбачено цивільно-правову (господарсько-правову) відповідальність за порушення умов Договору у вигляді сплати пені та штрафу.

Згідно із частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, враховуючи відсутність заперечень та контр розрахунку відповідача, суд вважає за можливе стягнути з відповідача штраф у розмірі 1 530,17 грн., пеню у розмірі 1 477,13 грн., 3% річних у розмірі 1 284,50 грн. та інфляційні у розмірі 2 925,37 грн., за прострочення виконання грошового зобов`язання за загальний період з 05.04.2019 по 31.10.2021.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність повного задоволення позовних вимог та стягнення з ОСББ «Гончарна садиба» на користь ПрАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» заборгованості у розмірі 30 603,23 грн., інфляційних у розмірі 2 925,37 грн., 3% річних у розмірі 1 284,50 грн., пені у розмірі 1 477,13 грн. та штрафу у розмірі 1 530,17 грн.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 231, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гончарна садиба» (01034, м. Київ, вул. Гончара Олеся, будинок 45-в; ідентифікаційний код 35466146) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»» (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, будинок 1-А; ідентифікаційний код 03327664) заборгованість у розмірі 30 603 (тридцять тисяч шістсот три) грн. 23 коп., пеню у розмірі 1 477 (одна тисяча чотириста сімдесят сім) грн. 13 коп., 3% річних у розмірі 1 284 (одна тисяча двісті вісімдесят чотири) грн. 50 коп., інфляційні у розмір 2 925 (дві тисячі дев`ятсот двадцять п`ять) грн. 37 коп., штраф у розмірі 1 530 (одна тисяча п`ятсот тридцять) грн. 17 коп. та судовий збір у розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. Видати наказ.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.П. Босий